Украина продолжает борьбу с АЧС

Про це повідомив Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, передає прес-служба відомства.

Так, з початку 2019 року в Україні було зафіксовано 43 випадки АЧС (27 – домашні свині, 10 – дикі, 6 – інфіковані об’єкти). У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, кількість випадків АЧС зменшилася на понад 50% (на 58 випадків у порівнянні з 2018 роком).

Загалом за останні три роки маємо таку ситуацію щодо АЧС: 2016 – 91 випадок, 2017 – 163, 2018 – 145, 2019 – 43 випадки.

У результаті проведених заходів з ліквідації захворювання у 2019 році в Україні оздоровлено 23 неблагополучних щодо АЧС пунктів, виявлених в поточному році. Карантин продовжує діяти в 20 неблагополучних пунктах.

Водночас, як наголосив Андрій Жук, у ряді країн світу епізоотична ситуація щодо АЧС набагато складніша.

Візьмімо, наприклад, період за 2017-2019 роки. Загалом за цей час в Україні було зафіксовано 351 спалах АЧС. У той же час у Польщі – майже 5 тис., Литві – майже 3,2 тис., Румунії – майже 2,7 тис., Латвії – майже 1,9 тис., Росії – понад 1,4 тис., Естонії – 929.

Минулого року вірус сягнув навіть кордонів Китаю (151 випадок), а також Угорщини (985), Бельгії (639) та Болгарії (67). Цьогоріч від цього захворювання страждає економіка В’єтнаму – там зареєстровано аж понад 6 тис. випадків АЧС, також почали фіксувати АЧС у Словаччині (12) і Сербії (4), що свідчить про поширення хвороби на території Європейського континенту.

«Проблема АЧС, що не знає кордонів і не піддається лікуванню, стоїть гостро для багатьох країн світу. І Україна в цьому контексті не є винятком. Але важливо те, що завдяки збільшенню фінансування протиепізоотичних заходів, комплексній роботі з недопущення поширення АЧС, посиленню заходів моніторингу і контролю, які проводяться Службою, ситуацію вдалося стабілізувати. Хоча, звісно, ще потрібно серйозно попрацювати, щоб подолати хворобу», - наголосив Андрій Жук.

Однак, зауважив він, зусилля держави не можуть бути достатніми, якщо самі власники не турбуються про своїх тварин і не забезпечують їм належні умови біобезпеки. Бо  саме недотримання елементарних вимог біобезпеки суб’єктами господарювання, фермерами та громадянами є основною причиною виникнення спалахів АЧС.

«Порушення системи організації біобезпеки та злочинна халатність деяких операторів ринку сприяє рознесенню збудника. Особливо це стосується місць із високою концентрацією сприйнятливого поголів’я – наприклад, великих свинокомплексів», - заявив Андрій Жук.

Він додав, що висновки епізоотичних розслідувань більшості спалахів, які реєструвалися в Україні, свідчать про те, що ця проблема має системний характер, і саме прогалини в організації біобезпеки сільськогосподарських підприємств спричиняють занесення вірусу АЧС на підприємства.

«Держпродспоживслужба у свої роботі приділяє надзвичайно велику увагу питанню побудови ефективних систем біобезпеки в господарствах. Проводиться широка роз’яснювальна робота з населенням, власниками свинокомплексів та профільними асоціаціями, бо це дозволить не лише запобігти поширенню вірусу, але й зберегти бізнес», - зауважив Перший заступник Голови Держпродспоживслужби. Він наголосив, що в цьому питанні підтримується тісна комунікація з місцевими органами влади, профільними асоціаціями, Державної службою України з надзвичайних ситуацій та Національною поліцією України.

Якщо біобезпека на великих комплексах – це доволі складна система заходів з оцінки та управління ризиками з метою недопущення інфікування тварин (в тому числі і АЧС), то головні принципи біобезпеки для власників домашніх свиней досить прості. Насамперед недопущення контакту здорових тварин із хворими, обов’язкова термічна обробка кормів, недопущення згодовування харчових відходів, використання окремого одягу і дезінфікованого взуття для догляду за твариною, а також належні санітарні умови утримання.

Держпродспоживслужба закликає владу, бізнес та громадян, які утримують свиней або здійснюють діяльність, пов’язану з розведенням, утриманням та реалізацією свиней, бути відповідальними та чітко дотримуватися чинних нормативно-правових актів, зокрема в частині забезпечення біобезпеки на своїх господарствах. Потрібно усвідомлювати, що забезпечення належної біобезпеки – це не лише захист власного поголів’я, а й попередження витоку вірусу та запобігання створенню біологічної загрози для інших господарств та забезпечення біологічної та економічної безпеки держави в цілому.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

В Украине вступают в силу новые правила маркировки пищевых продуктов: что изменится

Що зміниться для українського споживача, розповів голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Хочеш дізнатися, що ти їси? Держава подбала про це — 6 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила Закон України 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Закон набув чинності відразу після опублікування, але основна його частина, відповідно до прикінцевих положень, починає діяти через півроку — тобто 6 серпня 2019 року.

Вимоги щодо інформування про харчові продукти існували й дотепер, однак базувалися вони, швидше, на фундаменті нешанобливого ставлення до споживача: наприклад, маркування на етикетку наноситься такими дрібними літерами, що навіть людині з гострим зором важко розгледіти склад продукту, та й така інформація була далеко не повною…

Тому було напрацьовано новий закон, який приводить українське законодавство у відповідність до положень численних регламентів та директив Євросоюзу у цій сфері, а також — і це головне — спрямований на забезпечення належного рівня захисту здоров’я та інтересів споживачів, їхньої поінформованості, встановлення засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання інформації про харчові продукти.

На кого поширюється дія закону?

Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» поширюється насамперед на операторів ринку харчових продуктів і харчові продукти (зокрема для громадського харчування). Але він також безпосередньо впливає на споживачів таких харчових продуктів, тобто на кожного з нас, оскільки прописує чіткі та зрозумілі правила, які дозволяють нам отримати вичерпну інформацію про харчові продукти, і таким чином подбати про своє здоров’я і захистити права.

Основний принцип закону — не вводити в оману споживача!

Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача. За це відповідає оператор ринку. Якщо ти, наприклад, реалізатор, і бачиш, що вимога закону в цьому контексті не дотримується — права реалізовувати такий товар ти не маєш, як і змінювати інформацію про нього на власний розсуд.

Але, основне, вона не повинна вводити в оману. Особливо, якщо це стосується властивостей і характеристик харчових продуктів та наслідків їхнього споживання. Або якщо йдеться про нібито лікувальні властивості харчів. Це також поширюється і на рекламування харчових продуктів.

Що споживач має знати про харчовий продукт?

Інформація про харчовий продукт може бути донесена через маркування, супровідні документи, рекламу. Як ми уже зазначити, вона має бути правдивою.

Варто розуміти: «Маркування — це слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольоретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, які супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього».

Маркування може містити обов’язкову та необов’язкову інформацію про товар.

Обов’язкова інформація про харчовий продукт

1. Державною мовою. Переклад іншою мовою за бажанням оператора ринку.

2. Надписи точні, чіткі, зрозумілі, розбірливі, розміщені на видному місці (на упаковці, етикетці). Не повинні приховуватися іншою текстовою або графічною інформацією.

3. Назва харчового продукту. Назвою харчового продукту є офіційна назва (назва встановлена нормативно-правовим актом або національним стандартом). Якщо такої нема — то звична назва (та, яка зрозумілою споживачу без додаткових роз’яснень). Якщо і звичної назви нема — застосовується описова назва харчового продукту.

4. Фізичний стан харчового продукту. Інформація про фізичний стан (продукт сублімованої сушки, швидкозаморожений, концентрований, копчений, порошкоподібний, рідкий тощо) має супроводжувати назву харчового продукту Наприклад: Ковбаса сирокопчена.

5. Перелік/кількість інгредієнтів. Включає всі інгредієнти харчового продукту, які вказуються в порядку зменшення їхньої масової частки. У деяких випадках — у відсотках. Певні інгредієнти позначаються назвою категорії, до якої вони належать, одразу після якої зазначається їхня назва або індекс відповідно до європейської цифрової системи (так звані «ешки»).

6. Наявність алергенів. Виділяються окремим кольором, шрифтом, стилем.

7. Позначка «з ГМО», якщо частка ГМО перевищує 0,9%. «Без ГМО», за підтвердження відсутності ГМО.

8. Термін придатності. Вводяться терміни придатності: «Вжити до…», «Краще спожити до…», «Краще спожити до кінця…».

9. Умови зберігання/використання. Для харчових продуктів, які потребують спеціальних умов зберігання та/або умов використання; після відкриття упаковки.

10. Відповідальний за інформацію про харчовий продукт. Назва оператора ринку харчових продуктів.

11. Країна походження/місце походження зазначається: Якщо відсутність такої інформації може ввести споживача в оману; для окремих типів м’яса; якщо країна/місце походження харчового продукту не збігаються з країною/місцем походження основного інгредієнта.

12. Інструкція з використання. Якщо її відсутність може ускладнити використання продукту.

13. Фактичний вміст спирту етилового (для напоїв із вмістом понад 1,2%). Інформація про назву, кількість харчового продукту та наявність спирту у дозуванні понад 1,2% має розміщуватися в одному полі видимості.

14. Поживна цінність. Включає інформацію про енергетичну цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі. 

15. Чи піддавався харчовий продукт заморожуванню/розморожуванню. Якщо піддавався заморожуванню — зазначається дата.

Якщо упаковка товару менш ніж 10 см кв., обов’язково зазначати лише назву продукту, алергени, кількість, мінімальний термін придатності. Інше — на запит споживача.

Інформація, яка наноситься оператором ринку на маркування в добровільному порядку, не повинна вводити споживачів в оману, чи заплутувати споживача. За потреби вона має базуватися на відповідних наукових даних.

Шрифт маркування

Шрифт — чіткий, розбірливий і контрастний.

Висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм (досі — 0,8 мм). Якщо площа упаковки менша за 80 кв. см, то висота малих літер повинна бути не меншою від 0,9 мм.

Окремо (кольором, шрифтом, стилем) має бути виділена інформація про алергени, які містяться у складі харчового продукту.

Що робити, якщо товар нефасований?

У такому разі споживач не повинен бути позбавлений інформації про харчовий продукт. Вона є обов’язковою, але надається у спосіб, визначений оператором ринку. Наприклад, може бути розташована на мішку з борошном, або ж на поряд поставленому стенді. Як варіант, надаватися в інший спосіб на вимогу покупця.

А якщо я купую продукти в інтернеті?

Ухвалений закон стосується не лише маркування на етикетках, а й будь-якої інформації про харчовий продукт, яка надається через рекламу, інтернет або просто повідомляється споживачеві під час продажу, зокрема в місцях громадського харчування. У разі дистанційної реалізації інформація має бути доступною до моменту придбання продукту.

Яка інформація має бути про заморожений харчовий продукт? Чи може він продаватися розмороженим?

На маркуванні в обов’язковому порядку має зазначатися, чи відбулося заморожування або розморожування продукції, бо це впливає на її якість.

Розгляньмо ситуацію на прикладі креветок чи риби. У наших магазинах ця продукція зазвичай продається у замороженому вигляді. Але часто складається таке враження, що там більше льоду, ніж самого продукту. Мабуть кожен споживач мав такий досвід: ти купуєш заморожену продукцію, однак після розморожування вона зменшується в півтора-два рази. Згідно з новим законом, на маркуванні буде зазначена загальна маса й маса безпосередньо продукції.

«Якщо харчовий продукт вкритий крижаною глазур’ю (для заморожених продуктів), маса харчового продукту не повинна включати масу крижаної глазурі», — значиться в законі. Тобто, умовно кажучи, загальна маса може дорівнювати кілограму, але самих креветок/риби буде всього 500 г. І це відображатиметься на маркуванні. Як і дата замороження цього харчового продукту.

Споживач, маючи реальну інформацію про товар, зможе робити свідомий вибір.

Крім того, назва харчових продуктів, які були заморожені до продажу, а продаються у розмороженому стані, має містити слово «розморожений».

Скільки ж м’яса у ковбасі?

У кожного з нас виникає питання: як зрозуміти, яка частка того чи іншого інгредієнта у конкретному харчовому продукті?

По-перше, перелік інгредієнтів наводиться під заголовком після надпису «склад» або «інгредієнти».

По-друге, перелік інгредієнтів має включати всі інгредієнти харчового продукту в порядку зменшення їхньої маси станом на момент використання у процесі виробництва цього продукту. Тобто, якщо на етикетці ковбаси ми у складі першим пунктом побачимо субпродукти, то кожному має бути очевидно, якого ґатунку така ковбаса, та й чи ковбаса це…

Законом також визначено вимоги до зазначення інгредієнтів у переліку, які, наприклад, стосуються використання наноматеріалів, рубленого м’яса чи ароматизаторів.

Кількість (відсоток) певної складової в харчовому продукті, відповідно до закону, зазначається у маркуванні в обов’язковому порядку, якщо:

назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів зазначена у назві харчового продукту або зазвичай асоціюється споживачем з назвою харчового продукту;
назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів виділяється у маркуванні словесно або графічно;
зазначення назви даного інгредієнта або категорії інгредієнтів є суттєвим для того, щоб охарактеризувати харчовий продукт та вирізнити його серед продуктів, з якими його можна сплутати через його назву та /або зовнішній вигляд.

Чи можна використовувати маркування «натуральний» і як підтверджувати відповідність цього надпису?

Закон визначає чіткі умови застосування слова «натуральний» у позначенні ароматизатора, харчового продукту й, окремо, молочних продуктів.

Згідно із Законом слово «натуральний» може бути застосовано щодо ароматизатора у разі, якщо ароматичний компонент містить виключно натуральні ароматичні препарати або натуральні ароматичні речовини.

Застосування слова «натуральний» щодо молочних продуктів чи їхніх інгредієнтів допустимо, якщо вони відповідають таким критеріям:

не вироблені з сировини штучного походження;
продукт або інгредієнт не містить інгредієнтів, вироблених із сировини штучного походження;
продукт або інгредієнт не містить штучних барвників, штучних ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів, харчових добавок, підсолоджувачів;
продукт або інгредієнт отримано або вироблено із сировини в результаті фізичних та/або ферментативних, та/або мікробіологічних процесів переробки;
продукт або інгредієнт вироблено без застосування методів генної інженерії.

Якщо ж у молочних продуктах були повністю або частково замінені складові молока (молочний жир, молочний білок, лактоза), або такий продукт вироблений із використанням жирів або білків немолочного походження чи будь-які стабілізатори та консерванти, то його маркувати як «натуральний» заборонено.

За порушення — штрафні санкції в розмірі 3-5 мінімальних зарплат.

Акцент на алергени!

Закон визначає, що інгредієнти-алергени, які можуть входити до складу харчового продукту, мають бути виділені кольором або шрифтом, і візуально відрізнятись від інших інгредієнтів.

І що приємно, це стосується не лише тих продуктів, які ми купуємо в магазинах, а й готових страв, які замовляємо в закладах громадського харчування. Ті з нас, хто мав можливість подорожувати за кордон, спостерігали різницю між вітчизняними та іноземними меню у таких закладах. Бо, окрім звичних назви, ваги, складу та ціни страви, меню європейських країн мають інші позначки щодо речовин або продуктів, які можуть спричиняти алергію або непереносимість. До таких продуктів належать злаки, які містять рослинні білки, ракоподібні, яйця, риба, арахіс, горіхи, соєві боби, молоко та молочні продукти, селера, гірчиця, кунжут, люпин, молюски тощо.

Але тепер такі вимоги містить і вітчизняне законодавство. І це суттєвий прорив і наочна повага до споживача, до кожного з нас.

Терміни придатності харчових продуктів

Закон вводить поняття «мінімальний термін придатності харчового продукту» і дату «вжити до…».

Процитуємо закон:

«Мінімальний термін придатності харчового продукту — дата, до настання якої характеристики харчового продукту залишаються незмінними у межах, визначених оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про такий харчовий продукт, за умови його зберігання відповідно до вимог, встановлених таким оператором ринку».

«Дата «вжити до» — граничний термін (календарна дата) споживання харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є швидкопсувними, визначена оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини.

У ст. 18 роз’яснюється, яким чином мінімальний термін придатності («краще спожити до….»; «краще спожити до кінця…») зазначається, та в чому його відмінність від дати «вжити до…».

Зазначений розподіл у ЄС спричинений проблемою надмірної кількості харчових продуктів, які викидаються у сміття, хоча можуть бути спожиті протягом певного проміжку часу після завершення мінімального терміну придатності без шкоди для здоров’я споживачів. Основна ідея полягає у в тому, що є швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до…», яка означає, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця).

Водночас є безліч продуктів, які за умови дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні (цукор, кава, ковбаса (якщо дотримані умови зберігання), твердий сир (якщо дотримані умови зберігання).

Але після закінчення дати «краще спожити до…», як і після «вжити до…» харчові продукти не мають бути в реалізації.

Термін придатності на таких швидкопсувних продуктах як хлібобулочні та кондитерські вироби, і навіть алкогольні напої понад 10 градусів (зокрема, вино й шампанське) зможуть взагалі не вказувати.

Крім того, для певних харчових продуктів, які не є швидкопсувними за своїми мікробіологічними характеристиками, мінімальний термін придатності зазначається добровільно за вибором оператора ринку. До таких продуктів належать:

свіжі фрукти й овочі, включаючи картоплю, які не очищені від шкіри, не порізані, не оброблені іншим аналогічним чином, окрім пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, таких, як пророщені бобові культури;
вина, лікерні вина, ігристі вина, ароматизовані вина та інші аналогічні продукти, вироблені з фруктів, окрім винограду та напоїв, які підпадають під код УКТЗЕД 220600, вироблені з винограду та виноградного сусла;
напої, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту;
хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин із моменту випікання;
оцет;
харчова сіль;
цукор у твердому стані;
кондитерські вироби, які складаються практично виключно з ароматизованих та/або підфарбованих цукрів;
жувальна гумка та інші аналогічні продукти для жування.

Якщо харчовий продукт зберігається до 3 міс., у даті достатньо вказати день і місяць; 3-18 міс. — достатньо вказати місяць і рік; понад 18 міс. — рік.

Державний контроль та відповідальність операторів ринку харчових продуктів

Державний контроль за додержанням законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти здійснюється відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, зобов’язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт відповідно до цього Закону. Оператори, які не є відповідальними за таку інформацію, не мають права здійснювати обіг харчових продуктів, щодо яких вони мають інформацію, що ці харчові продукти не відповідають законодавству щодо надання інформації про харчові продукти. Ці оператори ринку не мають права змінювати інформацію, яка супроводжує харчовий продукт.

Оператори ринку харчових продуктів, котрі порушили вимоги цього Закону, несуть відповідальність відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Передбачається, що надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (62,6 тис. грн), а на фізичних осіб-підприємців — у розмірі 10 мінімальних зарплат (41,7 тис. грн).

За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат (125,2 тис. грн) для юридичних осіб і 20 (83,5 тис. грн) — для фізосіб-підприємців.

Зауважу, що гривневий еквівалент штрафів актуальний для поточного року — розмір мінімальної зарплати на 2019 рік встановлений на рівні 4 173 грн. 

6 серпня уже всі харчові продукти будуть з новим маркуванням?

Закон встановлює, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяли до введення в дію цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Тобто Закон не вимагає моментальних змін, він передбачає перехідний період, який триватиме орієнтовно 3 роки, щоб виробники все зробили згідно з новими вимогами.

Протягом цього часу суб'єкти господарювання будуть мати можливість продавати на ринку ту продукцію, яка маркована відповідно до дійсних на даний момент норм законодавства. Щоб не було необхідності в перемаркуванні, вилученні, відкликанні цієї продукції з ринку, бо це у свою чергу тягне додаткові видатки та, відповідно, здорожчання продукції.

Переконаний, що з прийняттям цього закону в нашій державі буде сформована нова культура інформування споживачів про харчовий продукт. Досі в цьому контексті існувало певне підґрунтя для нешанобливого ставлення до споживача. Тому із прийняттям цього закону виграють усі. Кожен споживач України відчує різницю в маркуванні та конкретну користь від євроінтеграції.

Джерело: AgroPolit.com

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Для спасения экономики нужно плавно снизить учетную ставку до 4%

Слишком высокая учетная ставка и высокая доходность депозитных сертификатов Нацбанка являются выгодными для спекулянтов, а не инвесторов, считает владелец одного из крупнейших агрохолдингов Европы группы компаний «Укрлендфарминг» Олег Бахматюк.

Опросы аналитического центра Федерации работодателей показали, что более 75% респондентов не готовы инвестировать в экономику Украины при существующих условиях, когда учетная ставка Нацбанка составляет 17,5%, а инфляция - 9%. Такой разрыв делает невозможным развитие экономики, замораживает кредитования промышленного сектора. Этот вопрос стал темой обсуждения во время батла мыслей на тему "Промышленники против НБУ", организованном Федерацией работодателей Украины, сообщает УНИАН.

По мнению украинского бизнесмена, спасением для украинской экономики может стать постепенное снижение учетной ставки с 17,5% до 4%, но для этого надо создать «подушку безопасности» в три миллиарда долларов. «Пока есть депозитные сертификаты, которые выше ставок реального кредитования, будет существовать эта система. Когда спекулянт заберет деньги из системы, будет обвал национальной валюты. Для себя в голове надо составить решение: мы готовим подушку в три миллиарда долларов, затем плавно делаем снижение ставки с 17% до 8%, а затем за три года идем до 4%. Даем надежду банкам, системе, - заявил Олег Бахматюк.

Не только иностранные, но и украинские инвесторы при существующих условиях ищут возможности инвестировать в экономики других стран с более благоприятными условиями. «Более 61% опрошенных нами рассматривают другие страны с более низкими процентными ставками в качестве альтернативы финансированию капиталовложений в Украине. И многие уже сегодня инвестируют в другие страны. То есть большая часть представителей бизнеса готова инвестировать и создавать рабочие места где угодно, но не в нашей стране, потому что политика НБУ, Министерства экономики, Министерства финансов не способствует тому, чтобы инвестиции приходили в Украину», - сказал Председатель Совета Федерации работодателей Украины Дмитрий Олейник.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Украину уже признают в Европе агротехнологическим хабом

Украина не соответствует определению аграрно-сырьевой экономики. Об этом в интервью Радио НВ заявила и.о. министра агрополитики Ольга Трофимцева.

«Если сравнивать с некоторыми аграрно-сырьевыми странами Африки или Азии, то Украина точно не соответствует классическому определению», — добавила она.

Трофимцева отметила, что украинский АПК за последние лет пять начал довольно быстро догонять европейские страны.

«Если посмотреть на АПК Украины и сравнить его с АПК Польше, другой европейской страны, то по многим параметрам мы уже впереди. Особенно, если говорить о технологии и технологичность, об уровне производственной эффективности наших аграрных предприятий», — заявила и.о. министра.

По ее словам, Украина уже начала экспортировать аграрные технологии (агротех) до западных стран.

«Украину уже признают в Европе агротехнологічним хабом», — резюмировала Трофимцева.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Как фермеру отбить атаку рейдеров

Найчастіше фермери скаржаться на подвоєння договорів оренди та на фейкові рішення судів, на підставі яких рейдери блокують техніку фермерів і нелегально збирають урожай. Міністерство юстиції запропонувало альтернативу — створення антирейдерских штабів. Наскільки вони ефективні для захисту бізнесу? На п'ять запитань про аграрне рейдерство НВ Бізнес відповіла заступник міністра юстиції Ірина Садовська.

Чи зменшується кількість випадків аграрного рейдерства?

У 2017 році з ініціативи Міністерства юстиції були створені так звані антирейдерські штаби на базі обласних державних адміністрацій. Для чого це було зроблено? Щоб при виникненні такої ганебної ситуації, як рейдерство, всі представники державних органів (Обласної держадміністрації, Головного територіального управління юстиції, Обласного управління нацполіціі, Держгеокадастру, власники або орендарі земельної ділянки) могли обговорити цю ситуацію і оперативно її вирішити. Хочу також відзначити, що юридичного поняття рейдерства не існує. Це комплекс дій щодо чужої власності або чужого права, які підпадають під ознаки кримінальних дій.

Показник роботи антирейдерських штабів дуже хороший. Вони дозволяють скоротити кількість атак на бізнес. Наприклад, якщо в 2017 році ми отримали 4794 скарг, в 2018 р. — 3718, то на середину квітня 2019 року — 564 скарг на дії рейдерів.

У той же час, кількість звернень в антирейдерські штаби, виключно з питань, що мають ознаки рейдерства, становить у 2017 році — 145, у 2018 році — 191, на середину квітня 2019 року — 35.

В яких регіонах найчастіше стикаєтеся з рейдерством?

Вінницька, Одеська та Миколаївська область. Це ті області, де сільське господарство займає велику частку в економіці регіону.

Які схеми у рейдерів є найпопулярнішими?

Найпопулярніше зловживання — подвоєння договорів оренди. Це коли на одну ділянку існує два договори оренди. Ми стикаємося з фейковими судовими рішеннями, незаконним скасуванням реєстрації. Я вже не говорю про блокування техніки для виходу на поля, збирання чужого врожаю, перекручування земельно-кадастрових відомостей.

Як реагує антирейдерський штаб?

Потерпілому необхідно звернутися з своєю скаргою в обласну адміністрацію, після чого збираються представники всіх органів. Як правило, це відбувається оперативно — від одного дня до тижня. Під час засідання представник розповідає про свої дії, про дії своїх опонентів. Дуже часто на засідання антирейдерских штабів приходить величезна кількість ЗМІ. І це не дає можливості для підкилимних ігор. Я завжди говорю, що шахраї, як таргани, завжди бояться світла.

У разі, якщо не вдалося вирішити проблему на місці, потерпілий подає скаргу до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України. Вона повинна бути розглянута протягом 30 днів. Цей період в разі необхідності може бути продовжений до 45 днів.

В цьому році ми розглядали скаргу у Вінницькій області, яку підписало більше 500 осіб. Це власники земельних ділянок. Несподівано вони дізналися, що їх орендар на площу понад 1000 га вже не орендар. І що їх ділянки орендує інша особа. Вони самі звернулися в антирейдерський штаб. Ми вивчили ситуацію, побачили порушення при реєстрації ділянок та скасували її.

Які санкції передбачені для рейдерів?

Ми можемо накладати санкції виключно на реєстраторів, які контролюються Міністерством юстиції. Наприклад, це може бути тимчасове блокування доступу до реєстрів, адміністративна відповідальність. Більші санкції до рейдерів застосовувати може тільки суд.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Как вывезти зерно в порт быстрее и дешевле – опыт «Кернел»

Про опыт построения логистической системы мощного холдинга, про уникальную платформу для объединенных грузовых перевозок рассказал Landlord директор по логистике «Кернел» Николай Мирошниченко.

«Компания постоянно наращивает объемы экспорта, и нам нужно было транспортировать гораздо больше зерна, чем раньше. Успех логистики строится на качественной работе с контрагентами и партнерами, поэтому мы сосредоточились именно на этом», - отметил Николай Мирошниченко.

В начале года сразу несколько предприятий заявили об участии в организации ступенчатых маршрутов, введенных «Кернел».

««Укрзализныця» работает с общим парком вагонов только в модели маршрутных перевозок с маршрутных элеваторов. А что делать тем грузоотправителям, которые имеют объемы на немаршрутних элеваторах и не могут своими мощностями нагрузить полный маршрут? Выход есть: объединиться с другими грузоотправителями, с которыми совпадает станция назначения, и вместе сформировать ступенчатый маршрут. Transithub — это взаимодействие нескольких владельцев груза с одной целью: вывезти зерно в порт как можно быстрее и дешевле сквозным поездом. Идея очень проста: сформировать и осуществить маршрутную ступенчатую отправку зерна из нескольких элеваторов, которые расположены в зоне действия одной станции. В нашем кейсе мы объединяем в маршрут нескольких грузоотправителей. Например, у одного есть 25 вагонов зерна, у другого — 15, у кого-то есть 14 вагонов. Если они объединятся в маршрут, мы получаем маршрутную ступенчатую отправку, что движется point-to-point значительно быстрее.

Эта новая для рынка железнодорожных перевозок идея дала нам возможность уже самим сделать достаточный объем перевозок благодаря этой платформе. В целом модель рассчитана как на владельцев зерна, так и на экспедиторов», - рассказал Николай Мирошниченко.

По его словам, компания «Кернел» уже получила хороший отклик на эту идею и от агрохолдингов, и от мелких фермеров и экспедиторов.

«Для «Кернел» это исключительно оптимизация собственных перевозок зерна, а для аграрных компаний и фермеров — возможность «ехать», используя общий парк вагонов ЦТЛ (при их наличии). И мы на цифрах сегодня готовы обосновать, что это работает, что маршрутная отправка при формировании ее на ближайшей к нескольким элеваторам станции гораздо эффективнее в первую очередь для самой «Укрзализныци»», - подчеркнул Николай Мирошниченко.

 

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview