182818
178171

Чому аграрний південь може стати пустелею

Про це Громадському радіо розповів директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко, повідомляє АgroРolit.com.

Експерт зазначив, що степінь загрози дефіциту води залежить від змін клімату.

"В Україні темпи підвищення середньорічної температури є найвищими серед країн Східної Європи — за останні 25 років склали близько одного градуса. Якщо ті прогнози, які були виконані в Гідрометеорологічному інституті за декількома кліматичними моделями, збережуться, то до 2100 року це підвищення температури складатиме 3,2 – 3,3 градуса. Процес змін клімату характеризується досить істотним зростанням температури на фоні практично незмінної кількості опадів або незначного зростання. А це зумовлює різке зростання сумарного випаровування — формується додатковий дефіцит. Те, що випадає як опади, надходить із поверхневим стоком із інших територій, випаровується з більшою інтенсивністю, внаслідок цього зменшуються запаси поверхневих і підземних вод. Цей процес супроводжується ще й тим, що погіршується якість води", — сказав М. Ромащенко.

За його словами, площі зрошення в Україні з 2,5 млн га скоротилися до менш ніж 500 тисяч. До того ж, держава не турбується питаннями зрошення.

"З 1990 року практично жодної копійки в розвиток зрошення, дренажу, за виключенням утримання, не вкладається і не фінансується. Це загальновідомі речі. Тому площі зрошення з 2,5 млн га, які були в Україні, скоротилися до менш ніж 500 тисяч. Це дуже сильно загрожує опустелюванню півдня України. З тих 3,3 млн га осушувальних систем, які в нас є на півночі, сьогодні в нормальному проектному режимі, коли здійснюється водорегулювання, використовується менш ніж 500 тисяч", — пояснив експерт.

Він вважає, що якщо в найближчий час Україна не відновить свій зрошувальний потенціал, то його буде втрачено. Тоді, за вище згаданим кліматичним прогнозом, до 2100 року вологі умови в Україні збережуться тільки на півночі або на частині Волинської області – навіть Полісся стане вододефіцитним.

Ваш вибір 'Цікаво'.


ТОП-3 країни-імпортери українського ріпаку

Про це свідчать дані Держстату, пише agravery.com.

ТОП-3 країн-імпортерів насіння ріпаку з України виглядає так:

  1.  Португалія — 38,47 тис. тонн або на $16,82 млн;
  2. Нідерланди — 25,38 тис. тонн або на $11,09 млн;
  3. Ізраїль — 6,56 тис. тонн або на $2,87 млн. 


Зазначимо, що Україна за 2017 рік експортувала 2,14 млн тонн насіння ріпаку на суму $881,67 млн.

Нагадаємо, за січень-лютий 2017 року Україна експортувала 64,84 тис. тонн ріпаку на суму $26,49 млн.



Уряд затвердив критерії у сфері охорони прав на сорти рослин

Відповідна постанова від 21 березня 2018 р. № 200 опублікована на Урядовому порталі.

Згідно з документом до таких критеріїв відносяться:

- набуття та використання юридичними та фізичними особами прав інтелектуальної власності на сорти рослин згідно з вимогами законодавства з охорони прав на сорти рослин;

- проведення експертизи заявки на сорт рослин;

- ввезення в Україну садивного матеріалу (насіння) незареєстрованих в Україні сортів рослин.

Згідно з встановленими критеріями суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.

Відповідно визначено періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Зокрема, планові заходи здійснюються з такою періодичністю:

- з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на два роки;

- із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;

- з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.

Рішення прийняте на виконання Закону України «Про охорону прав на сорти рослин».



Швейцарський зернотрейдер відкриває представництво в Україні

Про це АПК-Информ повідомила керівник аналітичного відділу компанії Олена Нероба.

Відкриття офісу компанії в Україні обумовлено зростаючим впливом Чорноморського регіону на світову торгівлю.

«До нового сезону планується відкрити український офіс, завданням якого є закупівля кукурудзи, пшениці, ячменю, продуктів переробки та постачання на СРТ для подальшого продажу на FOB/CIF кінцевим споживачам. Ми формуватимемо команду, яка відповідає парадигмам МРС: глибоке знання ринку, мобільність, оперативність і націленість на результат», — зауважила Нероба.

Також вона зазначила, що середній обсяг угоди складатиме 15 тис. тонн зернових або 10 тис. тонн продуктів переробки, а закупівлю компанія має намір здійснювати безпосередньо у виробників.

«Плани досить агресивні — вийти на мільйон тонн поставок в сезон. З огляду на, що у нас вже є досвід поставок на традиційні для України ринки, компанія посилить присутність товарів українського походження в цих країнах. Крім того, зараз активно опрацьовуються Китай, Пакистан, Єгипет та Ізраїль», — підсумувала Олена Нероба.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Через більшу рентабельність кукурудза може потіснити посіви сої та ріпаку

Експерти вважають, що кукурудза може замінить посіви сої, ціни на яку можуть впасти після скасування відшкодування ПДВ. Про це повідомляє Grain Trade, пише УкрАгроКонсалт.

«Рентабельність вирощування кукурудзи була високою і при рівні ціни в порту 150-155 $/т, а при форвардній ціні 170 $/т, виробники будуть збільшувати площі посівів зернової за рахунок посівів сої, ціни на яку в новому сезоні можуть істотно впасти через скасування відшкодування ПДВ при експорті, що призведе до зупинки експорту сої з України і зниження внутрішніх закупівельних цін», — йдеться в повідомленні.

Українські аграрії також можуть відмовитися і від посівів ярого ріпаку в цьому сезоні, замінивши його на експортні культури. Таку думку в матеріалі Latifundist.com висловив засновник і генеральний директор консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт», к. е. н. Сергій Феофілов.

«Оператори ринку, в першу чергу, фермери, не готові до настільки радикального зміни правил гри. Озимий ріпак посіяний, виходячи з можливості і прибутковості його експорту, площа під ярим ріпаком, швидше за все, скоротиться в 2018 році. До речі, можливе подальше зростання «сірої» економіки як реакція на непередбачуваність та нестабільність законодавства», — вважає експерт.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Пивні гіганти завершують злиття в Україні та Росії

Компанії підписали зобов’язальну угоду щодо операції, її закриття очікується до кінця березня, повідомив Efes, пише Інтерфакс-Україна.

Компанія також розкрила структуру операції: її "дочка" Efes Breweries International N.V. внесе 99,999% частки "Пивоварні Москва-Ефес" у нову дочірню компанію Efes - AB InBev Efes B.V. Потім AB InBev Western European Holding внесе в цю компанію свої російські та українські активи, а натомість отримає нові акції AB InBev Efes.

Після завершення додаткової емісії Efes Breweries International і AB InBev Western European Holding володітимуть по 50% акцій AB InBev Efes.

Оцінка вартості російських та українських активів AB InBev у рамках операції - $1,002-1,223 млрд (на основі методу дисконтування грошових потоків). Активи Efes було оцінено в $962 млн - $1,145 млрд.

Синергія від об'єднання оцінюється в $80-100 млн на рік за рахунок скорочення витрат.

Після завершення операції показники об'єднаної компанії будуть консолідовані у звітності Anadolu Efes. AB InBev не включатиме результатів у свою глобальну звітність, але враховуватиме отриманий прибуток як повернення інвестицій у спільне підприємство відповідно до розміру своєї частки.

Об'єднання операцій у Росії та Україні зміцнить конкурентні позиції брендів обох компаній і створить потенціал для майбутнього зростання. Амбіції об'єднаної компанії - стати лідером на ринках пива в Росії та Україні, йдеться в повідомленні Efes.

Нині лідер на російському ринку - данський пивоварний концерн Carlsberg. За даними Nielsen, які розкривала "Балтика" ("дочка" Carlsberg у Росії), частка данського концерну на російському ринку пива минулого року становила 31,9%. У Efes було 14,5%, у Heineken - 13,7%, у AB InBev - 10,5%.

На глобальному ринку Anheuser-Busch InBev посідає перше місце. AB InBev та Anadolu Efes, лідер на ринку Туреччини, в серпні минулого року підписали угоду про наміри об'єднати бізнес у Росії та Україні в рівних частках. Об'єднання є наслідком операції зі злиття AB InBev з SABMiller, яка була закрита в жовтні 2016 року і в результаті якої AB InBev отримала 24% акцій Anadolu Efes.

За даними аналітичної системи "СПАРК-Інтерфакс", АТ "САН Інбев" (російська структура AB InBev) у 2016 році збільшило виручку на 5,9%, до 41,7 млрд рублів, і скоротило чистий збиток до 1,84 млрд рублів із 9,77 млрд рублів роком раніше.

Глобальні компанії не розкривають показників на російському ринку. AB InBev повідомляла, що в 2017 році її виручка в Східній Європі знизилася приблизно на 1-3% (low single digits) здебільшого через обмеження обсягів виробництва і продажу пива в ПЕТ-тарі в Росії, яке призвело до скорочення ринку.

Портфель брендів AB InBev об'єднує марки Budweiser, Stella Artois, Beck's, Leffe і Hoegaarden, а також локальні бренди "Клинское", "Сибирская корона", "Чернігівське" та інші. Портфель Anadolu Efes містить бренди Efes Pilsener, Velkopopovicky Kozel, Bavaria, Pilsner Urquell, "Старый мельник", "Золотая бочка".