Tempo950x100

Tempo300x100

Земельні спори з огляду на відкриття ринку землі передадуть в іншу судову юрисдикцію: що це значить

Земельні спори з огляду на відкриття ринку землі передадуть в іншу судову юрисдикцію: що це значить

Земельні спори з огляду на відкриття ринку землі збираються передати в іншу судову юрисдикцію. Законопроект про таку передачу підтримав до прийняття за основу Комітет Верховної Ради з питань правової політики.

Йдеться про законопроект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомчості спорів, що виникають у сфері земельних відносин і суперечок щодо нерухомого майна» №3296. Він був поданий ще в березні 2020 року. А до порядку денного його включили відносно недавно, 2 березня 2021 року.

Авторами проекту виступають члени Комітету Верховної Ради з питань правової політики – Роман Бабій, голова Комітету Андрій Костін, а також Олег Макаров, Михайло Новіков та інші. Серед співавторів також вказано Микола Сольський – глава Комітету ВР з питань аграрної політики. За словами Романа Бабія, проект також активно підтримує Міністерство аграрної політики в особі ідеолога відкриття ринку землі, міністра Романа Лещенко.

Експерти відзначають ризики для доступу громадян до правосуддя в разі прийняття даного законопроекту. Справа в тому, що правила господарського судочинства відрізняються від правил цивільного і адміністративного (де такі суперечки зараз розглядаються). Наприклад, це різний підхід до того, які справи є малозначущими. На думку представників Верховного Суду, це може обмежити можливості оскарження рішень у земельних спорах для громадян. Крім того, є питання до доступності господарських судів, які не перебувають в кожній місцевості, як загальні суди. Але про все по порядку.

«Коротко, суть в тому, що пропонується внести зміни до ГПК і віднести до юрисдикції господарських судів спори, які виникають з права власності або іншого речового права, на нерухоме майно в тому числі, землю, за винятком спорів щодо нерухомості житлового фонду, суперечок щодо нерухомості, які виникли з сімейних і спадкових правовідносин, а також суперечок про вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Окремим пунктом – до госпсудів передаються справи, які виникають у сфері земельних відносин, в тому числі, суперечок щодо прав на земельну ділянку із суб’єктом владних правовідносин.

При цьому ті земельні ділянки, які використовуються для власних потреб: садівництво, будівництво, обслуговування житлового будинку залишаються в підвідомчості загальних судів, сімейні, спадкові правовідносини, якщо мають об’єктом земельні ділянки також залишаються в загальних судах, як і вилучення для суспільних потреб», – зазначив Роман Бабій.

«Причиною подачі даного законопроекту стало відкриття ринку земля. Відповідно, прогнозується збільшення кількості спорів, предметом яких будуть земельні ділянки. І, щоб всі ці суперечки зосередити в рамках однієї юрисдикції, щоб не було міжюрисдикційного суперечок, пропонується передати їх в підвідомчість господарських судів, оскільки ми всі розуміємо і знаємо, що госпсудів в порівнянні з загальними судами набагато менш завантажені і в зв’язку з цим більш якісно здійснюють правосуддя.

Законопроект був поданий рік тому, і пройшов ряд обговорень. Часто критикується те, що дана новела ускладнює доступ громадян до правосуддя. Я б хотів підкреслити, що доступ до правосуддя це не тільки фізична близькість знаходження громадянина до суду, а швидкість і ефективність правосуддя.

До того ж, ми всі рухаємося в бік діджіталізаціі судових процесів, впровадження відеоконференцій, хоч не так швидко, але впроваджується ЕСІТС, тому це також нівелює аргументи опонентів, що цей законопроект ускладнює доступ громадян до правосуддя.

Глава Верховного Суду висловила позицію, що зараз немає проблеми розмежування суперечок між юрисдикціями. Дійсно, останнім часом Велика палата ВС висловила позиції щодо розмежування. Проте, частина таких суперечок розглядається в господарських судах, частина загальними судами, частина – адміністративними. І знову-таки, ми були свідками того, що БП ЗС і суди іноді змінюють свої позиції, тому прогнозувати стабільність тут складно. Тому все-таки було б доцільно чітко визначити юрисдикцію.

Крім того, був аргумент, що госпсудів через цього законопроекту стануть більш завантаженими, і це негативно позначиться на бізнесі. Але, на мій погляд, все-таки земельні суперечки не менш важливі, ніж інші суперечки », – заявив він.

Також Роман Бабій зазначив, що днями в ході обговорення реформи процесуального законодавства в рамках робочої групи при Вищій раді правосуддя судді господарських судів не заявили у відповідь на його питання, що такі спори не потрібно передавати до госпсудів.

У свою чергу, Сергій Власенко вважає, що даний законопроект буде сприяти розвалу системи судоустрою.

Також, на його думку, в разі прийняття законопроекту громадянам необхідно буде їхати в іншу область, щоб судиться за свою землю (адже господарські суди знаходяться в обласних центрах, а апеляційні госпсудів – взагалі не в усіх областях). Про цифровому правосудді ж, за його словами, потрібно розповідати після того, як у всіх судах буде нормально працювати інтернет. Також він нагадав, що господарські суди створювалися для вирішення суперечок бізнесу, а не цивільних відносин. «Можливо, за логікою авторів, потрібно передати земельні суперечки взагалі в Антикорупційний суд, який найменш завантажений, якщо за такою абсурдною логікою рухатися», – зазначив він.

У відповідь Роман Бабій заявив, що «вже був успішний кейс такої передачі». «Раніше корпоративні спори слухалися загальними судами, а тепер – господарськими. Хоча також в них йдеться про власників акцій, простих громадян», – додав він.

Член комітету, народний депутат від «Слуги народу» Ігор Фріс підкреслив, що в разі прийняття законопроекту людині доведеться їздити в обласний центр, щоб захистити свої права. І доступ до правосуддя для такої людини буде обмежений. Крім того, на його думку, в законопроекті потрібно розмежувати поняття об’єкти житлової нерухомості і житлові об’єкти. Також він зазначив, що з урахуванням концепції рекодіфікаціі Руслана Стефанчук про скасування Господарського кодексу, пропозиція авторів законопроекту звучить дещо нелогічно. У свою чергу, Андрій Костін підкреслив, що процесуальне законодавство не буде порушено рекодіфікаціей цивільного законодавства – про об’єднання господарських та загальних судів поки мова не йде.

Керівник департаменту аналітичної і правової роботи Верховного Суду, доктор юридичних наук Расим Бабанли зазначив, що законопроект містить принципові ризики – як для правосуддя, так і для прав громадян.

По-перше, необхідна наявність легітимної мети для того, щоб міняти юрисдикцію. В даному випадку може бути створений прецедент, коли «рідні» для певної юрисдикції справи будуть передані в судову юрисдикцію, для якої ці справи не є «рідними». Це спричинить, як мінімум, різнобій в практиці.

«Це може викликати велику кількість проблем. За якими процесуальних кодексів повинні розглядатися ці справи? Якщо по ГПК – то інструменти ГПК існують саме для вирішення комерційних, господарських спорів. У господарського процесу є особливості щодо джерел доказів, свідчень свідків та інше.

Абсолютно різні підходи до ГПК і ЦПК до визначення малозначних справ, що, в свою чергу, впливає на можливість апеляційного та касаційного оскарження. І таким чином, якщо будуть повністю діяти правила Господарського процесуального кодексу, є великий ризик, що право на доступ до правосуддя, саме в розумінні статті 6 Конвенції, не буде дотримуватися.

Проблема надмірного навантаження в загальних судах не може вирішуватися саме таким інструментом. Якщо слідувати позиції, що якісь категорії справ повинні розглядатися швидше, тобто справи куди більш вимагають швидкості, ніж земельні», – зазначив він.

Що стосується показників, то в кожен господарський суд відразу додасться по 400 нових справ. Це призведе до того, що комерційні справи будуть розглядатися довше. А, за прогнозами, кількість земельних суперечок після реалізації закону про ринок землі може збільшитися в 10 разів.

На його думку, також залишається і проблема доступності господарських судів для громадян, які є далеко не в кожній місцевості.

Інший член Комітету, народний депутат від «Слуги народу» Володимир Ватрас зазначив питання про долю суперечок щодо нерухомого майна житлового фонду, стороною в яких є фізична особа, яка не є підприємцем: «Є житловий фонд це житловий будинок або садиба. А є земельна ділянка, на якій знаходиться цей житловий будинок або садиба. Тоді що у нас виходить в даній ситуації? Суперечка щодо житлового будинку ми будемо вирішувати в порядку цивільного судочинства, а суперечка про земельній ділянці, виділеній для обслуговування даного будинку – господарського?»

Що стосується суперечок про нерухоме майно, які виникли з сімейних і спадкових правовідносин, він зазначив, що в рамках спадкових правовідносин також може виникнути і господарський спір.

«В даному випадку ми відносимо до юрисдикції господарських судів спори між фізичними особами, які можуть виникнути, в тому числі в зв’язку з реалізацією ринку землі. Важливо, щоб ми не перетворили госпсудів в суди, які вирішують не властиві їм суперечки.

Крім того, в рамках робочої групи по рекодіфікаціі Цивільного кодексу ми говоримо про скасування Господарського кодексу і, можливо, модернізації господарських судів, що також необхідно враховувати», – зазначив Володимир Ватрас.

В цілому, що стосується самого законопроекту, то пропонується віднести справи по спорах, що виникають у сфері земельних відносин, до юрисдикції господарських судів незалежно від складу сторін спору.

Законопроектом пропонується віднести до господарської юрисдикції справи у спорах про право власності або іншому речовому праві на нерухоме майно (в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, які порушують такі права , крім:

а) суперечки про нерухомість житлового фонду, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

б) суперечки про нерухомість, які виникли з сімейних і спадкових правовідносин;

в) суперечок щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Крім того, уточнюється, що до госпсуду будуть ставитися суперечки щодо права власності або іншого речового права на рухоме майно, крім суперечок, стороною в яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Також до господарської юрисдикції хочуть віднести справи по спорах, що виникають у сфері земельних відносин (в тому числі спорів щодо прав на земельну ділянку із суб’єктом владних повноважень), крім:

а) спорів щодо земельних ділянок для ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

б) суперечок щодо земельних ділянок, які виникли з сімейних і спадкових правовідносин;

в) суперечок щодо вилучення земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Джерело: sud.ua

Перегляди: 1
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/zemelni-spory-z-oglyadu-na-vidkryttya-rynku-zemli-peredadut-v-inshu-sudovu-yurysdykciyu
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати