178171
182818

Аграрна наддержава чи країна-колонія: що чекає на Україну в майбутньому

Про це пише etcetera.media.

З часів незалежності Україна є одним з головних постачальників сировини у більш  багаті і розвинені країни. За словами економіста Віктора Скаршевського, країну-колонію, в яку перетворюється Україна, характеризує експорт сировини та експорт трудових ресурсів. Саме це ми зараз і спостерігаємо.

Однією зі сфер, які стрімко розвиваються і якими пишається український уряд, є сільське господарство. Наприклад, в середині 2000-х років сільське господарство займало в економіці України близько 6-8%. Сьогодні воно складає 15%. За прогнозами експертів, аграрний сектор у найближчі роки тільки зростатиме.

Голова правління Credit Agricole Bank Жан-Поль Пьотровскі заявив, що Україна за останні роки продемонструвала вражаючий прогрес в аграрному секторі, але потенціал ще великий. Він вважає, що Україні необхідно збільшити фінансування аграрного сектора. Тоді до 2020-х років країна зможе збільшити виробництво зернових до 100 млн тонн.

Економіст Віктор Скаршевський підкреслив, що більшість міжнародних фінансових компаній дають Україні кредити в основному на створення та поліпшення інфраструктури експорту сировини. Перш за все, сільськогосподарської. На підтвердження його слів можна навести слова Жан-Поля Пьотровскі, який заявив, що Credit Agricole Bank готовий підтримати малі, середні підприємства і ферми від 200 до 400 гектарів.

Україна дійсно вирвалася в трійку лідерів серед експортерів агропродукції в ЄС. При цьому, загальні темпи українського експорту падають. Торговий представник України Наталія Микольська, розповідаючи про досягнення України на ринках ЄС, прямо заявила, що «Україна увійшла в ТОП-3 країн, які фактично годують ЄС».

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, у свою чергу, заявив, що аграрний сектор в Україні є драйвером для зростання економіки. Однак поки українська влада прямує до отримання звання «аграрної наддержави», економісти застерігають: чим більша частка сільського господарства в економіці, тим бідніша країна.

Незважаючи на рекордні врожаї і хороші перспективи, робити ставку на сільське господарство – пропаща справа. Безумовно, вітчизняний агросектор потребує підтримки держави, однак він не здатний привести Україну до економічних успіхів. Згідно зі статистикою, найбідніші країни в світі мають найвищу частку сільського господарства в своїй економіці. При цьому мова йде про ручну інтенсивну працю.

Замість того щоб остаточно закріплювати за Україною статус відсталої країни-колонії, владі необхідно спрямувати всі сили на розвиток високотехнологічних галузей. Замість цього в Київському політехнічному інституті ім. Сікорського закрили єдиний в Україні профільний факультет, на базі якого вчили фахівців ракетно-космічної галузі. Дійсно, навіщо аграрній країні думати про освоєння космосу.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Зрошування підвищить врожайність на 8 млн тонн

Про це йдеться в доповіді «Про підсумки діяльності Національної академії аграрних наук України за 2017 рік та основні завдання на перспективу» Президента НААН Ярослава Гадзало, пише УАК.

За його словами, така стратегія відновлювання зрошення принесе користь не тільки врожаю зернових, а й іншим культурам.

«Розроблено проект Стратегії відновлення та розвитку зрошувальних та дренажних систем в Україні до 2030 року. Завдяки цьому щорічно додатково планується отримувати 8 млн тонн зернових, 3,5 млн тонн технічних культур та 11 млн тонн плодоовочевих загальною вартістю біля 135 млрд грн», — повідомив Ярослав Гадзало.

За підсумками минулого року, до Національного генетичного банку України залучили 3,0 тис. зразків рослин з 56 країн світу, в т.ч. 1563 зразки — з України та 1485 зразків — із зарубіжних країн.

«Проведено експедиції до Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської і Харківської областей для збору місцевих зразків генофонду рослин. Зібрано 417 зразків, що належать до 164 видів рослин, з яких 76 культурних і 88 дикорослих», — йдеться у доповіді.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі не обмежуватиме імпорт нафтопродуктів

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прислухалась до думки громадськості, що запровадження бар’єрів на імпорт може призвести до дестабілізації ринку моторних палив, виникнення дефіциту та стрімкого зростання цін як на паливо, так і на інші споживчі товари, пише УКАБ.

Нагадуємо, що 17 квітня УКАБ звертався до Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва щодо недоцільності обмеження імпорту, оскільки це призведе до дефіциту на внутрішньому ринку, зростання цін на продукцію сільськогосподарського призначення, а в кінцевому результаті і на продукти харчування, адже паливні матеріали складають значну частку собівартості.

«УКАБ вважає, що потрібно працювати над підвищенням ефективності діяльності всіх галузей економіки та зростанням вільної та прозорої конкуренції, а не створення штучних монополій, котрі призводять до збитків багатьох виробників заради інтересів одного», - зазначив Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Ваш вибір 'Цікаво'.


Найбільший в Україні виробник цукру різко скоротив продажі

Про це компанія повідомила на Варшавській фондовій біржі, передає НВ.

Крім того, реалізація пшениці за вказаний період впала вдвічі - до 50,2 тис. тонн, кукурудзи - на 45%, до 90,9 тис. тонн, соняшнику - на 17%, до 20,4 тис. тонн.

У той же час продажі соєвого масла зросли на 14% - до 12,62 тис. тонн, соєвого шроту - на 10%, до 42,18 тис. тонн, молока - на 9%, до 27,97 тис. тонн.

Компанія зазначає, що одночасно середні ціни на цукор за цей період знизилися на 13%, на кукурудзу - на 9%, соєвц олію - ​​на 5%, на соняшник і молоко - на 2%, тоді як пшениця подорожчала на 15%, а соєвий шрот - на 5%.

З урахуванням наведених даних, сумарні продажі Астарти зазначеної продукції склали в першому кварталі цього року 2,787 млрд грн, що на 32,1% менше, ніж в першому кварталі минулого року.

Агропромхолдінг Астарта - найбільший виробник цукру в Україні з часткою виробництва близько 25%, земельний банк якого становить 245 тис. га. Також компанія займається виробництвом молока та переробкою сої.

У 2017 році Астарта скоротила чистий прибуток на 25,2% - до майже 1,8 млрд грн при зростанні виручки на 31,8% - до 13,7 млрд грн.

Компанія здійснює діяльність в Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській і Харківській областях.

Найбільшими акціонерами Астарти є бізнесмен Віктор Іванчик і міжнародна фінансова група Fairfax Financial Holdings Limited, акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Нова спільна сільськогосподарська політика ЄС буде заохочувати молодь до фермерства

Для молодих фермерів найбільшими перешкодами для інвестицій в сільське господарство є доступ до землі і кредитам. Нова САР (Common Agricultural Policy - Спільна аграрна політика) має впровадити механізми та інструменти, які повинні виправити ситуацію, пише propozitsiya.com з посиланням на Еuractiv.

На обидва ці чинника (доступ до землі і кредитам) впливають національні закони про оподаткування і землекористування. Втім, це не означає, що на рівні ЄС не можуть бути прийняті рішення, щоб полегшити доступ до цих ресурсів молодим фермерам.

«Без гарантії довгострокового землекористування ви не можете займатися фермерством. Без кредиту у вас немає необхідного стимулу для того, щоб ваш бізнес розвивався», - сказав Яннес Маєс, президент Європейської ради молодих фермерів (CEJA).

Прагнучи прискорити оновлення поколінь в агросекторі, Комісар ЄС з питань сільського господарства Філ Хоган недавно сказав, що молодим фермерам потрібно виділити «особливе місце» в новій САР (вступить в силу після 2020 року), надаючи їм додаткові стимули.

«Ми повинні розуміти, що сільське господарство з його низькою віддачею від інвестицій працює з інвестиціями протягом десятиліть і навіть поколінь. Це означає, що в світі, де швидко змінюються споживчі моделі і нестабільні короткострокові політичні рамки, молодим фермерам складно будувати наперед плани», - додав Маєс.

Посилаючись на наступну CAP, він зазначив, що вжиті заходи повинні бути спрямовані на заохочення передачі землі між поколіннями, додаткову фінансову допомогу молодим фермерам через програми підтримки, адекватні інструменти управління ризиками та заходи з охорони навколишнього середовища.

«Залучення молодих, амбітних, часто добре освічених фермерів в сільське господарство є найкращою гарантією того, що сільське господарство ЄС буде розвиватися і продовжувати впроваджувати інновації в таких областях, як економічний розвиток, екологічний прогрес і соціальна інтеграція», - підсумував він.

Ваш вибір 'Цікаво'.


AGROPORT в дії: Президент закликав фермерів виходити на європейський ринок

Теґи: 

Захід мав величезні масштаби і проводиться в міжнародному аеропорту ім. Данила Галицького. Найкращі виробники, високі посадовці, міжнародні експерти і тисячі відвідувачів – виставка вражає розмахом. Відвідав виставку і Президент України Петро Порошенко.

–Мій візит заздалегідь не планувався, але я не міг пропустити такої нагоди. Аграрна галузь надто важлива для нашої держави. Ми зараз завойовуємо європейський ринок, і якщо великі аграрні підприємства там давно представлені, то моя задача як Президента підтримати дрібних та середніх виробників: дати інструменти, в тому числі фінансові, створити певні структури, які б консультували  та навчали фермерів. Маємо об’єднати найкращі в світі українські землі з передовими європейськими технологіями. Результатом цього Форуму має стати створення саме таких інструментів, – заявив Гарант.

У Львові захід проводиться втретє, а загалом по Україні вже всьоме. Справа в тому, що AGROPORT UKRAINE максимально орієнтується на виробника і враховує регіональні особливості. Тому виставка цього року проходитиме в трьох містах: Львові, Херсоні та Харкові. Розпочали із Західного регіону.

–Ми не просто організовуємо насичену програму, а робимо акцент  на регіональних особливостях. Тому компанії-учасники пропонують саме ті технології та техніку, які найкраще підходять саме для західного регіону, – говорить  Дмитро Титаренко, генеральний менеджер проекту «AGROPORT UKRAINE».

Окрім експозиції тут проходять численні ділові зустрічі  та стратегічні сесії з найактуальніших питань сільських територій та розвитку АПК. Такий інтерактивний майданчик, де можуть зустрітися усі учасники цього процесу: фермери, бізнес, влада, представники громадськості; показати свої досягнення та обговорити проблеми.

До речі,  захід входить в офіційний календар ООН. AGROPORT West Lviv 2018 проводиться за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України та Львівської обласної державної адміністрації. Організували його Департамент агропромислового розвитку  Львівської облдержадміністрації та Aviabrand LLC.

До Львова учасники, а їх більше 200, приїхали з усієї України – вони представляють сучасну аграрну техніку, новітні технології  вирощування та переробки продукції, новинки селекції  тощо. А серед відвідувачів багато фермерів – вони приїхали з Львівської, Волинської, Рівенської, Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької, а також з інших регіонів України.

Цьогорічна виставка порівняно з попередньою збільшилася майже у півтора рази. Не тільки виставковими метрами, а й насиченими дискусіями – тільки першого дня пройшло 6 конференцій. На всіх були присутні експерти з України та закордону. Серед ключових тем – розвиток сільських територій, тваринництво, рослинництво, вирощування ягід, овочівництво, садівництво, рибне господарство, бджільництво. Новою, але найбільш обговорюваною,  стала органічна тематика, на якій власним досвідом та кейсами поділилися найактивніші виробники органічної продукції зі всієї країни.

–Органічне виробництво надзвичайно швидко розвивається у всьому світі, а Україна має величезний потенціал для розвитку цього напрямку, –  сказала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, яка спеціально прилетіла відвідати виставку. – Органічне виробництво має всі шанси  стати провідним напрямком для нашого АПК. Але воно тісно пов’язане з якістю ґрунтів. Будемо відверті: перші роки незалежності в агробізнесі був період дикого накопичення капіталу, якою ціною давалися ці прибутки ніхто не думав. Тепер ми мусимо виправляти цю ситуацію. І агровиробники, на щастя, це чудово розуміють. Ми бачимо величезну зацікавленість такими напрямками як нульовий обробіток землі, органічним виробництвом. Крім того, ці напрямки потребують чимало людської  праці – значить, створюються робочі місця на селі. Сучасне сільське господарство вимагає відповідної техніки – підтягується машинобудування.  Галузь АПК надзвичайно широка і на AGROPORT вона добре представлена.

– Довгий час аграрний сектор вважався дуже консервативним, але сьогодні це одна з найбільш модернізованих галузей, і одна з найбільш рентабельних, – сказав на відкритті заходу голова Херсонської обласної адміністрації Андрій Гордєєв (область наступною проводитиме AGROPORT). – Для нашої області, наприклад, саме АПК дає основні надходження до бюджету – 34%. І я пропоную цей ланцюжок доданої вартості формувати спільно.  І як ви всі знаєте, з кавунами нам це дуже добре вдається. Херсонщина вирощує, а Львівщина експортує до Європи.

Наприкінці першого дня також відбулося урочисте вручення відкритої премії AGROPORT AWARD, якою відзначено підприємства агропромислового комплексу Львівської області, що забезпечують інноваційно – інвестиційний розвиток,  є  сумлінними платниками податків та підтримують соціальні проекти розвитку села. Переможців було визначено у 17 номінаціях. За традицією, нагородження відбувалося у музейно-культурному комплексі «Львівярня». Частувала гостей компанія CARLSBERG UKRAINE, яка є давнім партнером AGROPORT UKRAINE.

Загалом захід тривав три дні.  На другий день, Львівщина поділилася своїм досвідом у напрямку Climate Frendly Farming, що спрямовані на вирішення проблем адаптації сільського господарства до змін клімату. Окрім того, пройшов День українсько-латвійського сільського господарства; конференція «Найсучасніші новації в створенні рентабельних горіхових садів»; форум «Ягідництво та кооперація» тощо. А також  багато цікавих семінарів та воркшопів для фермерів.

21 квітня була особлива програма: спеціально до 5-ої річниці форуму в Україні було запущено новий проект – Українське Трипілля. На полях у с. Скнилів  (за ТрансСервіс-1) проводилися тест-драйви позашляховиків та сільгосптехніки. А також встановлено новий український рекорд: було зварено більше 3 тонн каші з органічних продуктів (усі мають відповідні сертифікати). Також там пройшов Фермерський ярмарок та Фестиваль вуличної органічної кухні.  

 

Ваш вибір 'Подобається'.