Бензин з кукурудзи та буряка: яка економічна доцільність використання біоетанолу
Чи зможе біоетанол стати розв’язанням паливної проблеми, зменшити залежність від імпортних нафтопродуктів та спонукати перероблення аграрної сировини?
Щороку 38 барелів – такий нафтовий еквівалент гектара поля, засіяного кукурудзою, якщо її переробляти на біоетанол. З гектара кукурудзи в США отримують 3 800 літрів біоетанолу, який додають до бензину в пропорції 10%. І на цій суміші – бензині Е10 – там їздять майже всі бензинові автомобілі.
Тепер ця математика актуальна для України, з’ясував LIGA.net. Адже врожай кукурудзи вже другий рік поспіль, через напад Росії, неможливо вивезти на експорт. На додачу саме цього року кукурудза дуже вродила і в Бразилії. Ця країна не має божевільних сусідів та логістичних проблем із доставленням кукурудзи по всьому світу. Отже, кукурудзу треба прилаштувати.
Зелене пальне
Саме Бразилія є світовим лідером з використання біоетанолу для транспорту. Приблизно 20% автомобільного пального в цій країні – це біоетанол, вироблений із цукрової тростини.
У США біоетанол із кукурудзи. І його частка в балансі автомобільного пального 5%. Надалі Управління енергетичної інформації США (EIA) прогнозує поступове та невпинне зростання споживання біопалива, зі збереженням переважної частки саме біоетанолу.
В обох зазначених країнах шлях до поточних обсягів використання “зеленого” пального не був швидким. Бразилія почала свій біоетаноловий рух ще у 1970-ті роки. І головний мотив – подорожчання нафти.
Паливний етанол — безводний денатурований спирт, вироблений за стандартом (у США це D4806 Американської організації випробувань і матеріалів, ASTM) для використання як палива у двигунах з іскровим запалюванням. Найбільші виробники: США та Бразилія.
У США за біоетанол ґрунтовно взялися у 2000-х роках. І це було комплексним рішенням, яке мало розв’язувати проблеми не лише стрибків нафтових цін, а ще й екологічні. Крім того, використання біоетанолу сприяло диверсифікації джерел постачання енергоносіїв.
Нафтове лобі та російський слід
В Україні до теми виробництва біоетанолу як автомобільного пального періодично зверталися. Але це були несистемні рухи, пов’язані зі схемами, дуже схожими на корупційні. В суспільстві склалась думка, що це якісь екологічні дурощі, за якими стоять чи то “зелені”, чи то “блакитні” з Європи.
Цікаво що в Росії, під час дискусій на експертному рівні, як головний мінус висували ризики для бідних країн залишитись без їжі. Так, наводився приклад, що “для заправки 25 галонів етанолу (95 літрів) у бак автівки, потрібно 450 фунтів кукурудзи (204 кг), що в калоріях (за розрахунками росіян. – Ред.), вистачило б для харчування однієї людини упродовж року”. Для пересічної публіки розповідали про те, що етанол псує двигуни.
Десятиріччя використання біоетанолу в США та Бразилії доводять, що технічні проблеми використання біоетанолу перебільшені. Тобто у разі використання пального із 10% спирту їх просто немає.
Щодо голодних в Африці, то російський терор у Чорному морі та українських портах доводить, що сама Росія зараз стимулює це явище.
Тож залишається розібратися з економічною доцільністю виробництва та використання біоетанолу.
Кукурудзяний барель
Наразі ставки акцизного збору на звичайний бензин та бензин із додаванням біоетанолу в Україні однакові. Вони прописані в статті 215 Податкового кодексу. Становлять 213,5 євро за 1000 літрів.
Тобто встановлено ринковий паритет, який не дозволяє мережам АЗС займатися “пересортицею”. Або, як кажуть експерти, “арбітражем” – коли клієнтам продають бензин за звичайними цінами, без “спиртової” або екологічної знижки. Але водночас в офіційній бухгалтерії списують паливо як “спиртове” (якщо на таке пальне діють податкові пільги). Хоча досвід США доводить, що тотальне використання бензину Е10, коли все паливо на ринку містить біоетанол, також вирішує проблему “арбітражу”.
Наразі в аграріїв декілька мільйонів тонн непроданої кукурудзи минулого врожаю. Цього року кукурудза також гарно вродила. Але через зменшення ринкових цін на кукурудзу вона приносить фермерам збитки. Адже її собівартість, за свіжими розрахунками УКАБ (Український клуб аграрного бізнесу) становить $165 за тонну, а ціна $125.
З іншого боку, навіть за поточної ринкової кон’юнктури кукурудза як сировина для пального значно вигідніша за нафту. За даними компанії UTC, що займається проєктуванням та виробництвом біотехнологічних заводів, вихід біоетанолу становить 400 л з тонни кукурудзи.
За умови середньої врожайності кукурудзи 9,5 т, “пальна” потужність гектара становить 3 800 л. Враховуючи, що середній європейський нафтопереробний завод (НПЗ) має вихід близько 100 л бензину з бареля нафти, отримуємо поточну ціну “кукурудзяного” бареля з України.
За поточної собівартості кукурудзи ціна кукурудзяного аналога нафти, тобто сировини для біоетанолу – $40 за барель. Це у 2,3 раза дешевше ринкових котирувань нафти. На початку вересня ціна нафти марки Brent становить близько $90 за барель. Враховуючи, що назріває дефіцит нафти, цифри будуть ще більше на користь кукурудзи. Не дивно, що чиновники вже цікавляться цим напрямком.
“Перероблення тонни кукурудзи на біоетанол збільшує прибуток у 3,5 раза”, – стверджує перший заступник міністра агрополітики та продовольства Тарас Висоцький.
З іншого боку, є рух і з боку бізнесу. Виставлені на продаж Фондом держмайна (ФДМУ) спиртові заводи розбирають на аукціонах зі зростанням ціни утричі та більше.
Які масштаби
Найбільш оптимістичний сценарій, це використання в Україні бензинів із 10% етанолу. Хоча це майже фантастика.
Враховуючи обсяг бензинового ринку, в такому разі країні потрібно 250 тис. т біоетанолу на рік. Для цього необхідно переробити не більше 700 тис. т кукурудзи.
Для країни, у якої врожай кукурудзи не буває менше ніж 20 млн т на рік, це наче слону дробина. Тому необхідно розраховувати, що український біоетанол має бути експортований.
Лише за таких умов цей напрямок стане дійсно масштабним та системотворчим. До речі, на цьому напрямку є перспективи колаборації зі Швецією. Вона є світовим лідером із виробництва двигунів, які працюють на пальному Е85, тобто із вмістом 85% етанолу. Наразі шведи імпортують біоетанол із Бразилії.
Тим часом у країнах ЄС з української кукурудзи виготовляють біоетанол. За даними Олександра Бататіна, президента української Асоціації промислових біотехнологій, близько 10% європейського біоетанолу виготовлено з української сировини.
Автор: Андрій Заїка