Україна впроваджує нові стандарти ЄС для харчових продуктів і молока

Україна активно впроваджує законодавство Європейського Союзу у сфері харчової безпеки, ветеринарії та фітосанітарії. Станом на квітень 2026 року країна вже гармонізувала приблизно 14 000 актів права ЄС, але ще понад 15 000 залишаються на етапі адаптації. За словами експертів Міністерства економіки, переговорний розділ №12, що охоплює понад 3500 правових актів, є одним із найбільш комплексних для імплементації національним законодавством.

Про це розповідає AgroReview

Ключові зміни для аграрного бізнесу та молочної галузі

Представник Міністерства економіки Дмитро Богач запевняє, що у 2026 році український бізнес не зіштовхнеться з суттєвими фінансовими труднощами, адже головні етапи перехідного періоду розтягнуті до 2028–2029 років. Особливу увагу приділено переходу на європейські стандарти якості сировини, зокрема у молочному секторі, де до 1 січня 2029 року всі виробники повинні забезпечити відповідність молока найвищому – екстракласу.

• Якість молока: Вводяться суворіші обмеження на кількість мікроорганізмів (до 100 тис.) і соматичних клітин (до 400 тис.), що є жорсткішими за нинішні вимоги першого ґатунку.
• Боротьба з фальсифікатом: Законодавчо визначаються поняття «фальсифікований продукт» та «шахрайські дії», а також встановлюється відповідальність за обман споживачів щодо складу чи походження товару.
• Державний контроль: Відбувається повна адаптація до Регламенту ЄС №625, що передбачає нові підходи до інспекцій і аудиту систем безпеки харчових продуктів.
• Матеріали, що контактують із їжею: Вже діє спрощена процедура визнання європейських декларацій відповідності без потреби окремої реєстрації в Україні.
• Підтримка малого бізнесу: Для виробників «ремісничих продуктів» (обсягом до 1000 кг на тиждень) існує можливість простої реєстрації через портал «Дія» без попередньої інспекції.

Система НАССР та прозорість регулювання

Фахівці підкреслюють, що основою нової архітектури контролю якості виступає вже впроваджена система НАССР та принципи простежуваності «від лану до столу». Вони впевнені: результативність реформування агросектору залежить не від кількості законів, а від здатності операторів ринку впровадити ці норми у щоденну діяльність.

«Офіційні переклади європейських регламентів доступні на ресурсах Міністерства економіки та Міністерства юстиції. Фахівці закликають аграрний бізнес використовувати цей перехідний період (2026–2028 рр.) для модернізації потужностей, щоб станом на 2029 рік повністю відповідати вимогам Єврокомісії».

Таким чином, для українських виробників відкриваються нові перспективи виходу на європейський ринок, а також підвищення конкурентоспроможності власної продукції через відповідність найвищим стандартам якості та безпеки.