150671

Украинскую картошку хотят стандартизировать по-европейски

Українська асоціація виробників картоплі передала Міністерству аграрної політики та продовольства України повний пакет документів із гармонізації європейського та українського законодавства в галузі насіннєвої картоплі, підготовлений фахівцями Інституту картоплярства НААН України. Але запропоновані документи, це не 100-відсоткова копія європейського законодавства, а враховують специфіку вітчизняних природно-кліматичних умов.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації.

Йдеться, зокрема, про порівняльні таблиці європейської директиви 2014/20/ЄС «Про визначення класів базової та сертифікованої насіннєвої картоплі Союзу та умов і позначень, що застосовуються до таких класів» до чинного ДСТУ 4013:2001 та Директиви 2014/21/ЄС «Про визначення умов мінімальності та класів Союзу добазової насіннєвої картоплі» до чинного ДСТУ 8243:2015. До них подано рекомендації вітчизняних науковців, які неодноразово узгоджувалися з виробниками насіннєвої картоплі під час засідань спеціально створеної робочої групи.

Також головному аграрному відомству передано готові тексти проектів документів і пояснювальні записки з обґрунтуванням позицій українських картоплярів, які не готові повністю скалькувати європейське законодавство з огляду на специфіку вітчизняних природно-кліматичних умов. Цей нюанс широко обговорювався в наукових колах, зокрема, з провідними фітопатологами Інституту захисту рослин НААН України.

«У зв’язку з прогресуючою тенденцією до потепління та зростання посушливих періодів під час вегетації картоплі пришвидшується процес екологічного та вірусологічного виродження насіннєвого матеріалу, що обумовлює різке зниження  його продуктивності. Сукупна дія погіршення фітосанітарної ситуації насаджень картоплі, зміна кліматичних умов, відсутність уніфікації системи сертифікації насіннєвої картоплі з країнами ЄС  є вагомою передумовою до зменшення кількості польових поколінь з дев’яти (Положення  імплементуючих Директив ЄС 2014/20 та 2014/21 по насіннєвій картоплі), які практикуються в схемах класифікації країн ЄС до шести  польових поколінь, за рахунок зниження числа  поколінь у добазовому насінництві,  тобто розмноження оздоровленого вихідного матеріалу в полі до 2 років. Відповідно норм національного стандарту  ДСТУ 8243:2015 «Картопля насіннєва. Оздоровлений вихідний матеріал. Технічні умови» (чинний від 2017.04.01) вихідний матеріал, отриманий у закритому грунті дозволяється репродукувати  максимум до другого покоління. Враховуючи значні відмінності агрокліматичних та фітосанітарних умов України в місцях традиційного розміщення основних площ садіння картоплі  пропонуємо кількість польових поколінь добазового насіння  зменшити до двох поколінь», - зазначила заступник директора Інституту картоплярства, канд. с.-г. наук Тетяна Олійник.

За інформацією виконавчого директора УАВК Оксани Руженкової, чимало країн, що не є членами ЄС, не скопіювали 100-відсотково європейське законодавство. Відмінності в регулюванні стандартів до картоплі мають Македонія, Словенія, Угорщина, Румунія, Болгарія тощо, які почули мотивацію власних виробників і зуміли відстояти їхні інтереси перед європейськими колегами.

«Урахування думки українських науковців і виробників ніяким чином не погіршить стосунки України та ЄС, а навпаки продемонструє нашу готовність і надалі дотримуватися доволі жорстких стандартів до насіннєвої картоплі, які наразі в Україні є суттєво суворішими, ніж європейські. Українські картоплярі не вважають за прийнятне понижати вимоги до насіннєвої картоплі, щоб не опустити агрономічний рівень фахових господарств. Ми сподіваємося на допомогу Мінагрополітики в відновленні експорту до ЄС. Прискіпливість до якості українського та імпортованого насіння картоплі – одна із головних складових виробництва якісного товару, який, упевнені, буде гідним потрапити на європейський ринок», - наголосили в УАВК.

Джерело: agrarii-razom.com.ua

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

В Украине начали выращивать фундук на шпалере

Делегация Украинской ореховой ассоциации посетила хорватский питомник Gospodarstvo Moulis для ознакомления с 6-летним опытом выращивания фундука на шпалере, который запатентован этим питомником в нескольких странах. Об этом в комментарии AgroPortal.ua отметил вице-президент ВОО «Украинская ореховая ассоциация» Геннадий Юдин.

По его словам, традиционная технология возделывания фундука подразумевает два типа формировки — куст или дерево, при которой на 1 гектар высаживается от 500 до 1000 саженцев фундука.

«Хорватский ореховод применил иную схему высаживания фундука 3м х 0,7м и дальнейшего формирования его на шпалере. При этом высаживается до 5 тыс. саженцев на 1 га, что при прогнозной урожайности Vlado Moulis — 2 кг фундука с куста даёт до 10 тонн с 1 гектара», — констатирует Геннадий Юдин.

Стоит отметить, что в Украине в агропредприятии «Филберт» уже заложен 7-ми гектарный опытный участок фундука по шпалерной технологии его выращивания.

«У нас (в саду «Филберт») уже используется примерно одинаковая схема посадки, — говорит агроном самого большого фундукового сада в нашей стране Наташа Власенко, — однако мы шагнули ещё дальше, чем хорватская методика, мы посадили весь этот объем саженцев на гарантированное потребление воды — на капельное орошение, с которым возможно использовать интенсивную подкормку необходимыми удобрениями».

Итогом посещения Хорватии стало подписание меморандума о совместном сотрудничестве между Украинской ореховой ассоциацией и питомником Gospodarstvo Moulis.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

«Украгролизинг» готовят к приватизации

Об этом сообщил в. а. главы Фонда государственного имущества Украины Виталий Трубаров, пишет Укринформ.

“Национальную акционерную компанию «Украгролизинг» в ближайшее время будет передан в управление Фонда госимущества для дальнейшей приватизации. Соответствующий проект решения Кабинета министров было принято на заседании Правительственного комитета по экономике”, - отметил Трубаров.

Он добавил, что 23 октября будет проведен конкурс по отбору инвестиционного советника по “Украгролизинга”, и к этому времени компания должна быть передана в управление Фонда госимущества.

Фонд государственного имущества рассчитывает в этом году получить от приватизации более 22 млрд грн. К перечню большой приватизации на 2018 год включено 26 объектов, в том числе НАК “Украгролизинг”.

НАК “Украгролизинг” была создана Кабинетом министров в 2001 году для обеспечения аграриев сельхозтехникой по лизинговым схемам. Уставный капитал компании оценивается в 1,09 млрд грн.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

В проекте госбюджета-2019 на аграрную сферу запланировали свыше 13 миллиардов

Эти суммы указаны в приложении №3 к проекту госбюджета, размещенного на Официальном веб-портале Верховной Рады Украины, сообщает Укринформ.

Согласно документу, расходы на Министерство аграрной политики и продовольствия Украины предусмотрены в размере 13,12 млрд грн по общему фонду.

Наибольший объем финансовых ресурсов в 2019 году будет направлено на государственную поддержку отрасли животноводства - 4 млрд грн.

На финансовую поддержку сельхозпроизводителям запланировано выделить 1,38 млрд грн.

Помощь фермерским хозяйствам планируется в размере 800 млн грн.

Государственная поддержка развития хмелеводства, закладки молодых садов, виноградников и ягодников запланирована в объеме 400 млн грн.

На финансовую поддержку мероприятий в агропромышленном комплексе путем удешевления кредитов закладывается 127,16 млн грн.

Обеспечение деятельности Аграрного фонда предусматривает расходы в размере 94,75 млн грн.

Национальная академия аграрных наук Украины должна получить 486,1 млн гривен, из них 429,3 млн предусмотрено на фундаментальные исследования и выполнения работ по государственному заказу.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

В Украине почти все утиное мясо производится населением

Об этом свидетельствуют подсчеты ФАО, которые основаны на специальной методике, пишет журнал «Наше птицеводство».
 
Около 90% его производят в приусадебных хозяйствах. Некоторое количество утиного мяса в Украине производят племенные утиные хозяйства, ориентированные на удовлетворение потребностей населения в суточном молодняка уток и для которых этот вид продукции является побочным.

В Украине не ведется государственный статистический учет объемов производства утиного мяса, как и мяса гусей и индеек. В данных Госстата их учитывают в общем как мясо птицы.

Источник: AgroTimes

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

За украинскими яблоками приедут байеры из Азии

Об этом сообщил директор УПОА Федор Рыбалко в ходе мероприятия Ukrainian Food Valley KMBS «Украинская продукция на рынках Азии: от пробных поставок к системному экспорта», пишет AgroPortal.ua.

“Украинским производителям крайне необходимо наращивать экспорт яблок, ведь уровень внутреннего потребления будет снижаться. Сейчас фермеры получают 70% от розничной цены, но возможно, что вскоре в Украине будет как в Европе — закупочные цены будут отличаться от розничных в три раза”, – отмечает г-н Рыбалко.

По его словам, в ближайших планах украинской плодоовощной ассоциации — организовать торговые миссии в Новую Зеландию и Чили для изучения рынков, а также — пригласить азиатских импортеров в Украину и организовать для них встречи с украинскими поставщиками.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview