Ягідний сезон у Європі стартує з погодними ризиками та змінами у виробництві

Початок ягідного сезону в країнах Європи у травні 2026 року супроводжується значними погодними труднощами. Аграрії стикаються із нетиповою нестабільністю температур, що впливає на врожай та підготовку до сезону.

Об этом сообщает AgroReview

Погодні виклики для основних ягідних регіонів

У Польщі у березні спостерігалися регулярні нічні зниження температури до 0°C і нижче, а короткочасні потепління активізували ранній розвиток рослин. Прогнози на квітень вказували на можливі заморозки до −2,5°C під час цвітіння, що є критичним періодом для ягідних культур.

У Сербії відзначалися різкі перепади температур: вдень до +20°C, а вночі – заморозки. Рослини тут особливо чутливі до таких похолодань, а інтенсивні опади на початку квітня додатково ускладнювали ситуацію.

В Україні погодні умови були схожими. Основною загрозою для виробників залишаються заморозки в період цвітіння, які настають після аномально раннього потепління. Саме нестабільність температур та ризик пошкодження рослин у критичні фази розвитку визначають специфіку сезону.

Вплив погодних умов на врожайність та заходи захисту

Згідно зі звітом профільної асоціації, полуниця та малина перенесли зимово-весняний період без суттєвих пошкоджень, тому врожай цих культур під загрозою не перебуває. Однак у лохини зафіксовано пошкодження на рівні 10–20%, що може призвести до зменшення загального збору, хоча середній розмір ягоди, ймовірно, збільшиться.

У звіті наголошується, що стабільне електропостачання залишається критичним фактором для функціонування систем поливу, обприскування та роботи холодильників. Для мінімізації ризиків літніх відключень більшість господарств забезпечена дизель-генераторами, здатними покрити 50–100% їхніх виробничих потреб. Окремі підприємства додатково інвестують у будівництво власних сонячних електростанцій.

Експерти підкреслюють, що основним ризиком залишаються заморозки під час цвітіння, які минулого року суттєво вплинули на врожай. З метою захисту виробники підготували комплекс превентивних заходів: укриття насаджень агроволокном, задимлення полів соломою, застосування генераторів штучного туману (гліцеринових гармат).

Крім погодних ризиків, змінилася й структура собівартості виробництва: значно зросли витрати на матеріально-технічне забезпечення, зокрема на засоби захисту рослин, добрива та пальне. За окремими позиціями ціни подвоїлися. Однак гострого дефіциту пального нині не спостерігається через меншу кількість польових робіт у цей період.