Україна і Туреччина підписали угоду про вільну торгівлю
Україна та Туреччина підписали Угоду про вільну торгівлю. В присутності президентів України та Туреччини з українського боку угоду підписав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, а з турецького боку – міністр торгівлі Мехмет Муш.
Переговори про підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною тривали 15 років — з 2006 року.
Президент України Зеленський назвав підписання Угоди про ЗВТ «історичним моментом».«Ми пройшли довгий, важкий шлях, щоб відкрити нові горизонти нашої співпраці», — заявив він.
Українська влада вважає зміцнення відносин з Туреччиною особливо важливим в умовах активізації російської агресії та сподівається на зростання обсягів українського експорту в цю країну завдяки обнуленню Анкарою мит на більш ніж 10 тисяч товарних позицій.
В Мінекономіки кажуть, що зараз високі турецькі мита є «глухою стіною» для виходу українських компаній на турецький ринок, натомість низькі українські мита перестали бути бар’єром для турецьких товарів. Український бізнес бачить в Угоді про зону вільної торгівлі ризик, оскільки турецькі виробники переважно є більш конкурентоспроможними, ніж українські.
Чим та на яких умовах торгують Україна та Туреччина
Туреччина минулого року зайняла четверте місце в переліку найважливіших торгових партнерів України (після Китаю, Польщі та РФ). За даними Державної митної служби, в 2021 році товарообіг між країнами зріс на 52,19% і склав $7,38 млрд, зокрема експорт — $4,14 млрд (+70%), імпорт — $3,23 млрд (+34,2%). На Туреччину приходиться близько 5% українського експорту. Приблизно 70% українського експорту в цю країну — метали та зернові ($1,97 млрд та $920 млн відповідно у 2021 році). Істотне збільшення обсягів експорту до Туреччини минулого року було пов’язане із підвищенням цін на сільгоспсировину та чорні метали.
Туреччина переважно ввозить в Україну текстиль ($570 млн), продукцію машинобудування ($450 млн), метали ($240 млн), нафтопродукти (дизельне пальне) — $240 млн, фрукти (цитрусові, виноград, абрикоси, вишні) — $220 млн, наземний транспорт (переважно автобуси) — $210 млн.
У Туреччини один з найвищих в світі рівнів митного захисту в рамках Світової організації торгівлі. Анкара зв’язала ввізні мита лише для половини товарних позицій, а за рештою може змінювати ставки на власний розсуд. Для деяких промислових товарів обмежень щодо рівня мит взагалі немає. Також країна додатково стягує з імпортної продукції транспортний збір, муніципальний збір та збір у фонд масового житла. Україна при вступі до СОТ значною мірою лібералізувала доступ на свій внутрішній ринок, зв’язала 100% своїх мит (максимальна ставка не перевищує 50%) та взяла зобов’язання не використовувати жодних додаткових зборів при імпорті.
«Останні роки ми спостерігаємо тенденцію, що українські мита взагалі перестали бути бар’єром для турецьких товарів, а для більшості українських товарів турецькі мита були глухою стіною для виходу на їхній ринок», — сказала 2 лютого на засіданні уряду перша віце-прем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко.
Для українських товарів номінальна ставка мита при експорті в Туреччину складає 28,9%, а для турецьких товарів при експорті в Україну — 5%. При цьому для деяких аграрних товарів українського походження ставки мита перевищують 200%. Загалом минулого року українські компанії, які еспортують продукцію в Туреччину, сплатили $400 млн мита, а турецькі – $130 млн.
Свириденко заявила 2 лютого на засіданні Кабміну, що за останні півроку переговірники з обох сторін «нарешті знайшли ключ до виходу з глухого кута, який тривав останні 10 років».
За її словами, основа угоди — обнулення Туреччиною мит на 10 337 товарних позицій, тобто на 95% від загальної кількості товарів. Ще на 1348 товарних позицій будуть діяти тарифні квоти або зменшення мит.
«На сьогодні Україна возить до Туреччини лише десяту частину цих товарів. Ми експортуємо до Туреччини 1100 позицій. Завдяки підписанню цієї угоди ми їх розширимо до 10 337, які будуть ввозитися без мита», — сказала перша віце-прем’єр.
Інфографіка: Мінекономіки
За даними Мінекономіки, після початку дії угоди, для українських експортерів номінальна ставка мита складатиме 10%, а для турецьких — 0,5%. Угода також передбачає правові гарантії незастосування додаткових мит Туреччиною. Європейська правда пише, що Київ погодився на асиметричне зниження основних мит у відповідь на відмову Анкари від використання додаткових мит. Саме додаткові збільшені мита, вищі за максимальний рівень, встановлений членством Туреччини у СОТ, вважаються ключовим бар’єром для українського експорту до Туреччини.
Режим вільної торгівлі не поширюється на зернові та олійні, які зараз експортуються за нульовою ставкою. В Мінекономіки вважають, що ця тенденція збережеться на наступні роки через попит на них.
Україна залишила за собою право застосовувати експортне мито на вивезення металобрухту (в грудні минулого року Рада збільшила його з 58 євро до 180 євро за тонну), натомість Туреччина частково відкриє внутрішній ринок для продукції металургії з України. «По 510 з 840 металургійних товарів встановлюється нульове мито. Ще на 130 встановлено часткове зменшення мита, що дає нам переваги у порівнянні з російським металом. Для 167 товарів металургії надаються квоти щонайменше на 411 тисяч тонн», — повідомили в Мінекономіки.
Свириденко заявила 2 лютого на засіданні Кабміну, що за останні півроку переговірники з обох сторін «нарешті знайшли ключ до виходу з глухого кута, який тривав останні 10 років».
За її словами, основа угоди — обнулення Туреччиною мит на 10 337 товарних позицій, тобто на 95% від загальної кількості товарів. Ще на 1348 товарних позицій будуть діяти тарифні квоти або зменшення мит.
«На сьогодні Україна возить до Туреччини лише десяту частину цих товарів. Ми експортуємо до Туреччини 1100 позицій. Завдяки підписанню цієї угоди ми їх розширимо до 10 337, які будуть ввозитися без мита», — сказала перша віце-прем’єр.
Інфографіка: Мінекономіки
За даними Мінекономіки, після початку дії угоди, для українських експортерів номінальна ставка мита складатиме 10%, а для турецьких — 0,5%. Угода також передбачає правові гарантії незастосування додаткових мит Туреччиною. Європейська правда пише, що Київ погодився на асиметричне зниження основних мит у відповідь на відмову Анкари від використання додаткових мит. Саме додаткові збільшені мита, вищі за максимальний рівень, встановлений членством Туреччини у СОТ, вважаються ключовим бар’єром для українського експорту до Туреччини.
Режим вільної торгівлі не поширюється на зернові та олійні, які зараз експортуються за нульовою ставкою. В Мінекономіки вважають, що ця тенденція збережеться на наступні роки через попит на них.
Україна залишила за собою право застосовувати експортне мито на вивезення металобрухту (в грудні минулого року Рада збільшила його з 58 євро до 180 євро за тонну), натомість Туреччина частково відкриє внутрішній ринок для продукції металургії з України. «По 510 з 840 металургійних товарів встановлюється нульове мито. Ще на 130 встановлено часткове зменшення мита, що дає нам переваги у порівнянні з російським металом. Для 167 товарів металургії надаються квоти щонайменше на 411 тисяч тонн», — повідомили в Мінекономіки.