Какие последствия для АПК от введения "соевых правок"

Зміна порядку оподаткування операцій із вивезення сої за межі митної території України в митному режимі експорту що передбачена з 1 вересня 2018 року, містить суттєві ризики. Практична реалізація цих змін призведе до небажаних наслідків для всіх учасників даного ринку, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи новації щодо порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої, передбачені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №2245 від 07.12.2017.

Йдеться про перехід із режиму оподаткування за нульовою ставкою на режим звільнення від оподаткування – відповідно до вітчизняної практики 2011-2016 років, яка застосовувалась до експортних поставок зернових та технічних культур, пояснив науковець.

Основними бенефіціарами ухвалення цього рішення є власники виробничих потужностей з переробки олійних культур. У такий спосіб вони намагаються досягнути більшого рівня завантаженості власних виробничих потужностей та підвищити рівень маржинальності своєї діяльності, яка у 2017 році суттєво знизилася внаслідок гострої конкуренції за сировину, зауважив експерт.

За його словами, перевагами цих новацій можуть також скористатися виробники тваринницької продукції, оскільки вартість кормів за умов збільшення обсягів переробки сої в Україні може знизитись, зазначив експерт.

Проте, ухвалені законом №2245 новації одночасно несуть суттєві ризики для розвитку олійної галузі. Їх практична реалізація може призвести до певних втрат, в тому числі й для самих переробників – ініціаторів даних змін, наголосив Леонід Тулуш.

Насамперед, товаровиробники можуть суттєво знизити площі під соєю. Адже для її вирощування в Україні були створені «тепличні умови»: у 2011-2016 роках вона була єдиною культурою, при експорті якої здійснювалось відшкодування ПДВ незалежно від статусу експортера. При цьому на неї поширювалася також дія режиму ПДВ-акумуляції, що формувало подвійну вигоду для товаровиробників. Як наслідок, обсяги виробництва сої суттєво зросли – з 1,0 млн т у 2009 році до 4,3 млн т у 2016 році.

У разі переорієнтації товаровиробників на інші культури, крім олійних, завантаження переробних потужностей так і залишиться на рівні двох третин, вважає експерт.

Найбільші ж ризики, на його думку, пов’язані зі зміною предмета поставок на відповідні регіональні ринки. Адже досі Україна поставляла необроблену продукцію на ринки країн Близького Сходу фактично без застосування ввізного мита. Якщо відбудеться зміна предмета поставки із соєвих бобів на продукт їх переробки – олію чи шрот, можна з високою ймовірністю прогнозувати втрату цих ринків.

Відповідно, наприкінці осені цілком можливий обвал цін на сою на внутрішньому ринку внаслідок різкого зниження обсягів експорту продуктів її переробки, значні репутаційні втрати компаній з України як надійних експортерів та «екстрене» повернення до звичайного режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої під тиском протестних акцій товаровиробників, прогнозує експерт.

Уникнути цих проблем можна, відтермінувавши набуття чинності відповідною нормою пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо зміни режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої мінімум на рік, як це в грудні 2017 року було зроблено із ріпаком, зазначив Леонід Тулуш.

Проблему підвищення рівня завантаженості виробничих потужностей з переробки насіння (бобів) олійних культур варто вирішувати більш зважено – з урахуванням усіх можливих економічних наслідків. Забезпечення збільшення обсягів переробки виробленої в Україні сої належить до стратегічних питань, і його неможливо вирішити в межах одного року.

Зацікавленим сторонам слід розглянути всі можливі варіанти вирішення даного питання, зокрема, й шляхом запровадження заходів фінансового стимулювання поставок сої на переробні підприємства та завантаження наявних переробних потужностей олієжирової галузі за рахунок імпортної сировини, підсумував Леонід Тулуш.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Аграрии требуют навести порядок на рынке минеральных удобрений

Найбільші аграрні асоціації, що входять до складу ГС «Всеукраїнський аграрний форум»: Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), Аграрний союз України, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, Українська аграрна конфедерація та Український клуб аграрного бізнесу направили офіційне звернення на ім’я прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із закликом розібратись у проблемній ситуації, що склалась на вітчизняному ринку через заборону ввезення в Україну деяких мінеральних добрив.

Так, 26 березня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про розширення дії антидемпінгових заходів на імпорт в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з Російської Федерації, підвищивши мита на імпорт аміачної селітри з РФ до 42,96%.

Водночас ще з початку березня поточного року в Україні почала діяти заборона на імпорт сульфату амонію та суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

Тобто щодо деяких добрив застосовуються відразу дві взаємовиключні санкції: заборона ввезення на митну територію України та антидемпінгове мито.

При цьому існує плутанина із конкретним переліком та описом добрив, до яких застосовуються обмежувальні заходи.

Вітчизняні аграрії виступають проти запроваджених обмежень, оскільки вони призведуть до значного росту цін на добрива національних виробників, дефіциту на ринку добрив та девальвації гривні, що позначиться не лише на зменшенні бюджетних та валютних надходжень, а й на підвищенні рівня безробіття та, в свою чергу, негативно вплине на національні інтереси і рівень економічного зростання.

Крім того, сільгоспвиробники звертають увагу на те, що, незважаючи на здійснювані Україною активні заходи у відповідь на введення РФ відповідних торговельних заборон та обмежень, поза увагою уряду залишається ситуація, яка склалася з імпортом в Україну російського аміаку.

Відповідно до даних Державної служби статистики України, на сьогодні спостерігається значне збільшення імпорту аміаку. Зокрема, у період з 2015 по 2017 роки імпорт аміаку з Росії зріс у 6 разів –до 437 тис. кг з 64 тис. кг. Дана ситуація – введення заборон та мит на одну продукцію і ігнорування та не введення на іншу – демонструє вибірковий підхід української влади до запровадження санкцій проти російських компаній.

Аграрні асоціації звертають увагу уряду на те, що вказана ситуація зі збільшенням імпорту аміаку з Російської Федерації, не повинна залишатися поза увагою Кабінету Міністрів України, адже також стосується необхідності забезпечення національної безпеки України.

Довідка. За даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «Украгроконсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення ВАР, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з високими ціни на азотні добрива всередині країни, щорічно складають понад 32 млрд грн.

Крім того, за даними консалтингового агентства «ААА», через завищені ціни аграрії щорічно переплачують за азотні добрива близько 5 млрд грн.

В Україні ціни на азотні добрива перевищують загальносвітові на 30%. До цього, на думку опитаних фермерів, призводить корупція в органах державної влади та монопольне становище окремого виробника – групи Ostchem, що належить бізнесмену Дмитру Фірташу та диктує свої правила гри на ринку.

Через завищені ціни на добрива аграрії вносять їх набагато менше за норму. В результаті, українські ґрунти виснажуються - щороку кожен гектар українських сільгоспземель втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Парламент принял законопроект о маркировке органической продукции

Соответствующий законопроект «О основные принципы и требования к органическому производству, обороту и маркировке органической продукции» было принято 19 апреля в первом чтении.

Закон будет способствовать повышению конкурентоспособности украинской органической продукции и расширению внешних рынков сбыта. Кроме этого, его нормы направлены на гарантирование потребителям органического происхождения товаров и защита операторов органического рынка от недобросовестной конкуренции.

Также, основные положения документа обеспечат прозрачные условия ведения хозяйственной деятельности в сфере производства и оборота органических продуктов.

В целом, проектом Закона предлагается:

- установить полномочия центральных органов исполнительной власти, осуществляющих государственное управление и контроль в сфере органического производства;
- определить права и обязанности субъектов рынка органической продукции, в частности, операторов рынка , органов сертификации;
- установить требования к производству, маркировке и обращения органической продукции, процедуры сертификации органического производства с детализацией по отраслям;
- ввести регистрацию органов по сертификации, операторов рынка и органического семени;
- ввести четкий механизм государственного контроля (надзора) за деятельностью субъектов рынка органической продукции и ответственность за нарушение законодательства в этой сфере;
- установить требования к перечню веществ (ингредиентов, компонентов), которые позволяют использовать в процессе органического производства и разрешены к использованию в предельно допустимых количествах, а также процедуру, по которой они могут быть разрешены к использованию.
- установить требования к хранению, перевозке, реализации, декларирования и маркировки органической продукции.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Бизнес на разведении гусей окупится в течение года

При достаточно высоком спросе на продукцию бизнес по разведению гусей является недостаточно освоенным в Украине, при том, что его рентабельность составляет около 75% и с ним может справиться даже новичок, пишет agroday.com.ua.

По себестоимости производства гусятина дешевле говядину, хотя немного дороже свинины, а цена при сбыте выше, что соответственно говорит и о более высокую рентабельность этого бизнеса.

Бизнес по разведению гусей можно развивать по двум направлениям: выращивание молодняка на мясо или племенное разведение. Первый вариант обычно требует небольших затрат и его выбирают небольшие фермерские хозяйства, второй вариант предусматривает инкубацию яиц и продажу молодых особей. Большинство средних и крупных фермерских хозяйств пытаются совместить оба варианта.

Вообще же гусиная ферма может реализовывать несколько видов продукции, как мясо, печень, яйца, перо и пух.

С 1 га пастбища в налаженном хозяйстве можно получить более 2 тонн мяса в год.

Товарного веса гуси набирают за 3-4 месяца. Из расчета, что средний вес гусака составляет 4-8 кг, за его продажу можно получить 150-300 грн, пуху можно будет получить около 0,6 кг, что в денежном эквиваленте составит около 200 гривен. Исходя из этого, затраты фермера могут окупиться в течение года.

При желании, владелец хозяйства может наладить собственное производство подушек и одеял, а также продажа гусиного помета в качестве удобрения для дачников и садоводов. Количество помета, что можно получить от одной птицы в день – около 1 кг.

Для выращивания гусей хозяйству, в первую очередь, необходимо помещение площадью от 150 кв. м на 1000 голов. Помещение должно быть отапливаемым, с утепленной полом и температурой не ниже 8 град. в холодное время года. В птичнике должно быть сухо и без сквозняков.

Также необходимо позаботиться о водоеме, размером от 200 кв. м на 1000 голов. Если на участке нет водоема, ее нужно выкопать, наполнить и обсіяти берега газонной травой.

Важный нюанс: обустраивать гусиную ферму в пределах населенного пункта или использовать естественные водоемы рядом с ними может быть опасным, поэтому лучше начинать такой бизнес приобретя или взяв в аренду заброшенный птичник или коровник на определенном расстоянии от населенного пункта. Кроме того, отремонтировать его будет дешевле, чем строить все с нуля и будет проще доказать, что место подходящее для этого бизнеса, при получении разрешений.

Что касается покупки гусят, то лучше брать несколько разных пород.

К тому же, стоит заранее позаботиться о закупке кормов и зерна, и предусмотреть покупку инкубатора, брудера и овоскопа, которые обойдутся не меньше 10 тыс. грн. Хотя, считается, что выгоднее выводить гусят естественным путем – с помощью гуся-следствия.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Молокоперерабатывающие заводы подозревают в ценовом сговоре

Асоціація виробників молока (АВМ) подала заяву до Антимонопольного комітету України щодо необґрунтованого зниження закупівельних цін на молоко-сировину та можливої змови переробних заводів. Про це повідомляє прес-служба АВМ.

До АВМ звернулися керівники господарств-членів асоціації із вимогою негайно втрутитися у кризову ситуацію, спричинену стрімким та одночасним зниженням закупівельних цін на молоко-сировину по всьому ринку. Згідно нових протоколів, отриманих молочнотоварними фермами від переробних заводів, ціни на молоко від 16.04.2018 р. знизяться до 8,50-8,70 грн/кг, що складає понад 10% падіння від початку року.
Таке зниження є критичним для виживання молочного скотарства, оскільки операційна собівартість виробництва молока впродовж 2017 виросла більш ніж на третину і в січні 2018 досягла 8,5-9 грн/кг молока.

Масово та одночасно знижують закупівельні ціни на молоко, в першучергу, молокопереробні компанії із транснаціональним корінням, для яких Україна здебільшого виступає як ринок збуту і які не зацікавлені у розвитку вітчизняного молочного скотарства.

Крім того, варто відмітити, що виробництво молока з року в рік скорочується. За підсумками 2017 року в Україні було вироблено 10,3 млн тон молока, що на 53 тис. т менше, ніж у 2016 році та на 1 млн тон менше докризового 2013-го року. Поголів’я корів скорочується ще більшими темпами — за підсумками 2017 року чисельність худоби скоротилася на 4,5% та склала 2 млн голів.

Асоціація виробників молока вбачає зговір у діях молокопереробних заводів, крім того, вважаємо настільки стрімке зниження цін безпідставним, адже ціни на готову молочну продукцію в супермаркетах не падають, а по низці позицій продовжують зростати.

До того ж, на світових молочних біржах ціни на молочну продукцію майже по всіх позиціях ростуть, підтвердженням того є ріст Індексу цін на молочні продукти ФАО. В березні 2018 року він склав 197,4 пункту, що на 6,2 пункту (3,3%) вище лютневого показника.
Під найбільший удар через змовницькі дії молокопереробних заводів потрапили високотехнологічні господарства, що виробляють молоко ґатунку екстра, якого на українському ринку і так не вистачає – за підсумками 2017-го, лише 16,4% від загального об'єму молока, що надійшло на переробку. Оскільки, наразі, різниця в цінах між ґатунками мізерна, це не спонукає господарства працювати над якістю виробленої сировини, що, в результаті, згубно вплине на імідж української молочної продукції на світовому ринку і на здоров'я українців, які будуть змушені споживати молочні продукти низької якості. Більше того, згадані обставини штовхають господарства до повного згортання молочного напрямку.

Наразі, Асоціація виробників молока просить Антимонопольний комітет України прийняти рішення щодо визнання вищезазначених дій як таких, що порушують права суб’єктів господарювання (господарств-членів Асоціації виробників молока), а також прийняти рішення, щодо припинення та усунення наслідків такого порушення.

АВМ наголошує на важливості врегулювання питання закупівельної ціни на молоко та закликає своїх колег по цеху — переробників до спільного вирішення даної ситуації. Адже її ігнорування призведе до плачевних результатів:
·  вирізання поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ), наслідком чого буде не лише втрата українського тваринництва, а й тисяч робочих місць на фермах;
·  знищення українського молочного бізнесу у зв’язку з відсутністю вітчизняного виробника;
·  завищена ціна на молочну продукцію для населення, адже молоко буде імпортуватися до України.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

ЕБА выступает против запрета пальмового масла в производстве пищевых продуктов

Ранее компании-члены Ассоциации уже обращались в профильный Комитет ВРУ о нецелесообразности принятия этой законодательной инициативы и с просьбой рекомендовать ВРУ отклонить проект Закона №3871.

Прежде всего, компании-члены Ассоциации полностью поддерживают запрет использования пальмового масла в традиционных молочных продуктах (сметана, ряженка, кефир, творог и тому подобное), которая закреплена в части второй статьи 6 Закона Украины №1870-IV.

Более того, как отмечают эксперты Ассоциации, принципиальная позиция заключается в том, что представители молокоперерабатывающей отрасли являются противниками замены составляющих молока/молочного сырья не только пальмовым маслом, а любыми другими жирами и белками растительного, животного (молочного) происхождения.

В то же время представители бизнеса сообщают, что пальмовое масло и его отдельные фракции широко используются в разных странах мира для производства пищевых продуктов в таких сферах как, например, масложировая, хлебопекарная, кондитерская промышленности. Также важным является то, что пальмовое масло используется для производства заменителей грудного молока во всем мире, поскольку ее фракция – олеин является единственным натуральным растительным ингредиентом, что позволяет обеспечить количественное содержание пальмитиновой кислоты в детской смеси, близкий к грудному молоку.

Компании-члены Ассоциации обеспокоены тем, что принятие этой законодательной инициативы в предложенной редакции может привести к значительных технологических и финансовых сложностей для добросовестных производителей, которые производят продукцию в соответствии с предписаний украинского законодательства, вследствие:

- необходимости внесения изменений в рецептуру и технологии производства продуктов, поскольку в некоторых случаях невозможно быстро модифицировать продукт и заменить одно масло другим через разный жирно-кислотный состав, физико-химические и сенсорные свойства;

- необходимости изменения маркировки продукции, что приведет к замене всего существующего упаковки.

А потому Ассоциация надеется, что Верховная Рада украины примет во внимание указанные в этом обращении аргументы и прогнозируемые последствия и не поддержит проект Закона №3871.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview