Кабмін затвердив порядок визначення зон ризикованого землеробства для адресної підтримки
Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок ідентифікації сільськогосподарських угідь, які розташовані в зонах ризикованого землеробства. Це рішення має особливе значення для аграрного сектора держави, адже відкриває можливість для цільової державної підтримки фермерів, які працюють у складних умовах.
Про це розповідає AgroReview
Введення нового механізму дозволить зміцнити фінансову стабільність господарств, що зазнають збитків через природні катастрофи або наслідки воєнних дій. Завдяки чітким критеріям, підтримка буде спрямована саме на ті регіони, де агровиробництво супроводжується особливими витратами через зовнішні обставини, на які сільгоспвиробники не можуть вплинути самостійно.
Ключові критерії для відбору ризикованих територій
Відповідно до затвердженого порядку, визначення проблемних зон базується на двох основних показниках. Перший — кліматичний фактор: критично низький рівень продуктивної вологи в ґрунті. Цей показник має бути підтверджений офіційними лабораторними дослідженнями, що дозволяє відокремити випадкові коливання врожайності від системних проблем із посушливістю в окремих регіонах.
Другим ключовим критерієм є наслідки військової агресії. До зон ризикованого землеробства автоматично належать ділянки, розташовані поблизу кордону з країною-агресором або лінії зіткнення, а також землі, забруднені вибухонебезпечними предметами, де проведення польових робіт є небезпечним чи вимагає попереднього дороговартісного розмінування.
Порядок подання заявок і строки ухвалення рішень
Для отримання державної підтримки агровиробники повинні зареєструвати своє господарство в Державному аграрному реєстрі та через його електронний кабінет подати заявку на включення земельної ділянки до переліку зон ризикованого землеробства. Кінцевий термін подачі документів — 1 липня кожного року.
Формування початкових списків здійснюється обласними військовими адміністраціями. Саме на місцях проводитиметься перевірка поданих даних і лабораторних висновків. Остаточний перелік, що визначатиме надання державних субсидій на відповідний сезон, має бути затверджений Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства до 31 серпня.
Вплив на аграрний сектор та очікувані результати
Фахівці прогнозують, що системний підхід до визначення зон ризику сприятиме залученню додаткових інвестицій у відновлення сільськогосподарських земель. Визнання ділянки ризикованою на державному рівні спростить доступ фермерів до спеціальних банківських та страхових продуктів, захистить господарства від банкрутства, особливо на півдні та у прикордонних регіонах.
Окрім цього, прозорість процесу дозволить агровиробникам ефективніше планувати сівозміни та впроваджувати зрошення там, де це справді необхідно. Держава, взявши на себе частину ризиків, стимулюватиме продовження виробництва навіть у складних умовах 2026 року.
«Впровадження такого підходу допоможе більш справедливо розподіляти бюджетні кошти. Замість загальних дотацій держава фокусуватиметься на тих територіях, де ведення агробізнесу потребує додаткових витрат через зовнішні чинники, на які виробник не може вплинути самостійно».