Иностранцы не смогут купить украинскую землю, - советник премьера

В любом формате земельной реформы иностранцы не смогут купить украинскую землю. Об этом в интервью РБК-Украина рассказал советник премьер-министра по экономическим вопросам Алексей Мушак, комментируя запланированный на следующую неделю рассмотрение Верховной радой законопроекта №2178-10 относительно земельной реформы.

"Иностранцы в любом формате реформы не смогут купить землю. Это смогут сделать только украинские компании. Дискуссия ведется вокруг того, там могут быть иностранные инвестиции или нет. Но в любом случае это будут украинские компании, которые работают по украинским законам и платят налоги в Украине", - рассказал Мушак.

Он напомнил, что реформу в Украине внедряют с 1990 года. Старт дала Верховная рада УССР, когда приняла постановление, в котором отметила, что все отношения должны быть рыночными, а земля должна стать частной собственностью.

"Поэтому на самом деле, сколько мы бы не ждали, глобально в обществе мнение не изменится. В течение последних двадцати лет эта мысль плюс-минус 70 на 30. Земельный вопрос очень сильно заміфологізоване", - пояснил политик.

Советник премьера в этом контексте также провел аналогию с ситуацией в газотранспортной системе (ГТС).

"В свое время много кто рассказывал, что это (ГТС - ред.) тоже "национальная святыня" и "последний форпост независимости", то, без чего Украина пропадет и то, что стоит сотни миллиардов долларов. И что ее нельзя продавать. В конце концов ГТС оказалась особо никому ненужной, и мы, в принципе, бегаем за американцами, чтобы они купили 25% "трубы", чтобы мы вместе с ними боролись против "Северного потока-2", - говорит он.

Напомним, Правительство запустило информационный сайт о проведении земельной реформы и внедрение рынка земель сельскохозяйственного назначения.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

У государства очень много земли, которую сегодня обрабатывают на коррупционных основаниях

Об этом сообщил в интервью Цензор.НЕТ спикер ВР Дмитрий Разумков, комментируя необходимость создания рынка земли.

"Это важный вопрос для страны, мы это понимаем. Нужно учесть интересы всех, начиная от собственника земли. Имеется в виду частный собственник, который сегодня находится в парадоксальной ситуации - с одной стороны у тебя этот актив есть, а с другой стороны ты этим активом не можешь распоряжаться и не можешь его эффективно использовать. Не можешь продать или купить, а аренда сегодня происходит в полутеневом формате. Создание рынка земли даст возможность и рынка аренды земли. Позитивных составляющих в этом деле очень много. Но нужно подходить взвешенно, сбалансированно. Нужно учесть интересы государства, потому что в собственности государства очень много земли, которую сегодня обрабатывают на коррупционных основаниях, это раз. Два - мы не понимаем сколько земли находится в собственности государства", - рассказал он.

Разумков добавил, что "начало этого процесса (запуск рынка земли. - Ред.) мы увидим в ближайшем будущем, а дальше этот процесс будет подвержен и внутрипартийной и парламентской дискуссии". 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Если фермер становится на ноги и не заплатил налоги, то, возможно, это хорошо - Тимофей Милованов

Новий прем'єр Олексій Гончарук призначив чинного викладача американського Піттсбурзького університету і почесного президента Київської школи економіки Тимофія Милованова міністром економічного розвитку.

Крім того, під його крило потрапило ще й Міністерство агрополітики, яке зараз перебуває в процесі реформування, — прем'єр вирішив передати це відомство Мінекономрозвитку.

Велика частина трудової біографії нового українського топ-чиновника пов’язана зі США, де він отримав ступінь доктора з економіки і викладав у вищих навчальних закладах. До Штатів нинішній міністр поїхав на початку 2000-х, а в Україну повернувся після Євромайдану. Тут він спочатку створив платформу для дискусій з економіки VoxUkraine, а пізніше увійшов до міжнародної академічної ради Київської школи економіки. З 2016-го Милованов став ще й представником наглядової ради Нацбанку. Тимофій Милованов в інтерв'ю журналу НВ розповів про світову кризу, про ринок землі і про тіньову економіку. 

— Заступників самі собі підбирали чи це було якесь колегіальне рішення?

— Сам. У нас домовленість, що у прем'єр-міністра є право вето [на кадрові рішення]. І стосовно призначень зі мною ніхто не спілкується ні з парламенту, ні з Офісу президента.

Були декілька раз дуже делікатні пропозиції звернути увагу на якусь людину. Наприклад, казали: подивися, є депутат такий-то або «от, у мене є хороша людина». Але це було на рівні просто бесід. Бо у нас [у країні] дійсно кадровий голод.

Але не було жодного разу, коли мені б сказали, що це [кадри] не моє рішення. Траплялися ситуації, коли зі мною люди були не згодні, і не згодні досить жорстко. Я маю на увазі прем'єра. У нас різні погляди щодо низки персонажів, і була дискусія. Зрештою мені сказали: це твоя відповідальність, твоє право, твоя команда. Тобто відкрито проговорювалося: ми позбуваємося старих методів [призначень заступників за партійними квотами або за принципом особистих зв’язків].

Читайте також: Уряд призначив нових заступників Тимофію Милованову

— Хто із заступників піде на агронапрямок, а хто — в інші галузі?

— Спочатку подивимося, скільки у мене буде заступників. Думаю, їх буде більше чотирьох-п'яти. Поки планується вісім осіб. Плюс державний секретар вже є. Крім того, продовжують працювати чинні.

Стосовно того, як розподілятимуться напрямки, — ми ще думаємо над тим, що, можливо, поділимо роботу не за галузями, а за функціями. Наприклад, функція «регулювання»: це може бути і в економіці, і в агро. Так само, як і приватизація. Або все держуправління. Або вся антикорупція.

Тобто ми, напевно, думатимемо все-таки про функціональність, а не про галузі. Але поки не вирішили.

— Одне із завдань нового уряду — зростання інвестицій. Наскільки вони мають збільшитися?

— Вони мають значно зрости. Це залежить від того, чи повірять світ і українці, що тепер буде інакше. Я повірив. Але більшість людей ще придивляються. А так не працюють справжні зміни. Потрібно ризикувати, вірити, йти і робити. Ти ніколи не полетиш у космос, якщо не будеш вірити, що можна полетіти в космос.

Одна з найбільших проблем економічного розвитку України в тому, що ми не віримо, що можна жити інакше. Якщо економічний розвиток поділити на високорівневі завдання, то нам не просто потрібно досягти економічного зростання, а поліпшити життя людей за допомогою цього. А в цьому і є проблема.

У нас існує дві України. Одна для людей, у яких великі зарплати, за якими бігають, полюють рекрутингові компанії, та яких не вистачає для роботодавців. Й інша — де люди отримують мало. Там вище безробіття, менше робочих місць, і вони скорочуються. Там, напевно, не всі їхні навички сучасні.

І ось що відбувається. Коли ми робимо нові інвестиції, впроваджуємо нові технології, ми розігріваємо оцей, перший, ринок. Ми створюємо ще більше робочих місць для людей, які розуміють високі технології. І знищуємо робочі місця на тих ринках, де вони не потрібні. Це велика проблема. Виходить, що у нас є економічне зростання, але не для всіх. Воно тільки для тих людей, які мають специфічну гарну освіту. А її не кожен може отримати, якщо не народився, наприклад, у великому місті чи має недостатньо багатих батьків, які відправлять вчитися до великого міста.

Тому зростання має бути для всіх. А це означає, що нам необхідно думати про перекваліфікацію людей. Про те, щоб переводити їх із ринку праці першої України в ринок праці — другої. Оце для мене високорівневе позитивне завдання.

— Які є ще завдання подібного рівня?

— Існує і негативне завдання. Коли відбувається економічна криза, Україна падає глибше, ніж загалом світ або наші сусіди. І ми довше виходимо з кризи.

Якщо подивитися на зростання ВВП, то, якби у нас падіння було таким же, як у сусідів, економіка була б значно більшою.

Це означає, що нам потрібно бути досить гнучкими, щоб знову не потрапити в кризу. А вона може бути: світова економіка йде циклами, і всі чекають рецесію. І коли вона почнеться, ми маємо бути готові гнучко на неї зреагувати. Нам потрібно реформувати ринок праці, інструменти економічної політики, державну підтримку, адміністрування податків. І робити це проактивно, дивитися вперед, а не назад. Бо пізно щось змінювати, коли вже пройшла криза або почалася. Треба готуватися заздалегідь.

А для цього потрібні знання. Ми маємо розуміти, звідки криза. І якщо вона прийде, то куди прийде: до аграріїв, металургів або, можливо, вона прийде через фінансові ринки, бо подорожчає капітал. І чи прийде вона із Заходу, або з Китаю, або взагалі з Європи. Вона буде пов’язана більше з політикою або це суто економічна криза. Оці речі ми маємо розуміти заздалегідь. Для цього нам потрібні дані. Тобто економічна політика має перетворитися на аналітичну економічну політику, що допомагає економіці успішно розвиватися і бути гнучкою, стимулювати саме ті проблемні напрямки, які можуть виникнути через глобальні або внутрішні процеси в економіці.

— Поговоримо про конкретні завдання: вам доручили розробити і прийняти законопроект про ринок землі до 1 грудня. Чи є вже якісь параметри цієї реформи?

— Є 35 сценаріїв, які підготували різноманітні фахівці. Але я думаю, що треба фокусуватися на двох критеріях. Перший — це економічне зростання. Другий — розподіл його між людьми. Нам потрібна та реформа, яка дасть максимальне економічне зростання і поділить його результат між українцями. Зокрема між власниками землі.

Іноді буває, що не вдається обох критеріїв досягти. Але ось для цього й існує Міністерство економіки, яке створює інструменти, щоб забезпечити розподіл додаткових благ від створення ринку.

— Однак те, що все потрібно встигнути до 1 грудня, робить цю ідею дещо фантастичною.

— Звісно, ми встигнемо все зробити. Адже проблема не в тому, що ми не знаємо, що робити, аби запустити реформу, а в тому, що ми не можемо всередині країни, між собою, домовитися, що ми її запускаємо. Кожен тягне ковдру на себе. Люди, які володіють великими компаніями, ті, хто має корупційні позиції, або ті, хто збудував політичну кар'єру на тому, що бореться із ринком землі, наприклад, — вони таки не розвернуться і не відмовляться.

Це люди, які не хочуть конкуренції. Кожен хоче свій маленький рай собі збудувати, щоб його там далі ніхто не чіпав. А коли кожен із нас робить собі свій маленький рай, ми всі разом стаємо слабшими. Бо ми одне одному не вороги. Наші справжні конкуренти — це інші країни. Поки ми бачимо тут одне в одному конкурентів, світ йде вперед. І це помітно за даними. Ми відстаємо. Наша економічна позиція щодо інших країн падає.

— А приватизація держпідприємств — уже є її параметри?

— Це якраз зараз і розробляють. От сьогодні, наприклад, мені як мінімум три групи людей дають різні концепції. І прем'єр-міністр попросив мене скласти свою думку.

Я зустрічатимусь з основними гравцями на ринку. І зокрема всередині економіки. Зараз працює близько 30−40 економістів з України і США над тим, як нам збудувати гарну та стійку структуру.

— В Україні високий рівень тіньової економіки. Що ви робитимете, аби її скоротити?

— А навіщо нам потрібно зменшувати? От я згоден, що треба це робити. Але давайте почнемо з мети: в чому полягає мета зменшення тіньової економіки?

— Наприклад, наповнення бюджету.

— А навіщо нам бюджет наповнювати? Наше завдання — максимально наповнити бюджет? Або наше завдання — досягти економічного зростання і результатів?

Розумієте, якщо у нас фермер стає на ноги, десь узяв готівку і не заплатив податки, але через це він зміг купити собі ще один трактор, то, можливо, це добре?

Звісно, зараз Міністерство фінансів, читачі й, може, навіть президент із прем'єром скажуть: що ж це таке я говорю? Але не треба забувати, щоб бізнес створювався, йому треба давати можливість експериментувати. А експеримент завжди відбувається у тіні. Це треба пам’ятати.

Нам потрібен баланс. У нас його немає. А є компанії, які тільки-но стають на ноги і платять всі податки, і є ті, які вже зовсім чудово стоять, але вдають, що їм потрібна підтримка. І тоді обмежені ресурси — або це субсидії, або низькі податки — йдуть не до перших, а до других.

Якщо давати розвиватися великим компаніям у тіні, то вони потім не дадуть розвиватися новим компаніям. Це одна проблема. А друга — в тому, що навіть великі компанії самі ніколи не зможуть вирости в супервеликі: у них непрозорий бізнес, це обмежує отримання фінансування.

І ще. Якщо бути чистим дорого, якщо всі конкуренти тіньові, то підприємець ніколи не вийде на світло, бо це економічне самогубство. Таким чином, ми можемо опинитися у ситуації, коли всі перебувають у сірій зоні і не можуть показати фінансовому ринку, що їм можна давати гроші.

Не з компаніями потрібно боротися, не зі своїми бізнес-моделями. Необхідно, щоб правила гри стимулювали розвиток успішніших компаній. Тому боротьба з тіньовою економікою — не самоціль. Я борюся із нею, тому що вона спотворює правила гри і не дає нам розвиватися економічно. Водночас розумію, що певна частина тіньової економіки — це нормально.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Старт земельной реформы запланирован ориентировочно на лето следующего года

Об этом заявил Премьер-министр Украины Алексей Гончарук в эфире программы «Свобода слова» на телеканале ICTV, передает пресс-служба КМУ.

«Сейчас у крупных холдингов более дешевый ресурс. В маленьких – значительно дороже, у них нет ресурса, чтобы покупать эту землю. Нам нужно дать возможность малому фермеру для покупки земельного участка получить кредит по значительно более низкой кредитной ставке, чтобы он был на уровне с иностранными субъектами или даже выигрывал. Мы планируем создать инструмент, который позволял бы компенсировать эту процентную ставку», – сказал Алексей Гончарук.

Он добавил, что старт земельной реформы запланирован ориентировочно на лето следующего года. К этому времени Правительство совместно с Национальным банком должно сделать кредитование в гривне значительно дешевле, чем оно является сейчас – взять кредит можно будет под 14-15% в гривне.

«То есть мы снизим ставки по кредитам в целом и сделаем их еще дешевле конкретно для покупки земельного участка, чтобы украинец был в более выгодных условиях, чем его иностранный конкурент», – пояснил Глава Правительства.

Алексей Гончарук также заявил, что де-юре доступ к покупке земельного участка будет иметь украинская физическое лицо и украинское юридическое лицо: «Нам нужно разрешить операции с землей для всех, кто имеет возможность ее обрабатывать. В том числе для иностранных граждан, но при условии, если они регистрируют юридическое лицо в Украине и платят здесь налоги».

По словам Премьер-министра, он и его команда вместе с экспертами из Всемирного банка просчитали 25 сценариев, по которым можно открыть рынок земли. «Мы посмотрели на то, в каких комбинациях эффект от открытия земли будет максимальный. По какой модели реформы мы, как украинцы, сможем получить максимальный экономический рост, а 1% роста ВВП – это примерно 15 млрд грн дополнительных в бюджете. Это означает, что у нас будут дополнительные деньги, чтобы строить школы, дороги, инфраструктуру, вкладываться в образование и так далее», – сказал Алексей Гончарук.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Почему объединили Минагрополитики и МЭРТ

Об этом сообщил новоназначенный министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Тимофей Милованов на своей странице в Facebook.

"Объединение имеет целью ускорение реализации ключевых реформ, таких как приватизация государственных предприятий, введение рынка земель сельскохозяйственного назначения, детенизация аграрных рынков и земельных отношений, либерализация трудовых отношений, модернизация подходов к научным исследованиям и внедрению инноваций в аграрном секторе", - пояснил министр.

Он добавил, что подробное описание реформы будет изложен в Программе Правительства, которая будет представлена на рассмотрение Парламента в определенные законом сроки. Сейчас, отметил Милованов, Кабмин разрабатывает "карту приоритетов и план действий".

"Для Министерства является важной синхронизация деятельности всех рынков и внедрение эффективных, прозрачных и понятных правил игры. Реформа аграрной сферы с учетом ее комплексность требует стратегического согласования с ключевыми изменениями в других сферах", - отметил Милованов.

Он назвал дерегуляцию и диджитализацию – ключевыми инструментами борьбы с коррупцией в сферах апробаций, сертификации и разрешительной деятельности связанных с доступом новейших средств производства в агросекторе и доступа произведенной сельскохозяйственной продукции до украинского и международного потребителя.

Приватизация госпредприятий, отметил министр, – это ликвидация неэффективности в управлении субъектами хозяйствования и прямых потерь госбюджета.

Перезагрузка системы госстатистики, по словам министра, позволит получить "четкие цифры, относительно показателей развития отрасли и формировать прогнозируемые долгосрочные ориентиры и приоритеты государственно политики в соответствующей сфере".

Также Милованов отметил, что объединение министерств носит стратегический характер.

"И в этом стратегическом измерении нам критически услышать ключевых стейкхолдеров. Мы планируем проведение координационной встречи с представителями аграрного сектора для определения болевых точек и перспектив. Налаживание эффективного диалога – наш вызов и возможность. Будет приложено максимально усилий, чтобы жизненный сельскохозяйственный цикл не был нарушен", - отметил министр.

И добавил, что сделает "все возможное для экономического роста Украины" на своей новой должности, и при этом останется почетным президентом Киевской Школы Экономики.

Напомним, Верховная Рада утвердила новый состав Кабинета министров Украины. "За" проголосовал 281 народный депутат.

Источник: epravda.com.ua

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Украина продолжает борьбу с АЧС

Про це повідомив Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, передає прес-служба відомства.

Так, з початку 2019 року в Україні було зафіксовано 43 випадки АЧС (27 – домашні свині, 10 – дикі, 6 – інфіковані об’єкти). У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, кількість випадків АЧС зменшилася на понад 50% (на 58 випадків у порівнянні з 2018 роком).

Загалом за останні три роки маємо таку ситуацію щодо АЧС: 2016 – 91 випадок, 2017 – 163, 2018 – 145, 2019 – 43 випадки.

У результаті проведених заходів з ліквідації захворювання у 2019 році в Україні оздоровлено 23 неблагополучних щодо АЧС пунктів, виявлених в поточному році. Карантин продовжує діяти в 20 неблагополучних пунктах.

Водночас, як наголосив Андрій Жук, у ряді країн світу епізоотична ситуація щодо АЧС набагато складніша.

Візьмімо, наприклад, період за 2017-2019 роки. Загалом за цей час в Україні було зафіксовано 351 спалах АЧС. У той же час у Польщі – майже 5 тис., Литві – майже 3,2 тис., Румунії – майже 2,7 тис., Латвії – майже 1,9 тис., Росії – понад 1,4 тис., Естонії – 929.

Минулого року вірус сягнув навіть кордонів Китаю (151 випадок), а також Угорщини (985), Бельгії (639) та Болгарії (67). Цьогоріч від цього захворювання страждає економіка В’єтнаму – там зареєстровано аж понад 6 тис. випадків АЧС, також почали фіксувати АЧС у Словаччині (12) і Сербії (4), що свідчить про поширення хвороби на території Європейського континенту.

«Проблема АЧС, що не знає кордонів і не піддається лікуванню, стоїть гостро для багатьох країн світу. І Україна в цьому контексті не є винятком. Але важливо те, що завдяки збільшенню фінансування протиепізоотичних заходів, комплексній роботі з недопущення поширення АЧС, посиленню заходів моніторингу і контролю, які проводяться Службою, ситуацію вдалося стабілізувати. Хоча, звісно, ще потрібно серйозно попрацювати, щоб подолати хворобу», - наголосив Андрій Жук.

Однак, зауважив він, зусилля держави не можуть бути достатніми, якщо самі власники не турбуються про своїх тварин і не забезпечують їм належні умови біобезпеки. Бо  саме недотримання елементарних вимог біобезпеки суб’єктами господарювання, фермерами та громадянами є основною причиною виникнення спалахів АЧС.

«Порушення системи організації біобезпеки та злочинна халатність деяких операторів ринку сприяє рознесенню збудника. Особливо це стосується місць із високою концентрацією сприйнятливого поголів’я – наприклад, великих свинокомплексів», - заявив Андрій Жук.

Він додав, що висновки епізоотичних розслідувань більшості спалахів, які реєструвалися в Україні, свідчать про те, що ця проблема має системний характер, і саме прогалини в організації біобезпеки сільськогосподарських підприємств спричиняють занесення вірусу АЧС на підприємства.

«Держпродспоживслужба у свої роботі приділяє надзвичайно велику увагу питанню побудови ефективних систем біобезпеки в господарствах. Проводиться широка роз’яснювальна робота з населенням, власниками свинокомплексів та профільними асоціаціями, бо це дозволить не лише запобігти поширенню вірусу, але й зберегти бізнес», - зауважив Перший заступник Голови Держпродспоживслужби. Він наголосив, що в цьому питанні підтримується тісна комунікація з місцевими органами влади, профільними асоціаціями, Державної службою України з надзвичайних ситуацій та Національною поліцією України.

Якщо біобезпека на великих комплексах – це доволі складна система заходів з оцінки та управління ризиками з метою недопущення інфікування тварин (в тому числі і АЧС), то головні принципи біобезпеки для власників домашніх свиней досить прості. Насамперед недопущення контакту здорових тварин із хворими, обов’язкова термічна обробка кормів, недопущення згодовування харчових відходів, використання окремого одягу і дезінфікованого взуття для догляду за твариною, а також належні санітарні умови утримання.

Держпродспоживслужба закликає владу, бізнес та громадян, які утримують свиней або здійснюють діяльність, пов’язану з розведенням, утриманням та реалізацією свиней, бути відповідальними та чітко дотримуватися чинних нормативно-правових актів, зокрема в частині забезпечення біобезпеки на своїх господарствах. Потрібно усвідомлювати, що забезпечення належної біобезпеки – це не лише захист власного поголів’я, а й попередження витоку вірусу та запобігання створенню біологічної загрози для інших господарств та забезпечення біологічної та економічної безпеки держави в цілому.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview