178171

Держгеокадастр і надалі залишатиметься реальним «хазяїном всія земель»

Про це в інтерв’ю АagroРolit.com. сказав заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

Експерт наголосив, що урядовий орган – Держгеокадастр – і надалі залишатиметься реальним «хазяїном всія земель».

"Президентський законопроект №7363, за великим рахунком, мав цікаву фішку – він передбачав фактичне «знищення» Держгеокадастру. Зокрема, ним пропонувалося передати реєстрацію земельних ділянок та всі функції із веденням земельного кадастру на місця – виконкомам місцевих рад та місцевими державними адміністраціям (аналогія з децентралізацією реєстрації речових прав на нерухоме майно); скасувати державну експертизу землевпорядної документації, яка вже давно перетворилася просто на елемент ручного маніпулювання", ­– сказав А. Мартин.

За його словами, передбачалося дуже багато хороших речей, які «перетворювали Держгеокадастр із величезного бюрократичного монстра з гігантськими корупційними повноваженнями на маленький компактний столичний орган влади, всі функції якого зводилися б, за великим рахунком, до адміністрування серверу з даними Державного земельного кадастру».

"Звичайно, реальні «господарі» Держгеокадастру спершу злякалися, а помилкою Адміністрації Президента стало те, що вони не «продавили» законопроект у грудні 2017 року в парламенті. Тому уряд отримав тайм-аут, який було використано для того, щоб «попрацювати» із народними депутатами та «завалити» законопроект. У Верховній Раді буває важко ухвалювати нові закони, проте зовсім не «валити» законопроекти – достатньо «домовитися» з декількома десятками народних депутатів, щоб вони просто не додали голосів – і навіть за найкращий законопроект не набереться 226 голосів. Водночас аргументацію, чому за нього не будуть голосувати, можна придумувати яку завгодно", – зауважив А. Мартин.

Також він підкреслив, що у Президента є можливість по-новому провести його в Раду.

"Будь-який президентський законопроект, котрий вноситься як невідкладний, можна розглядати за скороченою процедурою з відступанням від абсолютно всіх норм регламенту щодо часу. За великим рахунком, законопроект можна навіть за день проголосувати і прийняти в цілому. Питання – чи зможе президентська гілка влади мобілізувати необхідну кількість народних депутатів і змусити парламентську більшість дати необхідну кількість голосів. На початку Президент був налаштований децентралізацію проштовхувати, але, очевидно, «не все можуть королі» в нашій державі. Хоча, можливо, й сама АПУ в цьому винна: вони, як на мене, недостатньо активно просували цей законопроект", – наголосив А. Мартин.

Експерт додав, що Президент був дуже незадоволений, коли його законопроект провалили.

"Після провалу, наскільки мені відомо, Президент мав неприємну розмову із прем’єр-міністром. Думаю, що основні положення з президентського законопроекту – цілком чи частинами – все ж потраплять у парламент, а Держгеокадастр рано чи пізно буде ліквідовано", – уточнив А. Мартин.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українці за місяць випивають понад півмільйона пляшок грузинського вина

Про це повідомляє УНН з посиланням на Національне агентство вина Грузії.

Перше місце належить РФ. За 4 місяці поточного року Росія імпортувала 16,2 млн пляшок грузинського вина.

На другому місці - Україна. Імпорт грузинського вина Україною за 4 місяці становив 2,4 млн пляшок (600 000 пляшок на місяць).

Замикає трійку лідерів Китай. За 4 місяці поточного року Піднебесна імпортувала 1,1 млн пляшок грузинського вина.

Також повідомляється, що в січні-квітні поточного року Грузія поставила на експорт 25 млн пляшок вина, перевищивши показники 2017 року на 36%.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Скільки коштує рання картопля на українських ринках

За даними «Інфо-Шувар», на гуртових ринках України сьогодні вітчизняна картопля врожаю 2018 року пропонується по 25-30 грн/кг (0,8-0,96 EUR/кг). Напередодні минулих вихідних ціни ще тримались на позначці 50-60 грн/кг (1,61-1,93 EUR/кг). Продавці наголошують на тому, що в цьому році надзвичайно потужний тиск на ціни відчувається з боку імпортної картоплі. До того ж, на ринку ще залишаються великі перехідні запаси минулорічної картоплі.

Станом на 11 травня 2018 року, на найбільшому в Західному регіоні оптовому ринку ОРСП «Шувар» поряд з української ранньою картоплею пропонується імпортна картопля з Єгипту, Марокко та Франції. Найдешевша імпортна картопля коштує 18-21 грн/кг (0,58-0,68 EUR/кг), переважно це продукція виробництва Єгипту. Картопля з Франції пропонується по 23-25 грн/кг (0,74-0,8 EUR/кг).

«В порівнянні з минулим роком, ціни на ранню картоплю все ще трохи вищі, але виходячи з досить швидких темпів зниження, можна прогнозувати, що вже за тиждень ціна на продукцію досягне рівня минулого року або навіть опуститься нижче нього. Збільшення імпорту цього року має надзвичайно вагомий вплив на ціни внутрішнього ринку, – коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку східної Європи. – Але головне цінове падіння ще попереду, в попередні роки тільки за другу половину травня ціни на ранню картоплю встигали знизитись в 2-3 рази».

Фахівці ринку побоюються того, що вже за кілька тижнів у вітчизняних фермерів можуть виникнути досить серйозні проблеми з продажами. Вони будуть пов’язані з обмеженими можливостями експорту впродовж всього сезону реалізації, через відсутність сертифікатів про т.з «вільні від карантинних організмів ділянки». А це говорить на користь збільшення пропозиції на внутрішньому ринку і, відповідно, ще більшого зниження ціни.

«Ті виробники, які не встигли до кінця квітня подати заявку на оформлення «вільних ділянок», сьогодні, на жаль, не можуть розраховувати на ринок країн Євразійського союзу, перш за все, йдеться про поставки до Білорусі. Але ті виробники, які встигли подати заявки, в 2018 році суттєво розширили площі під ранньою картоплею. Тому загальний обсяг експорту, сподіваюсь, суттєво не постраждає»,- розповідає Оксана Руженкова, виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі (УАВК).

«Традиційно, ми починаємо експортувати ранню картоплю в Білорусь в кінці травня. Цього року для того, щоб потрапити на ринок цієї країни, українським виробникам треба надати сертифікати, які свідчать про те, що їх картопля зібрана з ділянки, вільної від карантинних організмів. Станом на початок травня за підготовку таких сертифікатів взялися поодинокі фермери, а це говорить про те, що значна кількість ранньої картоплі, яка в попередні роки експортувалась до Білорусі, тепер залишиться на внутрішньому ринку», – розповідає Микола Гордійчук, віце-президент Української Асоціації Виробників Картоплі.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українець винайшов альтернативу пестицидам

Про це повідомляє “Голос України“.

За п’ять років досліджень він розробив біогель – суперефективну заміну всіляким гербіцидам та пестицидам, що ними десятиріччями труять поля. Це екологічно чиста суміш торфу, сапропелю (донного мулу), біогумусу, часточок моху та лишайників. Вона не тільки відновлює мікрофлору грунтів, оздоровлюючи їх, а ще й допомагає утримувати продуктивну вологу, підвищуючи врожайність. Це в умовах глобальних змін клімату та наступу посухи дуже актуально не тільки для степового півдня України, а для багатьох країн Африки та Латинської Америки.

На технологію виробництва біогелю після успішних випробувань на базі двох десятків дослідних господарств та агрофірм Сергій Осипенко вже отримав близько півсотні патентів – від України до США та Канади.

Він і сам розгортає його випуск у Херсоні, сподіваючись уже цьогоріч отримати від 150 до 200 тонн цього стратегічно важливого для аграріїв продукту. Це дуже немало, враховуючи те, що на обробку одного гектара поля зернових потрібно лише півтора літри біогелю.

До речі, він у світі викликає таку цікавість, що заявки на його придбання надійшли з Аргентини, ПАР, Колумбії, Китаю, Угорщини та Польщі, каже науковець та винахідник Сергій Осипенко.

Джерело: nk-online.tv

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні – 15 млн га забруднених і малопродуктивних грунтів

Про це розповів експерт з питань охорони навколишнього середовища ГО «Екодія» Михайло Амосов, повідомляє АgroРolit.com.

Грунти втрачають свої корисні властивості, зокрема, родючості, по всій Україні.

"Причиною непомірних втрат є наше недбальство й споживацьке ставлення. У гонитві за високими врожаями ми у великих кількостях застосовуємо мінеральні добрива, грунт насичується важкими металами, бідніє. Щоби забезпечити необхідний обмін речовин в грунті, слід висаджувати почергово різні культури (пшениця, ячмінь, жито, соняшник, соя), тоді не доведеться застосовувати мінеральні добрива", – зазначив експерт.

На характеристики грунту впливають і зміни клімату.

"Через збільшення сили вітрів відбувається видування поживних речовин (дефляція). Найбільше через це потерпають землі Запорізької та Кіровоградської областей. Через нестачу опадів грунт стає сухим, а коли зазнає негативного впливу через різкі перепади температур повітря (високі показники вдень і дуже низькі – вночі), він розпорошується на дрібні частки. А тоді вітер здіймає їх і переносить на сотні кілометрів. Негативним чинником є і той факт, що на тлі нестачі опадів розвинулась тенденція випадіння місячної норми за 2 – 3 дні. Такі потужні зливові дощі зумовлюють водну ерозію", – зазначив М. Амосов.

За його словами, грунт не може вбирати воду так швидко, як пісок, потоки й захоплюють величезні його шари й змивають в яри, балки та схили, через вимоїни страждають поля.

Щоби вберегти грунт, фахівці радять висаджувати лісосмуги, вони утримуватимуть вологу й оберігатимуть від вітрів. А на схилових грунтах потрібно відмовитись від типової оранки, аби вода їх не змивала, натомість використовувати ці території під сади чи пасовища.

Також повідомляєься, що майже 33% грунту в світі втратили свої властивості та родючість через такі шкідливі фактори, як ерозії, засолення, вимивання органічних речовин, підкислення, забруднення. При цьому на створення природою одного сантиметра верхнього шару грунту потрібно близько тисячі років. Такі дані оприлюднили фахівці Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Українські аграрії майже завершили посів ранніх ярих зернових культур

Роботи проведено на площі 2,2 млн га, що складає 93% до прогнозу, повідомляє прес-служба МінАПК.

Так, у розрізі культур посіяно:
- пшениці – 163 тис. га, (93% до прогнозу);
- ячменю – 1,5 млн га, (92%);
- вівса – 185 тис. га, (91%);
- гороху – 412 тис. га, або (97%).

Загалом, ярі зернові та зернобобові культури (з кукурудзою) при прогнозі 7,4 млн га посіяні на площі 6,2 млн га або (84%).

У тому числі:
- кукурудзи на зерно - 3,8 млн га (83% до прогнозу);
- гречки – 38 тис. га або (25%);
- проса – 20 тис. га (36%).

Також завершується посів цукрових буряків – вже засіяно 275 тис га (92%). Соняшник посіяний на площі 4,9 млн га (88%), соя – на площі 1,2 млн га (61%).

Довідка:

Озимі культури на зерно під урожай 2018 року посіяні на площі 7,3 млн га, в тому числі:
- пшениці – 6,3 млн га;
- ячменю –0,8 млн га;
- жита – 149,4 тис. га.

Крім того, озимий ріпак на зерно посіяний на площі 1,0 млн га.