НДС для аграриев снизили: почему выигрывают агрохолдинги и сколько потеряет бюджет
Президент Володимир Зеленський після місячного зволікання нарешті підписав закон про зниження ставки ПДВ на окремі види аграрної продукції, який Рада схвалила ще минулого року.
Цей закон вже викликав запеклі суперечки серед учасників аграрного ринку та неоднозначні оцінки експертів. Він також може відчутно зменшити доходи бюджету на нинішній рік, який і так має суттєвий дефіцит. Зате великі агрохолдинги можуть суттєво заробити.
Натомість в офісі президента вважають, що закон забезпечить підтримку агровиробництва в Україні, допоможе залучити інвестиції для розвитку українського АПК.
Там переконані, що цей документ стимулює аграріїв не ухилятись від сплати ПДВ.
Навіщо його ухвалювали, хто виграє від зниження ПДВ та що може піти не так?
В чому суть?
Закон передбачає, що при постачанні на території України, експорті та ввезенні в Україну окремих видів сільськогосподарської продукції ставка податку на додану вартість (ПДВ) буде знижена з 20% до 14%.
У переліку фігурують передусім сировинні товари, які переважно ідуть на експорт – або напряму, або через переробку, і здебільшого не продаються кінцевому споживачу в Україні.
Зокрема, йдеться про пшеницю, жито, ячмінь, овес, насіння соняшника, ріпаку, льону, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, а також про незбиране молоко, велику рогату худобу і живих свиней.
Левова частка цих товарів – або самі по собі є “золотим” фондом українського аграрного експорту, або ж є сировиною для товарів, експорт яких забезпечує Україні провідні місця на світових аграрних ринках. Наприклад, перше місце за експортом соняшникової олії. Це важливо для розуміння, хто виграє від законодавчих змін.
Оглядачі також звертають увагу на те, що серед авторів закону – депутати, яких пов’язують із великими гравцями аграрного ринку в Україні.
Навіщо це потрібно?
Автори закону, серед яких і голова аграрного комітету парламенту Микола Сольський, пояснив потребу в ньому просто – аграрії раніше мали спрощену систему оподаткування завдяки фіксованому податку. Проте в результаті реформи фактично втратили пільги і перейшли на загальну систему оподаткування.
“Основною проблемою, з якою зіштовхнулись сільськогосподарські підприємства, стало зростання сум податкових зобов’язань з ПДВ, що є відчутним тягарем на розмір обігових коштів підприємств”, – пояснювали автори закону.
Тому ціни на аграрну продукцію почали зростати, а щоб уникнути сплати ПДВ, частина аграрного сектору пішла у тінь.
Натомість зниження ПДВ до 14% не лише допоможе аграріям, але й зекономить 6% видатків для переробників при закупівлі продукції. (оскільки термін сплати основної суми ПДВ для них переміщується з дати оплати сировини на дату оплати зобов’язань по операціях з реалізації продуктів її переробки).
Автори вважають, що аграрії не будуть уникати сплати податків завдяки “скруткам”, й “відбудеться детінізація аграрного виробництва”.
Зниження ставки ПДВ для продажу головних експортних культур – зернових та олійних – зменшить суму бюджетних відшкодувань експортерам.
Суто юридичні зауваження
Разом із тим, автори закону не подали розрахунків, чому зниження ставки одного із головних податків української фіскальної системи на низку головних продуктів аграрного виробництва не вплине на бюджет.
Крім того, як відзначили у Головному юридичному управлінні Ради, Податковий кодекс вимагає, аби зміни до будь-яких елементів податків та зборів не вносилися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.
До того ж за Бюджетним кодексом закони, які впливають на показники бюджету, мають бути схвалені до 15 липня, або ж застосовуватися лише у наступному бюджетному періоді. А цей закон діятиме вже у 2021 році.
Втім, цей закон далеко не перший, в якому ці вимоги Податкового та Бюджетного кодексів порушені.
Ще на дві потенційні правові проблеми із законом про зниження ПДВ для аграріїв вказували у Київській школі економіки.
Там нагадали, що у меморандумі з МВФ Україна зобов’язалася “утримуватися від запровадження нових звільнень від сплати податків або податкових пільг (за винятком вже прийнятих звільнень, що застосовуються для видатків на охорону здоров’я, пов’язаних з COVID)”. А зниження ПДВ для певних учасників ринку може бути сприйнято саме як пільга.
До того ж в Угоді про асоціацію з ЄС Україна пообіцяла наблизити своє законодавство до європейського, а європейські директиви, зазначають у КШЕ, передбачають можливість зниження ставок ПДВ лише для товарів кінцевого споживання, а не виробництва.
За і проти
Навіть в процесі ухвалення самого закону його оцінки були дуже різними, якщо не діаметрально протилежними.
Варто згадати лише про те, що Данило Гетманцев, голова профільного фінансового комітету, виступив категорично проти проєкту, поданого за авторства його колеги, голови аграрного комітету і так само представника “Слуги народу”. А після цього з’явився проєкт постанови про його усунення з посади голови фінансового комітету.
Ухвалення закону розкололо не лише парламентську більшість, але й різні аграрні асоціації, які представляють тих чи інших учасників ринку, а також експертну спільноту.
Наприклад, у Всеукраїнській Аграрній Раді (ВАР) однозначно схвалюють закон. Там вважають, що він сприятиме детінізації агросектору, адже зниження ставки ПДВ “знизить ефективність шахрайських схем, так званих “скруток”, через які на експорт іде значна частина зерна, а шахраї незаконно отримують з держбюджету відшкодування ПДВ”.
У ВАР також твердять, що зниження ПДВ заощадить обігові кошти для аграріїв, що дасть можливість інвестувати їх у розвиток господарств.
Ще до ухвалення закону його підтримував і голова Агро-Продовольчої Ради Іван Слободяник. Він наводив розрахунки, за якими близько 40% зерна в Україні реалізується за готівку – а це одна з головних передумов для “скруток”, і це, на його погляд, позбавляє бюджет мільярдів гривень щороку.
Дійсно, ефективність “скруток” зменшується, але зниження ставки ПДВ до 14% аж ніяк не ліквідує їх, зауважує натомість генеральний директор асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Роман Сластьон. Він твердить, що ключем до боротьби податковим шахрайством є ефективне адміністрування ПДВ, а це залежить від податківців.
З цим погоджується і Олег Нів’євський, доцент Київської школи економіки та експерт із земельних питань. Він вважає, що “владі варто більше фокусуватись не на ставках ПДВ, а на вдосконаленні системи адміністрування та запобігання зловживань з цим податком”.
Експерт звертає увагу і на ще один момент: збільшення кількості ставок ПДВ “означає лише одне – збільшення простору для маніпуляцій та махінацій з ПДВ”. А це і ускладнення бухгалтерії, і зайвий привід для візиту податківців.
А Роман Сластьон додає ще один потенційний негатив: при значних капітальних вкладеннях в оновлення техніки чи будівництво основних засобів у аграрного виробника формується значний ПДВ кредит, який може перевищити ПДВ від реалізації продукції.
А що з бюджетом?
Автори закону запевняють, що зниження ставки ПДВ на окремі види аграрної продукції не призведе до втрат бюджету, адже ПДВ знижується лише на продаж сировини, а не на кінцевий продукт, бо фактичний платник ПДВ — кінцевий споживач, тобто відвідувачі магазинів і супермаркетів.
Водночас вони визнають можливість “касового розриву” – між тим, як аграрна сировина надійде на переробку і буде продана кінцевому споживачу чи на експорт.
Якщо ж зернові чи олійні культури, ПДВ на реалізацію яких знижений, підуть на експорт, бюджет також не зазнає втрат, адже “пропорційно знижується сума відшкодування з бюджету експортерам таких зернових та експортерам продуктів їх переробки”, вважають автори закону. А додатковим бюджетним “бонусом” буде ліквідація “скруток”.
Проте експерти не впевнені, що все відбуватиметься саме так.
На думку Олега Нів’євського, втрати бюджету є цілком можливими, якщо, наприклад, продукцію продаватимуть таки кінцевому споживачу, або ж до ланцюжка розрахунків потрапить неплатник ПДВ.
Лунає складно, але відповідні життєві ситуації є досить простими, – це можуть бути розрахунки за роботу чи оренду землі зерном, або ж купівля насіння фермером-одноосібником, який не є платником ПДВ. Такі втрати, за підрахунками експерта, можуть коштувати бюджету близько 1,2 млрд грн. Ще близько 100 млн грн становитимуть касові розриви.
Дещо інші розрахунки мають в Інституті аграрної економіки. Там вважають, що ліквідація податкових “скруток” зменшить втрати бюджету на понад 7 млрд грн.
Проте одночасно бюджет втрачатиме доходи, коли визначені у законі товари будуть не лише продуктами проміжного споживання, але й кінцевою продукцією. Загалом, баланс переваг і втрат для бюджету становитиме мінус 5,5 млрд грн доходів, підрахували в Інституті. А можливі касові розриви можуть сягати понад 20 млрд грн.
То хто ж виграє?
Щоб зрозуміти, кому саме допоможе зниження ПДВ на аграрну сировину, а кому може нашкодить, треба уявляти виробничий ланцюг кожного окремого гравця ринку.
Для більшості з них, навіть для “чистих” виробників, ПДВ є “прохідним” податком, – вони як сплачують його самі, так і закладають в ціну продукції, що продають. І тут ключовою є різниця між так званим “вхідним” і “вихідним” ПДВ.
Виглядає, що найбільше виграють великі вертикально інтегровані аграрні компанії, які контролюють весь ланцюжок від виробництва чи переробки до експорту аграрної продукції. Крім відшкодування ПДВ як експортери, такі компанії після зниження ПДВ ще й зекономлять обігові кошти на етапі закупівлі сировини.
Вигода виробників та переробників залежить від багатьох чинників, які формують їхню власну різницю між “вхідним” та “вихідним” ПДВ, але для переробників зиск є очевиднішим, бо “вхідний” ПДВ для них становитиме 14%, а “вихідний” – 20%, коли продадуть товар всередині України.
А от для кого змін точно не буде – то це для кінцевого споживача, який і є головним платником ПДВ. Для цього у цінниках на полицях магазинів та чеках нічого не зміниться.
Щоб це сталося, кажуть експерти, змінитися має сам ПДВ на товари кінцевого споживання. Або, як показує досвід деяких європейських країн, можна почати зі зниження ПДВ на аграрну продукцію, умовно готову до вживання – фрукти та овочі, яких українці, за різними дослідженнями, вживають надто мало.
Джерело: ВВС-Україна