Украина наращивает производство и экспорт сухофруктов

По информации аналитиков EastFruit, экспорт сухофруктов из Украины в ноябре 2019 года вырос на 84% по сравнением с октябрём и превышал показатели ноября 2018 года на 36%. В целом же за первые шесть месяцев сезона 2019/20 годов из Украины было экспортировано 0,9 тыс. тонн сухофруктов – на 18% больше, чем за тот же период предыдущего сезона.

Несмотря на рост экспорта, Украина традиционно остаётся нетто-импортёром сухофруктов, поскольку климатические условия страны не позволяют массово сушить фрукты и ягоды под солнцем, без использования твёрдого топлива, электроэнергии, газа или других источников энергии. За первые шесть месяцев сезона, в Украину было ввезено около 4,8 тыс. тонн сухофруктов – то есть импорт превышал экспорт приблизительно в пять раз. Главными поставщиками сухофруктов в Украину традиционно являются Турция и страны Центральной Азии, такие как Узбекистан и Таджикистан. Среди крупных поставщиков сухофруктов в Украину также Чили, Аргентина, Молдова и Китай.

«Мы отмечаем значительный рост интереса к производству сухофруктов в Украине в последние годы, несмотря на рост стоимости энергии на внутреннем рынке. Однако, учитывая необходимость затрачивать энергию на сушку, украинские производители могут создавать предприятия, производящие продукцию высокого качества, которое невозможно получить при сушке продукции под солнцем в странах Центральной Азии», - отмечает Андрей Ярмак, экономист инвестиционного департамента Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО).

«Сушка фруктов и ягод в настоящее время находится в тренде здорового питания, особенно если речь идёт о сушке без использования сахара. Высушенные плоды пользуются большим спросом среди поставщиков энергетических батончиков, мюсли, хлопьев и других полезных снеков и завтраков. Сухофрукты также всё больше используются в кондитерской и хлебобулочной промышленностях, и продаются отдельно в розницу, в качестве здорового снека. Большим спросом пользуется и фруктово-ягодная пастила – в этом сегменте уже появляются весьма яркие бренды, которые успешно развивают экспортное направление», - поясняет представитель ФАО.

А вот направление производства и экспорта сухих овощей пока что отстаёт от фруктов. Несколько лет назад, по инициативе проекта «АПК-Информ: овощи и фрукты», компания Nestle провела совместно с «АПК-Информ: овощи и фрукты» большой форум для всех желающих заняться этим бизнесом в Украине, объясняя все нюансы этого бизнеса. После этого несколько лет велись переговоры с потенциальными производителями сушёных овощей,. Однако проект так и не был реализован. Его стоимость оценивалась в $10-15 млн и более. Главной причиной, по которой украинские овощеводы отказывались от создания предприятий по сушке овощей, было отсутствие понимания специфики маркетинга на внутреннем рынке и экспорта этих специфичных товаров, поскольку гарантий закупки продукции до начала её производства не давала ни одна компания.

Поэтому, на сегодняшний день, крупнейшие производители продуктов питания Украины, в рецептурах которых используются сушёные овощи, преимущественно импортируют эту продукцию из других стран.

Крупнейшими мировыми импортёрами сухофруктов являются США, Германия, Великобритания, Китай и Франция, а больше всех сухофруктов экспортируют Таиланд, Турция, США, Германия и Чили.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

В Госгеокадастре начинается комплексная проверка

Председатель Государственной службы Украины по вопросам геодезии, картографии и кадастра Башлык Денис на выполнение поручения Кабинета Министров Украины, приказал отстранить от выполнения должностных обязанностей руководителей и заместителей руководителей главных управлений Госгеокадастра и в г. Киеве с целью комплексной проверки работы органа, сообщает Правительственный портал.

В частности, проверка будет проводиться в части соблюдения требований законодательства во время распоряжения землями сельскохозяйственного назначения государственной собственности, регистрации земельных участков и рассмотрения обращений относительно продления (возобновления) договоров аренды земельных участков сельскохозяйственного назначения государственной формы собственности за период 2018-2019 годов.

С целью обеспечения максимальной прозрачности и результативности процесса реорганизации Госгеокадастра, просим всех граждан присоединяться. Если вы имеете жалобы, или зафиксированы факты нарушений законодательства в работе Главных управлений службы, присылайте свои письма по электронным адресам областных управлений Госгеокадастра.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Аграрии несут убытки из-за курсовой разницы

В условиях понижательной ценовой конъюнктуры для реализации растущих объемов сельхозпродукции украинским производителям приходится снижать маржинальность, однако в будущем себестоимость может еще вырасти – за счет запуска рынка земли.

Об этом в интервью ИА «АПК-Информ» сказала менеджер по развитию бизнеса компании Maxigrain Елена Нероба.

«Практически все производители понесли убытки из-за курсовой разницы, а многие трейдеры работают на марже в 1,5-2 раза ниже привычной. Но сегодня пшеница и масло имеют хорошую фундаментальную поддержку, так что в ближайшие месяцы есть шанс восстановить маржу», – отметила она.

При этом эксперт считает, что многие компании «предпочитают не рисковать и не заключают контракты на весну/лето и новый урожай».

Источник: infoindustria.com.ua

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Волынская птицефабрика судится с Госпродпотребслужбой

"Владимир-Волынская птицефабрика" подала иск в суд на Госпродпотребслужбу Волыни. Об этом говорится в постановлении Волынского окружного административного суда, – информирует "Княжий Град".

В частности, в ПАО "Владимир-Волынская птицефабрика" подали иск в суд "О признании противоправным и отмене предписания №27 от 06.11.2019 года".

К слову, по факту загрязнения земель через "кровавые отходы" Владимир-Волынская прокуратура начала уголовное производство. К первоочередных следственных действий были привлечены специалисты Государственной экологической инспекции в области.

Ранее информировалось о том, что в результате проверки, проведенной по поручению т. в. а. председателя Волынской ОГА Александр Киричука, контролеры установили, что птицефабрика нарушает ЗУ "Об охране атмосферного воздуха".

Волынский окружной административный суд постановил принять исковое заявление и открыть производство в административном деле по иску ПАО "Владимир-Волынская птицефабрика" к Главному управлению Госпродпотребслужбы Волыни.

Напомним, волынские активисты сняли поток выбросов жидких отходов красного цвета на территории Владимир-Волынского района. Они исследовали, что нечистоты ведут к отстойников Чао "Владимир-Волынская птицефабрика".

В Владимир-Волынской птицефабрике" сначала молчали, а потом признали: выбросы кровавых отходов красного цвета сформировались в результате деятельности компании.

По факту загрязнения земель района Владимир-Волынская прокуратура начала уголовное производство. К первоочередным следственным действиям привлечены специалисты Государственной экологической инспекции в области. Если экологи установят факт загрязнения окружающей среды, на "Владимир-Волынскую птицефабрику" наложат штрафные санкции.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

На сколько планируют уменьшить концентрацию земель в одни руки

Об этом заявил председатель ВРУ Дмитрий Разумков, передает УНН.

"Вопрос концентрации земли в одних руках в одном предприятии – между первым и вторым чтением эта цифра будет существенно уменьшена. Точно не могу сказать, о какой цифре идет речь, дискуссии идут - около 50 тысяч гектар в одни руки. Это более чем в 4 раза уменьшение от той позиции, которая была предложена ранее", - отметил Разумков.

Также, Правительство не имеет окончательного варианта земельной реформы из-за большого количества внесенных поправок в закон, рассказал премьер-министр Украины Алексей Гончарук.

Добавим, согласно результатам нового опроса, 58% украинцев не поддерживают введение рынка земли.

Как сообщалось ранее, закон о рынке земли в первом чтении поддержали "слуги народа" и 13 внефракционных нардепов.

Также Президент Украины Владимир Зеленский в видеообращении вновь подчеркнул, что перед вторым чтением в законопроект об открытии рынка земель сельскохозяйственного назначения будет внесена норма о возможности продажи земли иностранцам только после проведения всеукраинского референдума, а также будет уменьшен предельный лимит по концентрации земли в одних руках.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Быть или не быть: о пилотном допуске частной тяги на пути «Укрзализныци»

Міністр інфраструктури України (МІУ) Владислав Криклій 4 грудня 2019 року повідомив про рішення Кабінету міністрів допустити приватні локомотиви на магістральні шляхи АТ «Укрзалізниця». Поки йдеться про реалізацію пілотного проєкту щодо допуску приватного тяги до окремих маршрутах на шляхах загального користування.

Що ж відомо про учасників пілотного проєкту, як він буде реалізовуватися, які складнощі можуть виникнути у АТ «Укрзалізниця» і учасників проєкту, розповів Mind глава логістичного напрямку ГО «Бізнес-Варта» Валерій Ткачов.

На засіданні Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року було розглянуто проєкт постанови КМУ «Про реалізацію пілотного проекту щодо допуску приватних локомотивів для роботи окремими маршрутами на залізничних шляхах загального користування».

Проєкт був підтриманий і проголосований членами Кабміну, але виникли питання і доповнення до самого тексту. Оскільки необхідна його коригування, документ поки не опублікований, але очікується, що це відбудеться найближчим часом.

Які умови допуску передбачив Кабмін
За наявною у мене інформацією проєкт документа передбачає, що МІУ, сформувавши спеціальну комісію (приблизно до 20 грудня 2019 року), затвердить тимчасове Положення про порядок допуску приватних локомотивів до роботи окремими маршрутами на шляхах загального користування УЗ.

Далі буде затверджений список учасників проекту та визначені ділянки з / д шляхів для курсування приватних локомотивів. Також щорічно, до 31 березня, міністерство повинно звітувати перед КМУ про реалізацію даного проєкту.

Крім того, «Укрзалізниця» і «Укртрансбезпека» (УТБ) будуть зобов'язані сприяти в його реалізації. Також в проєкті бере участь Офіс ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office, BRDO) – керівник сектора «Транспорт і інфраструктура» BRDO Владислав Притоманова є основним драйвером з просування проекту.

Встановлено, що на період дії пілотного проекту, на його учасників не поширюються окремі норми наступних документів:

пункт 10 Технічного регламенту надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів (затверджений Постановою КМУ №195 від 1 березня 2010 року);
пункт 16 Технічного регламенту безпеки рухомого складу ж / д транспорту (затверджений постановою КМУ № 1194 від 30 грудня 2015 року).
Після затвердження тимчасового порядку допуску приватного тяги і інших вищевказаних моментів, передбачений безпосередній запуск проекту і моніторинг його функціонування. Завершальним етапом є оцінка результатів і їх презентація.

Про учасників проєкту
Участь в пілотному проєкті можуть взяти тільки компанії – резиденти України.

Основними зацікавленими учасниками процесу щодо допуску приватного тяги є компанії, які не задоволені поточною ситуацією з перевезенням вантажів АТ «Укрзалізниця» і не можуть повноцінно здійснювати свою господарську діяльність. Це великі гравці ринку, з серйозною вантажною базою з власним рухомим складом і залізничною інфраструктурою.

Попередньо бажання брати участь у проєкті виявили наступні компанії:

«Ferrexpo», за маршрутом від станції «Золотнишино» до «Чорноморська-ТІС» (експорт), якій проект дозволить збільшити річне виробництво окатишів майже в два рази.
«Лемтранс», за маршрутом станція «Ароматна» – «Енергодар» Придніпровській залізниці.
«ДТЕК», за маршрутом від Запорізької ТЕС до станції «Таврійська».
«Івано-Франківськцемент».
«Kernel» – станція «Гречани».
«АрселорМіттал Кривий ріг», за маршрутом станція «Снігурівка» – «Блакитне».
Заявки від вантажовідправників на участь в пілотному проєкті будуть прийматися комісією при МІУ до лютого 2020 року, а повний список учасників буде сформовано впродовж зазначеного місяця.

Імовірно, перші приватні локомотиви зможуть курсувати по магістралях загального користування не раніше 1 травня 2020 року.

Цілі і завдання пілотного проекту:

відпрацювання технічних і технологічних питань запуску приватної тяги,
перевірка безпеки перевезень та механізмів координації,
управління перевізним процесом.
Результати даного проекту будуть враховані при імплементації нового закону про залізничний транспорт.

Основні ризики та проблеми при реалізації пілотного проєкту
На думку учасників проєкту, існує два спірних питання, навколо яких ведеться активна дискусія.

Технічні і організаційні вимоги до учасників проєкту, виписані в проєкті Положення про порядок допуску приватного локомотива на залізничні колії загального користування. Зокрема, вимога до локомотивному парку відповідати системі безпеки руху, встановленої УТБ. Питання в тому, що самій УТБ до кінця не розроблена дана система і навіть повноцінно не діє структурний підрозділ УТБ, що займається цим питанням. На думку учасників проєкту, за більшістю технічних вимог до приватного локомотивному парку, навіть сама «Укрзалізниця» не змогла б отримати дозвіл на допуск своїх власних локомотивів.

Тарифікація перевезення вантажів власним локомотивних парком.

Чинний спосіб тарифікації не відповідає умовам пілотного проєкту і не влаштовує учасників.Тому позиція бізнесу в цьому питання однозначна – необхідні тарифи нижче існуючих, оскільки бізнес бере на себе витрати по локомотивної складової залізничного тарифу.
В цьому випадку, оптимальним є розробка індивідуального тарифу перевезення по кожному маршруту в рамках даного проекту.

При визначенні тарифу перевезення необхідно врахувати:

вид тяги – тепловоз, електровоз (за деякими маршрутами буде змішана тяга),
чітко виокремити окремі складові залізничного тарифу – вагонна, локомотивна, інфраструктурна. За останньою – чітко протестувати, які витрати повинні туди увійти: тільки витрати цієї залізничної ділянки або середні витрати з утримання всієї залізничної мережі УЗ з розрахунку на 1 км шляху.

Питань до тарифікації дуже багато, але пропрацювавши їх на пілотному проєкті УЗ і МІУ зможуть напрацювати механізми зі зміни застарілої тарифної системи АТ «Укрзалізниця».

Особисто я підтримую реалізацію пілотного проєкту щодо допуску приватних локомотивів на певні ділянки залізничних шляхів загального користування.

Це дозволить вирішити поточні проблеми з транспортуванням вантажів деяких великих вантажовідправників, дозволить частково зняти навантаження з УЗ і перерозподілити обмежені ресурси держмонополіста на інші ділянки залізничної мережі. Крім того, проєкт дозволить протестувати механізми допуску приватного тяги, розібратися з системою тарифікації вантажоперевезень.

З іншого боку, повноцінний допуск приватної тяги на всю мережу «Укрзалізниці» (без обмежень по локації) можливий тільки після виконання наведених нижче умов.

Вирішення питання компенсації приватними операторами локомотивної тяги витрат на утримання залізничної інфраструктури; розробки методології визначення справедливої ​​інфраструктурної складової залізничного тарифу на перевезення вантажів.
Розробки технічних, технологічних регламентів щодо допуску та експлуатації приватного локомотивного парку; розробка механізму недискримінаційного порядку розподілу ниток графіка руху (рівноправний доступ, без преференцій УЗ).
Створення НКРТ.
Вирішення питання по джерелу фінансування збиткового пасажирського руху (- 12,5 млрд грн в рік).
Заходу в Україну великих операторів приватної тяги без власної вантажної бази (для створення повноцінної конкуренції між операторами тяги).
Розробки комплексної програми модернізації залізничної інфраструктури України за рахунок держбюджету.
Без вирішення озвучених вище питань, повноцінний допуск приватної тяги призведе до банкрутства АТ «Укрзалізниця» і проблемам з перевезенням вантажів залізницею.

Сьогодні вантажні перевезення забезпечують УЗ 81% всіх операційних доходів (у 2018 році -67,5 млрд грн); це єдина прибуткова діяльність УЗ (у 2018 році прибуток сегмента – +16,6 млрд грн), яка субсидує решту діяльності держкомпанії.

На державному рівні питання допуску приватного тяги вже вирішене. У 2014 році Україна підписала угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Одним з економічних умов асоціації є вимога ЄС лібералізувати ринок залізничних вантажних і пасажирських перевезень.

Приватної локомотивної тязі в Україні однозначно бути, необхідно тільки грамотно і зважено провести цей процес.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview