Скорочення поголів’я: де в Україні найбільше корів

Незважаючи на те, що в Україні щороку триває скорочення поголів’я ВРХ, певні молочно-товарні ферми нарощують кількість високопродуктивних корів, повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.

За попередніми даними Мінагро, станом на 1 травня 2024 року в присадибному і промисловому секторі Україні утримується 2 млн 376,8 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 264,6 тис. корів. Порівняно до 1 квітня 2024 року, поголів’я ВРХ в Україні збільшилось на 46,3 тис. голів (+2%), а чисельність корів зросла на на 800 голів (+0,1%). Порівняно до 1 травня 2023 року поголів’я ВРХ скоротилось на 176,4 тис. голів (-7%), у тому числі корів – на 91,9 тис. голів (-7%). Близько 39% тварин утримується на промислових підприємствах, а 61% – в господарствах населення.

В промисловому секторі утримується 916,1 тис. голів ВРХ, у тому числі 378,7 тис. корів, що дорівнює кількості тварин, яка була зафіксована станом на 1 квітня 2024 року. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах скоротилося на 24,3 тис. голів (-3%), а кількість корів зменшилася на 13 тис. голів (-3%).  

В присадибному секторі знаходиться 1 млн 460,7 тис. голів ВРХ, що на 46,3 тис. голів (+3%) більше порівняно до 1 квітня 2024 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 травня 2024 року склала 885,9 тис. голів, що на 800 голів (+0,1%) більше ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 152,1 тис. голів (-10%), а кількість корів зменшилася на 78,9 тис. голів (-9%).

Георгій Кухалейшвілі зауважує, що скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише ускладнила ситуацію. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Достатньо фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я.

Багато фермерів утримуються від збільшення поголів’я корів в умовах воєнного часу і дефіциту обігових коштів. Утримання корів стає дорожчим через зменшення рентабельності виробництва молока і зростання витрат на підготовку кормів, дизельне паливо та електроенергію. Згідно дослідженню «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного УКАБ, Мінагро, при підтримці GFDRR, виробничі витрати зростають швидше ніж ціни на готову продукцію і очікується зростання вартості кормів через подальшу стабілізацію цін на зернові та олійні культури, зростання вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності українців. Викликом для фермерів залишається скорочення пасовищ та сільськогосподарських земель для посівної внаслідок забруднення мінами та снарядами.

Однак, існує стриманий оптимізм щодо зростання кількості молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності. Також вони нарощують високопродуктивне поголів’я корів. Згідно з підрахунками АВМ, станом на тепер не менше 40 господарств впроваджують зазначені заходи.

Найбільш вразливими до вказаних викликів виявилися господарства населення, де скорочення поголів’я ВРХ відбувається швидшими темпами. Підприємства навпаки виявилися більш стійкими до наслідків війни. За попередніми даними Мінагро, поголів’я ВРХ збільшилось на сільськогосподарських підприємствах в Тернопільській області на 12%, в Миколаївській області на 6%, в Закарпатській області на 6%, в Хмельницькій області на 4%, в Івано-Франківській області на 3%, в Черкаській області на 2%, в Винницькій області на 1%, порівняно до 1 травня минулого року.

В регіональному розрізі близько 54% тварин від загального поголів’я ВРХ утримується в господарствах усіх категорій в наступних областях:

• Хмельницька область – 218,2 тис. голів;
• Вінницька область – 191,1 тис. голів;
• Полтавська область – 185 тис. голів;
• Тернопільська область – 148,3 тис. голів;
• Одеська область – 142,4 тис. голів;
• Чернігівська область – 127,3 тис. голів;
• Черкаська область – 129,3 тис. голів;
• Закарпатська область – 132,3 тис. голів.