Як землетрус в Туреччині позначиться на глобальному ринку продовольства
Сільське господарство виявилося найбільш постраждалою галуззю турецької економіки – і це відчує весь світ, включаючи Україну.
Туреччина поступово відходить від шоку, спричиненого найпотужнішим із 1939 року землетрусом, – і починає аналізувати не лише гуманітарні, а й економічні його наслідки. Серія найсильніших підземних поштовхів магнітудою 7,8 бала 6 лютого зачепила 10 провінцій на півдні країни, які генерували близько 9% ВВП.
Кількість загиблих досі уточнюється, але вже перевищила 35 000 осіб. Постраждали 13,5 млн людей – 15,7% населення Туреччини.
За приблизними оцінками, вартість одних лише зруйнованих квартир становить $6,3 млрд, а з урахуванням постраждалих нежитлових будівель – $10 млрд. Згідно з підрахунками Bloomberg, криза може коштувати країні, чия економіка 2022 року досягла $862 млрд, 5,5% ВВП.
Офіційні дані про економічне зростання Туреччини за 2022 рік будуть оприлюднені наприкінці лютого. Очікується, що показник опиниться в діапазоні від 6 до 7%. Прогноз на 2023 рік становив 5%, але з урахуванням наслідків землетрусу експерти вважають більш реалістичною дельту збільшення економіки на 3%. У результаті дефіцит державного бюджету, який прогнозується на рівні 3,5% ВВП у 2023 році, ймовірно, зросте до 5% ВВП.
При цьому структура економічної шкоди нерівномірна в різних галузях. Символічно, що кадри тектонічного розлому, що облетіли весь світ, проходять через оливкову рощу. Саме сільське господарство отримало сумне лідерство серед втрат від катаклізму. Але наслідки цієї шкоди відчує і зовнішній світ, оскільки Туреччина, яка має четверту економіку в Європі, є активним експортером та імпортером продовольчих товарів.
Mind розбирався, як наслідки турецької катастрофи позначаться на економіці регіону та чи можуть суттєво зачепити Україну.
Чи рівномірно розподілено збитки у постраждалих провінціях? Ні, сума втрат похідна від економічного потенціалу на момент катастрофи.
Чому агропромисловий комплекс в економічному сенсі найбільше постраждав від катаклізму? Насамперед, через значимість цієї галузі для Туреччини.
Частка сільського господарства оцінюється у 6,6% ВВП, але це оманлива скромність. За даними Світового банку, приблизно половина території країни зайнята сільським господарством, і приблизно кожен п’ятий громадянин Туреччини працює у цій галузі.
На десять постраждалих провінцій припадає 15% всього аграрного ВВП, вони утворюють потужний сільськогосподарський хаб. Також, через стратегічне розміщення цих областей, від них «заживлені» багато великих міст, зокрема Стамбул.
Oxford Economics прогнозує, що глобально короткострокові збої у роботі провінцій зменшать ВВП країни на 0,3–0,4%.
Які ризики у розрізі аграрних секторів? За даними турецьких ЗМІ, загальне виробництво сільськогосподарських культур у зоні землетрусу складає:
- пшениця – 2,9 млн т, 20,3% від валового збору Туреччини;
- кукурудза (зерно) – 2,7 млн т, 40,2%;
- кукурудза (силос) – 2,6 млн т, 9,7%;
- ячмінь – 653 000 т, 11,9%;
- бавовна – 1,6 млн т, 71,2%;
- кавун – 1,1 млн т, 31,9%;
- мандарин – 736 000 т, 80,7%.
Загальна кількість тварин у постраждалих провінціях:
- курка на м’ясо – 15 млн гол., 5,5% від загального поголів’я Туреччини;
- курка-несучка – 11 млн гол., 9%;
- вівці – 672 000 гол., 16,3%;
- кози (вовняні та інші породи) – 2,6 млн гол., 21,5%;
- ВРХ – 1,1 млн гол., 14,8%;
- індики – 563 800 гол., 12%;
- гуси -109 400 гол., 7,4%.
Постраждалі провінції відігравали помітну роль у національному турецькому експорті
2022 року експорт із 10 провінцій сягав $21,5 млрд, що становить 8,5% усього турецького експорту. На Газіантеп припала половина всього обсягу.
У провінції Хатай знаходиться морський порт, який сполучає країни Близького Сходу ($4,1 млрд експорту) і Адана ($3,1 млрд експорту).
Чи було надано підтримку саме аграрному сектору? Так, але чи порівнянна вона з масштабом трагедії – невідомо.
Міністерство сільського та лісового господарства Туреччини відправило до постраждалих регіонів 750 наметів для тварин, і цю кількість буде збільшено до 4000. З них 2000 наметів – ємністю 18 голів великої рогатої худоби та 32 овець і кіз. Інші 2000 наметів вміщують дев’ять голів ВРХ та 16 овець.
Також до постраждалих регіонів направлено 1700 тонн комбікормів для тварин.
Як відчуватиметься турецька криза на глобальному рівні? Туреччина – найбільший виробник деяких видів горіхів (наприклад, фундука), сади якого були зосереджені у зоні землетрусу. Відповідно, ціни на цей товар можуть зрости. Експорт овочів та фруктів із постраждалих провінцій неминуче загальмується.
Також збільшиться залежність Туреччини від імпорту продовольства.
Чого чекати Україні? Ключове питання – робота «зернового коридору» – ймовірно, не загостриться через катастрофу, оскільки порти Босфору не постраждали. З поправкою на загальний хаос можливе ще більше уповільнення інспекцій та загалом комунікацій у Координаційному центрі, але навряд чи воно буде суттєвим.
Однак потреба Туреччини в імпорті продовольства – зокрема, пшениці та борошна, які і раніше закривалися за рахунок України, швидше за все, зросте. І покрити її країна, яка претендує на роль миротворця та де-факто контролює морський експорт зерна з України, може запропонувати на своїх – тобто пільгових – умовах.