Программа 5-7-9: кто может получить кредит, и что для этого необходимо

Власного капіталу у підприємця, як правило, мало, а банківські кредити відлякують розміром відсотків і завищеними вимогами по заставі. Все це сильно гальмувало розвиток малого бізнесу в Україні, але є надія, що зазначені перепони зняті завдяки новій програмі уряду.

Державна програма діє з 1 лютого 2020 року, і називається вона «Доступні кредити 5-7-9%» - саме під такі відсотки мають можливість позичати гроші малі підприємці на організацію або розвиток власного бізнесу.

Гроші будуть виділятися банками, які беруть участь в програмі, а це поки тільки державні банки - ПриватБанк, Укргазбанк, Ощадбанк і Укрексімбанк. Різницю в відсотках по кредиту їм компенсують з держбюджету. На поточний рік під дану програму зарезервовано 2 млрд гривень, що, за розрахунками чиновників, дозволить забезпечити до 50 тис. кредитів.

Максимальний розмір кредиту по «Програмі 5-7-9» становить 1,5 млн гривень в одні руки, при цьому підприємство або група пов'язаних підприємств може отримати кілька програмних кредитів, але їх загальна сума не зможе перевищити зазначений вище розмір. Термін кредитування - п'ять років.

Цілі, на які можуть бути витрачені виділені кошти:

- придбання основних засобів, крім нерухомості;
- ремонт або модернізація вже наявних засобів виробництва;
- будівництво, ремонт або реконструкція приміщень, за винятком офісів.

Для того щоб уникнути зловживань, банки не видаватимуть підприємцям живі гроші, а стануть оплачувати їхні рахунки, відповідні цільовим призначенням. Всі придбані за кредитні гроші засоби виробництва можуть тут же стати предметом застави за цим кредитом.

На пільговий кредит може претендувати як новостворене, так і вже чинне мале підприємство з річним доходом до 50 млн гривень. Воно повинно бути зареєстроване як юридична особа, або як фізична особа - підприємець.

З відсотками справа йде таким чином:

- бізнес з річним доходом до 25 млн гривень, але який зобов'язується створити не менше двох робочих місць, отримує кредит під 5%;
- те ж саме, що в пункті вище, але без зобов'язань по робочих місцях - під 7%;
- підприємство з річним доходом від 25 млн до 50 млн гривень може розраховувати на кредит під 9%.

Однак, ті хто взяв кредити під 7% і 9%, зможуть знизити ставку до 5% за створення додаткових робочих місць - кожне нове місце дає мінус 0,5%. Ініціатор проекту не має права розраховувати тільки на позикові кошти - його особистий внесок повинен становити 30% для новоствореного підприємства та 20% для чинного. Новоствореним вважається бізнес, що працює менше одного року. Діючі підприємства можуть розраховувати на кредит за програмою тільки у тому випадку, якщо вони були прибутковими протягом останнього року.

Є й інші обмеження. Кредит по «програмі 5-7-9» не зможуть взяти фізичні та юридичні особи:

- молодші 21 року на момент звернення і старші 65 років на момент завершення терміну дії кредиту;
- власники або кінцеві бенефіціари яких не є резидентами України;
- які протягом останніх трьох років вже отримували державну допомогу на загальну суму понад 200 тис. євро;
- з негативною кредитною історією і прострочену заборгованість;
- що знаходяться в процесі банкрутства;
- рахунки яких заарештовані, заблоковані або щодо їх майна є обтяження;
- які мають заборгованість перед бюджетом будь-якого рівня або державними фондами;
- які здійснюють діяльність з виробництва або продажу алкоголю, зброї, тютюнових виробів, займаються обміном валют або здачею в оренду нерухомості;
- підпадають під дію інших пунктів статті 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні».

Рішення про виділення кредиту по «Програмі 5-7-9» буде прийматися уповноваженим банком, в найближче відділення якого і потрібно подавати документи. Попередню анкету учасника можна заповнити на сайті 5-7-9.gov.ua, звідки ваша заявка відразу буде відправлена ​​в банк. Але все-одно, для прийняття остаточного вердикту доведеться з'явиться в банк особисто і принесли пакет документів.

Джерело:  pro-consulting.ua

Гололедица и снегопады: зимние шины «в действии»

Вот и выпал долгожданный снег, которого украинцы этой аномально теплой зимы ждали так долго. Одни сразу же начали радоваться зимней погоде, другие же – жаловаться на пробки, которые парализовали движение транспорта. А редакция Аgroreview.com решила проверить, как работают зимние шины «в действии» и выехала на заснеженные дороги и поля.

Каким бы опытным водителем кто не был, но законы физики еще ни один не победил. Сцепление с дорогой значительно хуже на обледеневшей трассе. Отсюда и более длинный тормозной путь, как минимум. И менее лихой водитель, но который переобулся в качественные зимние шины, остановится быстрее в неожиданной ситуации, чем автомобилист на некачественной резине.

Учтя сравнительные тесты автомобильных СМИ, наш редакционный автомобиль мы «обули» в зимние шины Nokian WR SUV 4 размер 225/60 R18, которые на сегодня лучшие с точки зрения поведения на снегу и показали себя идеально на заснеженной поверхности.

Проезжая столичными пробками и местами совсем по нерасчищенным коммунальными службами участками дорог, мы сами убедились в отличном сцеплении с дорогой и отличной тяге на выходах из поворотов. Наш автомобиль быстро тормозил в интенсивном потоке транспортных средств и легко поднимался и спускался на крутых подъемах и склонах. Машину не заносило даже на скользких, а иногда и опасных участках дороги.

Заметим, что зимние шины для кроссоверов Nokian WR SUV 4 представляют собой типичную «евро-зиму»: направленный рисунок протектора с широкими канавками служит для отвода воды, талого снега, ледяной крошки. Многочисленные ламели-прорези с пилообразным профилем предназначены для улучшения сцепления на снегу и на льду.

К тому же, зимняя шина Nokian WR SUV 4 имеет усиленные арамидным волокном боковины. Это решение здорово снижает шансы прорезать шину об острые края очередной ямы, что для нашей страны является очень актуальным на зимних разбитых дорогах. В этом мы убеждаемся на пути от Киева до одного из хозяйств в Черкасской области.

Здесь стоит отметить, что в отличие от столичных дорог, местные автодороги кое-где были покрыты значительным слоем снега. А на некоторых участках пути наш автомобиль вообще был «первопроходцем».

Но и здесь зимние шины Nokian WR SUV 4 нас не подвели: отличный разгон и торможение на снегу (шипы и кромки обеспечили хороший уровень сцепления в продольном направлении), понятное и прогнозируемое поведение транспортного средства, достаточно хорошая топливная экономичность (благодаря снижению сопротивления качению).

Мы решили продолжить наш тест-драйв, поэтому с радостью приняли предложение агронома хозяйства и выехали с ним в поле, чтобы проверить состояние озимых, а также убедиться в надежности «зимней обуви» нашего автомобиля. Поскольку шины имеют высоту профиля 60%, мы с легкостью добрались до заснеженных полей без всяких трудностей и осложнений, а резина выдержала испытание грубыми дорогами, обеспечивая при этом высокий уровень сцепления и стабильную работу.

В общем, после проверки и обкатки зимними дорогами, можем с уверенностью констатировать, что зимние шины Nokian WR SUV 4 – это эффективное управление автомобилем, контроль за движением и траекторией, минимальный тормозной путь, экономия топлива. Словом, шины обеспечили нам уверенную езду по скользкой дороге и не спасовали в снегу.

И не забывайте, качественные зимние шины являются главным залогом комфортной и безопасной езды в холодное время года.

 
 
 
 

Найти правильную нишу: на какие культуры стоит обратить внимание фермерам

Нішевими ми зазвичай називаємо культури, не характерні для агропромислового комплексу України і тому мало вирощувані. Серед подібних культур часто трапляються такі, які користуються великим попитом на ринках інших країн і при цьому дорого продаються. Завдяки цьому, якщо проявити достатню вправність в організації бізнесу, виробництво нішевих культур має підвищену рентабельністю, пише pro-consulting.ua.

Разом з тим, коли про якусь вигідну нішеву культуру дізнаються в широких фермерських колах, вона часто перестає бути нішевою і швидко втрачає свою ринкову привабливість. Прикладом такого перетворення може служити спельта. Як тільки про вигідність її вирощування було згадано на конференції «Мільйон з гектара», на наступний рік наші фермери видали на європейський ринок стільки спельти, що її ціна впала відразу в три рази. Тому нішеві культури не варто вважати таким собі сільськогосподарським клондайком, а мудрість про те, що всі яйця не можна класти в одну корзину, ніхто не відміняв.

Які сільськогосподарські культури в Україні в даний час вже поступово виходять з категорії нішевих? Це соя та ріпак, які, завдяки більш високій маржинальність в порівнянні з традиційними соняшником і кукурудзою, почали сіяти не тільки фермери, а й багато великих агрокомпаній. Те ж саме можна сказати про горох і сочевиці - їх посіви збільшуються. А ось площі під гірчицю, навпаки, скорочуються. Ніша сорго розширюється настільки стрімко, що експерти прогнозують збільшення в середньостроковій перспективі його посівів з нинішніх 40 тис. Га до 1,5 млн. Га, а в особливо посушливих регіонах України сорго цілком може замінити кукурудзу.

Фермерам, які бажають доповнити своє виробництво високомаржинальним нішевими культурами, варто звернути увагу на спаржу і шафран.

Спаржа особливо популярна на Близькому Сході і в Південно-Східній Азії, але попит на неї зростає і в Західній Європі, і навіть українські ресторани купують спаржі все більше. Звичайно, при вартості в 200 грн за кілограм сподіватися на масовий інтерес з боку вітчизняних споживачів не доводиться, але знайшовши канали збуту на внутрішньому і міжнародному ринку, можна непогано заробити. У сегменті спаржі навіть з'явилася ніша в ніші - це фіолетова спаржа, яка користується особливим попитом у послідовників ЗСЖ США і старої Європи.

Шафран коштує на міжнародному ринку 5-10 доларів за грам. Кроруси, з яких отримують цю спецію, добре ростуть в умовах України і не вимагають застосування засобів захисту рослин. З одного гектара крокусів можна отримувати до 10 кг шафрану. Причому він не псується, а тільки поліпшується з часом, тому шафран немає необхідності швидко продавати.

Фермерам, які шукають свою нішу, варто звернути увагу на загальну проблему при реалізації всіх нішевих культур на експорт. Вона полягає в необхідності формування великих партій, які, як правило, не можуть зробити окремі дрібні господарства. Виходами із ситуації є або кооперація, або торгівля через посередників.

Нішеві культури - це шлях для агробізнесменів, які не бояться експериментувати, можливо, ризикувати, але, при правильному підході, вони отримують гідну винагороду за свою схильність до новацій.

Украина "пасет задних" по уровню господдержки АПК или что такое "экономический национализм"

У 2020 році бюджет державної підтримки фермерів скорочений майже в половину і становить всього 4 млрд грн. Це 0,5% від загального аграрного ВВП України. До того ж, знову змінені дотаційні програми, повідомляє УНН.

Очікується, що допомога держави буде надана або у зв’язку з викупом землі, або на купівлю вітчизняної сільгосптехніки. Можливо, але не точно, держава виділить кошти і тим аграріям, хто інвестує в будівництво тваринницьких комплексів і елеваторів. Але плани уряду досі туманні.

Для того, щоб зрозуміти наскільки мізерна держдопомога фермерам в Україні на рівні 0,5% від аграрного ВВП, досить порівняти цей показник з іншими країнами. Наприклад, в Канаді бюджет дотацій фермерам становить 9% від аграрного ВВП, а це близько 6 млрд доларів. Приблизно таку ж суму на сільське господарство витрачає Німеччина. Загальний бюджет прямих виплат фермерам в 2018 році в сусідній Польщі склав 14,6 млрд злотих, тобто більш 3,6 млрд доларів.

Всі ці країни є конкурентами аграрної України на світових ринках, і 4 млрд грн, а це 160 млн дол. на тлі тієї ж Польщі виглядають щонайменше бідно.

Не кажучи вже про США, які виділяють на агровиробництво близько 20-25 млрд доларів. При чому особливу увагу там приділяють великим і продуктивним агропідприємствам

За даними проведених досліджень, 60% субсидій, що надаються в США в рамках трьох найбільших програм підтримки агровиробництва страхування, ARC і PLC, отримують 10% найбільш великих агрокомпаній. За даними іншого дослідження, проведеного Інститутом Катона, на частку 15% найбільших аграрних господарств припадає 85% державних дотацій. За даними третього — серед одержувачів субсидій як мінімум троє американських фермерів-мільярдерів.

За словами президента США Дональда Трампа, кожен долар, вкладений в експорт сільгосппродукції і продуктів харчування, створює на внутрішньому ринку ще 1,27 доларів. Кожен експортний 1 млн доларів підтримує 8 тисяч робочих місць на внутрішньому ринку. А в цілому сільське господарство бере участь у формуванні до 8,6% ВВП Америки.

До слова, саме президент Трамп пропагує в Америці політику економічного націоналізму, заявляючи про те, що він буде агресивним прихильником захисту економічних інтересів американських робітників і селян на світовій арені.

“Я буду боротися проти недобросовісних торгових угод. Я категорично проти Транс-Тихоокеанського партнерства в його нинішньому вигляді і буду працювати над торговими угодами, які будуть захищати національні інтереси, а значить, і інтереси американських робітників, в тому числі аграріїв”, — заявив він.

Чи існує в Україні політика економічного націоналізму і протекціонізму, і чи здатний Президент Зеленський наслідувати приклад свого американського колеги, в коментарі УНН розповів економічний експерт Андрій Новак.

“В Україні повністю відсутні будь-які прояви економічного протекціонізму. Швидше навпаки, Україна демонструє напевно найбільш лояльні умови для іноземних товарів, повністю відкритий внутрішній ринок, немає ніякої реальної підтримки українських виробників, особливо промислових. Купівлі як на рівні центральних органів влади, так і на рівні місцевих органів влади, там де мова йде про купівлю техніки, транспортних засобів, перемагають, як правило, іноземні виробники, хоча пропонують себе на конкурс і українські виробники”, — сказав Новак.

“Тобто, ніякої суттєвої підтримки українські виробники готових споживчих товарів від держави немає. Хоча яке б ми не взяли будь-яке економічне диво, будь-якої країни, всі ці чудеса мають одну спільну рису — протекціонізм і підтримка власних виробників, як мінімум, на внутрішньому ринку, і допомога їм вийти на зовнішні ринки. Так починалося будь-яке економічне диво, німецьке, японське, південнокорейське або, як зараз, китайське. Тому протекціонізм, це те що треба Україні, а ось чи зможе реалізувати це діючий президент залежить від того, якої якості буде уряд, але поки з діючим урядом розраховувати на щось подібне навряд чи можливо ”, - вважає Новак.

Ваш выбор 'Нечего сказать'.

Почему рынок земли должен быть открытым для иностранцев: 10 ключевых вопросов

Найбільш гострим і болючим питанням земельної реформи стала проблема допуску до купівлі-продажу головного аграрного активу іноземних громадян, компаній-нерезидентів та юридичних осіб, де бенефіціарами є особи — не громадяни України. Чого тільки вже не було сказано і почуто: і те, що іноземці за будь-які гроші скуплять землю і не будуть її обробляти для того, щоб прибрати з глобального ринку конкурента (тобто Україну), і те, що на кордоні України вже стоять ешелони вантажних потягів, аби згребти безцінний чорнозем і вивезти його на чужину, і те, що після приходу іноземців в Україні утворяться безлюдні території, села повмирають, а населення буде жити у фавелах на кшталт бразильських…

Такі безглузді заяви, інколи з вуст відомих політиків, бентежать суспільство — воно вже заздалегідь налаштоване проти участі іноземного капіталу в ринку землі в будь-якій формі. На цьому фоні наміри влади провести референдум по питанню виглядають принаймні дивно. Адже зроблено все або майже все, щоб налаштувати громадськість проти іноземних громадян — власників землі в Україні.

Між тим, компанії та господарства з іноземним капіталом давно й успішно працюють в українському агросекторі та належать до категорії найбільш передових суб’єктів аграрного ринку. З відповідями на найбільш поширені запитання стосовно доцільності або недоцільності допуску нерезидентів до купівлі землі — голова Асоціації аграріїв України, яка об’єднала фермерські господарства, створені іноземними громадянами та за участю іноземного капіталу.

1. Які переваги є у компаній з іноземними інвестиціями і чи мають вони лишитися серед активних суб’єктів ринку?
Компанії з іноземними власниками працюють прозоро і, отже, є найкращим джерелом надходжень для державного і місцевих бюджетів. Весь їх реальний товарообіг відкритий, заробітна та орендна плати сплачуються офіційно й оподатковуються на регулярній основі. Із запровадженням моделі з обмеженнями земля, що перебуває в обробітку таких компаній, стане мішенню для рейдерських атак, а рейдери, як відомо, податків не платять.

2. Чому іноземні компанії хочуть мати доступ до купівлі землі та не задовольняться просто орендою?
Через спроби нечесної конкуренції іноземні компанії будуть вимушені лише «спостерігати», як на їхніх полях з’являються так звані шахматки — є велика ймовірність, що землю, яку зараз обробляють такі іноземні компанії, на підставі договорів оренди будуть скуповувати далеко не фізичні особи для подальшого продовження орендних відносин, а саме сусідні українські аграрні компанії, фермери та рейдери, які після спливу термінів первинної оренди (а у випадку з рейдерами і незважаючи на існуючу оренду), будуть намагатися обробляти таку землю вже самостійно. Звісно, існуюча конфігурація полів таких іноземних компаній буде змінюватися у бік зменшення і звуження, що призведе до унеможливлення руху і роботи широкозахватної техніки та обладнання, а це суттєво знизить ефективність бізнесу.

Ми знаємо випадки, коли рейдери фактично «крали» землю через чорних реєстраторів, після чого блокували під’їзні дороги, блокували техніку господарств, збирали врожаї тощо. І якщо вчора таким рейдерам потрібно було порушувати закон, то сьогодні закон буде на їхньому боці. Під прицілом буде більшість компаній з іноземними власниками — інвестиційний імідж і привабливість України будуть підірвані, нові інвестори не ризикуватимуть і будуть шукати можливі альтернативи, а ті, що вже працюють, будуть скорочувати свою присутність або зовсім підуть на ринки інших країн.

3. На що розраховувати власникам землі у випадку з обмеженням стосовно іноземців?
У випадку з обмеженням кількості суб’єктів ринку, без присутності реальних зовнішніх інвесторів, власники землі — українські пайовики будуть обмежені у своєму виборі, їхня земля так і не отримає свою справжню оцінку і не стане повноцінним активом, на що всі так розраховують. Це зрозумілий процес в умовах обмеженого попиту на наявну пропозицію. Це завдасть великої шкоди 7 млн українських громадян.

4. Не можна допустити, щоб українською землею заволоділи громадяни інших країн, оскільки є суттєві ризики по втраті території.
Громадяни України вже володіють землею, оскільки земля у вигляді паїв вже розподілена і буде продовжувати розподілятися за законом виключно серед громадян України на так званому первинному ринку. І саме громадяни України повинні мати право та можливість розпоряджатися власною землею в повній мірі, адже, врешті-решт, рішення за ними — чи продовжувати здавати в оренду, чи обробляти самостійно, чи продавати. Рішення, прийняте самими власниками, і буде справжнім волевиявленням, без будь-яких спекуляцій і маніпуляцій на цю тему. Кожна людина має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним, так говорить ст. 41 Конституції України.

Референдум фактично «заблокує» цю норму в разі рішення щодо обмеження права, а оскільки референдум буде проведений серед більшості стосовно прав меншості, оскільки не всі опитані матимуть прямий зв’язок із предметом такого опитування, його результати взагалі можна визнати такими, що є сумнівними.

5. Чому для України так важливі іноземці й чи не маємо ми перш за все думати про власних фермерів?
Іноземний бізнес, інвестори є сьогодні першими і найголовнішими лобістами інтересів України перед своїми громадянами та урядами своїх держав, які надають Україні колосальну підтримку на міжнародній арені, і цей зв’язок не можна руйнувати. Втратити надійних зовнішніх союзників сьогодні — це лишитися Україні сам на сам перед загрозами, як економічними, так і геополітичними. Вільне і сусідське існування іноземного бізнесу поряд із місцевим сприятиме природному обміну досвідом, технологіями тощо саме із місцевим бізнесом, що напряму впливатиме і на його подальшу ефективність та конкурентоспроможність, адже вільний ринок капіталів, вільний ринок праці завжди були і будуть рушійними силами прогресу.

6. Які переваги відкритого ринку?
Відкритий ринок вигідний для всіх чесних гравців — для фермерів, для власників земельних ділянок, для держави. У фермера з’явиться можливість придбати землю, на якій він працює, власники земельних ділянок отримають гідну і справедливу ціну, а держава — відповідні чесні податки.

7. Чому не лишити все як є, тобто продовжити мораторій?
Відсутність будь-яких реформ, особливо у таких чутливих і важливих для економіки напрямах, яким є сільське господарство, призведе до суттєвого відкату назад, й Україна остаточно втратить шанс реального конкурування на світових ринках продовольства. Україна вже припускалася помилок, коли обирала одну дорогу з Росією, нашим східним сусідом, через що рівень життя і добробуту українців сьогодні у три рази нижчий, ніж у громадян інших країн із колишнього радянського блоку, які вибрали шлях до ЄС. 

Примітним є приклад Чеської Республіки, яка сьогодні є відкритою для іноземних інвестицій, де кожен, включно з громадянами України, може вільно купити сільськогосподарську землю. Це яскраво демонструє, що свобода, рівність, верховенство права та вільний ринок — це шлях до добробуту нації. І навпаки, заборони і обмеження — шлях до бідності, панування олігархату і вузьких привілейованих угрупувань, які одноособово використовуватимуть блага усього народу.

8. Наш народ вже нікому не вірить і вкотре боїться бути ошуканим.
Страшилки про те, що «землю повивозять», — це маячня: українська земля розташована в Україні й тут і залишиться. Єдине професійне питання полягає в тому, чи буде вона оброблятися належним чином і чи буде при цьому зберігатися і підвищуватися її якість, і чи будуть всі гравці, особливо рейдери, сплачувати податки належним чином. І тут ми наважимося стверджувати, що саме компанії з іноземними інвестиціями сплачують більш високі податки, і всі офіційно, і причиною тут є саме прозорість ведення бізнесу.

9. В умовах обмеженості доступу до фінансового ресурсу в українських фермерів вся земля буде сконцентрована в управлінні саме іноземних компаній.
Українські аграрії, чий бізнес пов’язаний з іноземними інвестиціями, зовсім не намагаються захопити ту землю, яку обробляють їхні колеги — українські фермери. Вони просто хочуть, як і всі інші порядні фермери, мати можливість придбати ту частину землі, на якій вони господарюють для розвитку і підвищення ефективності саме власного бізнесу. Звісно, якщо власники земельних ділянок запропонують їм цю землю. Якщо такої можливості не буде, то серед потенційних покупців у цих землевласників буде лише обмежена група рейдерів і спекулянтів, які так само «прийдуть» до українських фермерів. До сьогодні, навіть за наявності значного, як всі кажуть, фінансового ресурсу, лише 10% української землі перебувають в обробітку компаній з іноземними інвестиціями, натомість 80% землі сконцентровано в управлінні дрібних і середніх українських фермерів. І це є яскравим доказом, як розвивалася і куди дійшла концентрація впродовж минулих 20 років, і що саме український, місцевий фермер є набагато «спритнішим», оскільки він у себе на батьківщині й місцевий бізнесовий побут саме для нього є природним, а отже, сприятливим.

10. Є приклад Литви, яка радить нам «наступати на їх граблі» й зробити ринок обмеженим на початку.
Серед можливих так званих моделей земельного ринку нам чомусь нав’язують не найбільш прогресивні приклади — Литви, Польщі тощо, забуваючи про більш прогресивні, такі як Іспанія, Італія, Нідерланди, Чехія, Німеччина, Велика Британія, Австрія, США тощо, де ефективність і маржинальність з одного гектара подекуди не в рази, а в десятки разів вищі за наведені приклади, і тим більше за українські. Наведені приклади держав є більш прогресивними саме завдяки їх відкритості.

І не треба забувати, з чого починали та сама Литва чи Польща — вони починали з нуля, де ще не був сформований суб’єктний склад учасників нового ринку, окрім саме власників земель. У нашому ж випадку, за роки бездіяльності та мораторію, ми маємо цілковито працюючих суб’єктів, які вже сьогодні є ефективними й завдяки яким сформувалася ціла галузь економіки. Порушувати на сьогодні цей природний баланс вкрай небезпечно і загрожує цілій галузі. Є ще низка похідних і споріднених загроз — занурити суб’єктів у невизначеність, що матиме наслідки щодо їх подальшого розвитку, а подекуди навіть існування, принаймні на деякий час, коли ринок буде перерозподілятися, що неминуче за таким сценарієм.

Автор: Олексій Сидоров, голова Асоціації аграріїв України

Джерело: landlord.ua

Ваш выбор 'Нечего сказать'.

Жесткий диктатат климата: состояние озимых культур

Как объясняют климатологи, погода становится более экстремальной, а отклонения от норм значительно увеличиваются – и совсем не обязательно в сторону повышенной температуры.

Меняются привычные для сезона потоки воздуха - если раньше погоду в Украине формировали преимущественно воздушные массы, которые двигались с запада на восток - из океана, обеспечивая достаточно мягкий климат, то сейчас все чаще в Украину заносит сухой горячий воздух с юга или холодный из Арктики. Именно поэтому теперь так часто случаются волны жары или холода.

Так, если в третьей декаде сентября на несколько дней стремительно снизились среднесуточные температуры на 4-7° ниже нормы, то уже в начале октября температура воздуха вновь пошла в гору (+1,9-6,7 градусов выше нормы). В дальнейшем, как прогнозируют климатологи (Европейская климатическая служба Copernicus), такие качели будем иметь и в январе (со второй декады) и в феврале.

По обеспечению почвы влагой, в Украине, к сожалению, недостаток осадков стал привычным явлением. Высокие температуры и сухие ветры вызывают значительное обезвоживание грунтов. По данным Укргидрометцентра, уровень влажности почвы в большинстве регионов является одним из самых низких за последние десять лет и соответствует уровню 2015 года. Именно из-за засушливой погоды и сухости почвы аграрии практически не могли полностью проводить подготовку почвы и посевные работы.

Однако, в течение ноября происходило частичное пополнение запасов влаги в почве за счет осадков. В дальнейшем сочетание аномально теплых температурных показателей и дождей различной интенсивности в декабре, улучшило состояние посевов озимых культур, посеянных в сухую почву. По данным мониторинга посевов агрономической службы Vitagro Partner, состояние озимых культур улучшилось, всходы получены на 95% обследованных площадей (густота посевов составляет в пределах 250-700 растений на 1 м2, общее количество стеблей на 1 м2 составляла от 500 до 1300, кустистость сформировалась в пределах 1 -3,5 стеблей на одном растении). Из них в хорошем и удовлетворительном состоянии находятся 82% площадей, в неудовлетворительном — 18% (за продолжительной засухи на части площадей всходы озимых культур местами разреженные, местами лестницы не получено вообще).

Беспокойство вызывает и то, что сочетание повышенных температур и длительных туманов обусловило резкий всплеск болезней растений озимых зерновых. Так, на посевах озимых пшеницы, ячменя Винницкой, Ровенской, Хмельницкой, Кировоградской, Черкасской областей зафиксировано поражение мучнистой росой, септориозом, корневыми гнилями, гельминтоспориозом на 2-15% растений. Значительное поражение преобладает на посевах ранних сроков сева, где растения находятся в фазе кущения. Если и в дальнейшем сохранится такая аномально теплая погода, болезни могут истощить растения, значительно снизив их зимостойкость. Кроме того, наблюдается также еще расселение мышевидных грызунов (10-90% площадей, особенно в западных областях и на Киевщине).

Поэтому мониторинг состояния озимых культур во время перезимовки (процент жизнеспособности, степень поражения патогенными организмами, идентификация болезни и т.д.), выходит на передний план для построения стратегии ухода в зимне-весенний период.

«Специалисты компании Vitagro Partner технически вооружены и владеют методиками, знаниями для предоставления профессиональных рекомендаций по уходу за озимыми культурами. А средства защиты нового поколения под торговой маркой Bayton  смогут безупречно обеспечить надежную защиту от болезней, сорняков и вредителей, чтобы весной все растения возобновили вегетацию и дали безупречный урожай», – отмечает Николай Сучек, кандидат сельскохозяйственных наук, руководитель отдела R&D компании Vitagro Partner.