Ціни на український мед стрімко падають

Як повідомляють учасники медового ринку, в Україні на поточному тижні відбувається стрімке зниження середніх закупівельних цін на мед. Протягом кількох днів ціна впала з 32 до 28 грн/кг, хоча буквально пару тижнів тому, пасічники могли здати мед навіть по 35 грн/кг, пише  Agri Gator .

Українські експортери меду пояснюють ситуацію укріпленням національної валюти України по відношенню до долара та євро. Оскільки український мед експортується переважно до США та Євросоюзу, то оплата за нього надходить відповідно в доларах США, або євро, а це означає, що кожен кілограм експортованого меду коштує менше в гривні, навіть якщо ціна в валюті не змінюється.

Але зменшення ціни на мед не призвело до зменшення пропозиції меду на ринку. Скоріше навпаки – бджолярі говорять, що на заводи з переробки меду стоять черги пасічників, які готові погоджуватися на нижчі ціни, бо бояться, що ціна впаде ще більше. Адже зараз вони готують пасіки до зимового сезону і їм конче потрібні кошти.

Роздрібна ціна на мед також пішла вниз – протягом останніх тижнів вона впала з 130-150 грн/кг до 100 грн/кг і навіть нижче. При цьому пасічники, що продають мед вроздріб, зауважують, що продажі меду від зниження ціни не зростають, а, навпаки, лише падають.

Пасічники України в розпачі. Вони звинувачують в цій ситуації і експортерів меду, які, за їх словами, наживаються на бджолярах. Дуже часто лунає думка про те, що в низьких цінах на мед винуваті кондитери, що продають дешеві кондитерські вироби і дуже агресивно їх рекламують. Внаслідок цього, діти змалечку не знають смаку меду, і наступне покоління взагалі не буде купувати натуральний та корисний мед для споживання, віддаючи перевагу дешевим та шкідливим для здоров’я виробам з цукру.

Виробники меду говорять, що вони будуть скорочувати кількість вуликів, бо виробництво меду стає невигідним через такі ціни. Дехто з них навпаки говорить, що єдиним виходом з ситуації буде збільшення масштабів виробництва та максимальна механізація процесів виробництва меду, щоб зменшити витрати праці та зменшити собівартість виробництва. Експерти говорять, що допомогти пасічникам може також розвиток ринку послуг запилення сільськогосподарських культур, а також більш ефективний експортний маркетинг медових продуктів, який би дозволив підняти цінність українського меду в очах споживачів всього світу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З'явився текст законопроекту про ринок землі

Сьогодні, 20 вересня, з'явився текст законопроекту про ринок землі. Відповідний документ опубліковано на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України.

Законопроект пропонує дозволити покупку землі громадянам України, юридичним особам, територіальним громадам і державі. Іноземці зможуть отримувати землі у власність в порядку спадкування за законом. При цьому вони зобов'язані будуть продати її протягом року з дня набрання права власності.

Сукупна площа ділянок у власності фізичної або юридичної особи України, з урахуванням пов'язаних осіб, в межах однієї області не повинна перевищувати 15% земель сільськогосподарського призначення такої області; не повинна перевищувати 0,5% земель сільськогосподарського призначення України.

Пріоритетне право купівлі землі матимуть орендарі, за умови оплати за ціною, по якій вона продається. Українці з правом постійного користування, правом успадкованого володіння ділянками державної та комунальної власності мають право на викуп з розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок без проведення земельних торгів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Названо головних експортерів української курятини

Про це пише УНН із посиланням на інформаційне видання “Агробізнес України”.

“Курятина становить основу зовнішньої торгівлі в секторі. Обсяг експорту іншого м’яса та готових продуктів суттєво менший та спрямований переважно в країни СНД”, — йдеться у повідомленні.

Головним постачальником курятини за кордон визнано “Миронівський хлібопродукт” (МХП) Юрія Косюка. На плечах компанії — 87,9% експорту продукції.

Друге місце, із суттєвим відривом, розділяють “М’ясопереробний комплекс ЛТД” та птахокомплекс “Губин” . Компаніям належить по 2,5% експорту продукції.

На третьому місці — компанії “Агро-Овен” та птахокомплекс “Дніпровський”. Їм належить по 1,8% експорту курятини.

Також повідомляється, що головними замовниками української курятини за кордоном є Нідерланди. У 2018 році Україна поставила голландцям продукту на 113 млн дол.

На другому місці — Словаччина, із показником 59,9 млн дол., на третьому — Саудівська Аравія (57,8 млн дол.).

Крім того, минулого року Україна експортувала чимало курятини в Ірак та Німеччину — на 39,7 млн дол. та 32,1 млн дол. відповідно.

Також зазначається, що експорт української курятини протягом останніх чотирьох років зростає в середньому на 13% щорічно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині вирощуватимуть цикорій

Запропонований селом проект “Золотницька сотка” передбачає об’єднання зусиль місцевих підприємців, активістів та керманичів.

У сільській бібліотеці хочуть облаштувати кав’ярню, де гостей та завсідників пригощатимуть напоєм, який за смаком не поступається каві, але значно корисніший від неї.

Експертна рада розглянула “портфоліо” 116 сіл, серед яких визначила п’ять фіналістів. Незабаром вони представлятимуть та захищатимуть свої бізнес-плани, щоб отримати державну підтримку на їх реалізацію.

Цикорій вирощують досить широко, з його коріння добувають так звану цикорну каву, яку широко застосовують у кондитерській і спирто-горілчаній промисловості.

Заготовляють коріння восени, в дні після дощів, коли ґрунт розм’якає. Якщо корінь обкопати і взяти за верхівку, він легко витягується цілий і неушкоджений, довгий, як батіг (через це рослина в народі називається “Петровим батогом”). В сухі дні з землі вдається виривати самі тільки верхівки кореня.

 

Джерело: SEEDS.org.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Член Укрдержфонду підтримки фермерів вимагав хабар у розмірі 40 тис грн

Вказана особа вимагала та отримала зазначені кошти від одного з голів фермерського господарства у сумі 10 % від загальної суми наданої вказаному ФГ фінансової допомоги від Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, що становить 40 тис грн.

Особу затримано у порядку ст.208 КПК України.

Наразі вирішується питання щодо оголошення затриманому про підозру в скоєнні злочину за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням) та обрання запобіжного заходу.фонддержавного фонду підтримки фермерських господарств

Повідомляється, що наразі тривають першочергові слідчі дії.

Джерело: agro-yug.com.ua.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрна Юридична Конференція: про борги, рейдерство та ринок землі

23 жовтня 2019 року компанія "ПроАгро" проведе  IV Аграрну Юридичну Конференцію.

Цьогорічна конференція буде присвячена таким актуальним питанням як борги, зокрема, і їх прострочення, рейдерства в агробізнесі, а також купівлі-продажу та оренді землі. Захід складатиметься з трьох панельних блоків, на яких проблеми висвітлюватимуться з різних сторін.

Панель 1. Борги. Чи потрібно їх уникати? Що з ними робити коли їх багато і вони прострочені?

Кейс боржника
Кейс кредитора
Думка експерта
Думка колектора
Думка юриста
 

Панель 2. Рейдерство. Хижаки чи санітари лісу?

Кейс потерпілого
Кейс "рейдера"
Думка експерта
Думка Мін'юсту
Думка бізнес-омбудсмена
 

Панель 3. Земля. Купити, продати, орендувати.

Кейс орендаря
Кейс орендодавця
Кейс реєстратора
Думка експерта
Думка юриста

На IV Аграрній Юридичний Конференції ви зможете знайти відповіді на всі питання, які вас турбують, безліч корисної інформації і практичних кейсів, а також корисні знайомства та неформальне спілкування.

З питань участі звертайтеся:

тел./факс: (+38 044) 248-02-67, (+38 067) 243-38-03
e-mail:  [email protected]  [email protected],

Детальніше за посиланням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview