У росії звільнили міністра сільського господарства після масового забою худоби в Сибіру

Про це розповідає AgroReview
У Новосибірській області російської федерації відбулося гучне звільнення: губернатор Андрій Травников позбавив посади міністра сільського господарства регіону Андрія Шинделова. Причиною стали масштабні спалахи захворювань серед великої рогатої худоби, що призвело до масового знищення тварин і численних протестів місцевих фермерів.
Протести фермерів та суперечливі діагнози
У березні 2026 року аграрії регіону вийшли на акції протесту після того, як правоохоронці та ветеринарні служби ліквідували тисячі голів худоби. Офіційною причиною називали пастерельоз, проте низка біологів поставила під сумнів цей діагноз – масштаби забою поголів’я вказували на можливу іншу причину.
Служба зовнішньої сільськогосподарської політики Міністерства сільського господарства США у своєму звіті зазначила з посиланням на місцеві джерела, що характер і обсяг заходів можуть свідчити про непідтверджений спалах ящуру. Водночас офіційні представники рф категорично заперечують таку інформацію, називаючи її недостовірною.
За словами губернатора, «вперше за багато десятиліть у регіоні допустили небезпечні захворювання тварин», а ситуація є критичною на тлі початку посівної кампанії та сезонних ризиків паводків і пожеж.
Порушення прав фермерів та гучний інцидент у відомстві
Фермери зіткнулися з вилученням та забоєм худоби у зоні спалаху, причому часто – без проведення необхідних аналізів і оформлення відповідних документів. Окремого розголосу набув інцидент, який стався 16 березня: мешканка села Новоключі Світлана Паніна особисто звернулася до міністра Шинделова із запитанням, чому під час її відсутності ветеринари приспали 200 голів худоби. Замість відповіді чиновник залишив свій кабінет, фактично втікши від розлюченої фермерки коридором.
Критична ситуація з масовим забоєм тварин у Новосибірській області супроводжується початком посівної кампанії, що створює додаткові ризики для аграрного сектору регіону. Губернатор наголосив на необхідності негайних змін у підходах до боротьби з ветеринарними загрозами.
