Українські аграрії втрачають прибутки через мита та бюрократичні обмеження
Українські сільгоспвиробники вже зібрали приблизно 31,5 млн тонн зернових і зернобобових культур, завершивши жнива на майже 70% запланованих площ. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, врожайність цього року майже не відрізняється від минулорічної.
Про це розповідає AgroReview
Врожайність та експорт: позитивні результати і нові виклики
Пшениці в Україні цьогоріч намолочено 22,5 млн тонн — це значний показник з огляду на виклики війни, регулярні обстріли, посуху і весняні заморозки. Для внутрішніх потреб країни достатньо 6–7 млн тонн, а решта зерна йде на експорт. Проте темпи експорту відстають від минулого року: наразі відвантажено трохи більше 6 млн тонн проти більш ніж 10 млн тонн у цей період торік.
«Урожай пшениці склав 22,5 млн тонн. Це дуже хороший результат, зважаючи на умови війни, постійні обстріли, посуху та весняні заморозки. Для внутрішнього споживання нам вистачає 6–7 млн тонн, решта буде спрямована на експорт. Тому Україна й надалі залишатиметься важливим гравцем на світовому ринку. Водночас цього маркетингового року ми відстаємо по темпам експорту – на сьогодні відправлено трохи більше 6 млн тонн проти понад 10 млн торік», – наголосив заступник голови ВАР.
Європейські обмеження та нові ринки збуту
Експортна географія для українських аграріїв змінюється через нову політику Європейського Союзу щодо мит і квот. Якщо в період 2022–2023 років та на початку 2024-го експорт зернових до ЄС суттєво зріс, то нинішнього сезону поставки пшениці через європейські квоти можуть скоротитися до 1,5 млн тонн порівняно з понад 4 млн тонн раніше. Однак кукурудза залишається конкурентною, оскільки на неї не встановлено мита в ЄС. Минулого року українські аграрії продали до Європи приблизно 13 млн тонн кукурудзи, що становило близько 50% від усього експорту цієї культури. Крім ЄС, важливими напрямками залишаються країни Азії, Близького Сходу та Африки, які активно закуповують українську продукцію.
«Експорт змінюється через коригування позиції ЄС щодо мит та квот. Якщо у 2022–2023 роках і на початку 2024-го Україна суттєво наростила поставки зернових до ЄС, то нинішнього сезону очікується значно менший експорт пшениці через межі квоти — 1,5 млн тонн проти понад 4 млн тонн минулого сезону. Певні обмеження можуть торкнутися й кукурудзи, однак через відсутність мит у ЄС ми прогнозуємо кращі показники її експорту. Нагадаю, що торік близько 50% української кукурудзи, а це 13 млн тонн, було поставлено саме на європейський ринок. Водночас для нас залишаються пріоритетними й інші напрямки — Азія, Близький Схід та Африка, яка нині активно закуповує українську продукцію».
Окремою проблемою для аграріїв цього року став експорт ріпаку та сої. Через неузгодженість у законодавстві та відсутність чітких механізмів підтвердження походження продукції, митниця блокує відправки і змушує виробників у багатьох випадках сплачувати 10% мита. Це робить експорт економічно невигідним і призводить до призупинення діяльності низки експортерів. Всеукраїнська аграрна рада разом із профільними міністерствами працює над оперативним вирішенням цієї проблеми і очікує на ухвалення урядової постанови, яка дозволить врегулювати питання експорту ріпаку і сої без додаткових зборів.
«Закон дозволяє експортувати ріпак і сою без 10% мита, якщо вони вирощені власним підприємством, але не були прописані перехідні положення та механізм підтвердження походження продукції. Через це виробникам доводиться сплачувати 10% мита, що економічно невигідно. Багато експортерів призупинили роботу. Всеукраїнська аграрна рада активно працює з Міністерством економіки, екології та сільського господарства, і ми сподіваємося на якнайшвидше ухвалення постанови, яка врегулює ситуацію», – додав заступник голови ВАР.