178171

На Полтавщині переробляють яблука на соки прямого віджиму та джеми

Про це в коментарі AgroTimes розповів директор ТОВ «Сади Карлівщини» Анатолій Наретя.

«Весь наш прибуток ми більшою мірою інвестували в будівництво цеху переробки. Ми не захотіли віддавати за безцінь технічне яблуко та іншу продукцію садівництва і вирішили піти на цей крок. У 2017-му всі кошти вкладали в будівництво цеху, а 2019-й та частково 2020 рік — у будівництво сховища-холодильника. Зараз цей проект завершено», — розповів він.

Останні роки «Сади Карлівщини» лише 20-30% яблук реалізують відразу після збору врожаю, решту закладає на зберігання. В холодильниках залишається запас товару для продажів до Великодня. Господарство використовує холодильники на німецькому обладнанні Bitzer, змонтованими харківською компанією «Альфа Інжиніринг Груп».

«Якщо проводити паралелі, воно надійне, як «Мерседес». 1200 тонн яблук я спокійно закладаю в холодильник до весни, не турбуючись про їхнє збереження, — розповідає пан Наретя. — Зараз у нас повним ходом йде сортування і продаж».

Цех з переробки овочів і фруктів працює на обладнанні фірми Kreuzmayr (Австрія), має сертифікат HACCP та виготовляє соки прямого віджиму з усіх фруктів, джеми та фруктові і фруктово-овочеві мікси на основі яблучного соку (яблуко-гарбуз, яблуко-морква, яблуко-буряк). Також цех виробляє березовий, березово-яблучний, березово-вишневий та березово-смородиновий соки. Потужність цеху: 500 л на годину соку і 200 кг на годину — джему.

Господарство продає соки та джеми під власною маркою «Докучаєвський продукт» у Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях через власну торговельну мережу міні-маркетів типу «магазин біля дому». Цього року компанія підписала договір з місцевою територіальною громадою на поставку соків та джемів в школи та дошкільні установи.



 

Ваш вибір 'Подобається'.

Законопроект про державну підтримку агрострахування зареєстровано у Верховній Раді

До його розробки активно долучились експерти заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна країна».

Законопроект передбачає можливість компенсації  вартості страхового платежу до 60% з боку держави. Подібна практика розповсюджена у всіх розвинених країнах світу. Норми законопроєкту передбачають можливість страхування урожаю від природніх ризиків – ураганів, посухи, зливи, землетрусів, граду тощо.

«Агрострахування в  Україні сьогодні, на жаль, не набуло широкої популярності. Законодавчо воно існує, однак через дороговизну такого інструменту та відсутність допомоги з боку держави масовості воно не набуло. Наразі держава звернула увагу на цю проблему. Без сумніву, на це вплинула  засуха, яка трапилась на Півдні України минулого року і від якої найбільше постраждала Одещина. Якби подібні інструменти були впроваджені раніше, аграрії могли б застрахувати свій урожай, отримати компенсацію від страхових компаній і не мати таких великих проблем, які мають сьогодні», – зазначає  радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади Дмитро Кохан. 

Окрім того, експерти ВАР наполягли на включенні до законопроєкту пункту про страхування доходу агровиробника. Це американська модель, яка передбачає страхування не лише погодних, а й цінових ризиків.

«Ціновий ризик, як і погодний, надзвичайно важливий. Адже коли в світі, наприклад, надлишок урожаю і падає ціна, аграрій втрачає частину прибутку. У такому випадку страхова компанія компенсує різницю між фактичною ціною і закладеною аграрієм із самого початку. Завдання сільгоспвиробника - виростити урожай з дотриманням усіх технологій. Тому ми наполягли, щоб законопроектом був передбачений і такий вид страхування для агровиробників. Таким чином, після прийняття законопроєкту страхові компанії зможуть розробляти та пропонувати аграріям і такі продукти», - зазначає Дмитро Кохан.

Аби уникнути маніпуляцій та «відсіяти» недобросовісні компанії,  документ передбачає ряд вимог до компаній-страховиків, які претендують на участь у програмі  компенсації частини страхового платежу.

Як активний учасник робочої групи, що розробляла документ, ВАР підтримує даний законопроєкт та очікує на його якнайшвидший розгляд парламентом.

Ваш вибір 'Подобається'.

У заповіднику "Асканія-Нова" знову гинуть птахи: виявлено близько 190 трупів

Про це повідомляє прес-служба головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

“Держпродспоживслужба Херсонщини з’ясовує причини нового випадку загибелі птахів у біосферному заповіднику „Асканія-Нова“. До Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області 23 лютого надійшло повідомлення від директора біосферного заповідника „Асканія-Нова“ Віктора Гавриленка про нові випадки загибелі птахів”, — йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що наразі на місці розпочалось епізоотичне розслідування. Фахівці Чаплинського управління Держпродспоживслужби на території дендропарку та озер на території зоопарку виявили 187 трупів птахів:

Крижень — 38;
Качка огар (червонокнижна) — 32;
Грачі — 75;
Галки — 42.

Зазначається, що за результатами розслідування буде надано додаткову інформацію.

Нагадаємо, в січні в Асканії Новій один за одним гинули червонокнижні сірі журавлі.

Зaгибeль пpeдcтaвникiв фaуни пoв’язують з oбpoбiткoм пociвiв «xiмiєю» чи знeшкoджeнням мишeй нa пoляx.

На Одещині фермер розорав скіфський курган і засіяв озимою пшеницею

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив еколог, екоактивіст Іван Русєв.

Він відвідав один з найбільших курганів в Бессарабії. Серед 131 пам'ятки археології Татарбунарського району, він знаходиться на півночі м.Татарбунари, на вододілі річок Кагільник і Сарата. Еколог зазначає, що подібні дії аграріїв загрожують повному знищенню рідкісних видів степових рослин.

«Мене вразив повний дебілізм (інакше просто не можу висловитися) фермерів по відношенню до одного з сусідніх скіфських курганів на Мангітскій горі. Мало того, що цей курган повністю розорали і засіяли озимою пшеницею. Так він ще і виступає як «автомобільна артерія». Це археологічний пам'ятник і гратися, проїжджаючи через нього - це блюзнірство. Основна дорога між полями розорана фермером, зате сформована автомобільна дорога прямо через вершину кургану», - обурюється еколог.

Він також зазначив, що ці протиправні дії підпадають під статтю кримінального кодексу 298 Кримінального кодексу (КК) (руйнування археологічної пам'ятки), статтю 356 КК (самоправство), статтю 21 Закону «Про земельний кадастр».

Джерело: agro-yug.com.ua

Україна істотно збільшила імпорт пшениці

Україна в 2020/21 МР істотно збільшила імпорт пшениці. Даний факт відзначили аналітики ІА "АПК-Інформ".

Так, згідно з даними митної служби України, в період з липня по січень поточного сезону в країну було імпортовано 14,5 тис. тонн зернової на суму 118,6 млн грн., що в 7 разів перевищує показник аналогічного періоду сезоном раніше (2,1 тис. тонн) і в 6,6 рази - підсумок всього 2019/20 МР (2,2 тис. тонн).

Зазначене зростання закупівель обумовлене, в основному, істотним підвищенням внутрішніх цін на пшеницю в Україні.

Із зазначеного обсягу близько 93% (13,4 тис. тонн в абсолютному вираженні) було придбано в Білорусі на суму 70,9 млн грн у період з жовтня 2020 р. по січень 2021 р. Відповідно, середня розрахункова вартість 1 тонни зернової склала 5278,6 грн. У той же час, згідно з даними моніторингу цін, який проводять експерти агентства, середня ціна попиту на продовольчу пшеницю 3 класу на внутрішньому ринку України на базисі СРТ в зазначений період зросла з 6950 грн/т до 8900 грн/т .


Відзначимо також, що виробництво пшениці в Україні в 2020/21 МР оцінюється аналітиками ІА «АПК-Інформ» на рівні 25,2 млн тонн, що на 11% нижче за показник сезону-2019/20 (28,3 млн тонн).

Контроль за Держпродспоживслужбою відійшов до Мінекономіки

Поновлене Міністерство аграрної політики та продовольства України отримало у своє підпорядкування Держрибгосп, Держгеокадастр, а от контроль за Держпродспоживслужбою відійшов Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Про це пише AgroPolit.com.

Зазначається, що це випливає із аналізу урядової постанови №124 про положення функціонування Мінагрополітики, оприлюдненого на сайті уряду від 17 лютого 2021 року. Хоча раніше планувалося оприлюднити рішення про розподіл функцій між Мінагрополітики та МЕРТом не раніше 1 березня 2021 року.

Нагадаємо, що саме боротьба за контроль над Держпродспоживслужбою була ключовим бар’єром у поновленні роботи Мінагрополітики. Попри активний спротив аграрного ринку (заява шести аграрних  до уряду з проханям поновити діяльність Мінагрополітики з тими функціями, які у нього були раніше) та нового аграрного міністра Романа Лещенко, діючий очільник МЕРТу Ігор Петрашко всіляко заважав процесу повноцінної передачі функції контролю за Держпродспоживслужбою   у підпорядкування Мінагрополітики. 

Читайте також: Ігор Петрашко «віджимає» у Мінагрополітики контроль за Держпродспоживслужбою

Водночас в основних і найрозвиненіших країнах світу компетентні органи з фітосанітарії, з ветеринарної медицини та з безпечності харчових продуктів контролює саме Міністерство аграрної політики. Дивіться далі досвід цих країн за посиланням.