Як змінився агрофуд у зв’язку з війною: підсумки цього року та тенденції наступного

У Києві відбувся захід для агротех спільноти – Agri Food Startup Meetup & Networking, під час якого гості та спікери поговорили про сьогодення агропродовольчої сфери, визначили головні виклики війни, проблеми, обговорили доступні інновації, найкращі стартапи, дискутували з питань співпраці з корпораціями та залучення інвестицій.

Про це повідомила пресслужба УКАБ.

Так, основними факторами впливу на агропродовольчу сферу в 2022 році стали: часткова тимчасова окупація територій, зламані логістичні ланцюги, вимушене переселення громадян, падіння доходів. До того ж, вторгнення рф в Україну спричинило рекордне зростання цін на продовольство в світі, особливо на зерно та рослинні олії. В останні місяця допомогло стабілізувати ситуацію відновлення експорту з морських портів.

Варто враховувати й те, що купівельна спроможність громадян значно знижується в цьому році, оскільки у 78% українців від початку вторгнення росії зменшилися доходи, до того ж кількість споживачів також є нестабільною – близько 10-11 млн виїхали з України, однак, за різними оцінками, 7 млн вже повернулися.

“Також суттєвими трансформаціями цього року стали зміна ланцюгів експорту та блокада портів. З агропродовольчої сфери це найбільше вдарило по виробництву зерна. Так, вартість логістики з центральних областей України до портів складала $30/т в 2021 році, а з блокадою портів, зростанням тарифів на вантажні перевезення, вартість логістики до портів Румунії чи Польщі склала $180-200/т. Фактично тепер виробництво зерна в Україні є збитковим, оскільки витрати на його доставку «з’їдають» близько 2/3 від ціни”, – наголошує генеральний директор УКАБ Роман Сластьон. 

Як результат в 2023 році варто очікувати, що аграрії будуть зменшувати посіви зернових на 22% від підконтрольних Україні сільськогосподарських угідь, натомість посіви олійних зростуть на 32%. В підсумку – прогнозований вал зерна може скласти 34 млн т, а олійних культур – 13,2 млн т.