150671

Винзавод “Инкерман” на грани закрытия

 В итоге с 1 января завод вынужден будет прекратить работу, пишут Примечания

В середине октября оккупационные власти Севастополя решили разорвать договор аренды с ООО “Инкерманский завод марочных вин”  в отношении целостного имущественного комплекса (ЦИК) завода, включающего в себя оборудование и помещения цехов. Причина разрыва – ненадлежащее состояние арендованного имущества. 

Согласно российскому законодательству, с 1 января 2018 года винодельческие предприятия, которые не имеют собственных производственных мощностей, лишаются лицензии. Руководство завода обратилось к “правительству” Севастополя с предложением начать поэтапный план выкупа арендуемого имущества. Но вместо этого “департамент” имущественных и земельных отношений города подал в “суд” на ООО “Инкерманский завод марочных вин” о расторжении договора аренды и возврате арендованного имущества. В итоге с 1 января 2018 года предприятие вынуждено будет остановиться. 

Аналогичная ситуация сложилась и совхозом “Качинский”, где выращивается продукция для винзавода.

Договор аренды земли у холдинга закончился еще в декабре 2014 года, а новый договор оккупационные власти заключать отказались. “С начала 2015 года ведем переписку с правительством по заключению нового соглашения. Но так и не смогли ничего добиться: одни отговорки”, — сетует директор совхоза Михаил Хош, добавив, что все эти годы совхоз платил налог за землю и даже готов выплатить арендную плату, если будет подписан новый договор аренды. Совхоз обратился с иском в “Арбитражный суд” Севастополя, требуя обязать “правительство” заключить с ними договор аренды.  

Собственником ООО “Инкерманский завод марочных вин” (доля 100%) и ООО “Качинский плюс” (доля 75%) является шведская компания “ИНКЕРМАН ИНТЕРНЕШНЛ АБ”. С  2016 года 20% доли в “Инкерман Интернешнл АБ” принадлежит китайскому частному инвестиционному фонду “Панг Чаг”. 

Источник: podpricelom.com.ua

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Минагрополитики обвинили в серьезных нарушениях в финансировании отрасли

Проте вже наразі можна констатувати, що ситуація з фінансуванням окремих бюджетних програм агропромислового комплексу протягом цього року була критичною та потребує негайного вирішення. Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

Так, Міністерство аграрної політики та продовольства України, у відповідь на запити  Асоціації тваринників України від 20.09.2017 року та № 119/11 від 09.11.2017, повідомило, що у першому півріччі 2017 року не здійснювалися видатки за такими  бюджетними програмами як «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів»,  «Витрати Аграрного фонду пов'язані з комплексом заходів із  зберігання, перевезення, переробки та експортом об'єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду», «Державна підтримка галузі тваринництва», «Міжнародна діяльність у галузі рибного  господарства». Відсутність фінансування протягом даного періоду профільне міністерство пояснило необхідністю внесення змін до відповідних нормативно-правових актів та затвердженням необхідних заходів щодо реалізації цих бюджетних програм. Тобто гроші в Держаному бюджеті на 2017-й рік були передбачені, але не потрапили до реципієнтів у зв’язку з тим, що Мінагрополітики не встигли підготувати відповідну підзаконну нормативно-правову базу.

У той час як відсутність фінансування «Міжнародної діяльність у галузі рибного  господарства» має обґрунтування (прийняті зміни до Плану заходів реалізації коштів затверджені Наказом Мінагрополітики від 15.03.2017 № 134 про виплату членських внесків країни одним платежем, а не декількома, як раніше), то лишається незрозумілою блокування коштів на інші напрямки, які потребують регулярного фінансування.

Зокрема зміни до Порядку використання коштів за бюджетною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» були внесені лише 12 липня 2017 р.  Постановою КМУ   № 502, після чого Мінагрополітики видала Наказ № 391 від 28 липня 2017 року про розподіл видатків на цю бюджетну програму. У свою чергу зміни до порядку використання коштів за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» були внесені лише в серпні 2017 року Постановою КМУ № 573. Тобто, як можна побачити, зміни до механізмів використання бюджетних коштів були внесені лише на початку другого півріччя, що позбавило належного й своєчасного фінансування важливих напрямків в аграрній сфері аж на півроку. Чому цього не було зроблено одразу ж після схвалення Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» в грудні 2016-го року чи на початку 2017-го -  запитання риторичне. Незрозуміло, які справи для чиновників виявилися важливішими за забезпечення своєчасного фінансування агропромислового комплексу.

Але, для об’єктивності, потрібно пригадати, що фінансування зазначених бюджетних програм відбувалося не без процедурних проблем і в попередні роки. Згідно з Рішенням Рахункової Палати від 21 березня 2017 року, наприкінці 2016 року за бюджетною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» залишилися невикористаними  5185,7 тис. грн бюджетних коштів,  що було спричинено окремими недоліками нормативних актів, які регулюють порядок використання коштів державного бюджету на такі цілі та неналежним станом внутрішнього контролю з боку Мінагрополітики як головного розпорядника коштів. У 2015  році залишок невикористаних коштів за даною бюджетною програмою становив 9353,5 тис. грн через ті самі причини, що і в 2016; а також через неналежний стан внутрішнього контролю з боку розпорядників коштів нижчого рівня, тобто структурних підрозділів облдержадміністрацій. Зважаючи на те, що за 9 місяців на дану бюджетну програму було виділено лише 20 % від запланованої суми коштів (61 268, 2 тис. грн), можна прогнозувати, що 2017 рік не стане винятком, і за цією програмою залишаться невикористані кошти.

У свою чергу, відповідно до рішення Рахункової Палати, обсяг невикористаних державних асигнувань  на бюджетну програму «Державна підтримка галузі тваринництва» в 2015 р. становив 209 млн 415, 2 тис. грн. А проблема полягала в невчасному затвердженню Мінагрополітики положення про комісії та зразки і форми відповідних документів.  

Отже, можна пересвідчитись, що фінансування вищенаведених бюджетних програм протягом останніх років відбувається з систематичними порушеннями з боку головного розпорядника - Мінагрополітики, що призводить до невикористання коштів наприкінці бюджетного періоду (поточний 2017  рік може не стати виключенням). За словами голови АТУ Ірини Паламар, Міністерство має негайно змінити підхід до фінансування даних бюджетних програм, тому що вони є надзвичайно важливими для вітчизняного агросектору, а їх невикористання призводить до ускладнення обґрунтування бюджетного запиту для аграріїв на наступний рік. 

Іншою процедурною проблемою в бюджетній діяльності Мінагрополітики є пізнє затвердження бюджетних програм. Станом на 14 листопада 2017 року, досі не є затвердженими паспорти програм за КПВК 2801250  «Витрати Аграрного фонду пов'язані з комплексом заходів із  зберігання, перевезення, переробки та експортом об'єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду» та за КПВК 2804070 «Селекція у рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні». Мінагрополітики запевняє, що паспорти будуть розроблені та подані до Мінфіну для їх подальшого затвердження після затвердження необхідних заходів, зокрема прийняття деяких нормативних документів, що регулюють використання коштів за даними програмами, на рівні Кабміну та самого Міністерства. Зважаючи на те, що бюджетний рік уже підходить до кінця, у даному випадку має місце порушення норми про 45-денний термін прийняття паспортів (від дня вступу в дію Закону про Державний бюджет), що затверджена в Наказі Мінфіну «Про паспорти бюджетних програм» № 1098

 Паспорти за рештою програм є офіційно прийнятими, проте  більшість з них були затверджені зі значним запізненням, наприклад, паспорти на 2017 рік за бюджетними програмами за КПКВК 2809020 "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро" та за КПКВК 2801580 "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників"  були офіційно затверджені наказами міністерства лише в квітні  2017 року. Ще 3 паспорти бюджетних програм були затверджені лише в березні цього року.

Відповідальними за такі порушення є безпосередньо Мінагрополітики та Міністерство фінансів, тому що за законодавством саме вони мають  гарантувати вчасну підготовку та прийняття паспортів бюджетних програм. Ці державні органи мають серйозно взятися за вирішення цих проблем та зробити відповідні кроки для усунення явища невчасного прийняття паспортів бюджетних програм в майбутньому. Можливо, це своєрідна форма «економії» державних коштів, яка потім дозволяє звітуватися про позитивні показники бюджету? Інакше, недоінвестовані державні кошти мають, мабуть, компенсовувати з кишень чиновників, які не забезпечили вчасну та юридично правильну реалізацію програм в агросекторі.

Якщо розглянути, яку частину коштів уже було реалізовано за більшу частину року, що минає, то можна побачити, що за деякими бюджетними програмами фінансування просувається дуже кволо. Так, за даними, які Мінагрополітики надала Асоціації тваринників України на запит від № 119/11 09.11.2017, за 9 місяців 2017 року на бюджетну програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» було виділено лише 11% від запланованих коштів на рік. На деякі інші програми за 9 місяців було виділено близько 20% від цифри, яка міститься в цьогорічному Державному бюджеті. До них зокрема належать «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» (20 %), «Підвищення кваліфікації фахівців агропромислового комплексу» (22 %), «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства "Солотвинський солерудник" Тячівського району Закарпатської області» (23 %). За цей період лише половину коштів було виділено на бюджетні програми «Загальне керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу» (47 %), «Дослідження, прикладні розробки  та підготовка наукових кадрів у сфері лісового господарства» (46 %), «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» (50 %).

Коментуючи загальну ситуацію бюджетного процесу в аграрному комплексі 2017 року, голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар підсумувала: «Фінансування бюджетних програм в агропромисловому секторі в 2017 році відбувається з серйозними адміністративними порушеннями й недопрацюваннями, а саме: пізнє внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють порядки використання коштів за бюджетними програмами, що спричиняє відсутність фінансування протягом великого проміжку часу, а також відсутність прийнятих паспортів за деякими бюджетними програмами наприкінці бюджетного року, що є неприпустимим порушенням бюджетного процесу. Цьогорічні проблеми з фінансуванням не є унікальним явищем, а негативною тенденцією з року в рік, що призводить до неефективного фінансування агропромислового комплексу в цілому».

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Откажется ли Украина от молока второго сорта?

Об этом сообщил глава совета директоров Союза молочных предприятий Украины Вадим Чагаровский во время конференции в Киеве, пишет AgroPolit.com.

С 1 января 2018 года вступят в силу изменения в ДСТУ. В соответствии с ним будем иметь три сорта молока вместо действующих сегодня пятерых: экстра-класс, высший и первый.

По словам Чагаровского, не смотря на декларации и решения в Украине не произойдет полного отказа от неґатункового молока и молока второго сорта.

«Таким отказом мы отрежем такую социально значимую прослойку, как население в деревнях. Сегодня молоко для селян ‒ это единственный источник поступления наличных», ‒ подчеркнул глава Союза молочных предприятий.

Он отметил, что при этом государство должно дать поддержку индустриальному производству молока.

"Сейчас идет дискуссия вокруг расходов. На 2018 год на поддержку животноводства закладывают 2 млрд гривен. Это большие средства. Часть из них предусмотрена на строительство ферм. Есть сегодня предприятия, которые готовы инвестировать в строительство ферм? Примерно 400 млн гривен ‒ реально то, что можно предоставить на строительство. Другие средства нужно направить на совсем другие нужды. Но такое ощущение, что ведется подпольная игра для того, чтобы потом неиспользованные средства направить в русла лоббистских компаний. Так как было в этом году, когда две компании получили больше поддержки, чем аграрный сектор", ‒ подытожил Вадим Чагаровский.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Импорт сельхозтехники под угрозой

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» стурбована Постановою Кабміну «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200», яку було ухвалено 15 листопада цього року. Документом регулюються питання щодо порядку реєстрації та введення в експлуатацію сільськогосподарських машин та техніки відповідно до Технічного регламенту.

Постановою виробників техніки зобов’язують протягом перехідного періоду, який закінчується у березні 2018 року, отримати сертифікат затвердженого типу відповідно до Технічного регламенту. Сертифікат видаватиметься на 5 років. Таким чином замість дерегуляції у системі сертифікації і зменшення бюрократичної складової, виробники техніки отримали завдання в найкоротший термін пройти процедуру затвердження типу відповідності.

«Обговорення цього питання тривало три роки. Проте, пропозиції профільних Асоціацій враховані не були», - заявив Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу. Членів Асоціації непокоїть той факт, що перехідний період для перереєстрації техніки закінчується у березні. На думку Тараса Висоцького, це надто короткий строк, за який компанії не встигнуть отримати сертифікати. Також у виробників техніки є питання до алгоритму проведення сертифікації, оскільки він містить положення, яких немає у європейському законодавстві. У Європейському союзі сертифікат затвердження типу с/г техніки видається один раз, натомість за новою процедурою в Україні, виробникам техніки пропонують проводити сертифікацію раз на 5 років. Крім того, вітчизняними сертифікаційними органами не визнаються сертифікати затвердження типу, видані міжнародними органами. Такий алгоритм може сприяти виникненню зловживань і поля для корупції. Сама процедура є складною у розумінні та виконанні.

«Відсутність сертифікату призведе до того, що компанії-виробники техніки не зможуть передавати техніку клієнтам на початку сезону весняно-польових робіт, оскільки процедура підтвердження типу відповідності – це доволі тривалий процес, яким наразі займається формально дві установи, а по факту – один інститут ДП «УкрЦВТ». Аби агровиробники не відчули проблем з вчасним виконанням технологічних операцій, Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» вбачає об’єктивну необхідність продовження перехідного періоду до листопада 2018 року і узгодження з профільними організаціями умов Технічного регламенту. Зі свого боку, ми готові долучитися до процесу створення прозорої процедури, котра буде  зрозумілою і доступною для виконання бізнесом», - прокоментував Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Нагадаємо, що 15 листопада, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200», якою урегулював питання щодо порядку реєстрації та введення в експлуатацію сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, причепів, причіпних машин та іншої сільськогосподарської техніки відповідно до Технічного регламенту на основі оцінки безпеки техніки та її впливу на навколишнє середовище. При реєстрації та продажу сільськогосподарської, лісогосподарської техніки та продажу її комплектуючих, що мають ідентифікаційні номери, документи системи УкрСЕПРО замінені на документи, передбачені Технічними регламентами.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

"Астарта" привлекла кредит у ЕИБ на EUR 37 млн

Агропромхолдинг "Астарта" подписал кредитное соглашение с Европейским инвестиционным банком на EUR37 млн, сообщает Интерфакс-Украина.

Указанные средства предоставляются по программе Банка InnovFin - EU Finance for Innovator и будут направлены на дальнейшее внедрение проектов по модернизации инфраструктуры и развитие инноваций в системе управления агробизнесом.

В частности, средства будут выделены "Астарте" на новые складские мощности для зерна и сахара.

Как сообщалось, в 2014 году ЕИБ выделил "Астарте" EUR50 млн на строительство элеваторов в Полтавской, Винницкой и Хмельницкой областях.

Справка: "Астарта" - вертикально интегрированный агропромышленный холдинг, осуществляющий деятельность в Полтавской, Винницкой, Хмельницкой, Тернопольской, Житомирской, Черниговской, Черкасской и Харьковской областях. В состав холдинга входят восемь сахарных заводов, агрохозяйства с земельным банком около 250 тыс. га и молочные фермы. В 2014 году холдинг ввел в эксплуатацию завод по переработке сои в Полтавской области (ООО "Глобинский перерабатывающий завод").

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Бюджет 2018 года для малого и среднего агробизнеса может стать губительным

По мнению отдельных народных депутатов, нынешняя политика по поддержке аграрно-промышленного комплекса Украины является в первую очередь губительна для среднего и малого агробизнеса, а распределение средств осуществляется исключительно субъективным путем: получают дотации только крупные агрохолдинги, пишет Взгляд.

"АПК — приоритетная отрасль экономики Украины. Однако, давайте сравним с ЕС, куда с таким блаженным лицом смотрит наше правительство. ЕС на поддержку своих фермеров и сельхозпроизводителей тратит больше половины всего своего бюджета. А у нас больше всего денег идет на содержание власти, силовых и фискальных органов. Непонятна схема аграрных дотаций и каким образом распределяются средства. Непонятно, почему более всего поддерживают крупные агрохолдинги, а еще более — приближенные к руководящим органам власти. Средства, в частности в агробизнес, распределяются субъективно, – отмечает нардеп Михаил Головко.

По словам депутата, власть обязана прислушиваться к тех сельхозпроизводителей, которые настаивают на изменении порядка распределения дотаций. А одним из действенных и вспомогательных механизмов может стать льготное кредитование. Правда, наблюдается обратная тенденция – на следующий год планируется сокращение государственной поддержки до 66 миллионов гривен, в то время как в 2017 она составляла 300 миллионов.

"В бюджете 2018 года не видно тенденции для создания благоприятных условий развития агросектора. К примеру, дотации животноводам, которые на сегодняшний день находятся в сложных условиях, нужно повышать, а их наоборот сократили с четырех до двух миллиардов. Кроме того, кое-кто утверждает, что один миллиард на поддержку фермерства — это достаточная сумма. Однако при том, что в Украине сейчас 33 тысячи фермерских хозяйств, этот миллиард – лишь капля в море. С такой политикой наших чиновников, выживут крупные агрохолдинги, а небольшим фермерам придется крайне трудно. Но ведь именно они являются основными наполнителями местных бюджетов, именно они создают рабочие места и как-то удерживают села от вымирания", – возмущается Михаил Головко.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview