182818
178171

В Україні скоротилося виробництво сала

У І кварталі 2021 року виробництво сала та іншого топленого свинячого жиру в Україні зросло на 6,8%, як порівняти з аналогічним періодом 2020 року, – до 2,3 тис. тонн.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Хоча у березні цього року вироблено на 11% менше сала та іншого свинячого жиру проти показника за аналогічний період 2020 року, – 691,8 тонн.

Як повідомлялося, собівартість виробництва свинини в Україні близька до європейської.


Джерело: AgroTimes
 

Ваш вибір 'Подобається'.


Китайців штрафуватимуть за нез'їдену в ресторанах їжу

Про це пише «Сіньхуа».

Як зазначається, новий закон дозволяє ресторанам додавати до рахунку відвідувачів, які залишають надмірну кількість їжі, мито за утилізацію, проте розмір цього мита повинен бути чітко зазначеним.

«Закон вступає в силу з моменту прийняття», - стверджує агентство.

Згідно з дослідженнями, міські заклади громадського харчування Китаю щорічно викидають близько 18 млн т продуктів харчування.

Джерело: agroportal.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


За півроку Україна відкрила 8 нових експортних ринків

Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, розповідаючи про результати роботи за півроку.

«Важливим пріоритетом для нас є робота з відкриття нових ринків для експорту української продукції. Адже це нові робочі місця для українців та доходи до державного бюджету від сплати податків», - зазначила Владислава Магалецька.

За шість місяців було відкрито ринки Японії, Лівії, Аргентини та Лівану відкриті для українських виробників молочка та молочних продуктів. Ефіопія стала відкритою для українських виробників яєць, Сербія – для українського тваринного білка, ОАЕ – для великої рогатої худоби. До Литви тепер можна експортувати арахнідів для потреб захисту рослин (йдеться про ентомофагів – комах, які споживають або паразитують на шкідниках рослин та використовуються для захисту сільськогосподарських культур).

Крім того, 63 товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях перепогоджені. Мова йде, в першу чергу, про країни СНД, із якими з 13 квітня 2021 року діють нові правила торгівлі через втрату чинності Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії, що була підписана ще в 1993 році. Також через зміни умов торгівлі перепогоджені документи з Сінгапуром та Південною Кореєю.

Крім того, забезпечено проведення аудиту Європейської Комісії з метою оцінки офіційного контролю над виробництвом та сертифікацією молока та молочних продуктів, призначених для експорту до Європейського Союзу. Також проведено роботу для визнання Європейським Союзом зонування України за високопатогенним грипом птиці, завдяки чому з 20 березня вдалося відновити експорт продукції птахівництва до ЄС.

Наразі триває робота по відкриттю ринків на всіх континентах світу. Серед найбільш перспективних для експортерів країн – країни ЄС, Китай, Сінгапур, Індія, В’єтнам, ПАР та Індонезія.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аграрний фонд отримав майже 200 млн збитку за минулий рік

За підсумками 2020 року акціонерне товариство «Аграрний Фонд» отримало чисті збитки на суму 197 млн грн. Про повідомляє Марлін з посиланням на зведений звіт про виконання показників річного фінансового плану компанії.

За результатами 2019 року товариство отримало чистий збиток на суму 3,9 млрд грн, а у 2018 році збиток склав 27,6 млн грн.

Минулого року чистий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках становив 2,2 млрд грн проти запланованих 5,5 млрд грн. Тобто виконання фінплану становить 39,9%.

Загальна сума заборгованості «Аграрного Фонду» перед різними партнерами становить 156,5 млн грн.

У компанії повідомили, що збиток за минулий рік зумовлений від’ємним фінансовим результатом сформованим за I квартал 2020 року на суму 206,7 млн грн. Відповідні заборгованості призвели до дефіциту обігових коштів, що негативно вплинуло на комерційну активність «Агрофонду».

Середня чисельність працівників у 2020 році склала 218 осіб. Середня заробітна плата керівника становила 198,5 тис грн, з яких посадовий оклад на суму 173,4 тис грн.

Акціонерне товариство «Аграрний Фонд», засноване у 2003 році Кабінетом Міністрів України і позиціонує себе на ринку як гарант продовольчої безпеки України.

Основне завдання товариства – формування запасів зерна, підтримка вітчизняних сільгоспвиробників та вплив на ситуацію на аграрному ринку. Спеціалізується на оптовій торгівлі зерном та виробами борошномельно-круп’яної промисловості.

Джерело: glavcom.ua

 



Попит на український ячмінь падає попри зростання цін на кукурудзу

У порівнянні з попереднім сезоном основні імпортери: Саудівська Аравія, Алжир, Йорданія, Ізраїль, Катар та ЄС скоротили закупівлі українського ячменю, тому його експорт в поточному сезоні склав лише 4,12 млн т, що на 5% поступається відповідному показнику попереднього року.

В березні Україна експортувала 131 тис т ячменю, що на 116% перевищує показник лютого та на 58% поступається показнику березня 2020 р, а у квітні експорт знизився до 23 тис т.

Найбільшим покупцем українського ячменю залишається Китай, частка якого за підсумками 9 місяців сезону склала 69% загального експорту.

Ціни на кукурудзу та пшеницю в Україні за тиждень виросли в порту на 15-20 $/т до 265-270 $/т та 250-255 $/т відповідно, тоді як ціни попиту на травневі поставки ячменя залишилися на рівні 220-225 $/т внаслідок відсутності попиту. Форвардні ціни на ячмінь нового врожаю складають 220-230 $/т з високою премією для поставок на Китай.

За оцінками УЗА, в поточному сезоні врожай ячменя в Україні може сягнути 8,2 млн т (8 млн т у 2020/21 МР), а експорт – 4,2 млн т, що відповідатиме рівню 2020/21 МР.

Станом на 22 квітня ярим ячменем в Україні засіяно 1,2 млн га або 87% запланованих площ.

Виробництво ячменя в основних країнах-експортерах залишиться на рівні минулого року, і лише Канада може суттєво збільшити врожай та експорт.

В Росії станом на 27 квітня ярим ячменем засіяно 1,6 млн га або 20,7% від прогнозу, що значно поступається торішнім темпам. За оцінками Русагротрансу, врожай ячменю у 2021/22 МР зменшиться у порівнянні з попереднім сезоном з 20,9 до 20,2 млн т.

У квітневому звіті Єврокомісії прогноз виробництва ячменя країнами ЄС у 2021 р. знизили з 56,3 до 56 млн т.

Статистичне бюро Канади прогнозує, що внаслідок високих цін та низьких запасів місцеві виробники збільшать у 2021 р. площі сівби ячменя на 13,9% до 3,48 млн га, завдяки чому врожай виросте на 5-8%.

Джерело: graintrade.com.ua



Культура споживання вина в Україні тільки зростає

Про це ексміністр енергетики, та ексголова Одеської облдержадміністрації, а тепер власник відомої виноробні «Колоніст» Іван Плачков розповів у інтерв’ю журналу «Садівництво по-українськи». 

«Сподіваюся, що за цей час криза з локдаунами закінчиться, HoReCa відкриється. Адже культура споживання вина в Україні тільки зростає, і український споживач зажадає все більше і більше якісних вин, – сказав Іван Плачков. – Наше вино тут має попит, нині пожвавилися продажі в інтернет-магазині. Тому ми прогнозуємо, що все має налагодитися».

За його словами, через карантини та закриття HoReCa продажі впали. У готелях та ресторанах продавалося 20–30% продукції «Колоніста». 

«Експорт також відбувається важко, причому у всіх країн, – додав винороб. – До цього ми постачали в Польщу партії більше, ніж тепер. У Канаду відправили невелику партію. У 2019 році уклали контракт із Китаєм, але все зупинилося. Ситуація дуже й дуже важка».

Однак з тим, що торішній урожай у «Колоніста» був меншим, підприємство купило виноград у партнерів і переробило запланований обсяг — приблизно 300 тис. пляшок. Зокрема 20 тис. Біссера — класичного ігристого вина, зробленого методом шампанізації 280 тис. пляшок тихих вин.

«Після того як посадимо нові плантації, через 2–3 роки плануємо вийти на 500 тис. пляшок. Це буде максимум того, що вироблятиме «Колоніст», – поділився Іван Плачков.

 

Джерело: AgroTimes