Спека, заміновані поля, дефіцит фінансів: що відбувається на агроринку влітку 2024 року

«Відколи почалася аномальна спека, все згоріло. Втратила приблизно 20% прибутку. Доведеться все пересівати. Але в цьому сезоні вже сіятиму на зиму», – так охарактеризувала вплив погоди на урожай фермерка з Вінниччини Тетяна Кухар.

У липні в аграріїв, зайнятих рослинництвом, розпочався новий, 2024/2025, маркетинговий рік. Також цими днями виповнилося три роки з відкриття ринку сільгоспземлі. Про ці та інші події  розповідає page.ua у своєму огляді. Але почати ми хочемо з найболючішої теми для агровиробників у ці дні – аномальної спеки.

Вплив спекотної погоди на врожай 2024 року

В аграрному сезоні 2024 року виробники продовжили тренд попереднього сезону – збільшення посівних площ під олійними культурами, такими як ріпак, соя та частково соняшник, скорочуючи одночасно вирощування кукурудзи. Головна причина цього – прогнозована дохідність культур. Але суттєві корективи до очікувань аграріїв вносить погода.

Прогноз для кукурудзи

Гаряча спека у Східній Європі та Чорноморському регіоні призвела до висихання кукурудзи у вирішальний період формування врожайності.

«Десять днів липня ми спостерігали температуру понад 35 градусів. За такої температури бджоли не запилюють рослини. Попередньо виглядає так, що врожай кукурудзи буде на 20-30% нижчим, ніж очікувалося», – повідомила керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.

Очікується, що експорт кукурудзи з України скоротиться приблизно на 20% у сезоні 2024/2025.

Від спеки страждають і сусіди України. Міністр сільського господарства Румунії заявив, що країна планує просити Європейський Союз про допомогу у компенсації своїм фермерам у розмірі 500 млн євро, оскільки понад 2 млн га кукурудзи та соняшнику пошкоджено через спеку.

Враховуючи спекотну погоду на початку запилення кукурудзи, аналітики Barva Invest знизили прогноз виробництва кукурудзи в Україні в сезоні 2024/2025 на 21% порівняно з минулорічним – до 24,4 млн т.

За прогнозом, сукупний урожай кукурудзи в ЄС, Сербії та Росії буде нижчим на 11% проти минулого сезону – на рівні 77,2 млн т. Загальне зниження врожаю для ЄС, України, Сербії та Росії становитиме 13,6 млн т.

Виробництво кукурудзи у 2017-2023 рр. і прогноз на 2024 рік

«Недобір урожаю ми точно побачимо. Загадувати важко, який буде врожай – три, чотири чи п’ять тонн із гектара. Але цього мало, у нас поріг рентабельності починається із шести тонн. Це точка беззбитковості. Збитки будуть, питання – у масштабах», – заявив Олег Веселов, директор з агровиробництва холдингу «Нібулон».

Зменшення врожаю кукурудзи загрожує скороченням запасів та підвищенням витрат на годівлю худоби.

Прогноз для сої

Через високу температуру соя у центральних областях України (Черкаській, Полтавській та Кіровоградській) почала абортувати боби, тобто скидати їх.

Те, що соя скидає нижні яруси бобів, означає, що не буде нормальної врожайності. Крім того, температура запече рослину, вийде дрібна соя», – сказав генеральний директор холдингу «Хорс» Валерій Ласьков.

Співзасновник агропідприємства «Астра» Андрій Воробей розповів, що порівняно з кукурудзою та соняшником найгірша ситуація саме щодо сої. «Соя починає скручуватися. Вона закінчила цвітіння, має вже формувати боби, натомість абортує», — зазначив він.

«Засуха і ґрунтова, і повітряна. Запилення погане, соя абортується. У кого була рання соя – може ще й проскочити. За середньою та пізньою будуть проблеми», – вважає директор агробізнесу підприємства «Радій» Ігор Сташук.

Прогноз для соняшнику

На Миколаївщині посіви соняшнику на полях «Нібулона» перебувають у стресі, а у Житомирській, Вінницькій та Хмельницькій областях – у нормальному стані, повідомив Веселов. На півдні рослини відцвіли, запилення пройшло оптимально, але немає вологи для наливу насіння.

«Ситуація на полях соняшнику дуже тяжка. Вже за +30 +32 °C він не росте. Лише кілька годин зранку та кілька годин увечері рятують рослину. Вдень соняшник за таких високих температур просто горить», – розповів Ілля Троїцький, головний агроном холдингу «Прометей».

Як у Мінагрополітики оцінюють перспективи врожаю 2024 року

Станом на 19 липня аграрії всіх областей збирають ранні зернові культури. Загалом обмолочено 4403 тис. га зернових та олійних, намолочено 15,7 млн тонн (зернові – 13 799 млн т, олійні – 1832 млн т):

• пшениці – обмолочено 2627 тис. га, намолочено 10,3 млн т;
• ячменю – обмолочено 824 тис. га, намолочено 3,1 млн т;
• гороху – обмолочено 155 тис. га, намолочено 319,3 тис. т;
• ріпаку – обмолочено 779 тис. га, намолочено 1,8 млн т;
• сої – обмолочено 0,15 тис. га, намолочено 0,29 тис. т.

Аграрії Херсонщини розпочали збирання проса, якого обмолочено 50 га та намолочено 80 т.

Зі збирання зернових лідирують аграрії таких областей: Одеська – обмолочено 629 тис. га, Дніпропетровська – 544 тис. га, Миколаївська – 528 тис. га.

За врожайністю лідирує Івано-Франківська область із показником 65,1 ц/га.

Жнива-2024

«Цього року жнива почалися на два тижні раніше, що пов’язано з погодним фактором», – зазначив в.о. голови Мінагрополітики Тарас Висоцький.

За оцінкою міністерства, урожай ранніх культур становитиме близько 10% загального валового врожаю. Найбільша частка у всьому врожаї – 36 млн тонн – припаде на кукурудзу, яку збиратимуть восени.

Говорячи про врожайність озимих пшениці та ячменю, Висоцький констатував, що вона на 5-7% нижча за торішню, що пояснюється погодними умовами.

Він також сказав, що спека може негативно позначитися на зростанні культур, зокрема кукурудзі та сої. Однак поки що ця тенденція не має масового характеру, що «дозволяє сподіватися на гідні показники».

«Але вже станом на сьогоднішній день зрозуміло, що спека не дозволить отримати рекордні показники з кукурудзи та соняшника», – визнав глава Мінагрополітики.

Тарас Висоцький та учасники зернового ринку 19 липня підписали Меморандум про взаєморозуміння на 2024/2025 маркетинговий рік. Такі документи щороку підписують уже понад 10 років для забезпечення продовольчої безпеки, стабілізації ринку зерна, прогнозованого експорту та надходження валютної виручки.

Виконувач обов’язків міністра повідомив, що через війну в Україні скоротилося внутрішнє споживання пшениці з 8 млн т до 6,2 млн т.

Підсумки маркетингового року 2023/2024 у рослинництві

На початку минулого сезону півтора місяця аграрний експорт було заблоковано через те, що РФ вийшла зі Стамбульської зернової ініціативи. «Політично активні фермери» із сусідніх з Україною країн під різними приводами блокували Шляхи солідарності ЄС на сухопутному кордоні з листопада 2023 року до квітня 2024 року. Однак і в цих умовах експорт зернових та зернобобових культур склав 50,8 млн тонн, що на 1,6 млн тонн більше, ніж роком раніше.

Закордонним споживачам відвантажили:

• кукурудзи – 29,4 млн т (+161 тис. т порівняно з попереднім роком);
• пшениці – 18,4 млн т (+1,5 млн т);
• ячменю – 2,5 млн т.

За інформацією Мінагрополітики, урожайність основних сільгоспкультур у 2023 році склала: пшениці – 47,9 ц/га порівняно з 40,5 ц/га роком раніше, ячменю – 39,3 ц/га (34,7 ц/га).

Сьогодні аграрна продукція – головна стаття українського експорту, на яку припадає 60% його загального обсягу. Також аграрії забезпечують надходження до України значної частини іноземної валюти.

Ринок сільськогосподарської землі в Україні у 2024 році

Три роки тому, 1 липня 2021 року, після багатьох років мораторію відкрився ринок земель сільськогосподарського призначення.

За цей час було придбано 567 322 га сільськогосподарської землі. Українці уклали 253 416 угод із продажу земельних ділянок за середньою ціною 41 тис. грн за 1 га. Найбільше купували землю у 2023 році – 179 921 га.

Вартість сільгоспземлі у 2024 році, тис. грн

За весь час роботи ринку найбільш затребуваними стали угіддя на Полтавщині: там продали 60 360 га. Середня ціна гектара землі у регіоні досягала 42,75 тис. грн. Далі слідує Дніпропетровщина – 58 869 га та Харківщина – 54 458 га.

Початок повномасштабної війни вплинув на запит покупців та ціни. За шість місяців 2024 року українці придбали 17 037 га. землі на Полтавщині, в середньому заплативши по 52,59 тис. грн за 1 га. На Дніпропетровщині продали 12 953 га по 34 тис. грн. Замість прифронтової Харківщини до трійки лідерів піднялася Кіровоградщина – 9375 га по 38 тис. грн за 1 га.

Найдорожчою цього року стала земля на Івано-Франківщині – 101 тис. грн за гектар.

Поки що лише чверть (25,6%) земельних угідь змінюють власника внаслідок купівлі-продажу.

У переважній більшості випадків власник змінюється у спадок – 65,8%.

Інші угоди: дарування (8,3%) та обмін (0,1%).

Розмінування аграрних земель

З початку року сапери обстежили 171,7 тис. га сільськогосподарських земель, запланованих до першочергового обстеження та розмінування. 156,6 тис. га повернули аграріям у господарське використання.

«У Херсонській області вже перевірили та повернули у використання майже 60% сільгоспугідь, які запланували обстежити цього року», – повідомила перша віцепрем’єр – міністерка економіки Юлія Свириденко.

За даними обласних військових адміністрацій, планове обстеження сільгоспземель проводили у восьми регіонах країни. З початку року найбільшу кількість земель сільгосппризначення обстежили у:

• Херсонській області – 146,3 тис. га (у червні – 17,76 тис. га);
• Харківській області – 11,3 тис. га (у червні – 4,55 тис. га);
• Миколаївській області – 8,3 тис. га (у червні – 1,67 тис. га).

«Минулого року ми починали, не маючи жодної машини для розмінування. На початку 2024-го мали 30 машин. У червні – вже 82. Вже є приклади локалізації виробництва іноземних зразків, є вітчизняні розробки», – зауважила Свириденко.

З початку року кількість сертифікованих операторів протимінної діяльності зросла більш ніж у півтора раза: їх уже 43. Ще 52 знаходяться у процесі сертифікації.

У Державному аграрному реєстрі почав працювати інструмент для подання фермерами заявки на участь у програмі компенсації вартості розмінування сільськогосподарських земель. Програма поширюється як на землі, що належать фермеру, так і на ділянки, що орендуються.

На програму компенсацій у державному бюджеті закладено 3 млрд. грн. Зараз участь у програмі беруть два державні банки – ПриватБанк та Ощадбанк. Згодом до програми приєднаються інші банки, частка держави у яких становить понад 50%. Відповідно, фермеру потрібно відкрити в одному з таких банків рахунок, на який перераховуватимуть кошти.