Tempo950x100

Tempo300x100

Кто из украинских агрохолдингов больше всего тратит на умные технологии

Кто из украинских агрохолдингов больше всего тратит на умные технологии

Про це пише НВ.

Найбільші інноваційні агрохолдинги країни не викидають грошей на вітер — вони закопують їх у землю. З розрахунку приблизно по $5-7 на кожен гектар. До такого висновку дійшов НВ, складаючи рейтинг найбільш інноваційних з великих агрохолдингів країни.

Лідерами за цим показником стали гіганти — Кернел, МХП, Агропросперіс (AP Group). У першого з них, що володіє найбільшим земельним банком у країні, інвестиції в інновації становлять $5 на гектар. МХП витрачає навіть більше — $7.

[[{“fid”:”609496″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“1”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”1″}}]]

Це більше, ніж у будь-якого з інших українських сільгоспгігантів, але недостатньо, щоб вразити Тараса Висоцького, гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). За його розрахунками, щоб інновації були помітні й ефективні, потрібно витрачати на них суму, еквівалентну $50 на 1 га.

Поки що такі витрати — лише мрія українських аграріїв. Або, принаймні, одного з них — Артема Бєлєнкова, директора компанії SmartFarming. “Достатньо це чи ні [нинішній обсяг інвестицій в агроінновації] — філософське питання, — розмірковує він. — Я вважаю, що це не витрати, а інвестиції. Тому впевнений, що всі компанії можуть і мають більше інвестувати в цей напрям”.

Читайте також: Як впроваджують новітні технології в найбільшому вітчизняному агрохолдингу

Проте лідери ринку намагаються зробити все можливе, а почасти й неможливе, щоб розвивати найбільш грошову галузь України. Вони інвестують, наприклад, в точне землеробство. В Укрлендфармінгу  розповіли, що завдяки цій технології зуміли на чверть підвищити врожайність на своїх полях. А в Агропросперісі показали супермодне оснащення агрономів — планшети зі спеціальними програмами й інтерактивною базою даних, яка дозволяє оперативно приймати логістичні рішення. “Завдяки цьому ефективність роботи зросла в кілька разів”, — зазначають у компанії.

А ось технологіями GPS-трекінгу техніки навряд уже когось здивуєш: практично всі опитані НВ агрохолдинги відзвітували про 100-відсоткове оснащення ними своїх тракторів. Желько Ерцег, операційний директор холдингу Астарта, каже, що завдяки системі GPS-нагляду і моніторингу використання пального за чотири роки вдалося заощадити $15 млн. Це більше, ніж річний обсяг інвестицій в інновації семи найбільших агрохолдингів країни. В Астарті згодом запустять і мобільну платформу для моніторингу стану посівів, їх розвитку і фази росту, наявності комах і шкідників. Ці дані, за словами Ерцега, допоможуть підбирати добрива, засоби захисту та багато іншого.

Щоб позбутися агрономічних прорахунків, які можуть коштувати компанії мільйонів доларів, в Кернелі впроваджують проект цифрової платформи для автоматичного планування виробничих процесів, моніторингу їх виконання, а також розробки мобільних додатків для роботи в полі агрономів та інженерів.

Втім, найважливіші новаторства в аграрній галузі полягають в іншій, добре знайомій для українців сфері. За словами Бєлєнкова, 80% всіх інвестицій в інновації в агросфері спрямовуються на облік, документообіг та рішення по боротьбі з крадіжками.

При цьому в світі зараз аграрії концентрують зусилля в основному на автоматизації праці, зниженні ролі людини у виробничих процесах, а також на food traceability — можливості для споживача контролювати шлях, який проходять продукти харчування від поля до полиці магазину. Саме в цьому напрямку рухаються цивілізовані країни. Україна поки пасе задніх у хвості цієї комети, водночас вирішуючи свої специфічні проблеми зростання. 

Одначе в українських реаліях вже знайшлося місце для роботизації польової техніки, зауважує Богдан Кривицький, заступник гендиректора з інновацій в компанії ІМК. “Концептуально це можуть бути різні рішення. Але через років п’ять на наших полях їздитимуть роботизовані платформи або рої маленьких юнітів-роботів”, — зазначає менеджер.

Але це буде завтра. Сьогодні ж картина в сфері проникнення інновацій в аграрний сектор виглядає так: на 5% від усієї ріллі комплексно впроваджується точне землеробство, а окремі його елементи покривають лише 20%. Про це говорить Ярослав Бойко, засновник консалтингової компанії AgriLab.

Але не в жадібності керівництва і не в злиднях стратегічного мислення причина відносно скромних інвестицій в агронауку й агротехніку.

Бєлєнков уточнює, що у кожної компанії є межа неможливостей. В першу чергу холдинги вкладають в техніку, нарощують земельний банк, будують елеватори, впроваджують системи зрошення. Інвестиції в інноваційні розробки істотно менш значимі на тлі таких основних потреб агрохолдингів.

А ще перед вітчизняними аграріями-інноваторами постає серйозна проблема у вигляді дефіциту кадрів . Говорячи про це, Бєлєнков пояснює, що компанії не можуть впровадити більше, ніж здатні “перетравити” їх співробітники. А кваліфікація останніх часом надто відстає від сучасного рівня розвитку сільгоспінфраструктури.

Перегляди: 3
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/kto-yz-ukraynskyh-ahroholdynhov-bolshe-vseho-tratyt-na-umnye-tehnolohyy
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати