182818
178171

На Вінниччині створять агрокластер спільно з французькими партнерами

Візит представників компанії BETEN на Вінниччину в рамках програми децентралізованої співпраці МЗС Франції пов’язаний із планами реалізації у  регіоні кількох проєктів. Один із них - створення аграрного кластеру, який дасть поштовх для розвитку бізнесу. Про це повідомляє прес-служба Вінницької ОДА.

Президент компанії BETEN Жан Рош повідомив про намір розпочати активну роботу уже на початку 2021 року. Раніше, у 2019 році, відбувся візит вінницької делегації до міста Діжон.

- Під час цього візиту вінницька делегація познайомилася із кластером VITAGORA, а також мала зустріч з мерією міста Діжон і відвідала низку технічних об’єктів, зокрема, ті, що займаються обробкою водних ресурсів. Саме під час цього візиту і були розроблені ключові напрями, які лягли в основу програми нашого теперішнього візиту, - розповів пан Жан Рош. - Сьогодні це загальне перше засідання, презентація чотирьох напрямів, які входять у програму Децентралізоване співробітництво.

Протягом дводенного візиту заплановано чотири відеоконфереції. Першою, 9 грудня, стала презентація кластеру VITAGORA і створення на Вінниччині подібного агрокластера у співпраці із французькими партнерами. Для цього на зустріч запросили представників аграрного бізнесу регіону і виробників.

Заступник голови Вінницької обласної Ради Дмитро Чаленко запевнив гостей у повній і всебічній підтримці з боку обласної Ради. Він також відзначив, що цей проєкт для Вінниччини - дуже важливий.

- Це один з пріоритетів розвитку Вінниччини, так як Вінниччина є одним із найпотужніших аграрних регіонів України. Ми вважаємо, що цей проєкт дасть новий поштовх для розвитку регіону, для створення нових робочих місць і найголовніше - для виготовлення продукції із доданою вартістю, - сказав Дмитро Чаленко. – Ви можете повністю розраховувати на підтримку Вінницької обласної Ради та розуміти, що у цьому проєкті - ми ваш надійний партнер, який усіляко зацікавлений у тому, аби проєкт дуже швидко показав позитивний результат.

Заступник Вінницького міського голови Андрій Очеретний зауважив, що на попередніх зустрічах із представниками французької компанії уже визначили черговість і пріоритетність дій.

- У попередні рази уже визначили створення агрокластеру за підтримки бізнесу, який виявив велике бажання взяти у цьому участь, - уточнив Андрій Очеретний. – Дякую усім представникам влади, що ми ці проєкти рухаємо спільно. І сподіваюся, що разом із бізнесом доведемо їх до логічного завершення.

Кластер VITAGORA на ринку працює уже 15 років. Нині до нього входять 550 учасників. Але з самого початку перспективу у такому об’єднані побачили 10 компаній. Керівництво кластеру констатує, що для успішної роботи потрібно кілька речей, серед них: підприємці, університети і наукові лабораторії. Ці особливості були враховані у рамках планування візиту у Вінницю. До речі, першою продукцією кластеру VITAGORA став хліб для літніх людей. Як пояснив засновник кластеру: був виробник муки, було підприємство, яке розробило рецепт з урахуванням вікових особливостей, і був той, хто продавав хліб. Це приклад того, як об’єднання можливостей і зусиль спрацьовує на спільний результат і дає поштовх для розвитку та розширення ринків збуту.
 



Президента Академії аграрних наук Гадзало піймали на хабарі: йому загрожує до 10 років за ґратами

Правоохоронці вручили підозру директору національної академії аграрних наук Ярославу Гадзалу через елітний позашляховик, який він отримав в якості "подяки"

Про це повідомила прес-служба Нацполіції

Відзначається, що Гадзало отримав "винагороду" - елітний позашляховик - за включення особи до списку претендентів на заміщення вакансій академіків і подальшу передачу відповідних матеріалів на розгляд президії НААН.

Посадовцю повідомили про підозру у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) ККУ.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. 

Наразі вирішується питання про обрання керівнику НААН запобіжного заходу, а також повідомлення про підозру іншим фігурантам, причетним до правопорушення.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Уряд зменшив чисельність працівників Держгеокадастру

Про це йдеться на Урядовому порталі.

«Метою прийняття постанови «Про внесення зміни до постанови Кабінету міністрів України від 5 квітня 2014 року №85» є скорочення граничної чисельності працівників територіальних органів державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та визначення граничної чисельності апарату Держгеокадастру, як єдиної юридичної особи публічного права, у зв'язку із ліквідацією як юридичних осіб публічного права територіальних органів Держгеокадастру», – йдеться у пояснювальній записці до постанови.

Як зазначається, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» необхідно упорядкувати систему та функції територіальних органів Держгеокадастру. У зв'язку із зміною адміністративно-територіального устрою України виникає проблема в зміні структури Держгеокадастру та його структурних підрозділів, в тому числі скорочення штатної чисельності територіальних органів.

Так, Держгеокадастру підпорядковано 54 державних землевпорядних та топографо-геодезичних і картографічних підприємств. Утримання Держгеокадастру у 2019 році обійшлося платникам податків в Україні у 1,90 млрд гривень бюджетних коштів, при чому лише на бюджетну програму із керівництва управління – 1,44 млрд грн. Разом з тим, штат інспекційних підрозділів є надзвичайно малим, часто використання земель району контролюється лише одним державним інспектором. По-друге, вказані державні інспектори не мають жодної зацікавленості у ефективності контролю. Натомість, місцеві ради та місцеві державні адміністрації, відповідаючи за розвиток відповідної адміністративно-територіальної одиниці, позбавлені жодних механізмів впливу на осіб, які використовують земельні ділянки не за цільовим призначенням, здійснюють самозахоплення земельних ділянок, або використовують їх без належного оформлення, не сплачуючи до місцевих бюджетів жодних коштів. Отже, структура Держгеокадастру потребує оптимізації та більш рішучих та принципових рішень.

Наголошується, що в проєкті постанови запропоновано затвердити граничну чисельність працівників системи Держгеокадастру в кількості 4,317 тис штатних одиниць, із них державних службовців 4,264 тис., що на 57% менше граничної чисельності.

В проєкті запропонованої структури передбачається: ліквідація відділу державної експертизи та передача функцій в департамент державної експертизи; сертифікації та нагляду у сфері землеустрою апарату; ліквідація міськрайонних та районних відділів у областях та створення єдиного відділу надання адміністративних послуг, в якому передбачити посади державних кадастрових реєстраторів та головного спеціаліста; оптимізація інших структурних підрозділів територіальних органів, а саме скорочення чисельності працівників на території та передача більшої частини функцій в структурні підрозділи апарату Держгеокадастру.

Підкреслюється, що реалізація постанови дасть можливість оптимізувати кількість адміністративного персоналу та зосередити ресурси на здійсненні безпосередніх функцій, покладених на Держгеокадастр.

Ваш вибір 'Подобається'.


Аграрії менше купують імпортне насіння через високі ціни

За січень-вересень 2020 року Україна імпортувала 20,9 тис. т насіння зернових та 20,0 тис. т насіння олійних культур на загальну суму 338,6 млн дол. США. І хоча ці показники більш ніж у 20 разів перевищують обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 16,5 млн дол. США за відповідний період цього року, але вони все ж таки на 27,8 % менше обсягів імпорту 2019 року, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

Тенденція до збільшення імпорту насіннєвого матеріалу, яка спостерігалася в Україні з 2015 року і зберігалася до минулого року, стала результатом різкого підвищення попиту через збільшення його споживання холдинговими компаніями та великими й середніми товаровиробниками. Карантинні та логістичні обмеження, пов’язані з пандемією СОVID-19, у 2020 році дали поштовх розвитку вітчизняного насінництва та іноземних селекційних компаній в межах країни, пояснив експерт.

При цьому слід взяти до уваги, наголосив науковець, що більшість іноземних насіннєвих компаній вже побудували свої заводи на території України та для локалізації власного виробництва на території нашої держави здійснюють продаж насіння вітчизняним товаровиробникам, навіть не завозячи його із-за кордону.

У 2020 році левову частку (90,0 %) в імпорті до України насіння зернових культур склала кукурудза – 18,7 тис. т. Насіннєвої пшениці закупили за кордоном 1,1 тис. т., ячменю – 0,4 тис. т, жита – 0,5 тис. т та сорго – 0,2 тис. т.

В імпорті насіння олійних культур на соняшник припадає 80 %. Його поставки склали 15,8 тис. т. Також закупили 3,6 тис. т ріпаку та 0,6 тис. т сої.

На ці види насіннєвої продукції припадає понад 90 % вітчизняного імпорту.

У вартісному вимірі насіння соняшнику займає більше половини (53 %) вітчизняного імпорту – 172,0 млн дол. США.

Близько половини (46,1 %) цього виду насіннєвого матеріалу – 6,6 тис. т на 76,7 млн дол. США – Україна закупила у США, понад чверть (28,5 %) – у Туреччини, поставки якої склали 4,7 тис. т на 47,4 млн дол. США. Значно менші частки насіння соняшнику було завезено з Франції – 1,9 тис. т на 18,4 млн дол. США (11,1 %), та Іспанії – 0,8 тис. т на 8,1 млн дол. США (4,9 %), Румунії – 0,5 тис. т на 3,7 млн дол. США (2,2 %), Аргентини – 0,3 тис. т на 2,1 млн дол. США (1,3 %).

Понад чверть (26,5 %) від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу –89,6 млн дол. США – витрачено на придбання кукурудзи. Основними її постачальниками до України були Франція – 5,0 тис. т на 32,6 млн дол. США (36,4 %), Угорщина – 5,7 тис. т на 21,7 млн дол. США (24,2 %), Румунія – 2,8 тис. т на 10,8 млн. дол. США (12,1 %). Також у Швейцарії закупили 1,7 тис. т кукурудзи на суму 7,7 млн дол. США (8,6 %), а у Сербії – 1,4 тис. т на 5,5 млн дол. США (6,1 %).

Дві третини – 62,7 % – від загального імпорту насіння сої загальною вартістю 1,0 млн дол. США завезли з Канади – 381 т. Незначні обсяги цього виду насіння придбали у Франції (96 т), Австрії (54 т), Чехії (25 т) та Італії (4 т).

Ріпаку за дев’ять місяців 2020 року закупили на 32,5 млн дол. США. Основні постачальники продукції: Німеччина – 1,9 тис. т на 17,3 млн дол. США (46,6 %) та Франція – 1,1 тис. т на 13,6 млн дол. США (36,7 %). Значно менші поставки здійснили Іспанія (0,6 тис. т) та Італія (24 т).

Зберігається тенденція до зростання імпорту насіння цукрових буряків та овочів. За січень-вересень 2020 року Україна закупила 589 т насіння цукрового буряку на 17,8 млн. дол. США. Цей обсяг насіння дає змогу засіяти всі наявні під цукровим буряком площі в Україні, констатував Олександр Захарчук.

Імпорт насіння овочів у вартісному вимірі зменшився порівняно з 2019 роком на 17,4 % та склав 21,3 млн. дол. США.

При цьому збільшуються закупівлі насіння нішових культур, зокрема, сорго, льону та гірчиці.

Порівняно з попереднім роком ціни на імпортне насіння соняшнику у 2020 році зросли більш ніж на 3300 дол. США, поінформував експерт. Якщо у 2019 році за 1 тонну насіннєвого матеріалу слід було заплатити 7557 дол. США, то 2020 року – 10901 дол. США, тобто на 44,3 % більше, ніж торік.

Ціни на гібридну кукурудзу зросли проти 2019 року на 23,2 % – з 3896 дол. США до 4799 дол. США за тонну.

Ціни на сою зменшилися (-4,2  %) – з 1848 дол. США у 2019 році до 1771 дол. США за 9 місяців 2020 року.

Ціна на ріпак зросли більш як удвічі – з 4053 дол. США у 2019 році до 8907 дол. США за 9 місяців 2020 року.

Таким чином, зростання вартості імпорту відбувається значною мірою за рахунок збільшення цін на імпортоване насіння, які традиційно в кілька разів вищі, ніж на вітчизняне насіння, підсумував Олександр Захарчук.

Ваш вибір 'Подобається'.


Близько 6 млн громадян у сільській місцевості не мають доступу швидкісного інтернету

Про це під час прессконференції “Перепис населення на основі реєстрів в Україні: виклики, можливості, подальші кроки” заявив директор директорату розвитку цифрової інфраструктури Мінцифри Юрій Мацик, передає УНН.

“Мінцифри провело детальне дослідження наявності фіксованого швидкісного інтернету у населених пунктах. Майже 6 млн громадян, що проживають у сільській місцевості не мають доступу до фіксованого швидкісного інтернету. Майже 4 млн не мають технічної можливості, а для 1,5 млн громадян підключення до мережі фінансово недоступний”, — зазначив він.

За його словами, в України є регіони, де понад 50% сільського населення не мають доступу до фіксованого швидкісного інтернету.

“У 4 регіонах України є території на яких більше 50% сільського населення не можуть отримати доступ до фіксованого швидкісного інтернету, у 7 регіонах від 35% до 50% не мають такого доступу, у 5 регіонах ця частка складає від 20 до 35% і лише у 2 регіонах задовільний стан доступу, де кількість населення менше 5%, яка сьогодні не може скористатися послугою доступу до інтернету. Щодо мобільного інтернету з 1 липня поточного року три найбільші оператори розпочали роботи із покриття Україною технологію 4G в діапазоні 900 мега МГц”, — додав Мацик.

За його словами, до 2022 року кожен оператор має покрити 90% населення України мобільним інтернетом.

“До 2023 така можливість доступу до інтернету має з’явитися на міжнародних автомобільних дорогах, до 2024 року на національних автомобільних дорогах”, — підсумував він.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні готують до приватизації сім комбінатів хлібопродуктів

Про це пише у своєму блозі на Економічній правді Тарас Єлейко, заступник голови Фонду державного майна.

"КХП створювалися як виробничі майданчики з розвиненою логістичною інфраструктурою і розташовувалися на великих земельних ділянках.

Ці підприємства використовувалися для переробки зерна на борошно або комбікорми і для зберігання чи перевалки продукції.

Свого часу КХП були однією з ключових ланок аграрного виробничого процесу, який монопольно контролювала держава. Проте з переходом до вільного ринку держава, на жаль, виявилася не зовсім конкурентною", - зазначив Тарас Єлейко.

За його словами, наразі до прозорої приватизації готуються кілька комбінатів хлібопродуктів: Полтавський (Полтавська область), Дунаєвецький (Хмельницька область), Радивилівський (Рівненська область), Неполоковецький (Чернівецька область), Ніжинський (Чернігівська область), Івано-Франківський (Івано-Франківська область) та Новопокровський (Харківська область).

Значну частину з них важко назвати успішними.

Типова ситуація на КХП – борги та судові справи. Наприклад, Полтавський комбінат хлібопродуктів, який був збудований наприкінці 19 століття, у найкращі часи перемелював сотні тонн борошна та зберігав понад 20 тис тонн зерна.

Зараз він не працює та накопичує борги, які за підсумками 2019 року перевищили 40 млн грн. Кредитори стягують борги у судовому порядку.

Через відсутність грошей на сплату судового збору підприємство навіть не може оскаржити ці рішення в апеляційному порядку, тому кредиторська заборгованість продовжує збільшуватися. Змінити ситуацію може лише добросовісний інвестор. Тим часом підприємство руйнується та іржавіє.

Інший приклад – Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів, де працівникам не виплачують зарплату понад пів року. За підсумками першого півріччя заборгованість із зарплати перевищила 7,2 млн грн. За попередні роки штат підприємства зменшився у п'ять разів і становить близько 30 осіб.

Наприкінці 2019 року КХП був переданий із сфери управління Мінекономіки в управління Фонду держмайна. У лютому 2020 року фонд ухвалив рішення про приватизацію комбінату, тож є надія на відновлення його повноцінної роботи.

"Настав час визнати, що часто держава – не найефективніший власник активів, які не мають стратегічного значення і працюють на висококонкурентних ринках, де для досягнення позитивного результату потрібно змагатися з багатьма приватними інвесторами та постійно інвестувати в оновлення підприємств.

Одним з найкращих варіантів для таких підприємств є їх продаж інвесторам, які готові дати їм раду: розрахуватися з боргами і модернізувати виробництво.

Самі по собі ці підприємства мають величезний потенціал. Комбінати будувалися як частина великої аграрної інфраструктури. Отримуючи зерно, комбінати перемелювали його на борошно, яке потім використовували для виробництва хліба. КХП мали потужні елеватори та доступ до залізниці

Навіть зараз зацікавленість у купівлі об'єктів приватними компаніями досить велика. Для портфельних інвестиційних компаній придбання КХП на прозорих аукціонах – легкий спосіб успішно інвестувати в аграрне виробництво. КХП може стати базовою інвестицією для розгортання виробничої бази.

Для профільних інвесторів – власників аграрного бізнесу – це чудова можливість подовжити ланцюг створення додаткової вартості сільгосппродукції. КХП будуть особливо цікаві для великих та середніх аграрних компаній, які виготовляють продукцію в районах розташування КХП", - підкреслив Тарас Єлейко.