182819
178172

Крупный производитель свинины получит $12,5 млн от международной финансовой корпорации

Международная финансовая корпорация (IFC) из группы Всемирного банка может выделить крупнейшей свиноводческой группе компаний Украины "Нива Переяславщины" долгосрочный кредит на $12,5 млн, пишет delo.ua.

Согласно сообщению на сайте IFC, ее совет директоров планирует рассмотреть этот проект 30 марта. смеситель для сухих смесей

Согласно документу, кредит должен быть направлен на наращивание основного капитала украинской компании в 2018-2019 гг. Общая стоимость проекта оценивается в $35 млн.

Как сообщалось, в конце апреля 2015 года IFC выделил "Ниве Переяславщины" $25 млн кредитных средств на поддержку планов группы по расширению деятельности и рефинансированию среднесрочного долга.

Группа компаний "Нива Переяславщины" обрабатывает около 23 тыс. га, мощности по хранению зерна составляют около 150 тыс. тонн, ежегодный экспорт зерновых — 100 тыс. тонн.

В структуре группы — девять свинокомплексов. Начата работа по сбору разрешительной документации для строительства 10-го.

ГК планирует в 2018 году построить новое специализированное мясоперерабатывающее предприятия мощностью убоя 240 голов/час.

Ей также принадлежат комбикормовый завод, убойный цех и мясокомбинат, выпускающий продукцию под ТМ "Пятачок".

Согласно неконсолидированному отчету ГК "Нива Переяславщины" в аналитической системе "СПАРК-Интерфакс", по итогам 2016 года ее чистый убыток сократился в 4,5 раза по сравнению с 2015 годом — до 65,1 млн грн, выручка — на 10,1%, до 929,7 млн грн.

По данным IFC, владельцем 99% акций группы компаний является украинский бизнесмен Александр Мостипан.

 

 

Ваш выбор 'Нравится'.


В ГПЗКУ рейдерские разборки - китайцам есть чего бояться

Сейчас уже 19 активов корпорации выведены из собственности зерновой корпорации, и это дает основания китайским кредиторам опасаться невыполнения Украиной своих обязательств. Такое мнение в комментарии УНН высказал экономист Александр Охрименко.

“Так, в свое время мы взяли товарный кредит. Мы взяли деньги (первый транш кредита в 2012 году — полтора миллиарда долларов, — ред.) из того расчета, что будем поставлять кукурузу. Мы большую часть поставили. Даже когда ГПЗКУ обанкротится — будет правопреемник, который тоже должен будет поставлять кукурузу. Но есть опасения китайцев будет сбой в поставке им товара 100%.

Ибо когда будут передавать обязательства, то со временем появится правопреемник, но этот правопреемник может появиться не скоро, может, и через полгода, год, — с нашим-то бардаком. И поставки будут задерживаться — вот это точно будет, гарантирую. И здесь опасения китайцев оправданы”, — сказал он.

По словам экономиста, разрушение ГПЗКУ является следствием рейдерских разборок.

“Предприятия выводят (из собственности корпорации — ред.), потому что, я так понимаю, там свои внутренние рейдерские разборки.

Предприятие государственное, и там много желающих „порулить“. Это уже, кажется, четвертая или пятая структура, когда-то это была аграрно-промышленная корпорация, потом еще другие названия. Там долгов очень много висит, очень „кормушечна“ структура, и это ее постоянно доводят до такого уровня, чтобы легче обанкротиться и создать новое государственное предприятие”, — сказал он и добавил, что обязательства ГПЗКУ перед внешними партнерами в таком случае “будут передаваться по кругу”.

Охрименко напомнил, что в ГПЗКУ до сих пор нет постоянного руководителя, назначенного по итогам конкурса (является временно исполняющая обязанности.Марченко — ред.). И поэтому вокруг этой структуры продолжаются баталии.

Напомним, органы прокуратуры в разных регионах Украины от имени Минагрополитики подают иски против ГПЗКУ, в которых требуют отмены права собственности корпорации на элеваторы, хлебные базы, комбинаты хлебопродуктов и комбикормов.

Фактически это означает уничтожение зернового гиганта, что не может не сказаться на его способности выполнять кредитные обязательства перед КНР. Речь идет о кредите в полтора миллиарда долларов под госгарантии, ГПЗКУ получила от Экспортно-импортного банка Китая в 2012 году.

Сегодня китайская сторона уже заблокировала денежные средства на счетах корпорации. Произошло это в конце прошлого года. Причину такого шага кредиторов в СМИ объясняют отсутствием взаимопонимания с украинскими чиновниками, которые не только не выполняли условия кредита, но и инициировали отчуждение имущества ГПЗКУ.

В самом министерстве аграрной политики, действующий т.в.о министра Максим Мартынюк прекрасно осведомлен в том, что происходит и, “возможно, даже имеет личную в этом заинтересованность”.

Ваш выбор 'Нечего сказать'.


Компания Петра Порошенко заявила, что не работает на территории России

Реализацию сельскохозяйственного проекта по производству модифицированного крахмала на территории России компания прекратила еще в 2014 году. Об этом говорится в официальном заявлении Укрпроминвест-Агро, размещенной на сайте компании, пишет Укринформ.

"В связи с информационной атакой, которая готовится на компанию «Укрпроминвест-Агро», официально заявляем, что наша компания не осуществляет, прямо или косвенно, деятельности на территории Российской Федерации, и, соответственно, не платит налогов в российский бюджет", - говорится в сообщении.

В компании отметили, что в 2012 году Укрпроминвест-Агро действительно начинала сельскохозяйственный проект в России по производству модифицированного крахмала вместе с известной международной компанией, и для реализации этого проекта привлекались кредитные средства. Однако, из-за начала российской агрессии против Украины, проект не состоялся. "В 2014 году было принято решение прекратить деятельность проекта в России. В течение 2014-2016 гг. корпоративные права и земля были проданы, сельскохозяйственная техника вывезена в Украину, работники уволены", - отмечается в заявлении.

Таким образом, отметили в компании, ООО «Крохмалопродукти» и ее дочерняя компания «Лаки Грейн» на настоящее время не принадлежат Укрпроминвест-Агро", и, "насколько нам известно, не ведут коммерческой деятельности, не платят налогов в России, имеют задолженность по кредиту и фактически являются банкротами".

"Итак, фактически проект в России не состоялся и, по очевидным причинам, состояться не может", - отмечается в заявлении.

Компания просит средства массовой информации не распространять недостоверные сведения.

Укрпроминвест-Агро - одна из ведущих вертикально-интегрированных агропромышленных компаний Украины, один из лидеров в сахарной и зерноперерабатывающей отраслях Украины. Этот агрохолдинг связывают с именем Президента Украины Петра Порошенко.

Собственником российской компании ООО «Крохмалопродукти» до 2014 года была Укрпроминвест-Агро. Однако в 2014 году «Крохмалопродукти» была продана. 

В некоторых СМИ недавно появилась информация, что «Крохмалопродукти» было продано кипрской офшорной компании CHARTOMENA LIMITED.

 

Ваш выбор 'Нравится'.


Карпатские буйволы: изюминка для края и источник продуктов для гурманов

Вона закінчила школу із золотою медаллю, здобула фах соцпрацівника, зараз отримує другу вищу освіту. Разом із 8 працівниками подружжя доглядає за півсотнею унікальних тварин – карпатських буйволів, пише uzhgorod.net.

Туристи їдуть навіть із зарубіжжя

Пані Інна чекає чергову групу туристів. Львівська фірма везе сюди екскурсантів із різних куточків України. Буває, приїжджають і з Польщі, Угорщини, Молдови, Італії… Їх чекає глінтвейн, дегустація сирів, молока, масла, цікава розповідь про карпатських буйволів. Потім – фотосесія, можливість погладити круторогих гігантів або теляток.

Ще півстоліття тому ці великі спокійні тварини були в нас звичними в господарстві, поголів’я становило кілька тисяч. Тепер чистокровних карпатських буйволів у області не більше вісімдесяти. Єдина в Україні така ферма знаходиться тут, в Олешнику, і утримує 50 особин.

Утримують буйволів і в голосіївському монастирі, з’явився табунець на Одещині, є вони в заповіднику Асканія-Нова. Але, за словами господаря ферми Романа Фетька, то не чистокровні тварини, вони мають гени різних порід. Утім буйволів в Україні так мало, що всі вони, фактично, є родичами одне одному, а це – проблема.

Як буйвіл став у Карпатах екзотом

Зникати буйволи стали з початком колективізації на Закарпатті. Спершу усуспільнювали не лише корів та коней, а й їх. За словами Інни Левдар, один із господарів отримав реальний термін за те, що «заховав» удома буйволицю, корову й коня, не дав у колгосп. «Пильні» сусіди донесли на «куркуля», його засудили, а худобу забрали. Але поголів’я буйволів у колгоспах не прижилося. Ці тварини звикли до одного господаря, стабільних умов, вони потребують значно більше корму, ніж корови. Через хвороби й недоїдання тварини слабшали, керівництво колгоспів їх ліквідувало й уже не намагалося «колективізувати».

Серед причин зникнення – й поява механізованої техніки. Буйвіл тисячоліттями виконував важливу роль у сільському господарстві – ним і орали, і перевозили вантажі, аж доки в Карпати не приїхав трактор.

Цивілізація відіграла ще одну згубну роль. Ця теплолюбна тварина живе переважно біля болотяних місцевостей та теплих джерел. Термальні води або висохли, або людина відібрала їх від природи, не подумавши про потреби буйвола.

І нарешті меліорація. У 1970-х вона «добила» цю унікальну популяцію, оскільки почали висушувати болота. І буйволи залишилися в нас на олешницькій фермі, у Стеблівці, Велятині, Рокосові, Горінчові, Чумальові, Буштині, Верхньому Водяному.

Матріархат у стаді

Буйволи не люблять новоприбулих, щоб увійти в їхній соціум, потрібен час – три тижні. У стаді панує матріархат – усе вирішує буйволиця Жуля, котра потрапила сюди з Тячівщини.

Господарка, вже досить літня жінка, не могла її далі утримувати, дітям це не потрібно, і вирішила продати. Жулю вона доглядала на совість. Буйволиця була настільки великою і тучною, що довелося вирубувати двері в хліві, аби вивести її на подвір’я. Транспортувати – теж проблема. Тому до Олешника вона прийшла пішки. Стадо приймало її важко, як і всіх новачків, але згодом Жуля не тільки пристосувалася, а й почала ставати лідером. Нині вона керує всім. Щоб увести новоприбулих буйволів у колектив, їх тримають поблизу Жулі та деяких інших буйволиць, аби звикали до запаху.

«Продавці яєць від мене ховалися»

На відміну від коров’ячого, буйволяче молоко не має холестерину, внаслідок сильного імунітету буйволам не треба робити щеплення (та й спробуй зробити це крізь товсту «непробивну» шкіру), тому в продукті немає ніяких антибіотиків чи іншої «хімії». Ферма існує вже 11 років, але тільки два роки тому тваринники почали отримувати хоча б символічну віддачу. Весь цей час господарство працювало на збільшення поголів’я – від 8 особин стадо розширили до півсотні. Щоб потомство виросло повноцінним, телят відгодовували лише материнським молоком, і на це йшли всі надої. Позаминулого року стали вирощувати тільки теличок, а бичків – продавати, забивати на м’ясо. Із «зайвого» молока роблять моцарелу, різні види плавлених сирків, масло...

Цей процес – окрема історія. Довго не вдавалося обробляти буйволяче молоко до такої кондиції, щоб підходило для моцарели. Поки вчилися її робити, мусили купити поросят і згодовувати їм «брак».

Для виготовлення сирків потрібні яйця. «Купуючи їх на базарі, – розповідає І. Левдар, – я випитувала, чим годували курей. Бо для сирків підходить не всяке яйце. Врешті бабці на базарі вже почали ховатися від мене, тож довелося самим вирощувати курей, годувати їх кукурудзою та іншим кормом, щоб мати яйця потрібної якості».

Буйволи... в центрі Хуста

А тепер про серйозне. Роман Фетько каже, що буйволів у їхній сім’ї вирощували з діда-прадіда. На Хустщині тварин було порівняно багато ще в 1970-х. Він згадує, що в господарів лише однієї вулиці їх налічувалося близько 150. З ними пов’язані різні життєві колізії. В тому числі й такі, що ніколи не забуваються. В 1978-му радянська влада вирішила ще раз усуспільнити буйволів – забрати їх із приватних господарств у один «колгосп» (наслідки були такі ж плачевні, як і першого разу). У ті роки батько Романа займав керівну посаду на одному з держпідприємств, але при цьому тримав невелике стадо буйволів. Неколективізованих. Знайшовся сусід-«доброзичливець», який повідомив про це в органи. Батько потрапив під жорсткі радянські жорна. Не витримавши тиску, він зібрав усе стадо, вивів у центр Хуста і прив’язав біля міськради. Від переживань здоров’я його було непоправно підірване. Так династія Фетьків надовго втратила буйволів. Але любов до них не зникла.

У 2006-му, коли починався особистий проект «Карпатський буйвіл», Роман Фетько розумів усі ризики такого «бізнесу», його збитковість у найближчій перспективі. Ні тоді, ні зараз українське законодавство просто «не бачить» карпатського буйвола. Його не існує в переліку свійських тварин на загальноукраїнському рівні.

Відчувається, що в Романа Фетька чимало запитань як до влади, так і до суспільства щодо проблеми буйволів. Для фермера важливо знайти відповідь: чи відчувають громади, центри туризму, чиновники, що ці тварини Закарпаттю потрібні? Адже перша стаття в інтернеті про буйволів України відразу згадує наш край. Врешті, чи потрібен він як туристичний об’єкт, чи потрібні сприятливі закони для сільського господарства і для того ж буйвола?

Такі запитання виникають не випадково. От тільки історія з дорожніми знаками для прикладу. Щоб поставити їх, знадобилося півроку ходіння по інстанціях, хоча йшлося не лише про ті, які стосуються фермерського господарства, а й обов’язкові, які встановлюються на в’їзді-виїзді з населеного пункту.

Якість доріг – окрема тема. Віднедавна в Олешник почали приїжджати туристи. Але мало хто хоче їздити пощербленими дорогами. А туризм – це ж кошти, які йдуть і до бюджету міста...

У краї не вистачає місця для буйволів

В Олешнику, де розташоване фермерське господарство, і без того обмаль місця під пасовища. Старе пасло, яке належало місцевим мешканцям від діда-прадіда, виявилося для місцевих недоступним – чиновники держгеокадастру повиділяли там ділянки для нетутешніх людей. А в селі, крім корів, є ще й буйволи, які потребують по 2 гектари пасовища на одну особину.

Це означає, треба би 100 гектарів при наявних дев’яти. Тому їх виганяють на місцеві канави. Від цього ніби нема шкоди. Навпаки – буйволи звільняють рівчаки від бур’янів, трави, верболозу. Але ж цією територією розпоряджаються меліоратори. Вони можуть закрити очі на все, а можуть і нагадати, хто тут хазяїн. Тим часом у планах фермера довести поголів’я до 200 особин. Знайти 400 гектарів малопридатної для сільського господарства заболоченої землі, здавалося б, не так і важко. Але для вирішення справи потрібні і кошти, і час...

Потрібні «наречені» з Євросоюзу

Карпатський буйвіл – тварина особлива. Щоб цей вид розвивався, потрібні самці-плідники, а в нас усі вони мають «родинні зв’язки». Потомство від місцевих биків буде неповноцінне, і це шлях до вимирання. «Заморський» наречений – питання життя і смерті для племені чистокровних буйволів. Тим часом поряд, у Румунії, таких більш, ніж достатньо. Справа за «малим» – потрібні чималі кошти, а ще – подолати бюрократичні бар’єри, щоб провести тварину через кордон. Румуни жартома пропонують: давайте, ми його заженемо через поля на українську територію, а ви забирайте мовчки та оздоровлюйте популяцію. Але цей варіант не проходить навіть жартома. «Карпатський буйвіл» – легальний проект, у якому всі тварини мають паспорти, їх родовід має бути підтверджений документами...

«Не подумайте, що я скаржуся, – каже Роман Фетько. – Наші діди, доглядаючи буйволів, не скаржилися, не рахували збитки-прибутки, а просто давали жити тваринам поряд, на своїй землі. Місця вистачало всім».

Ваш выбор 'Нравится'.


Перевозчика зерна оштрафовали почти на 2 тыс. евро за превышение весовых ограничений

В частности, масса грузовика вместе с кукурузой составляла 56 тонн при нормативно допустимой норме в 40 тонн, сообщили в Волынской облгосадминистрации, пишет AgroTimes.

Перевозчиком, который доставил груз с нарушением требований законодательства о автомобильный транспорт, оказалось предприятие «Запад-Руно», а заказчиком перевозки – Владимир-Волынская птицефабрика.

Отправителем кукурузы было предприятие «Городище», которое предварительно подписало с Волынской ОГА меморандум о недопущении случаев перегрузки автомобилей.

 

 

Ваш выбор 'Печально'.


Аграрии недовольны механизмом распределения дотаций

Общественный союз «Всеукраинский Аграрный Форум» от имени ведущих общественных организаций-членов: ГС «Всеукраинская Аграрная Рада, ГС «Аграрный союз Украины», Всеукраинской ассоциации сельских и поселковых советов, ВОО «Украинская аграрная конфедерация», ассоциация «Украинский клуб аграрного бизнеса» обратилась к Премьер-министра Украины Владимира Гройсмана с просьбой доработать утвержден механизм государственной поддержки аграрной отрасли с учетом выводов, которые разработала Всеукраинская Аграрная Рада (ВАР) по результатам анализа порядков распределения этих средств.

«Просим Вас, уважаемый Владимир Борисович, поручить профильным министерствам учесть указанный вывод при доработке указанных проектов, а также поручить Минагрополитики подготовить проект постановления Кабинета министров Украины относительно внесения изменений в Порядок использования средств, предусмотренных в государственном бюджете для частичной компенсации стоимости сельскохозяйственной техники и оборудования отечественного производства, с целью учета высказанных замечаний», - говорится в тексте обращения.

Аграрные ассоциации отметили, что нынешние порядки распределения государственной поддержки отрасли, которые правительство утвердило 7 февраля, вызывают значительное беспокойство у участников рынка, как в части их общей целесообразности, так и несоответствия действующему законодательству Украины. По их мнению, указанный механизм распределения средств неэффективное и разработан в интересах конкретных крупных игроков рынка.

Для детального обсуждения всех недостатков утвержденного механизма господдержки аграрной отрасли и определение дальнейшего плана действий ВАР проведет круглый стол с участием производителей мяса и молока, представителей международных организаций, финансово-кредитных учреждений и представителей межфракционного депутатского объединения «Аграрная Рада». Мероприятие состоится в рамках XI Международного молочного конгресса 6 марта в ВЦ «Киевэкспоплаза».

Кроме того, в среду, 26 февраля, в пресс-центре ИА УНИАН пройдет пресс-конференция, в ходе которой ВАР очертит основные недостатки в утвержденных порядках распределения средств.

Справка: в Общем, в этом году правительство увеличило государственную поддержку аграрной отрасли до 6,3 млрд грн с 5,5 млрд грн в 2017 году.

В частности, Кабинет министров направил 4 млрд грн на поддержку отрасли животноводства, из которых 2,5 млрд грн пойдут на удешевление кредитов для строительства животноводческих и молочно-товарных комплексов и ферм, а 1,5 млрд грн – на компенсацию стоимости племенных животных и материалов, содержания молочного стада и выращивание крестьянами молодняка КРС. Кроме того, правительство направило 1 млрд грн на поддержку фермерских хозяйств и кооперативов, 945 млн грн – на частичную компенсацию стоимости приобретенной сельхозтехники отечественного производства, и 300 млн грн – на поддержку садоводства и виноградарства.

 

Ваш выбор 'Нравится'.