П’ята частина молочних продуктів – фальсифікат: як боротися з “тінню”
За даними Спілки молочних підприємств України, у 2023 році частка фальсифікату та тіньового ринку у молочній галузі сягнула 20%. При цьому показники можуть бути ще вищими, адже минулоріч загалом було вироблено 7,3 млн тонн молока, а на переробку спрямовані лише близько 3 млн тонн. У грошовому еквіваленті “тінь” може сягати до $700 млн.
“БізнесЦензор” вирішив розібратися, що спонукає до появи фальсифікованої продукції, як вона впливає на ринок та що можна зробити для боротьби з фальсифікаторами та “тіньовиками”.
Явище фальсифікату у молочній галузі в Україні з’явилося ще у дев’яностих роках минулого століття, коли деякі виробники при виготовлення продукції почали замінювати молочні жири на рослинні – це здешевлює кінцеву продукцію.
Найбільше фальсифікату можна виявити у маслі та кисломолочному сирі. Як зазначають експерти, ці продукти можна виготовляти безпечними для здоров’я. Але часто виробники фальсифікату використовують рослинні жири, які містять високу кількість транс-ізомерів – трансжирів, вкрай небезпечних для здоров’я.
Найвагомішою причиною появи тіньового ринку та фальсифікату є низька платоспроможність населення, через що люди готові нехтувати питаннями якості та походження молочної продукції, не говорячи вже про сплату податків.
“Така ж сама ситуація склалася і з контрафактними тютюновими виробами та безакцизним алкоголем. Причини, через які ці товари є у продажу, просто тому, що вони дешевші. Але якщо від алкоголю і цигарок можна відмовитись, то від молочної продукції, на мій погляд, відмовитись не можна і не треба. Утім, вживання недоброякісної продукції несе небезпеку отруєння”, – наголошує генеральний директор ТОВ “МК “Волошкове поле” Андрій Табалов.
На сьогодні фальсифікат торкнувся фактично всіх видів молочної продукції. Насамперед, йдеться про жировмісні продукти: сметану, сири, згущене молоко та творог.
“В умовах безкарності порушення завжди будуть. Всім відомо, що є багато невеликих молокопереробних заводів, які не працюють. Але спецдозволи у них не відібрані. Тому у ділків виникає спокуса заробити легкі гроші. Купується молоко з дворів населення за низькою ціною в без сплати податків. Потім виробляється небрендована продукція на згаданих вище заводах, які запускаються лише на сезон. І продається на базарах. Знову ж таки, за готівку без сплати податків”, – зазначив голова наглядової ради АТ “Молочний альянс” Сергій Вовченко.
Фальсифікат нерозривно пов’язаний із тіньовим ринком. Він полягає в тому, що сировина купується (а продукція реалізується) за готівку, зарплати на виробництві виплачуються у конвертах, податки від доходів не сплачуються.
Наявність тіньового ринку створює недобросовісну конкуренцію, адже ціни на фальсифіковані продукти значно нижчі.
“Звичайно, така продукція користується більшим попитом, а це фактично забирає обсяги виробництва у легальних виробників. У нас падають об’єми та прибутки, якщо взагалі вони є, і ми вимушені закривати виробничі лінії, скорочувати штат, платимо менше податків. Я вже мовчу про переобладнання та вдосконалення виробництва. А тіньові підприємства податки не платять взагалі, тому бюджет від цього не отримує абсолютно нічого”, – додає гендиректор “Волошкового поля” Андрій Табалов.
Де найчастіше реалізовують фальсифікат
Найчастіше фальсифіковану молочну продукцію реалізують на ринках. Часто люди захищають “бабусь”, які з рук продають молоко чи сметану. Одні впевнені, що продукція точно свіжа, інші – що потрібно допомагати старикам, які мають мізерні пенсії та змушені тримати корів, щоб прогодуватися. Але експерти та виробники попереджають – це небезпечні думки.
“Правда у тому, що 99% бабусь, які торгують на ринках, корів не мають, це люди, які просто займаються бізнесом. А розмови про корів – це такий маркетинговий хід, який, звичайно, ніхто не перевірятиме. Люди їм просто вірять на слово, а це небезпечно, тому що за розмовами про бабусиних корів можна нашкодити своєму здоров’ю”, – підкреслює Табалов.
Також фальсифікат нерідкість у невеличких магазинах на локальному рівні. Як правило, великі мережі проводять свої перевірки, тож туди неякісній продукції пробитися досить важко.
Крім того, великим ринком збуту для фальсифікату є заклади ГоРеКа (абревіатура від Готелі, Ресторани та Кафе, – ред.).
“Єдиний критерій для таких закладів є низька ціна на продукти. Вся ГоРеКа, наприклад, купує 100% фальсифікований творог. Одиниці використовують натуральний”, – зазначив голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.
Як боротися проти фальсифікату та тіньового ринку
В українському законодавстві немає терміну фальсифікація, хоча за своєю суттю це є шахрайством. І якщо за звичайне шахрайство в Україні передбачена кримінальна відповідальність, то винуваті за продуктове шахрайство обходяться лише штрафами. Утім, також необхідно відрізняти фальсифікацію, яка не несе загрози здоров’ю, та небезпечну для людини.
Утім, політичної волі для приведення законодавства до ладу та припинення явища фальсифікату в молочній галузі наразі немає.
“Фальсифікацію можна визначити достатньо швидко – як на заводі, так і на рівні продуктів. Але, на жаль…Це джерело для зловживання та корупції, тож з цим явищем важко боротися”, – зазначив голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.
За його словами, так звані сумлінні підприємства чудово знають виробників фальсифікату, але у галузі немає жодних інструментів впливу на них. Якщо публічно розкривати назви компаній, то без обґрунтованих доказів, можна ще й позов до суду за наклеп отримати.
А з боку структур, які мають цим займатися – Антимонопольний комітет, Нацполіція – особливих кроків у цьому напрямку немає. Водночас нове керівництво Держпродспоживслужби нещодавно проявило ініціативу для розв’язання нинішньої ситуації.
Зокрема, спільно з СМПУ Держпродспоживслужба почала вивчати списки молочних підприємств, які мають експлуатаційні дозволи на роботу, і з’ясовувати, чи це реальні підприємства.
Раніше представники галузі все ж намагалися боротися з неякісною продукцією. Зокрема, у межах програми “СТОП фальсифікат” відбиралися взірці певної продукції, проводилися незалежні експертизи, а результати озвучувалися на телебаченні. Утім, реальних результатів, окрім, штрафів, це не принесло.
Головними кроками для подолання фальсифікату представники молочної галузі називають наступне: публічність, законодавчі зміни для запровадження кримінальної відповідальності за фальсифікат, інформування споживачів про відмінності фальсифікованої продукції від натуральної.
“Найголовніше, що повинні розуміти люди: низька ціна – не означає високу якість. Мають бути сумніви – чому низька ціна, якщо у магазинах коштує дорожче. Необхідно, щоб вони дивилися на маркування та на виробника”, – каже голова СМПУ Вадим Чагаровський.
Також він переконаний, що держава має всі доступні інструменти для боротьби й з тіньовим ринком.
“Як правило, підприємства, які працюють на тіньовому ринку, не показують у звітах сировину, яку купляють на готівку. Але ж на виробництво такої продукції також використовується електроенергія, вода та газ. По показниках лічильників можна вирахувати, чи виготовляє підприємство продукції більше, ніж декларує, – пояснює Чагаровський.
Крім того, на думку голови наглядової ради АТ “Молочний альянс” Сергія Вовченка, тіньовому ринку та фальсифікату також сприяє дефіцит якісного молока-сировини, через що його ціна є зависокою, “тому держава має не тільки “ловити порушників”, а й стимулювати розвиток тваринництва, щоб збільшити виробництво молока”.
Як наголосив Чагаровський, за наявності політичної волі із усім можна було б розібратися за пів року. “Але її немає, йде лише кришування”, – сказав голова Спілки молочних підприємств України.