Аграрні асоціації України визначили ключові умови інтеграції до ЄС

У Брюсселі на заході Ukrainian Agriculture in the EU: the View from Kyiv, організованому Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР), було презентовано Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо інтеграції аграрного сектору країни до Європейського Союзу.

Про це розповідає AgroReview

Головні вимоги української агроспільноти до євроінтеграції

Документ розробили галузеві об’єднання, які представляють більшість агровиробників України. Центральним питанням є забезпечення передбачуваного, економічно збалансованого і реалістичного переходу до стандартів ЄС. Українські аграрії вимагають:

• Перехідний період щонайменше 10 років. Для повної гармонізації стандартів із європейськими нормами потрібно чимало часу, адже очікуються масштабні та капіталомісткі зміни. Серед них — оновлення переліку дозволених засобів захисту рослин і кормових добавок, впровадження екологічних вимог, нове регулювання використання добрив, адаптація до стандартів GAEC та Natura 2000. Відлік перехідного періоду має починатися з моменту офіційного вступу України до ЄС.
• Підтримка Спільної аграрної політики ЄС (САП). Виробники повинні вже з початку перехідного періоду отримувати підтримку на умовах, чинних для держав-членів, із поступовим збільшенням виплат та справедливим обмеженням. До завершення перехідного періоду розмір підтримки має зрівнятися з рівнем інших країн Союзу.
• Доступ до структурних фондів ЄС. Для модернізації та оновлення інфраструктури потрібні значні інвестиції, тому агросектор має отримати фінансову підтримку, як це було у попередніх хвилях розширення ЄС.
• Лібералізація торгівлі з ринком ЄС. Українська продукція, яка відповідатиме європейським вимогам щодо безпечності, маркування та простежуваності, повинна мати максимально лібералізований доступ до внутрішнього ринку Союзу. Експорт до третіх країн може здійснюватися за національними стандартами за умови прозорості та чіткого маркування.

Виклики для вітчизняних агровиробників

Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко звернула увагу, що великі розміри українських виробників порівняно з європейськими фермерами створюють додаткові ризики. Зокрема, вони можуть залишитися без належної фінансової підтримки у період, коли інвестиційна потреба буде найвищою. Водночас вона підкреслила, що цілісність Єдиного ринку ЄС залишається пріоритетом, а продукція для ринку Союзу буде виготовлятися відповідно до європейських вимог, для експорту до третіх країн — за національними стандартами з чітким маркуванням.

Українські виробники структурно більші за фермерські господарства ЄС, що посилює ризик увійти у фазу вступу без належної фінансової підтримки у час, коли потреби в інвестиціях на модернізацію, забезпечення відповідності стандартам і реструктуризації будуть найвищими. Водночас, ми розуміємо, що цілісність Єдиного ринку ЄС не підлягає обговоренню. Тому, будь-який продукт на ринку ЄС з моменту вступу буде відповідати європейським вимогам, а продукція для третіх країн виготовлятиметься за національними стандартами, залишатиметься повністю простежуваною на всьому ланцюгу доданої вартості та матиме чітке маркування як “продукція, що не відповідає стандартам ЄС”.

Голова ВАР Андрій Дикун наголосив на ризиках поспішної інтеграції, особливо для малих і середніх виробників, які складають близько 75% українського агросектору. За його словами, фермерські господарства, ослаблені війною, можуть не витримати швидких змін, що спричинить негативний вплив на зайнятість, податкові надходження, експортний потенціал і економічну стійкість країни. Тому, підкреслив експерт, процес має бути послідовним і реалістичним, інакше він стане обтяжливим, а не трансформаційним.

Президент УКАБ Алекс Ліссітса підкреслив, що впровадження керованого переходу захистить не лише Україну, а й допоможе стабілізувати європейський агропродовольчий ринок. Він навів приклад, коли швидка відмова від певних засобів захисту рослин без наявних альтернатив може призвести до дефіциту таких препаратів і зростання цін у ЄС. Для запобігання цим ризикам пропонується створити дорожню карту партнерства, зокрема провести спільні дослідження, впроваджувати інтегрований захист рослин (IPM), обмінюватись досвідом із країнами, які вже проходили цей шлях, а також спростити регулювання в межах САП.

Українська агроспільнота наголошує на беззаперечній підтримці курсу країни на членство в ЄС, водночас вказуючи на необхідність врахування особливостей виробництва, масштабів господарств та економічних чинників. Вітчизняні аграрії очікують на відкритий діалог із європейськими партнерами для формування моделі євроінтеграції, яка буде вигідною для обох сторін і збереже виробничий потенціал українського та європейського агросекторів.