Конкуренция за рынки сбыта пшеницы перемещается в Азию

Украине удастся нарастить экспорт этой культуры  только в две из указанных стран: на 45% – в Филиппины и на 11% – в Индонезию (по сравнению с показателями за предыдущий год). Тем самым увеличив объемы в нынешнем сезоне соответственно до 1002 и 1793 тыс. тонн. Индонезия при этом станет основными потребителями украинской пшеницы в регионе. Такие оценки представила эксперт зернового рынка агентства «УкрАгроКонсалт» Елизавета Малышко в своем докладе на XV Юбилейной международной конференции «Зерно Причерноморья-2018».

По кукурузе соперничество отдельных стран перерастает в конкуренцию между регионами – Причерноморью все активнее противостоит Южная Америка. Если в 2016/17 МГ на Украину приходился 71% поставок кукурузы в Евросоюз, то в 2017/18 МГ этот показатель упал до 43% (оценивался период с сентября по январь). Европейский рынок завоевывает Бразилия – ее доля в поставках возросла за год с 8% до 53%, говорит Елизавета Малышко.

В целом же страны Причерноморья смогут нарастить экспорт зерна в нынешнем сезоне до 116 млн тонн. Однако уже в 2018/19 МГ объемы уменьшатся, по оценкам «УкрАгроКонсалт», до 111 млн тонн. В основном из-за сокращения российских поставок на внешние рынки. Украина, согласно нынешним прогнозам, наоборот, улучшит свой показатель на 1 млн тонн, доведя экспорт зерна до отметки в 42 млн тонн.

В целом же, растет неопределенность, волатильность зернового рынка, а значит, повышаются возможности для заработков у игроков рынка, говорит Елизавета Малышко. И предлагает принять к сведению результаты исследований по оценке маржинальности зерновых культур на 2018 год. Согласно оценкам «УкрАгроКонсалт», наибольшая маржинальность ожидается по рапсу – около $240 USD/га. А на втором месте оказался ячмень с показателем приблизительно в $170 USD/га.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Депутаты предлагают ввести нулевую ставку НДС на поставки молока

Группа депутатов предлагает ввести нулевую ставку НДС, вместо нынешних 20%, на поставки молока и сливок (несгущенных, без добавления сахара и других подсластителей) на территории Украины, пишет Интерфакс-Украина.

Соответствующий законопроект №8282 о внесении изменений в Налоговый кодекс Украины зарегистрирован в парламенте 18 апреля. Его авторами выступили 19 народных депутатов из разных фракций.

Согласно пояснительной записке к законопроекту, сокращение доходов животноводческих предприятий с одновременным ростом налоговой нагрузки на них приводит к уменьшению поголовья крупного рогатого скота, объема производства, дальнейшему сокращению потребления и производства молочной продукции.

В документе указано, что на конец І квартала 2018 года средняя рыночная цена на молоко сорта "экстра" составляла 9,56 грн/кг (с учетом НДС). В общем, диапазон колеблется в пределах 8,76-9,80 грн/кг. Цена на молоко высшего сорта - в пределах 8-9,50 грн/кг. Первый сорт - в среднем 8,84 грн/кг.

Авторы законопроекта ожидают, что принятие законопроекта будет иметь положительный эффект для производителей, будет способствовать уменьшению разницы в закупочных ценах на молоко между сельхозпредприятиями - плательщиками НДС, представителями малого аграрного бизнеса и хозяйствами населения, снижению финансовой нагрузки на потребителя.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Картофель в Украине за год подешевел на треть

Такие выводы сделали специалисты «Инфо-Шувар», анализируя данные собственного ежедневного мониторинга цен на оптовых рынках Украины.

По состоянию на 20 апреля 2018 года, картофель урожая 2017 года на оптовых площадках страны предлагается по 3,8-4,5 грн/кг (0,12-0,14 EUR/кг), на крупный опт продавцы соглашаются снизить цену еще на 5-7% Согласно данным мониторинга «Инфо-Шувар», на крупнейшем в Западном регионе оптовом рынке “Шувар” в г. Львов картофель сегодня предлагается по 3,8-4,3 грн/кг (0,12-0,13 EUR/кг). Почти на таком же уровне установили цены на картофель продавцы рынка “Столичный” в г.Киеве — 4-4,5 грн/кг (0,12-0,14 EUR/кг). За весь период хранения украинская картошка стала дороже лишь на 5-7%, что фактически означает убытки для перекупщиков, которые скупали картошку в сентябре 2017 года с целью перепродажи весной 2018 года. Большинство из этих бизнесменов планировали начать продажу из хранилищ именно в апреле, ориентируясь на сценарий прошлого сезона, тогда именно в апреле цена на картошку быстро начала расти и к концу апреля достигла 6 грн/кг (0,21 EUR/кг). Но в этом сезоне цены держались на стабильно низком уровне, даже, несмотря на очередное сокращение производственных площадей в коммерческом секторе.

Как выяснилось, уменьшение плантаций было полностью компенсировано большей урожайностью, к тому же, население на собственных участках выращивало почти столько же картофеля, сколько и в прошлом году.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Аграриям не удастся вовремя завершить посевную ранних зерновых

Об этом говорит Павел Коваль, генеральный директор Украинской аграрной конфедерации, пишет superagronom.com.

Сейчас посевная сахарной свеклы завершена на 28% площадей, хотя в прошлом году на это время было 86%. Вместе с тем, в 6 областях начали высевать кукурузу на зерно, горох засеяно практически 63% запланированных площадей, пишет golos.com.ua.

На Сумщине весенне-посевная кампания только стартовала. По сравнению с прошлым годом это произошло на месяц позже: в 2017 году сев яровых зерновых приступили еще 13 марта. Как следствие — смещение графика заставляет ускорять работы.

А синоптики уже прогнозируют по-летнему жаркий май, в ГСЧС объявили чрезвычайный уровень пожарной опасности в западных областях, Житомирской, Винницкой и части Киевской. То есть неминуемые скорые потери влаги из почвы — что не будет способствовать ни прорастанию семян, ни надлежащем развития растений.

Тем не менее, надежды на хороший урожай есть. Впервые за последние 4-6 лет хорошо перезимовал рапс (95-97%) и главная хлебная культура — пшеница.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Какие последствия для АПК от введения "соевых правок"

Зміна порядку оподаткування операцій із вивезення сої за межі митної території України в митному режимі експорту що передбачена з 1 вересня 2018 року, містить суттєві ризики. Практична реалізація цих змін призведе до небажаних наслідків для всіх учасників даного ринку, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи новації щодо порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої, передбачені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №2245 від 07.12.2017.

Йдеться про перехід із режиму оподаткування за нульовою ставкою на режим звільнення від оподаткування – відповідно до вітчизняної практики 2011-2016 років, яка застосовувалась до експортних поставок зернових та технічних культур, пояснив науковець.

Основними бенефіціарами ухвалення цього рішення є власники виробничих потужностей з переробки олійних культур. У такий спосіб вони намагаються досягнути більшого рівня завантаженості власних виробничих потужностей та підвищити рівень маржинальності своєї діяльності, яка у 2017 році суттєво знизилася внаслідок гострої конкуренції за сировину, зауважив експерт.

За його словами, перевагами цих новацій можуть також скористатися виробники тваринницької продукції, оскільки вартість кормів за умов збільшення обсягів переробки сої в Україні може знизитись, зазначив експерт.

Проте, ухвалені законом №2245 новації одночасно несуть суттєві ризики для розвитку олійної галузі. Їх практична реалізація може призвести до певних втрат, в тому числі й для самих переробників – ініціаторів даних змін, наголосив Леонід Тулуш.

Насамперед, товаровиробники можуть суттєво знизити площі під соєю. Адже для її вирощування в Україні були створені «тепличні умови»: у 2011-2016 роках вона була єдиною культурою, при експорті якої здійснювалось відшкодування ПДВ незалежно від статусу експортера. При цьому на неї поширювалася також дія режиму ПДВ-акумуляції, що формувало подвійну вигоду для товаровиробників. Як наслідок, обсяги виробництва сої суттєво зросли – з 1,0 млн т у 2009 році до 4,3 млн т у 2016 році.

У разі переорієнтації товаровиробників на інші культури, крім олійних, завантаження переробних потужностей так і залишиться на рівні двох третин, вважає експерт.

Найбільші ж ризики, на його думку, пов’язані зі зміною предмета поставок на відповідні регіональні ринки. Адже досі Україна поставляла необроблену продукцію на ринки країн Близького Сходу фактично без застосування ввізного мита. Якщо відбудеться зміна предмета поставки із соєвих бобів на продукт їх переробки – олію чи шрот, можна з високою ймовірністю прогнозувати втрату цих ринків.

Відповідно, наприкінці осені цілком можливий обвал цін на сою на внутрішньому ринку внаслідок різкого зниження обсягів експорту продуктів її переробки, значні репутаційні втрати компаній з України як надійних експортерів та «екстрене» повернення до звичайного режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої під тиском протестних акцій товаровиробників, прогнозує експерт.

Уникнути цих проблем можна, відтермінувавши набуття чинності відповідною нормою пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо зміни режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої мінімум на рік, як це в грудні 2017 року було зроблено із ріпаком, зазначив Леонід Тулуш.

Проблему підвищення рівня завантаженості виробничих потужностей з переробки насіння (бобів) олійних культур варто вирішувати більш зважено – з урахуванням усіх можливих економічних наслідків. Забезпечення збільшення обсягів переробки виробленої в Україні сої належить до стратегічних питань, і його неможливо вирішити в межах одного року.

Зацікавленим сторонам слід розглянути всі можливі варіанти вирішення даного питання, зокрема, й шляхом запровадження заходів фінансового стимулювання поставок сої на переробні підприємства та завантаження наявних переробних потужностей олієжирової галузі за рахунок імпортної сировини, підсумував Леонід Тулуш.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

УЗ привлекает средства для строительства зерновозов

Об этом сообщил руководитель компании Евгений Кравцов, пишет ЭП.

"Сейчас мы ведем переговоры с одной из МФО чтобы запустить строительство зерновозов, поскольку это направление для нас уже прибыльное. Надеюсь, мы сможем завершить это до конца года, для того, чтобы до конца или середины сезона наши первые зерновозы выехали на сеть", - отметил.а. главы УЗ.

По словам Кравцова, компания уже получила благодарственные письма от ряда аграрных компаний, поскольку смогла значительно улучшить ситуацию с перевозкой зерна.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview