До червня 2026 року кожна п’ята молочна ферма в Україні скоротить поголів’я
Станом на квітень 2026 року більшість молочних ферм України ще утримують свої виробничі потужності завдяки запасам кормів минулого року. Однак ці резерви невдовзі вичерпаються, і вже в травні-червні перед фермерами постане необхідність приймати складні рішення щодо подальшої діяльності.
Про це розповідає AgroReview
Цінова ситуація та ризики для молочних господарств
На сьогодні середня закупівельна ціна сирого молока становить 16,60 грн за літр з урахуванням ПДВ. Проте собівартість виробництва виявляється значно вищою через суттєве зростання витрат на корми, паливо та обслуговування. Єдиним джерелом компенсації цієї різниці поки що залишаються корми, заготовлені ще минулого року, проте їх запаси стрімко зменшуються.
«Масове скорочення поголів’я та закриття ферм ми побачимо не раніше травня-червня, коли будуть закінчуватися корми 2025 року. При такій високій вартості польових робіт 2026 року фермери приймуть рішення не сіяти кормові культури, а скорочувати поголів’я» — попередила молочна аналітикиня Олена Жупінас в коментарі УНІАН.
За оцінками експертів, близько 20% молочних ферм розглядають скорочення поголів’я вже найближчим часом. Тільки за останні два місяці на промислових фермах кількість корів зменшилася на 2 100 голів, і ця тенденція набирає обертів.
Причини скорочення та наслідки для ринку
Вартість кормів врожаю 2026 року, за прогнозами, зросте на 20–30% порівняно з минулим роком, оскільки посівна кампанія поточного року стала найдорожчою за останній період. Через низьку купівельну спроможність споживачів переробники не можуть підняти закупівельні ціни, що призводить до замкненого кола: господарства не мають змоги скоротити витрати і не отримують додаткових прибутків, тож змушені зменшувати поголів’я.
Скорочення стада призведе до зменшення обсягів виробництва молока, а отже вже у третьому кварталі 2026 року очікується дефіцит сировини для переробної галузі. Це може спричинити зростання цін на молочні продукти на 15–25% залежно від виду. Водночас фермери перебувають у збитках, тоді як основна маржа залишається у переробників і торгових мереж.
У 2025 році галузь демонструвала зростання: промислові ферми наростили поголів’я на 3% (до 385 тисяч голів), а виробництво молока збільшилося на 7%. Однак таке зростання стало можливим завдяки нижчим цінам на корми та паливо, ніж спостерігаються зараз. У 2026 році витрати зросли на 20–30%, а ціна реалізації залишилася практично незмінною.
Додатково на фермерів тисне необхідність проведення реконструкцій для відповідності новим євроінтеграційним вимогам: до 2028 року більшість господарств повинні модернізувати свої потужності. Ті, хто вже інвестував у оновлення та має сучасне обладнання, мають шанс втриматися на ринку, тоді як дрібні господарства з застарілими фермами вимушені скорочувати поголів’я.
Можливі сценарії для фермерів
Перед аграріями наразі стоїть вибір між двома стратегіями. Перший варіант – це скорочення поголів’я до рівня беззбитковості. Це дозволяє зменшити витрати і зберегти позитивний грошовий потік, але у разі стабілізації ринку на відновлення стада може піти 2–3 роки.
Другий шлях передбачає вертикальну інтеграцію: створення власних потужностей з переробки (виробництво сиру, масла, йогуртів) і продаж продукції через фермерські магазини чи заклади харчування. Це дозволяє отримувати вищу, роздрібну ціну замість оптової. Для невеликих ферм з поголів’ям до 50 корів такий сценарій найбільш реалістичний уже цього літа, для великих господарств – складніший, але перспективний в довгостроковій перспективі.