Найти правильную нишу: на какие культуры стоит обратить внимание фермерам
Нішевими ми зазвичай називаємо культури, не характерні для агропромислового комплексу України і тому мало вирощувані. Серед подібних культур часто трапляються такі, які користуються великим попитом на ринках інших країн і при цьому дорого продаються. Завдяки цьому, якщо проявити достатню вправність в організації бізнесу, виробництво нішевих культур має підвищену рентабельністю, пише pro-consulting.ua.
Разом з тим, коли про якусь вигідну нішеву культуру дізнаються в широких фермерських колах, вона часто перестає бути нішевою і швидко втрачає свою ринкову привабливість. Прикладом такого перетворення може служити спельта. Як тільки про вигідність її вирощування було згадано на конференції «Мільйон з гектара», на наступний рік наші фермери видали на європейський ринок стільки спельти, що її ціна впала відразу в три рази. Тому нішеві культури не варто вважати таким собі сільськогосподарським клондайком, а мудрість про те, що всі яйця не можна класти в одну корзину, ніхто не відміняв.
Які сільськогосподарські культури в Україні в даний час вже поступово виходять з категорії нішевих? Це соя та ріпак, які, завдяки більш високій маржинальність в порівнянні з традиційними соняшником і кукурудзою, почали сіяти не тільки фермери, а й багато великих агрокомпаній. Те ж саме можна сказати про горох і сочевиці – їх посіви збільшуються. А ось площі під гірчицю, навпаки, скорочуються. Ніша сорго розширюється настільки стрімко, що експерти прогнозують збільшення в середньостроковій перспективі його посівів з нинішніх 40 тис. Га до 1,5 млн. Га, а в особливо посушливих регіонах України сорго цілком може замінити кукурудзу.
Фермерам, які бажають доповнити своє виробництво високомаржинальним нішевими культурами, варто звернути увагу на спаржу і шафран.
Спаржа особливо популярна на Близькому Сході і в Південно-Східній Азії, але попит на неї зростає і в Західній Європі, і навіть українські ресторани купують спаржі все більше. Звичайно, при вартості в 200 грн за кілограм сподіватися на масовий інтерес з боку вітчизняних споживачів не доводиться, але знайшовши канали збуту на внутрішньому і міжнародному ринку, можна непогано заробити. У сегменті спаржі навіть з’явилася ніша в ніші – це фіолетова спаржа, яка користується особливим попитом у послідовників ЗСЖ США і старої Європи.
Шафран коштує на міжнародному ринку 5-10 доларів за грам. Кроруси, з яких отримують цю спецію, добре ростуть в умовах України і не вимагають застосування засобів захисту рослин. З одного гектара крокусів можна отримувати до 10 кг шафрану. Причому він не псується, а тільки поліпшується з часом, тому шафран немає необхідності швидко продавати.
Фермерам, які шукають свою нішу, варто звернути увагу на загальну проблему при реалізації всіх нішевих культур на експорт. Вона полягає в необхідності формування великих партій, які, як правило, не можуть зробити окремі дрібні господарства. Виходами із ситуації є або кооперація, або торгівля через посередників.
Нішеві культури – це шлях для агробізнесменів, які не бояться експериментувати, можливо, ризикувати, але, при правильному підході, вони отримують гідну винагороду за свою схильність до новацій.