ЄС збільшує квоту для українського меду до 35 тисяч тонн: галузь стикається з дефіцитом
З жовтня 2025 року українські експортери отримали можливість безмитно постачати до Європейського Союзу 35 тисяч тонн меду щорічно — це у шість разів більше, ніж попередня квота, яка становила лише 6 тисяч тонн. Таким чином, квота на український мед зросла на рекордні 483%. Але, попри таке значне збільшення, галузь стикається із суттєвими труднощами виробництва.
Про це розповідає AgroReview
Вплив клімату, війни та нових правил на виробництво меду
Україна за останні роки пережила різке скорочення виробництва меду. Одна з основних причин — кліматичні зміни та військові дії, що негативно вплинули на бджільництво. У 2026 році країна зазнала найменшого врожаю меду за останній час. Експерти не виключають виникнення дефіциту на внутрішньому ринку, оскільки глобальний попит може «забрати» майже весь український мед.
На ситуацію вплинули одразу три фактори. По-перше, весняні заморозки та вибухи на прифронтових територіях призвели до масової загибелі бджіл і втрати медоносів у садах Черкаської області та ще кількох регіонах. По-друге, війна спричинила скорочення пасік: частина пасічників була змушена евакуюватися, інші втратили вулики через обстріли. По-третє, складна зима 2025-2026 років ослабила бджолині сім’ї, ще більше ускладнивши виробництво.
Варто також врахувати нове регуляторне обмеження: з 30 листопада 2024 року експорт меду до ЄС здійснюється лише через підприємства, які офіційно включені до реєстру дозволених експортерів. Для дрібних пасічників це означає, що скористатися новою квотою напряму вони не можуть — лише через великі компанії-експортери.
Вигоди і ризики для учасників ринку
Збільшення квоти безумовно вигідне для великих експортерів, які мають необхідну інфраструктуру та входять до європейських списків. Такі компанії, як «Мед України» та Beehive, отримують прямий доступ до ринку ЄС і можуть експортувати великі обсяги меду без сплати митних зборів.
Для середніх пасічників (з 50-100 вуликами) ситуація є менш сприятливою. Вони не мають прямого доступу до квоти, а отримують лише закупівельну ціну, яку визначають ті ж великі експортери. Хоча закупівельна ціна піднялася на тлі дефіциту і зростання попиту з боку ЄС, це не компенсує втрати обсягів виробництва через складні умови.
Щодо внутрішнього ринку, то тут виникає ризик дефіциту продукції та зростання роздрібних цін. Якщо більшість меду буде спрямована на експорт через більш вигідні ціни, українські споживачі можуть зіткнутися з браком меду та суттєвим підвищенням його вартості.
«Квота на мед збільшена з 6 000 т до 35 000 т. Цього року експорт очікується на рівні 40 000 т, що становить 100 млн плюс валютного вторгування. Це дуже суттєвий сегмент нашого аграрного сектору» — зазначив заступник Міністра аграрної політики в коментарі Kurkul.
Для порівняння, у 2020 році Україна експортувала 81 тисячу тонн меду, що дозволило зайняти друге місце у світі після Китаю. Сьогоднішня безмитна квота в 35 тисяч тонн — це лише частина від колишніх експортних обсягів.
Аналітики наголошують на розриві між зростанням експортних можливостей та реальною спроможністю виробників:
«Бджоли ж про нові домовленості не знають»
— іронічно відзначають експерти, коментуючи ситуацію на ринку меду.