Tempo950x100

Tempo300x100

Гривня швидко не зміцниться, але аграрії не збанкрутують: як відкриття портів вплине на Україну

Гривня швидко не зміцниться, але аграрії не збанкрутують: як відкриття портів вплине на Україну
Фото: з відкритих джерел

Аграрії теоретично зможуть наростити обсяги експорту до минулорічних показників, що дозволить галузі уникнути стагнації. Проте експорт сільськогосподарської продукції не стане панацеєю для економіки.

Угода про вивезення продовольства з морських портів обіцяє Україні надходження валюти, порятунок нового врожаю, а також загалом підтримає економіку та знизить ризики деградації сільськогосподарської галузі. Однак після ракетного удару РФ по морпорту в Одесі українська влада висловила сумнів, що вивезти з країни залишки попереднього врожаю, а також зібраного цього року, вдасться швидше ніж за 8-9 місяців – тобто до наступної весни та початку нової посівної.

Надходження до країни $10 млрд, які влада розраховує залучити від експорту сільськогосподарської продукції, розтягнеться у часі, тож, зокрема, тому не матиме миттєвого впливу на економіку. Сподіватися на зміцнення гривні також не варто, зазначив нам один з експертів.

Попри ракетну атаку по Одеському морському порту, яку здійснила РФ наступного дня після підписання “продовольчої угоди”, українська влада збирається розпочати експорт зерна вже цього тижня.

“Ми обов’язково розпочнемо експорт”, – також підтвердив під час традиційного вечірнього звернення президент Володимир Зеленський та додав, що таким чином влада спростує російський наратив про зрив Україною вивезення продовольства.

Почати експортувати зерно через морпорти дуже важливо не лише з погляду іміджу. Раніше експерти пояснювали, що іншими логістичними маршрутами – залізничним та автотранспортом, а також річковим через Дунай – не вдастся відновити постачання до торішнього рівня у 5-6 млн т на місяць.

Максимально можливі обсяги експорту без морпортів, підраховували експерти, сягають лише половини зазначеного вище показника. При цьому від початку війни навіть до 3 млн т на місяць довести експорт не вдалося. Ба більше, за 15 днів липня обсяги постачання зерна навіть скоротилися на 3% порівняно з аналогічним періодом у червні. За 5 місяців війни в середньому з України щомісяця відвантажували 2-2,5 млн т сільськогосподарського експорту, вказували в “Українському клубі аграрного бізнесу” (УКАБ).

Після ракетного удару по Одесі в США заявили про розробку “плану Б” для українського експорту, який полягає у збільшенні ефективності альтернативних морському маршрутів. Однак через низку “технологічних питань, які зараз вирішити неможливо”, довести експорт до 5-6 млн т без портів було б неможливо, наголошував президент УКАБ Петро Мельник.

Через нестачу потужностей зі зберігання врожаю Україна не може дозволити собі вивезти менш ніж 50 млн т до початку наступної посівної, зазначив Мельник. Тобто щомісяця так чи інакше необхідно буде експортувати як мінімум 5,5 млн т. За даними влади, в Україні на складах зараз накопичено понад 20 млн т зерна.

Дефіцит елеваторних потужностей при цьому становить 10 млн т, повідомили у коментарі UBR.ua у “Насіннєвій асоціації України” (НАУ).

“Сподіваємося, завдяки поновленню роботи портів “Одеса”, “Чорноморськ”, “Південний” та попередньому напрацюванню щодо експорту зерна через Дунай ми вийдемо на обсяги перевезення зерна у 5-6 млн тонн, а в перспективі й більше”, – зазначила виконавчий директор НАУ Сюзанна Григоренко.

Без доведення експорту до 5-6 млн т на місяць його надлишки, які нема де зберігати, просто пропадуть. Однак головна проблема полягає в тому, що, втративши прибутки від продажу продукції, значна частина українських фермерських господарств не зможе профінансувати посівну наступного року – “подальше блокування портів призвело б до того, що 40% сільгосппідприємств припинили б свою діяльність, а осінню посівну була б зірвано”, стверджується у публікації на сайті фермерської громадської організації “Всеукраїнська аграрна рада”.

“Держава пообіцяла вирішити питання щодо експорту зерна, тож аграрії розпочали посівну кампанію, брали для цього кредити під портфельні гарантії КМУ. Однак без портів експорт так і не активізувався – старий урожай все ще не було вивезено, а новий вже треба було збирати. Через переповнені сховища та відсутність можливості для реалізації звучали навіть побоювання, що зерно доведеться залишити на полях”, – описав UBR.ua ситуацію фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Падіння обсягів експорту більш ніж удвічі призведе до аналогічного зменшення засіяних площ під кукурудзу, зазначили у НАУ.

“Минулого року аграрії засіяли кукурудзою 5,5 млн га, цього року ця цифра зменшилася до 4,6 млн га. Після розмов з учасниками ринку прогнози на наступний рік ще більше впали – до 3 млн га. Тобто майже вдвічі. [Як результат] половина сектора та суміжних галузей просто залишиться без роботи. Тому розблокування портів дає надію, що наступного року щодо ярих культур ми не побачимо кардинального зменшення площ пшениці, ячменю, кукурудзи або соняшника”, – пояснила важливість відкриття портів президент асоціації Григоренко.

Як зазначив у себе на сторінці у Facebook член ради НБУ Віталій Шапран, розблокування портів дасть імпульс всій економіці. Хоча за умовами угоди використовувати їх можна лише для вивезення зерна, пов’язаних з ним харчових продуктів та добрив (зокрема аміак), але перенаправлення зерна на морпорти також розвантажить залізницю для експорту металопродукції.

“В Україні є чотири основні джерела надходження валюти – сільське господарство, металопродукція та руда, IT та перекази заробітчан. Тому відкриття портів для вивезення зерна, безумовно, стане драйвером для економіки – йдеться не лише про продаж експортного валютного виторгу аграріями на внутрішньому ринку. Величезна кількість працівників, задіяних у галузі, отримають зарплати, їх витрачатимуть, з них до бюджету надійдуть податки”, – звернув увагу Невмержицький.

Як очікує влада, за весь проданий врожай – 20 млн т залишків торішніх зборів та 40 із 60 млн т, які можна буде експортувати Україні з цьогорічного врожаю (внутрішня потреба становить 20 млн т) – сільськогосподарським підприємствам вдасться отримати близько $10 млрд.

Це на $1,6 млрд менше за обсяги валюти, яка сумарно надійшла в Україну 2022 року внаслідок експорту трьох інших зазначених Невмержицьким напрямків.

Від експорту чорних металів, за даними асоціації “УАВтормет”, за перші 6 місяців 2022 року до країни надійшли $3,22 млрд (-47,4% до аналогічного періоду 2021-го). Приватні перекази громадян з-за кордону становлять $5,23 млрд за підсумками перших п’яти місяців (-7,9%), свідчить статистика НБУ. На 27% збільшився обсяг надходжень від айтішників – $3,2 млрд за січень-травень, повідомляв ресурс Opendatabot з посиланням на дані НБУ.

Оцінки сільськогосподарського експорту та прогноз валютного виторгу від нього надав агенції Reuters радник президента України Олег Устенко. Втім, він додав, що за відсутності перешкод з боку РФ Україна змогла б вивезти зазначені вище обсяги за 8-9 місяців – проте ракетний удар по Одесі продемонстрував, що за такий термін навряд чи вийде вийде, підсумував Устенко. Втім, поки угоду підписано лише на 4 місяці (120 днів), але з можливістю автоматичного продовження на такий самий термін, якщо жодна зі сторін не заперечуватиме.

Зазначимо, що за оцінками УКАБ врожай 2022 року в Україні становитиме 50,4 млн т, з яких 25,7 млн ​​т припадає на кукурудзу, 18 млн т – на пшеницю, збори ячменю оцінюються у 5,2 млн т, інших зернових культур – 1,4 млн т. Торік український врожай сягнув 86 млн т.

Завдяки низці заходів, вжитих НБУ, зокрема зниженню фіксованого курсу гривні, експорт з України вже активізувався. Як зазначив Невмержицький, минулого тижня регулятор викупив близько $240 млн з міжбанку, які почали продавати експортери, залучені більш вигідним для них співвідношенням гривні та долара.

Надходження таких значних експортних обсягів, які розраховують отримати від сільськогосподарського експорту, може стабілізувати курс гривні та допоможе НБУ поповнити золотовалютні резерви. Однак через тривалість часу, який знадобиться для експорту врожаю, ефект від надходження валюти до країни для українського ринку “не буде миттєвим”, висловив думку у Facebook Шапран.

За словами керівника відділу аналітики ГК Forex Club Андрія Шевчишина, попри можливість експортувати зерно у великих обсягах, Україна залишиться залежною від зовнішньої фінансової підтримки. Тому очікувати на суттєве посилення гривні до долара не варто – реальний ринковий курс нацвалюти так само буде тяжіти до діапазону 40-45 грн/$.

“Принаймні поки зовнішня фіндопомога надходить в Україну у недостатніх обсягах, наша країна залишається дефіцитною. Навіть відкриття експорту не дозволить у довгостроковій перспективі вирівняти ситуацію”, – сказав нам Шевчишин.

Він також акцентував увагу, що збалансувати дефіцит бюджету можна буде не в повному обсязі експортного виторгу, а лише в тій частині, яка припадає на податки підприємств з прибутку.

Джерело: UBR.ua

Перегляди: 15
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/gryvnya-shvydko-ne-zmicznytsya-ale-agrariyi-ne-zbankrutuyut-yak-vidkryttya-portiv-vplyne-na-ukrayinu
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати

    29 Березня

    Як змінилися ціни на печериці, цибулю та салат

    Неадекватна поведінка та нервова реакція заступника міністра сільського господарства Польщі Колодзейчика завела перемовини в глухий кут

    28 Березня

    Експорт українського зерна у 2023/24 МР перевищив 34 млн тонн

    Біореактори під Гаагою стали вирощувати лабораторну свинину удвічі швидше, ніж раніше

    Кліматичні зміни треба розглядати як можливість розвитку агросектору

    Україна і Польща близькі до розв’язання зернового питання, але є нюанс

    Інформаційна довідка щодо отримання компенсацій за розмінування с/г земель – документ

    ФАО надасть українським аквафермерам 50 тонн кормів для риб

    Вінницька кондитерська фабрика “Рошен”  2023 рік закінчила зі збитком 14,7 млн грн

    Закупівельні ціни на кукурудзу в Україні активно зростають

    БІЛЬШЕ НОВИН