Компания Фирташа прокомментировала обвинения в злоупотреблении монопольным положением

Антимонопольный комитет Украины признал холдинг Group DF Дмитрия Фирташа монополистом на рынке реализации азотных удобрений.

В ответ на заявление Главы Антимонопольного комитета Украины Юрия Терентьева по поводу предварительных выводов АМКУ по результатам расследования в отношении предприятий Group DF, Группа заявила следующее:

"Предприятия Группы получили предварительные результаты расследования АМКУ, однако информации, содержащейся в полученных документах, недостаточно для оказания правовой и экономической оценки сделанных предварительных выводов АМКУ.

Согласно процедуре, Group DF направила ходатайство в адрес АМКУ с целью получения доступа к материалам расследования. На сегодняшний день доступа к материалам дела не предоставлено.

Подчеркиваем, что предприятия Group DF работают строго в рамках законодательного поля Украины, поэтому Группа уверена в своей правоте и будет защищать свою позицию перед АМКУ, а в случае необходимости и в суде.

В то же время, ряд утверждений, имеющих критическое значение, которые содержатся в высказываниях чиновников АМКУ и предварительных результатах расследования, являются преждевременными и противоречивыми. Поэтому мы расцениваем подобные заявления как очередную попытку заработать себе политические очки на фоне смены политического руководства страны и предстоящих выборов нового Парламента", - говорится в официальном заявлении Group DF.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Качественных яблок в Украине станет больше

Об этом сообщает пресс-служба УПОА.

«К тому же, эксперты оценивают потенциал сбора яблок для переработки на частных приусадебных участках и в насаждениях вдоль дорог в 400 тыс. тонн. Это те данные, которые, обычно, не учитывает официальная статистика. Если учесть потенциальный экспорт и потребление яблок в стране, то теоретически, предложение промышленного яблока в сезоне 2018/2019 могла достичь 1 млн. тонн», – оценивает потенциальный объем промышленного яблока в Украине Андрей Ярмак, экономист инвестиционного центра Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО).

В то же время, стоит отметить, что экспорт яблочного концентрата в США в 2018 году увеличился в 10 раз в натуральном эквиваленте (с 944 тонн до 9,2 тыс. тонн) и в 9 раз в денежном (с $890 тыс. до $8,2 млн). В первую очередь, такой рост обусловлен сокращением поставок яблочного концентрата в США из Китая, в связи с обострением политических и экономических отношений между этими странами. Поэтому Соединенные Штаты вынуждены искать альтернативные каналы поставок сырья.

Сокращение объемов торговли яблочным концентратом в последние годы наблюдается не только в Украине. В целом, мировая торговля концентратом уменьшалась в течение нескольких последних лет. Такая тенденция, в первую очередь, обусловлено сокращением потребления восстановленных соков в развитых странах, где эта продукция перестала считаться полезной. В связи с этим, каждый день все больше потребителей отдают предпочтение таким напиткам, как свежевыжатые соки и смузи. И сейчас вкладывать деньги в производство яблочного концентрата просто невыгодно. Большинство фермеров пытаются инвестировать в свежий рынок яблок, где дополнительная стоимость продукции является большей. «Например, в этом сезоне средние цены на промышленное яблоко в Украине не превышали 1грн/кг. Поэтому, фермеры нередко вообще отказывались от сбора яблока, которое можно было реализовать на переработку, через довольно низкие закупочные цены», – объясняет директор УПОА Федор Рыбалко.

Также, прогнозируется, что в следующем сезоне урожай промышленного яблока в Украине сократится, в то время как производство качественного яблока вырастет. «Такая ситуация обусловлена увеличением урожайности в новых интенсивных садах, которые были заложены начиная с 2013-го по 2018-ый год. Таких садов достаточно много, и они только начинают выходить на полное плодоношение. По нашим оценкам, увеличение урожайности в таких садах практически полностью компенсирует потери, которые были вызваны неблагоприятными погодными условиями в западных регионах страны и розкорчуванням садов после убыточного сезона», – говорит аналитик УПОА Семен Крамаренко.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Налоги свиноводам не снизят из-за требования соглашения с МВФ

Про це повідомляє прес-служба АТУ. 

Нагадаємо, що у лютому 2019 року голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар надіслала до Мінагрополітики офіційний лист зі зверненням стосовно того, аби свинарям тимчасово було знижено чи скасовано податки у зв’язку із тим, що вони перебувають у складному становищі через поширення африканської чуми свиней. Подібна ініціатива була запропонована у Бельгії, де через ту ж таки АЧС та нестабільну ситуацією з цінами на живець уряд виступив з ініціативою знизити податки або взагалі тимчасово їх скасувати для свинарів. Він розглянув такий крок як один із варіантів підтримки, аби зменшити тиск на галузь.

«Через АЧС Україна втратила статус нетто-експортера свинини, хоча раніше Україна експортувала рекордні обсяги свинини, - прокоментувала тоді дану ініціативу бельгійського уряду голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. - Сьогодні Україна б’є рекорди щодо імпорту свинини. Лише за минулий рік обсяги імпорту свинини Україною зросли у понад 5 разів. Так, у 2017 році Україна імпортувала 8 тис. тонн свинини (у забійній вазі), у 2018 році - 44 тис. тонн. На внутрішньому ринку свинини теж наразі негативна ситуація, ціни на живець свиней забійних кондицій низьку. У зв’язку з цим свинарські господарства працюють в нуль чи навіть у збиток! До того ж  держава досі не компенсувала свинарям понад 27 млн грн збитків, завданих АЧС у минулому році».

І лише в червні 2019 року АТУ отримала відповідь на своє звернення, яке Мінагрополітики переадресувало до Міністерства фінансів України як повноважного органу щодо формування та реалізації податкової і митної політики держави.

У своєму листі Мінфін відзначив, що можливості скасування чи зниження податків для свинарів немає: «впровадження зниженої ставки податку на додану вартість призведе до втрат доходів державного бюджету та можливого формування групи суб’єктів господарювання - платників податку на додану вартість, які будуть постійно отримувати бюджетне відшкодування».

«Крім того, Угодою про сільське господарство між Світовою організацією торгівлі та Україною передбачена відмова від надання податкових пільг, - зазначають у Міністерстві фінансів. - В Угоді підкреслюється, що фінансова підтримка сільського господарства повинна надаватися шляхом цільового фінансування з держбюджету. Відповідно до положень Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з МВФ, поширення дії загального режиму оподаткування податком на додану вартість на весь сільськогосподарський сектор у відповідності до міжнародної практики було передбачено з 01 січня 2016 року».

«Також повідомляємо, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від введення нових податкових пільг або привілеїв» - йдеться у листі.

Також Мінфін у своєму листі висловився і про відміну спецрежиму оподаткування, який діяв для сільськогосподарських товаровиробників. Він вважає його неефективним.

«Значну частину коштів отримував не безпосередній виробник, а різного роду посередники та великі трейдери, - пояснили свою позицію у Мінфіні. - Непоодинокими були випадки, коли спеціальний режим податку на додану вартість несумлінні платники податків використовували як «внутрішній офшор», переводячи туди додану вартість».

Альтернативою спецрежиму оподаткування для аграріїв у Мінфіні вбачають надання  «прямих (адресних) дотацій з держбюджету», які було введено з 01 січня 2017 року, про що також йдеться у листі.

Та чи насправді держдотації виявилися дієвою альтернативою для відміни спецрежиму ПДВ для аграріїв?

«Всі ми вже знаємо і мали змогу пересвідчитися за 2,5 роки, як насправді працює механізм розподілу держдотацій, - прокоментувала голова Асоціації тваринників Ірина Паламар. – Дана альтернатива відміни спецрежиму ПДВ насправді виявилися вкрай неефективною через надто складний бюрократичний механізм їх отримання, і про це постійно нарікають члени нашої Асоціації в численних листах та телефоном. Тваринники кажуть, що простіше відмовитися від дотації, аніж пройти цілу низку бюрократичних кіл. Спецрежим же ПДВ, який існував до 2017 року, передбачав пряме повернення виробникам коштів, які вони могли витратити на розвиток підприємства.

Візьмемо простий приклад – дотації на корову. Якщо раніше, до скасування спецрежиму ПДВ, виробник міг отримати на 1 голову в середньому 6,5 тис. грн, то за діючої програми часткової компенсації на утримання корів виділяється лише до 2 тис. грн. Наші фахівці підрахували, що зупинка компенсації ПДВ для, зокрема, виробників молока, призвела до зростання періоду окупності інвестпроектів до 6-8 років, зниження ліквідності наявних підприємств галузі на 10%, скорочення поголів’я, призупинення нарощування та оновлення поголів’я за рахунок високопродуктивних тварин, завезених з-за кордону.

У виробників свинини через відміну пільги по ПДВ ліквідність підприємств знизилася на 8-15%. Окупність інвестпроектів зросла до 4-6 років, а поголів’я скоротилося на 8-15%. Наразі поголів’я свиней скоротилося з 3,43 млн голів до 3,37 млн голів.

Отож позиція Мінфіну в даному питанні є вкрай дивною і виглядає надуманою, аби виправдати вигідні для влади, та невигідні для людей – в першу чергу, для дрібного та середнього бізнесу - законодавчі зміни. Сьогодні левову частку дотацій через корупційні механізми отримують крупні олігархи – монополісти ринку. Тоді як дрібний фермер, якому конче потрібні гроші, аби збудувати свою невеличку ферму, годувати сім’ю та розвивати виробництво у сільській місцевості, створювати робочі місця – цієї можливості не має.

Що ж стосується неможливості зміни режиму оподаткування для свинарів, то вважаю таку державну політику недалекоглядною. Чому європейці надають пільги своїм виробникам, а ми не можемо? Чому ми підписуємо такі недолугі меморандуми? В кінцевому результаті небажання влади підтримати галузь призведе до занепаду свинарства в Україні: поголів’я буде вирізатися тисячами, підприємства закриватися, і за кілька років галузь буде просто знищена».

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Крупнейший отечественный агрохолдинг существенно сократил прибыль

Агрохолдинг Мироновский хлебопродукт Юрия Косюка по итогам первого квартала 2019 года получил $33 млн чистой прибыли, что на 63% меньше, чем за аналогичный период 2018 года. Об этом компания сообщила на сайте Лондонской биржи, пишет НВ.

Выручка МХП увеличилась на 42% - до $436 млн, экспортная выручка — на 65%, до $268 млн (61% от общей выручки).

Операционная прибыль холдинга Косюка сократилась на 19% - до $50 млн, валовой остался на уровне предыдущего периода — $81 млн, EBITDA сократилась на 7% - до $83 млн по сравнению с январем-мартом 2018 года.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Херсонские аграрии рассказали о будущем урожае арбузов и дынь

Об этом сообщают «Херсонцы».

Директор Южной опытной станции бахчеводства НААН Украины (Голопристанский район) Владимир Лымарь говорит, что отдельные посадки локально пострадали от града, но в целом изобилие дождевой влаги сказалось на них позитивно – ведь воду арбуз любит не меньше, чем солнце.

«Урожай ранних сортов арбуза, как и в прежние годы, следует ожидать уже в конце июня, - считает он. – Куда более беспокоит долгосрочный прогноз погоды, по которому во второй половине августа возможны проливные дожди, а в сентябре – даже заморозки.

Ведь именно на это время приходится период созревания «массового» полевого арбуза. И вот на нем такие капризы погоды могут отразиться пагубно».

На рынках Херсонщины свежих арбузов, даже из тех, которые выращивают под термопленкой, еще нет. В супермаркетах есть импортные – дорогие.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Антимонопольный комитет признал компанию Фирташа монополистом на рынке удобрений

Об этом сообщил глава АМКУ Юрий Терентьев, пишет БизнесЦензор.

"1. Группа имеет признаки монопольного положения на общегосударственном рынке первичной реализации азотных минеральных удобрений. 2. Зафиксированы факты, которые могут свидетельствовать о злоупотреблении монопольным положением", – сообщает Терентьев.

Глава АМКУ добавил, что 24 мая четырем компаниям из Group DF (3 завода-производителя минеральных азотных удобрений и НФ "Трейдинг Украина") были направлены предварительные выводы по результатам проведенного расследования.

"Стоимость газа составляет около 70% в себестоимости производства аммиачной селитры. Именно эта связь между сырьем (газом) и конечным продуктом (минеральными удобрениями) и стала объектом злоупотреблений со стороны указанных компаний", – сообщает Терентьев.

Терентьев указывает, что предприятия Group DF покупали газ для производства удобрений у связанных компаний, а затем перепродавали его внутри группы, постоянно поднимая цену.

"Когда газ доходил собственно к конечному заводу-производителю удобрений, его цена была существенно завышенной, что приводило к завышению стоимости азотных удобрений", –сообщает Терентьев.

Также, в течение 2017 года имели место остановки производства удобрений из-за сознательного непроведения расчетов за газ.

"Юридически такие действия можно квалифицировать как злоупотребление монопольным положением из-за искусственного ограничения производства удобрений", – сообщает Терентьев.

Он объяснил, что АМКУ может оштрафовать Group DF и заставить разделить химические активы группу.

В Group DF через холдинг Ostchem входят заводы Черкасский "Азот", "Ривнеазот" и Северодонецкий "Азот". Менеджмент Дмитрия Фирташа также контролирует государственный "Сумыхимпром".

86% в Ostchem принадлежит Фирташу. Еще 14% – народному депутату от "Оппозиционного блока" Юлии Левочкиной, родной сестре Сергея Левочкина – партнера Фирташа по телеканалу "Интер" и экс-главе Администрации президента Виктора Януковича.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview