178171
182818

Боротьба з агрорейдерством: необхідні реформи у правоохоронній і судовій системах

На цьому під  час антирейдерського форуму «Захист аграріїв в умовах відкриття ринку земель» наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов, передає прес-служба ВАР.

Заступник голови ВАР акцентував увагу на як на позитивних змінах у даному напрямку, так і на тих моментах, які потребують удосконалення. Зокрема, відзначив зміни на краще у роботі антирейдерської комісії Міністерства юстиції.

«Маю сказати, що ми бачимо зміни на краще. І для нас першим таким дзвіночком стала зміна позиції так званої антирейдерської комісії Мін’юсту. Нещодавно трапився випадок, коли низка наших підприємств постраждали у шахрайській схемі, яка поки що не заблокована законодавством. І ми побачили, що антирейдерська комісія Мін’юсту реально стала на бік постраждалих і знайшла спосіб їх захистити, хоча формально могла б цього не робити», — зауважив Михайло Соколов.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Врожай під загрозою: на Закарпатті сніг засипав дерева, що вже встигли зацвісти

Про це повідомляє Укрінформ.

В Ужгороді, зокрема, засипало снігом декоративні та фруктові дерева, які вже встигли зацвісти.

Фото із засніженими деревами в цвіту збирають сотні лайків у соцмережах регіону. Водночас закарпатці побоюються, що цьогоріч знову втратять урожай ранніх абрикосів, персиків та слив, котрі вже встигли зацвісти і можуть бути пошкоджені через холод та сніг.

Утім, про такі природні аномалії в Закарпатській області попереджали синоптики. У зв’язку з переміщенням активного холодного фронту із заходу вранці та протягом дня 6 квітня з переходом в ніч на 7 квітня по області прогнозують сильні опади у вигляді мокрого снігу та снігу, вдень на низині - з дощем, у гірській та передгірній частині значні. Місцями налипання мокрого снігу, в горах хуртовини.

У середу, 7 квітня, сніг на Закарпатті, за прогнозами синоптиків, повинен припинитися. Утім, заморозки до -3 морозу вночі прогнозують ще до кінця цього тижня.



Понад 420 млн грн, виділених на протиепізоотичні заходи, використано неекономно - Рахункова палата

Про це УНН повідомляє з посиланням на прес-службу Рахункової палати.

Зазначається, що епізоотична ситуація в Україні є ускладненою. Через недостатню ефективність протиепізоотичних заходів в Україні і на далі реєструються спалахи грипу птиці, африканської чуми свиней, сказу.

“Загалом протягом 2018−2020 років на проведення протиепізоотичних заходів з державного бюджету виділено понад 1,9 млрд грн, з яких використано 1,8 млрд гривень. При цьому потреба у бюджетних коштах для проведення таких заходів у повному обсязі була забезпечена лише у 2018 році. У 2019−2020 роках така потреба була забезпечена на 55,6% та 39,6% відповідно”, — йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що протягом 2018−2020 років на придбання ветеринарних препаратів використали 1,6 млрд грн, або майже 90% загального обсягу. Ці ветеринарні препарати використовувалися для проведення щеплень і лікувально-профілактичних заходів проти сказу домашніх тварин та диких м’ясоїдних тварин, ліквідацію та профілактику африканської чуми свиней та інші. Загалом було провакциновано понад 17 млн домашніх тварин. На вакцинацію диких м’ясоїдних тварин проти сказу використали понад 25 млн приманок з вакциною, яку розповсюджено по території України. Для ліквідації та профілактики африканської чуми свиней закупили тести − набори для проведення майже 160 тис. досліджень.

“Попри такі заходи, кількість випадків зараження тварин різними хворобами залишається високою. У 2020 році зареєстровано 851 пункт спалаху сказу та 1062 випадки зараження сказом, дев’ять пунктів спалаху пташиного грипу, 28 неблагополучних пунктів спалахів африканської чуми свиней”, — зазначається в повідомленні.

Також Рахункова палата зауважує, що не високим є і рівень отримання імунітету проти сказу у диких м’ясоїдних тварин, а саме — лисиць, так як у 2018 році імунітет проти сказу отримало лише 18% від загальної кількості вакцинованих лисиць, а у 2019 − 16%. Через такі показники є ризики не досягнути необхідного рівня для розриву епізоотичного ланцюга і подолання поширення вірусу сказу (не менше 70%) на території України після 5 років здійснення таких заходів. Отже, існує і ризик нерезультативного використання коштів державного бюджету, зокрема 492 млн грн, які спрямовано на ці заходи у 2018−2019 роках.

“Аудитом також встановлено, що понад чверть бюджетних коштів − 421 млн грн, виділених протягом 2018−2020 років на протиепізоотичні заходи, використали неекономно. Зокрема, через нормативно-правову неврегульованість питання створення залишків засобів захисту тварин утворились їх значні обсяги. Це призвело до неекономного використання понад 406 млн гривень. Через недоліки в плануванні та неузгодженість визначеної потреби у вакцині з запланованими щепленнями проти сказу, кошти у сумі майже 15 млн грн також були використані неекономно”, — йдеться в повідомленні.

Непроведення значної кількості лабораторно-діагностичних досліджень і утилізація ветеринарних препаратів призвели до нерезультативного використання бюджетних коштів у сумі 6 млн гривень. Розпорядники бюджетних коштів допустили неефективне управління коштами у сумі 231 млн грн, з яких 161 млн грн — кошти загального фонду державного бюджету, які невикористані і повернені до державного бюджету та майже 70 млн грн − кошти спеціального фонду, отримані в рамках грантових угод та які не використовуються, у тому числі і через правову невизначеність.

“Порушення, встановлені аудитом, свідчать про відсутність належного внутрішнього контролю за використанням Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів бюджетних коштів, спрямованих на проведення протиепізоотичних заходів з боку Міністерства аграрної політики та продовольства України у 2018–2019 роках та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у 2020 році”, — зазначається в повідомленні.

Виявлені також окремі недоліки законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють питання проведення протиепізоотичних заходів. Не достатньою була і діяльність Державної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України.

За результатами аудиту, Рахункова палата надала низку рекомендацій Кабінету Міністрів України та об’єктам контролю.

Ваш вибір 'Подобається'.


Збитки на 80 млн грн: агрохолдинг та чиновники Держгеокадастру організували оборудку із землями сільгосппризначення

Служба безпеки України викрила протиправний механізм привласнення 5 тис. гектарів державних земель сільськогосподарського призначення. Процедуру відчуження «супроводжували» посадовці Держгеокадастру, які діяли на замовлення менеджменту великого агрохолдингу. Про це повідомила прес-служба СБУ.

Оперативники спецслужби встановили, що топменеджмент агрохолдингу залучив до оборудки низку комерційних структур. Ділки незаконно отримували паспортні дані соціально незахищених та малозабезпечених громадян, які не використали своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок. Потім зловмисники, використовуючи зв’язки серед службових осіб органів Держгеокадастру, оформлювали документи для передачі земель у приватну власність.

Після оформлення права власності, організатори через підконтрольних нотаріусів проводили операції з купівлі-продажу без участі реальних власників землі. У такий спосіб земельні ділянки переходили у власність комерційних фірм, які афілійовані з одним із найбільших агроходингів регіону.

Досудовим слідством задокументовано, що через дії зловмисників з держвласності виведено майже 5 тис. гектарів сільгоспземель у Чернігівській, Сумській та Черкаській областях. За попередніми висновками фахівців сума збитків завданих державі становить майже 80 мільйонів гривень.

Правоохоронці провели понад 10 обшуків у офісах агрохолдингу та комерційних структур, задіяних у оборудці. Під час слідчих дій вилучено:

документацію;
чорнові записи;
комп’ютерну техніку із доками протиправної діяльності.
Розслідування здійснюється за ст. 190 та ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та притягнення до відповідальності осіб, причетних до оборудки.

Заходи із викриття протиправної діяльності проводилися УСБУ в Чернігівській області у взаємодії з Управлінням стратегічних розслідувань та слідчими ГУ НП в Чернігівській області під процесуальним керівництвом Чернігівської обласної прокуратури.



Змова на ринку цукру: в "Астарті" прокоментували розслідування АМКУ

У компанії Астарта відреагували на початок розслідування Антимонопольного комітету України за ознаками змови на ринку цукру.

В опублікованій заяві компанії говориться, що подібні розслідування проводяться державним регулятором на постійній основі, в тому числі і в період підвищення цін на ту чи іншу продукцію, пише НВ.

«Низький урожай минулого року очікувано вплив на ціни всіх продовольчих товарів», - відзначили в Астарта.

У компанії підкреслили, що за минулий рік надали «Вичерпну інформацію» за 2018-2019 і 2019-2020 маркетингові роки, а також за періоди вересень - листопад 2019 і 2020 років у відповідь на п'ять офіційних запитів від АМКУ і його територіальних відділень.

«Після аналізу посадовими особами АМКУ наданих нами документів і пояснень, були зняті будь-які питання», - йдеться в заяві компанії.

У Астарті підкреслили, що постійній основі розкривають всю інформацію своїм стейкхолдерам і заявили, що готові надати державному регулятору будь-які документи, що підтверджують факт відсутності порушень чинного конкурентного законодавства.

У компанії переконані, що після надання відповідних роз'яснень та документів, Антимонопольний комітет України відмовиться від будь-якого з висунутих звинувачень.

Нагадаємо, що 5 квітня АМКУ почав справу проти групи компаній Астарта і ТОВ Радехівський цукор за ознаками змови на ринку цукру.

Астарта - вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, який є найбільшим виробником цукру в Україні і веде діяльність в восьми областях країни. Чистий збиток Астарти за дев'ять місяців 2020 року склав 4,72 млн євро проти 1,93 млн євро чистого прибутку за аналогічний період 2019 року.

ТОВ Радехівський цукор - один з найбільших виробників цукрових буряків в Україні. На сайті компанії вказано, що вона входить в польську групу компаній Pfeifer & Langen Investments, яка володіє також п'ятьма цукровими заводами в Німеччині, частками в підприємствах у Польщі, Румунії, Італії, Угорщини, Словенії та Чехії. Кінцевим бенефіціаром ТОВ є Володимир Матковський.

Ваш вибір 'Подобається'.


Від проданого за рекордну суму спиртзаводу відмовився вже другий покупець

У березні відбувся онлайн-аукціон з приватизації Вишняківського спиртзаводу. Його вартість зросла до 101 млн грн, але переможець не прибув для укладання договору.

Про це йдеться в акті про непідписання договору купівлі-продажу  від 5 квітня.

Йдеться про аукціон окремого майна Вишняківського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт». Переможцем став ТОВ «Спіріт етил». Ця компанія запропонувала на 1 копійку більше за «Фаворит-агро плюс» й перемогла в аукціоні, але потім проігнорувала можливість укладання договору. Ця компанія більше не може претендувати на цей завод на подальших аукціонах.

Об'єкт розташований в селі Вишняки Хорольського району Полтавської області, був заснований ще в 1776 році та модернізований в 2015-ому.

Перший раз 18 січня на аукціоні з продажу Вишняківського спиртзаводу перемогло ТОВ «РесурсПромЗахід», яке запропонувало за приміщення 234 млн 13 грн. Але переможець аукціону не з’явився для укладання та нотаріального посвідчення договору куплі-продажу.

Джерело: biz.censor.net

Ваш вибір 'Нічого сказати'.