Польский фермер рассказал, как в ЕС наживаются за счет Польши и Украины

Об этом рассказал глава польских организаций «Агросоюз» Михал Колодейчак, пишет etcetera.media.

Сейчас под опекой польского фермера находятся три хозяйства общей площадью 100 га, на которых выращиваются различные сорта капусты, картофель и пшеница.

По словам Колодейчака, польским фермерам дотации составляют от 210 до 230 евро за гектар. Тогда как в таких странах ЕС, как Франция, Германия, Нидерланды и Португалия, они как минимум вдвое больше, при том что цены на сельхозпродукцию в ЕС одинаковые. Цены на средства защиты растений в Польше выше, чем в Германии, Франции и Великобритании. Получается, что производить агропродукцию в нынешних условиях оказывается невыгодно, – резюмирует польский аграрий.

Аграрий отмечает, что кроме всего прочего, страны Западной Европы стремятся разместить в Польше свои магазины, через которые реализуют национальную продукцию. В итоге условия на рынке сельхозпродуктов начинают диктовать крупные агрохолдинги и супермаркеты, которые заинтересованы в крупных поставках. Таким образом уничтожаются мелкие фермерские хозяйства. Колодейчак предостерегает Украину от подобного сценария, который сейчас стремительно реализуется в Польше.

Фермер указывает на то, что украинские аграрии конкурируют с польскими. Например, 80% замороженной украинской малины поставляется на польский рынок. По словам Колодейчака, польские аграрии смогут терпеть такую ситуацию не более 2 лет.

«Я раньше говорил, что украинцы для нас являются конкурентами. Но следует уточнить, что украинские семейные фермы нам не конкуренты, а положительное дополнение рынка. Конкурентами являются только те немцы и французы, голландцы, которые в большом количестве едут в Украину и засевают зерновыми, рапсом и подсолнечником большие площади», – рассказывает аграрий.

По словам фермера, иностранные агрохолдинги используют то, что в Украине можно применять средства защиты растений, запрещенные в той же Польше и других странах ЕС. Это позволяет значительно снизить себестоимость агропродуктов, которые затем выгодно реализовываются на польском и украинском рынках.

Колодейчак признается, что Польша вполне подчиняется торговой политике Брюсселя. И по финансированию, которое страна получила от ЕС, она расплатилась, став потребителем западных машин и вернув таким образом деньги в Германию, Францию, Италию и другие страны.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Украинскую кондитерку хорошо знают и любят в странах арабского мира

Об этом сообщил экономист инвестиционного департамента Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) Андрей Ярмак.

По словам специалиста, оптовый рынок в Дубае представляет собой улочку с магазинами, на витринах которых расположена кондитерская продукция сугубо для показа покупателю. Экономист ФАО также подчеркнул, что “эти магазинчики очень любят эксклюзив и очень хотят познакомиться с новыми поставщиками”.

“Покупатели из стран Африки (Судан, например и другие), а также из арабских стран, приезжают на этот рынок, рассматривают и пробуют товар, и ведут переговоры с продавцами. После чего, на следующий день, забирают из их складов продукцию, потому что на рынке нет хранилищ с товаром.

Примерно в половине этих магазинчиков есть кондитерка из Украины. Но было неприятно слышать от продавцов, что очень трудно работать с поставщиками: иногда покупатель просит продукцию, но ему говорят, что фабрика не работает, или что нет запасов, или что не могут банально дозвониться на фабрику”,- отметил Андрей Ярмак.

По словам специалиста ФАО, очень положительные отзывы местные игроки рынка выразили от сотрудничества с украинской компанией Millenium.

Андрей Ярмак также обращает внимание на начало господства на арабском рынке продукции из Индии. “Иногда фабрики из Индии имеют собственный магазинчик здесь. Это очень дешевый товар, но на него бешеный спрос. Местные работяги, а их здесь большинство, не покупают конфет – они не очень много зарабатывают. Но когда едут домой, покупают много подарков”,- отметил экономист ФАО, акцентировав внимание на том, что украинскому производителю стоит обратить внимание на нишу недорогих подарочных наборов.

Источник: ukrainefood.org

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Украинское вино имеет высокий экспортный потенциал

Об этом на своей странице в Facebook написала Ольга Трофимцева, саступник Министра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам европейской интеграции, находясь на выставке “Зеленая неделя”, которая сейчас проходит в Берлине (Германия).

«Одним из видов продукции АПК, которую мы с гордостью представили на выставке «Зеленая неделя» в Берлине, была продукция наших виноделов (Колонист, Шабо). Очень приятно видеть положительную динамику развития сектора виноградарства и виноделия, вопреки временной оккупации Крыма и другим вызовам», – указывает госпожа Трофимцева.

По официальным данным, только в 2018 году в Украине было посажено новых виноградников на площади 229 га. Таким образом, всего под этой культурой в стране было занято 43,5 тыс. га. Валовое производство винограда в с.-г. предприятиях составило 228,1 тыс. тонн. 121 субъект хозяйствования получил лицензию на производство вин и водочных изделий, из них 100 – исключительно на производство вин.

«Мы экспортировали вина и другой продукции виноделия на более $38 млн. в прошлом году, что на 20% больше по сравнению с 2017 годом, хотя все еще является нетто-импортерами этой продукции (импорт в 2018 году составил 113,5 млн.долл.). Я абсолютно уверена, что украинское вино будет и дальше уверенно завоевывать новые рынки и новых поклонников во всех регионах мира», – констатирует чиновник.

Источник: fruit-ukraine.org

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Украинские аграрии выходят на рынки ЕС с новой продукцией

Об этом Укринформу на полях выставки «Зеленая Неделя», проходящей в Берлине, сказала заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам европейской интеграции Ольга Трофимцева.

«Наши производители постепенно «нащупывают» европейский рынок и выходят все больше с новой продукцией», - сказала Трофимцева.

Как пример она привела грибы, за которыми увеличивается выбор квоты, масло сливочное и другую молочную продукцию. Это продукты, которые ранее или вообще не поставлялись, или в очень малых количествах.

Хорошим примером чиновница назвала чеснок, тарифную квоту по которым украинские производители не выбирали вплоть до 2017 года, а в прошлом году выбрали почти на 100%. Трофимцева надеется, что в этом году ситуация повторится.

Конечно, не выбираются квоты из баранины и говядины, но на то есть объективные причины - у нас эта продукция не открыта для экспорта в ЕС.

Что касается продуктов, которые пользуются особым спросом, таких как мед, соки, по которым годовые квоты выбираются буквально за считанные недели, то ситуация, по оценке заместителя министра, может меняться. В частности, учитывая, что меда будет производиться меньше, соответственно будут уменьшены и экспорт в страны ЕС.

На повестке дня стоят как расширение торговли, так и диверсификация продуктов.

В целом Трофимцева видит «хорошие перспективы» в том, что касается сотрудничества с ЕС. Двусторонний товарооборот в сфере АПК растет, Зона свободной торговли «работает для двух сторон». Положительно развивается не только торговая составляющая, но и кооперация в широком смысле, то, что связано с проектированием, дигиталізацією, развитием сельских территорий.

«Мы довольны и торговой и коопераційною составляющей», - резюмировала заместитель министра.

По ее данным, за первые 11 месяцев прошлого года аграрный и пищевой товарный оборот между Украиной и ЕС вырос на 11% или 778,6 млн долл по сравнению с соответствующим периодом 2017 года и достиг 8,01 млрд долл. В то же время украинский аграрный экспорт в страны Евросоюза увеличился на 362,3 млн долл и достиг 5,6 млрд долл. ЕС входит в пятерку основных торговых партнеров Украины в сфере АПК.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Президент подчеркнул важность открытия рынка земли

Об этом заявил Президент Петр Порошенко во время общения с жителями Здолбунов на Ровенщине, сообщает Укринформ.

“В чем функция государства? Защитить крестьянина от того, чтобы его не обманули и по дешевке у него не забрали. А сейчас государство выполняет эту функцию? Нет. Мы с вами знаем дельцов, что, несмотря на мораторий, обирают, обманывают и забирают землю у крестьянина”, - подчеркнул глава государства.
Читайте также: Порошенко прогнозирует в 2019-м самое высокое за восемь лет экономический рост

В то же время, по его словам, принятию закона о продаже земли должно предшествовать внедрение ряда мер, которые должны предотвратить любые злоупотребления и спекуляции. Речь идет, в частности, об установлении справедливой минимальной цены на землю, внедрению высокого регистрационного сбора, чтобы не было смысла перепродавать землю, и тому подобное.

Кроме того, отметил Президент, на этом этапе было бы целесообразно запретить иностранцам покупать землю и ограничить максимальный объем ее продажи.

“Абсолютно бессмысленной запретом мы уничтожаем права фермера. Владельцы земельных паев страдают, совета и общины страдают, наживаются на этой ситуации только аферисты и спекулянты. ... Страна готова к честному разговору. Это мощный локомотив, который вытягивает экономику Украины на большие высоты”, - подчеркнул Порошенко.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Контрабанде вопреки: при каких условиях возможен успешный бизнес по производству осетровой икры?

Всі ці процеси позитивним чином впливають на розвиток вітчизняного ринку риби та морепродуктів, в цьому бізнесі з’являється більше гравців, але далеко не всі з них «на старті» розуміють ризики, пов’язані із бізнесом з продажу, хоча і дорогої, але досить делікатної продукції. Портал «Інфо-Шувар» звернувся до Світлани Заболотної, яка є власником ТМ “Кайнд Фіш” -  одного із професійних гравців вітчизняного ринку риби та морепродуктів – із проханням розказати про особливості ведення бізнесу із продажу чорної ікри. Цей сегмент є одним із найдорожчих , але, як з’ясувалось впродовж розмови, не менш складних на цьому ринку.

- Пані Світлано, чорна ікра належить до сегменту вишуканої і досить дорогої продукції. Чи відчуваєте Ви зростання попиту?

- Звичайно, щороку ми збільшуємо обсяги виробництва чорної ікри, тому що цього вимагає ринок. Ми, насамперед, робимо ставку на усвідомленого споживача, який готовий платити гроші за «зрозумілий» продукт. Український виробник такої ікри мусить поважати свого споживача, гарантуючи безпеку продукції. Для цього, на нашому підприємстві впроваджена система повної простежуванності, завдяки якій ми вже маємо постійних прихильників. Споживач ніколи не знайде цього в контрафактній ікрі, якою, на жаль, заповнений наш ринок. Крім підтверження безпеки, в якості маркетингового інструменту, ми використовуємо інформацію про унікальність технології виробництва нашої ікри. В її основі лежить особливе ставлення до риби, адже, ми не вбиваємо осетрів заради корисної та смачної ікри, а отримуємо її прижиттєвим методом здоювання. Це дозволяє зберегти життя і здоров'я риб, а, також, отримувати ікру від кожної самиці кожні два роки.

- Що саме сьогодні стимулює розвиток споживання осетра та чорної ікри в Україні?

- Осетрова ікра є надзвичайно корисною і смачною. І їсти її варто всім, незалежно від віку, статі, достатку тощо. Для особливо вибагливих споживачів, а, також, вагітних жінок, дітей, ми пропонуємо ікру без штучних консервантів (світлі етикетки), де в складі тільки ікра та сіль. Наша цінова політика є досить гнучкою, ми розраховуємо на те, що кожна родина в змозі придбати нашу ікру, хоча б раз на рік.

- Ви ризикнули створити бізнес на виробництві одного з найдорожчих в світі видів продукції в одній із найбідніших країн Європи. Що саме підштовхнуло Вас до цього кроку?

- Ідея вирощувати осетрових виникла в мого чоловіка Юрія із його батьком у випадковій розмові зі знайомим. Переспектива продажу осетрової ікри здавалася привабливою, адже, тоді, на початку 2000-х років, її ціна на чорному ринку (а іншого не було) сягала $1000 за 1 кг. Офіційного виробництва цієї продукції тоді в країні взагалі не існувало. Проект починався в колишньому коровнику, де була побудована рециркуляційна аквасистема (РАС). Ми закупили рибопосадковий матеріал та почали вчитися вирощувати осетрів. Мушу зазначити, що це був досить дорогий досвід, на той час ми не мали інформації про сучасні технології, не було в країні і фахівців, які б могли надати професійну консультацію. Тому, всі тонкощі цієї справи ми опановували самі, за власні гроші. Поступово, протягом пятнадцяти років, ми таки навчились ефективно вирощувати осетрів, отримувати ікру та правильного її готувати до продажу.

- Що є найскладнішим у вирощуванні осетрів та виробництві чорної ікри?

- Найскладніше, мабуть, полягає в доведенні осетрів до сталого зрілого стану. Для цього, рибу треба відгодовувати виключно високоякісними кормами та утримувати в благополучному середовищі з гарною проточністю. Сюди ж додамо ветеринарно-санітарний контроль, постійний моніторинг стану та поведінки риби, тобто, потрібно детально описувати всі процеси та події, які переживає риба. Виробництво ікри – це окрема і досить складна історія, від цього залежить існування бізнесу взагалі, адже несмачну ікру покупець не купуватиме. Справа в тому, що універсальних рецептів не існує, кожен виробник має власний метод посолу ікри і тримає його в секреті.

- Ви вже натякнули на те, що наявність контрабандної та контрафактної продукції на ринку Україні є однією із перешкод для Вас. Які ще проблеми заважають динамічному розвитку вітчизняного виробництва осетрів?

- Їх чимало. Наприклад, в Україні не виготовляються скляні та бляшані ікорні баночки. Їх доводиться завозити з Німеччини та Франції і вони не дешеві. Окрім вищенаведеного, для проведення досліджень риби та ікри в акредитованих державних лабораторіях доводиться два рази на рік віддавати 1,2 кг ікри кожного виду та по 8 кг риби кожного виду. Для порівняння, в країнах ЄС для повноцінного проведення дослідження потрібно лише 50 г ікри. Маємо надію, що за допомогою співпраці з Державним агентством рибного господарства України, нам разом з іншими осетроводами вдасться привести нормативні документи та оснащення вітчизняних лабораторій у відповідність до європейських стандартів

- За Вашою інформацією, скільки виробників осетрів сьогодні налічується в Україні? Чи можна вважати конкуренцію між ними досить потужною?

- Наразі, в Україні є близько тридцяти осетрових господарств, які працюють в правовому полі. Деякі з них вже виробляють ікру. Але, ми не розглядаємо ураїнських виробників осетрової ікри в якості конкурентів, ми ставимося до них, як до партнерів. А ось контрабанда – наш спільний ворог. Останнім часом на нашому ринку стала з'являтися осетрова ікра з Китаю дуже сумнівної якості. Ми закликаємо споживачів бути уважними та просити для ознайомлення документи, які підтверджують походження, безпечність та якість такої ікри.

- В чому полягає перевага української продукції перед імпортом?

- Перш за все, це довіра, на ній базується маркетинг продукції вітчизняного виробництва. Український виробник надає споживачу всю інформацію, необхідну для зворотнього зв’язку. Крім того, українский виробник, який перебуває в правовому полі, постійно поповнює державний бюджет податками.

З імпортною продукцією можливості споживача досить обмежені. Особливо це стосується осетрової ікри з Росії, де взагалі триває ембарго на експорт. Тому, вся ікра російського походження в Україні – це контрабанда. Часто це ще й контрафактна продукція, тобто, не осетрова ікра взагалі. Ніхто не дає жодної гарантії та не несе взагалі ніякої відповідальності за цей товар. Споживач купує «кота в мішку».

На ринку України,також, присутня осетрова ікра європейського виробництва та вона має суттєво більшу вартість.

- Через які канали збуту Ви прямуєте до кінцевого споживача?

- Ми намагаємось працювати майже з усіма існуючими каналами збуту, від супермаркетів формату «преміум» до магазинів формату «біля дому». Крім того, нашу продукцію можна знайти на гуртових ринках. Ми не співпрацюємо з безіменними дистриб’юторами, ми зацікавлені лише в легальній роботі.

- Ви не згадали переробку риби. Це не є прибутковим напрямком?

- Наш досвід та досвід коллег переконує в тому, що продаж осетрів «на м'ясо» не є прибутковим. Виходить дуже висока собівартість, люди просто не зможуть купувати м'ясо осетра за надвисокою ціною.

- Чи плануєте Ви вихід на зовнішні ринки?

- З розвитком нашого потенціалу ми замислюємося над експортом, але це не найближче майбутнє. Вивезенню власної продукції за кордон передують не тільки складні бюрократичні процедури. Насамперед, експорт повинен бути економічно обгрунтованим. Наразі, через наявність власного виробництва та експорту з інших країн світу, ціна на осетрову ікру в європейських країнах є нижчою за українську, тому, ми не очікуємо надприбутків звідти. Тим більше, що на українському ринку ми спостерігаємо дуже жвавий попит. Якщо обсяги виробленої продукції перевищать потреби українців, ми вийдемо на експорт.

- Як Ви оцінюєте термін окупності Вашого проекту за умов відносної економічної стабільності в країні?

- Наш досвід не дає змоги назвати якісь конкретні цифри. Ми кілька разів змінювали місця перебування риби (РАС, басейни з проточною водою, ставки), в минулому використовували малоефективні корми. Можливо, якщо почати зараз, цей період становитиме 10 років, а можливо, вдасться вийти одразу на річну самоокупність… Сьогодні існують компанії, які за замовленням особи, яка планує мати такий бізнес, порахують і обгрунтують всі цифри стосовно вибору місця, проекту побудови та оснащення обладнанням, закупівлі малька та розрахунку витрат кормів. Ми до цього йшли самостійно. Але, я точно можу сказати, що загалом, це цікавий бізнес, і якщо поринути у нього з головою, то він приносить задоволення і прибуток.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview