170514

В Правительстве не знают, каким будет окончательный вариант земельной реформы

Правительство Украины не имеет окончательного варианта земельной реформы из-за большого количества внесенных поправок в закон "Об обороте земли". Об этом в интервью РБК-Украина рассказал премьер-министр Украины Алексей Гончарук.

Как сообщил премьер-министр, на данный момент в закон о рынке земли внесено 4400 поправок ко второму чтению. При этом не согласованным остается вопрос относительно концентрации угодий в одни руки.

"Кто-то считает, что двести тысяч гектаров - это ок. Это вопрос не о количестве гектаров, а об антимонопольных ограничений, например, не более 0,5% всей земли в одни руки. Даже этот лимит режет значительную из частей холдингов, которые работают сейчас", - сообщил Гончарук.

По его словам, вопрос о необходимости увеличения или уменьшения лимитов будет обсуждаться в парламенте.

"У меня готового ответа нет и ни у кого нет", - отметил Гончарук.

Напомним, лидер фракции "Слуга народа" Давид Арахамия сомневается, что до Нового года Верховная Рада примет законопроект о запуске рынка земли сельскохозяйственного назначения.

Добавим, согласно результатам нового опроса, 58% украинцев не поддерживают введение рынка земли.

Как сообщалось ранее, закон о рынке земли в первом чтении поддержали "слуги народа" и 13 внефракционных нардепов.

Также Президент Украины Владимир Зеленский в видеообращении вновь подчеркнул, что перед вторым чтением в законопроект об открытии рынка земель сельскохозяйственного назначения будет внесена норма о возможности продажи земли иностранцам только после проведения всеукраинского референдума, а также будет уменьшен предельный лимит по концентрации земли в одних руках.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Пока мы не изменим качество жизни в Украине, будет отток лучшего персонала за границу

Изменения на рынке труда диктуют новые требования к работодателям, рассказала Наталья Романенко в интервью, которое вышло в программе "Эспрессо.Капитал" на телеканале "Эспрессо". Рынок труда очень изменился, считает она. Если посмотреть на статистику, в 2017 году на 10 вакансий приходилось 50 безработных, в 2018 - 4, в этом году 3 работника на каждые 10 вакансий.

"Причин очень много, - говорит НR-директор "Укрлендфарминг" - В первую очередь, это демографический вопрос. Это уменьшение численности населения Украины, в том числе трудоспособного, экономически активного населения. С другой стороны, выезд за границу населения очень сильно сократил численность безработных работников в Украине". Эти изменения повлияли на то, что при поисках работы кандидаты становятся более требовательными к условиям труда, возможности медицинского страхования, льгот и так далее.

 

Наталья Романенко рассказала, что проводила исследования, опрос среди бывших работников компании, знакомых, уехавших за границу, при каких условиях они бы вернулись. Большинство из опрошенных сказали, что если бы заработная плата в Украине была бы хотя бы на 20% меньше, чем в Европе, они готовы охотно вернуться, потому что оставлять семьи, оставлять друзей, оставлять привычную жизнь и подвергаться таким культурным изменениям новой среде они бы не хотели. Кроме того, трудовую миграцию стимулирует недостаточное качество жизни.

"Если говорить о причинах, люди едут не столько, чтобы получить больший доход, сколько получить качественную жизнь для себя и своих детей. Поэтому если смотреть, например, на сельское население Украины, пока мы не разовьем инфраструктуру села, оттуда будут массово выезжать люди и не столько за границу, но и в город. Пока мы не изменим качество жизни в Украине: качество медицины, образования, досуга, культурного развития, до тех пор у нас будет этот отток лучшего персонала за границу".

Между тем эффективность работы Центров занятости вызывает много вопросов. Случаи успешного сотрудничества с центрами занятости у работодателей есть, но они единичны. "К сожалению, Центр занятости не может нам обеспечить то количество персонала, которое нам необходимо для бизнеса. В любом случае центры занятости нужны, но они должны переформатировать свою работу. Центр занятости, понимая тенденцию, что технологии в Украине живут до 3 лет и очень быстро меняются, могут стать партнерами бизнеса в части переобучения взрослого населения. Когда профессия становится неактуальной, нужно быстро получить новую профессию - здесь Центр занятости может быть надежным и очень хорошим партнером. Но опять же при условии, что для этого будут пересмотрены соответствующие законодательные нормативы и вообще пересмотрена система обучения, образовательные стандарты и профессиональные стандарты, - считает Наталья Романенко. - И если в Украине будет такая возможность очень быстро получить новую квалификацию, через год-два, а не за 5 лет, то соответственно этот человек сможет опять-таки найти себя на рынке труда и успешно реализоваться".

"Укрлендфарминг" - один из крупнейших агрохолдингов страны занимается выращиванием зерновых и масличных культур, семян, животноводством и производством яиц и яичных продуктов (Avangardco IPL). На предприятиях группы компаний в 22 регионах Украины работает около 20 тыс. человек. Владельцем "Укрлендфарминг" является украинский бизнесмен Олег Бахматюк.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

У государства очень много земли, которую сегодня обрабатывают на коррупционных основаниях

Об этом сообщил в интервью Цензор.НЕТ спикер ВР Дмитрий Разумков, комментируя необходимость создания рынка земли.

"Это важный вопрос для страны, мы это понимаем. Нужно учесть интересы всех, начиная от собственника земли. Имеется в виду частный собственник, который сегодня находится в парадоксальной ситуации - с одной стороны у тебя этот актив есть, а с другой стороны ты этим активом не можешь распоряжаться и не можешь его эффективно использовать. Не можешь продать или купить, а аренда сегодня происходит в полутеневом формате. Создание рынка земли даст возможность и рынка аренды земли. Позитивных составляющих в этом деле очень много. Но нужно подходить взвешенно, сбалансированно. Нужно учесть интересы государства, потому что в собственности государства очень много земли, которую сегодня обрабатывают на коррупционных основаниях, это раз. Два - мы не понимаем сколько земли находится в собственности государства", - рассказал он.

Разумков добавил, что "начало этого процесса (запуск рынка земли. - Ред.) мы увидим в ближайшем будущем, а дальше этот процесс будет подвержен и внутрипартийной и парламентской дискуссии". 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Если фермер становится на ноги и не заплатил налоги, то, возможно, это хорошо - Тимофей Милованов

Новий прем'єр Олексій Гончарук призначив чинного викладача американського Піттсбурзького університету і почесного президента Київської школи економіки Тимофія Милованова міністром економічного розвитку.

Крім того, під його крило потрапило ще й Міністерство агрополітики, яке зараз перебуває в процесі реформування, — прем'єр вирішив передати це відомство Мінекономрозвитку.

Велика частина трудової біографії нового українського топ-чиновника пов’язана зі США, де він отримав ступінь доктора з економіки і викладав у вищих навчальних закладах. До Штатів нинішній міністр поїхав на початку 2000-х, а в Україну повернувся після Євромайдану. Тут він спочатку створив платформу для дискусій з економіки VoxUkraine, а пізніше увійшов до міжнародної академічної ради Київської школи економіки. З 2016-го Милованов став ще й представником наглядової ради Нацбанку. Тимофій Милованов в інтерв'ю журналу НВ розповів про світову кризу, про ринок землі і про тіньову економіку. 

— Заступників самі собі підбирали чи це було якесь колегіальне рішення?

— Сам. У нас домовленість, що у прем'єр-міністра є право вето [на кадрові рішення]. І стосовно призначень зі мною ніхто не спілкується ні з парламенту, ні з Офісу президента.

Були декілька раз дуже делікатні пропозиції звернути увагу на якусь людину. Наприклад, казали: подивися, є депутат такий-то або «от, у мене є хороша людина». Але це було на рівні просто бесід. Бо у нас [у країні] дійсно кадровий голод.

Але не було жодного разу, коли мені б сказали, що це [кадри] не моє рішення. Траплялися ситуації, коли зі мною люди були не згодні, і не згодні досить жорстко. Я маю на увазі прем'єра. У нас різні погляди щодо низки персонажів, і була дискусія. Зрештою мені сказали: це твоя відповідальність, твоє право, твоя команда. Тобто відкрито проговорювалося: ми позбуваємося старих методів [призначень заступників за партійними квотами або за принципом особистих зв’язків].

Читайте також: Уряд призначив нових заступників Тимофію Милованову

— Хто із заступників піде на агронапрямок, а хто — в інші галузі?

— Спочатку подивимося, скільки у мене буде заступників. Думаю, їх буде більше чотирьох-п'яти. Поки планується вісім осіб. Плюс державний секретар вже є. Крім того, продовжують працювати чинні.

Стосовно того, як розподілятимуться напрямки, — ми ще думаємо над тим, що, можливо, поділимо роботу не за галузями, а за функціями. Наприклад, функція «регулювання»: це може бути і в економіці, і в агро. Так само, як і приватизація. Або все держуправління. Або вся антикорупція.

Тобто ми, напевно, думатимемо все-таки про функціональність, а не про галузі. Але поки не вирішили.

— Одне із завдань нового уряду — зростання інвестицій. Наскільки вони мають збільшитися?

— Вони мають значно зрости. Це залежить від того, чи повірять світ і українці, що тепер буде інакше. Я повірив. Але більшість людей ще придивляються. А так не працюють справжні зміни. Потрібно ризикувати, вірити, йти і робити. Ти ніколи не полетиш у космос, якщо не будеш вірити, що можна полетіти в космос.

Одна з найбільших проблем економічного розвитку України в тому, що ми не віримо, що можна жити інакше. Якщо економічний розвиток поділити на високорівневі завдання, то нам не просто потрібно досягти економічного зростання, а поліпшити життя людей за допомогою цього. А в цьому і є проблема.

У нас існує дві України. Одна для людей, у яких великі зарплати, за якими бігають, полюють рекрутингові компанії, та яких не вистачає для роботодавців. Й інша — де люди отримують мало. Там вище безробіття, менше робочих місць, і вони скорочуються. Там, напевно, не всі їхні навички сучасні.

І ось що відбувається. Коли ми робимо нові інвестиції, впроваджуємо нові технології, ми розігріваємо оцей, перший, ринок. Ми створюємо ще більше робочих місць для людей, які розуміють високі технології. І знищуємо робочі місця на тих ринках, де вони не потрібні. Це велика проблема. Виходить, що у нас є економічне зростання, але не для всіх. Воно тільки для тих людей, які мають специфічну гарну освіту. А її не кожен може отримати, якщо не народився, наприклад, у великому місті чи має недостатньо багатих батьків, які відправлять вчитися до великого міста.

Тому зростання має бути для всіх. А це означає, що нам необхідно думати про перекваліфікацію людей. Про те, щоб переводити їх із ринку праці першої України в ринок праці — другої. Оце для мене високорівневе позитивне завдання.

— Які є ще завдання подібного рівня?

— Існує і негативне завдання. Коли відбувається економічна криза, Україна падає глибше, ніж загалом світ або наші сусіди. І ми довше виходимо з кризи.

Якщо подивитися на зростання ВВП, то, якби у нас падіння було таким же, як у сусідів, економіка була б значно більшою.

Це означає, що нам потрібно бути досить гнучкими, щоб знову не потрапити в кризу. А вона може бути: світова економіка йде циклами, і всі чекають рецесію. І коли вона почнеться, ми маємо бути готові гнучко на неї зреагувати. Нам потрібно реформувати ринок праці, інструменти економічної політики, державну підтримку, адміністрування податків. І робити це проактивно, дивитися вперед, а не назад. Бо пізно щось змінювати, коли вже пройшла криза або почалася. Треба готуватися заздалегідь.

А для цього потрібні знання. Ми маємо розуміти, звідки криза. І якщо вона прийде, то куди прийде: до аграріїв, металургів або, можливо, вона прийде через фінансові ринки, бо подорожчає капітал. І чи прийде вона із Заходу, або з Китаю, або взагалі з Європи. Вона буде пов’язана більше з політикою або це суто економічна криза. Оці речі ми маємо розуміти заздалегідь. Для цього нам потрібні дані. Тобто економічна політика має перетворитися на аналітичну економічну політику, що допомагає економіці успішно розвиватися і бути гнучкою, стимулювати саме ті проблемні напрямки, які можуть виникнути через глобальні або внутрішні процеси в економіці.

— Поговоримо про конкретні завдання: вам доручили розробити і прийняти законопроект про ринок землі до 1 грудня. Чи є вже якісь параметри цієї реформи?

— Є 35 сценаріїв, які підготували різноманітні фахівці. Але я думаю, що треба фокусуватися на двох критеріях. Перший — це економічне зростання. Другий — розподіл його між людьми. Нам потрібна та реформа, яка дасть максимальне економічне зростання і поділить його результат між українцями. Зокрема між власниками землі.

Іноді буває, що не вдається обох критеріїв досягти. Але ось для цього й існує Міністерство економіки, яке створює інструменти, щоб забезпечити розподіл додаткових благ від створення ринку.

— Однак те, що все потрібно встигнути до 1 грудня, робить цю ідею дещо фантастичною.

— Звісно, ми встигнемо все зробити. Адже проблема не в тому, що ми не знаємо, що робити, аби запустити реформу, а в тому, що ми не можемо всередині країни, між собою, домовитися, що ми її запускаємо. Кожен тягне ковдру на себе. Люди, які володіють великими компаніями, ті, хто має корупційні позиції, або ті, хто збудував політичну кар'єру на тому, що бореться із ринком землі, наприклад, — вони таки не розвернуться і не відмовляться.

Це люди, які не хочуть конкуренції. Кожен хоче свій маленький рай собі збудувати, щоб його там далі ніхто не чіпав. А коли кожен із нас робить собі свій маленький рай, ми всі разом стаємо слабшими. Бо ми одне одному не вороги. Наші справжні конкуренти — це інші країни. Поки ми бачимо тут одне в одному конкурентів, світ йде вперед. І це помітно за даними. Ми відстаємо. Наша економічна позиція щодо інших країн падає.

— А приватизація держпідприємств — уже є її параметри?

— Це якраз зараз і розробляють. От сьогодні, наприклад, мені як мінімум три групи людей дають різні концепції. І прем'єр-міністр попросив мене скласти свою думку.

Я зустрічатимусь з основними гравцями на ринку. І зокрема всередині економіки. Зараз працює близько 30−40 економістів з України і США над тим, як нам збудувати гарну та стійку структуру.

— В Україні високий рівень тіньової економіки. Що ви робитимете, аби її скоротити?

— А навіщо нам потрібно зменшувати? От я згоден, що треба це робити. Але давайте почнемо з мети: в чому полягає мета зменшення тіньової економіки?

— Наприклад, наповнення бюджету.

— А навіщо нам бюджет наповнювати? Наше завдання — максимально наповнити бюджет? Або наше завдання — досягти економічного зростання і результатів?

Розумієте, якщо у нас фермер стає на ноги, десь узяв готівку і не заплатив податки, але через це він зміг купити собі ще один трактор, то, можливо, це добре?

Звісно, зараз Міністерство фінансів, читачі й, може, навіть президент із прем'єром скажуть: що ж це таке я говорю? Але не треба забувати, щоб бізнес створювався, йому треба давати можливість експериментувати. А експеримент завжди відбувається у тіні. Це треба пам’ятати.

Нам потрібен баланс. У нас його немає. А є компанії, які тільки-но стають на ноги і платять всі податки, і є ті, які вже зовсім чудово стоять, але вдають, що їм потрібна підтримка. І тоді обмежені ресурси — або це субсидії, або низькі податки — йдуть не до перших, а до других.

Якщо давати розвиватися великим компаніям у тіні, то вони потім не дадуть розвиватися новим компаніям. Це одна проблема. А друга — в тому, що навіть великі компанії самі ніколи не зможуть вирости в супервеликі: у них непрозорий бізнес, це обмежує отримання фінансування.

І ще. Якщо бути чистим дорого, якщо всі конкуренти тіньові, то підприємець ніколи не вийде на світло, бо це економічне самогубство. Таким чином, ми можемо опинитися у ситуації, коли всі перебувають у сірій зоні і не можуть показати фінансовому ринку, що їм можна давати гроші.

Не з компаніями потрібно боротися, не зі своїми бізнес-моделями. Необхідно, щоб правила гри стимулювали розвиток успішніших компаній. Тому боротьба з тіньовою економікою — не самоціль. Я борюся із нею, тому що вона спотворює правила гри і не дає нам розвиватися економічно. Водночас розумію, що певна частина тіньової економіки — це нормально.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Старт земельной реформы запланирован ориентировочно на лето следующего года

Об этом заявил Премьер-министр Украины Алексей Гончарук в эфире программы «Свобода слова» на телеканале ICTV, передает пресс-служба КМУ.

«Сейчас у крупных холдингов более дешевый ресурс. В маленьких – значительно дороже, у них нет ресурса, чтобы покупать эту землю. Нам нужно дать возможность малому фермеру для покупки земельного участка получить кредит по значительно более низкой кредитной ставке, чтобы он был на уровне с иностранными субъектами или даже выигрывал. Мы планируем создать инструмент, который позволял бы компенсировать эту процентную ставку», – сказал Алексей Гончарук.

Он добавил, что старт земельной реформы запланирован ориентировочно на лето следующего года. К этому времени Правительство совместно с Национальным банком должно сделать кредитование в гривне значительно дешевле, чем оно является сейчас – взять кредит можно будет под 14-15% в гривне.

«То есть мы снизим ставки по кредитам в целом и сделаем их еще дешевле конкретно для покупки земельного участка, чтобы украинец был в более выгодных условиях, чем его иностранный конкурент», – пояснил Глава Правительства.

Алексей Гончарук также заявил, что де-юре доступ к покупке земельного участка будет иметь украинская физическое лицо и украинское юридическое лицо: «Нам нужно разрешить операции с землей для всех, кто имеет возможность ее обрабатывать. В том числе для иностранных граждан, но при условии, если они регистрируют юридическое лицо в Украине и платят здесь налоги».

По словам Премьер-министра, он и его команда вместе с экспертами из Всемирного банка просчитали 25 сценариев, по которым можно открыть рынок земли. «Мы посмотрели на то, в каких комбинациях эффект от открытия земли будет максимальный. По какой модели реформы мы, как украинцы, сможем получить максимальный экономический рост, а 1% роста ВВП – это примерно 15 млрд грн дополнительных в бюджете. Это означает, что у нас будут дополнительные деньги, чтобы строить школы, дороги, инфраструктуру, вкладываться в образование и так далее», – сказал Алексей Гончарук.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Почему объединили Минагрополитики и МЭРТ

Об этом сообщил новоназначенный министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Тимофей Милованов на своей странице в Facebook.

"Объединение имеет целью ускорение реализации ключевых реформ, таких как приватизация государственных предприятий, введение рынка земель сельскохозяйственного назначения, детенизация аграрных рынков и земельных отношений, либерализация трудовых отношений, модернизация подходов к научным исследованиям и внедрению инноваций в аграрном секторе", - пояснил министр.

Он добавил, что подробное описание реформы будет изложен в Программе Правительства, которая будет представлена на рассмотрение Парламента в определенные законом сроки. Сейчас, отметил Милованов, Кабмин разрабатывает "карту приоритетов и план действий".

"Для Министерства является важной синхронизация деятельности всех рынков и внедрение эффективных, прозрачных и понятных правил игры. Реформа аграрной сферы с учетом ее комплексность требует стратегического согласования с ключевыми изменениями в других сферах", - отметил Милованов.

Он назвал дерегуляцию и диджитализацию – ключевыми инструментами борьбы с коррупцией в сферах апробаций, сертификации и разрешительной деятельности связанных с доступом новейших средств производства в агросекторе и доступа произведенной сельскохозяйственной продукции до украинского и международного потребителя.

Приватизация госпредприятий, отметил министр, – это ликвидация неэффективности в управлении субъектами хозяйствования и прямых потерь госбюджета.

Перезагрузка системы госстатистики, по словам министра, позволит получить "четкие цифры, относительно показателей развития отрасли и формировать прогнозируемые долгосрочные ориентиры и приоритеты государственно политики в соответствующей сфере".

Также Милованов отметил, что объединение министерств носит стратегический характер.

"И в этом стратегическом измерении нам критически услышать ключевых стейкхолдеров. Мы планируем проведение координационной встречи с представителями аграрного сектора для определения болевых точек и перспектив. Налаживание эффективного диалога – наш вызов и возможность. Будет приложено максимально усилий, чтобы жизненный сельскохозяйственный цикл не был нарушен", - отметил министр.

И добавил, что сделает "все возможное для экономического роста Украины" на своей новой должности, и при этом останется почетным президентом Киевской Школы Экономики.

Напомним, Верховная Рада утвердила новый состав Кабинета министров Украины. "За" проголосовал 281 народный депутат.

Источник: epravda.com.ua

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview