Ціна на послуги з розмінування не має кратно перевищувати вартість землі
Ціна послуг з розмінування сільськогосподарських угідь не може бути на порядок вищою, ніж вартість землі в Україні.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний.
Він зазначив, що вартість послуг з розмінування у світі – $3-5 за квадратний метр. Зазвичай, при цьому йдеться про роботи з обстеження та розмінування порівняно невеликих площ, які фінансують уряди країн та міжнародні донори. Але, зважаючи на величезні площі потенційно забруднених земель (понад 170 тисяч квадратних кілометрів) та економічну ситуацію в Україні, для нас такий фінансовий тягар буде непосильним.
«Ми не можемо розраховувати, що квадратний метр української землі, розмінування якого обійдеться у $5 (або $50 тис. за 1 га), окупиться в найближчому майбутньому. Якщо гектар української землі оцінюють у $1-2 тис., а вартість його розмінування – в десятки разів більша, з точки зору власника угідь просто не буде сенсу їх очищувати. Тому намагаємося знайти баланс між швидкістю, якістю та економічною доцільністю, бо ж і штучно обвалити ціну та пожертвувати якістю не можемо. Очищення має вестися швидко, але ціна при цьому не може бути «космічною», – пояснив посадовець.
Саме пошуку такого балансу, за його словами, і присвячені доволі непрості переговори з операторами протимінної діяльності – міжнародними та українськими компаніями, які готові працювати на нашому ринку розмінування. Зараз доопрацьовують методику розрахунку вартості послуг з розмінування.
«Вартість робіт не повинна кратно перевищувати вартості угідь. Якщо земля коштує $2 тис., то й розмінування об’єктивно може коштувати $2-3 тис. за гектар. Тоді агровиробник і держава розумітимуть, що очищена земля через якийсь час поверне вкладений ресурс та почне приносити прибуток», – вважає Безкаравайний.
Водночас і оператори протимінної діяльності повинні отримувати прибуток. Порядок цін, який у процесі перемовин пропонує держава, за словами заступника міністра, у цілому влаштовує операторів. Проте мова про помірно забруднені ділянки. У складних випадках запропонований алгоритм не працюватиме.
«Адже матимемо справу, радше, із соціальною, гуманітарною складовою, коли потрібно вкладати значні ресурси в очищення територій. Для прикладу, візьмімо поле. Воно розоране, оброблене (нехай і кілька років тому), має рівну поверхню. Тож вартість його обстеження і розмінування може бути нижчою. Та коли говоримо про вщент зруйноване село, де все засипано уламками, безліч вирв, там цей алгоритм не спрацює. Йдеться про зовсім інші тип та складність робіт, інші підходи, техніку, обладнання, що використовуються. І це буде значно дорожче», – визнав Безкаравайний.
Профінансувати такі роботи без залучення міжнародних гуманітарних механізмів та донорів неможливо.