Чому влада не вирішує питання з китайським кредитом ДПЗКУ
У 2011 році Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) уклала контракт із Китаєм. Золотий ринок Піднебесної відкривав для аграрної України серйозні перспективи. І вже у 2012 році Київ отримав кредит у 1,5 млрд. доларів США на поставки зерна китайської компанії ССЕС.
Громадський і політичний діяч Михайло Апостол розповідає, що за умовами угоди, обсяг поставок був визначений у межах 2-4 млн. тонн на рік. На думку економістів, ця кредитна лінія врятувала Україну від дефолту і на той момент стала справжнім успіхом.
Ейфорія від успіху минула, коли у 2016 році Національна поліція України почала детально вивчати суть контракту:
По-перше, з’ясувалося, що 200 млн доларів США з китайської кредитної лінії просто десь розчинилися.
По-друге, після вивчення контракту у слідчих виникли питання стосовно багатьох його пунктів. Деякі з них очевидно “розмиті” на користь Китаю, інші допускають трактування на будь-який смак;
«Положення явно дискримінаційне, особливо, якщо враховувати, що з моменту підписання договору долар значно виріс, а ціна зерна на той час знизилася майже удвічі»,- коментує Апостол.
Крім того китайська сторона почала все частіше висловлювати невдоволення станом виконання контракту.
Зі свого боку Київ просить внести зміни до ряду пунктів Генеральної угоди. Наприклад, ДПЗКУ пропонує переглянути положення контракту в частині ексклюзивного партнерства, яке зобов’язує корпорацію поставляти товар виключно компанії ССЕС. При цьому китайська сторона не завжди забезпечує ліквідний попит на товар і, в разі продажу зерна іншим компаніям, вимагає виплати штрафних санкцій.
«Спори про виконання контракту видаються цілком обґрунтованими, і не виключено, що угода з самого початку підписувалася на невигідних офіційному Києву умовах. Адже пазли склалися так, що підприємство одразу створювали для того, аби “вимивати” через нього гроші»,- пише Апостол.
Сьогодні вибудувати роботу підприємства так, щоб воно було не збитковим та ще й приносило дохід – задача нереальна. Тим більше, що постійно виявляються все нові і нові корупційні схеми угоди. А воювати економічно з Китаєм – це підписати собі смертний вирок.
«На жаль, поки в цьому питанні на владному Олімпі тиша. Просто час від часу відбувається зміна керівництва компанії»,- резюмує він.
Джерело: agrotrend.com.ua