Дрібні фермери стали менше купляти техніки

Про це пише energolife.info.

З досвіду Павло Данилюк констатує, що останніми роками стали менше купляти техніки ті фермери, які мають від 5-ти до 50 га землі.

«Цій категорії нині важко – вона ледь виживає. А ті, що від 100 до 1000 га – наразі скупляються добре. Вони себе більш менш нормально  почувають».

За його словами, більш затребувана - імпортна техніка.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МХП планує «переїхати» на Кіпр

Теґи: 

Про це йдеться в повідомленні компанії, пише agroportal.ua

«22 серпня 2017 р. рада директорів компанії прийняла рішення запропонувати загальним зборам акціонерів перенести зареєстрований офіс компанії з Великого Герцогства Люксембург на Кіпр», — йдеться в повідомленні.

Як наголошується,  перенесення відбувається відповідно до законодавства Люксембургу та регламенту ЄС.

МХП — вертикально інтегрована компанія. Серед напрямків діяльності — рослинництво, птахівництво і м'ясопереробка. Земельний банк МХП становить близько 370 тис. га. З 2008 року акції компанії котируються на Лондонській фондовій біржі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрні державні підприємства перестали бути збитковими

За аналогічний період минулого року було отримано сумарний збиток у розмірі 65,47 млн гривень.

Загалом, з державних підприємств за І півріччя 2017 року прибуток отримало 39 підприємств. Найбільші показники прибутковості у ПАТ «ДПЗКУ» (297,5 млн грн), ДП «Артемсіль» (73 млн грн) та ПАТ «Аграрний фонд» (70 млн грн).

Водночас, збиток отримало 69 підприємств. Найбільша збитковість у ДАК «Хліб України» (29,0 млн грн), ДП «Укрспирт» (26,7 млн грн) та Концерн «Укрспирт» (15,6 млн грн).

За підсумками січня-червня 2017 року на рівні беззбитковості опинилися 17 державних підприємств, включаючи 11 підприємств Концерну «Укрспирт».

Довідка:

У порівнянні із І півріччям 2016 року отримано позитивну динаміку показників фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, що належать до сфери управління Мінагрополітики:

- чистий фінансовий результат у вигляді прибутку збільшився на 332,23 млн грн;

- чистий фінансовий результат у вигляді збитку зменшився на 46,37 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії експортували 5 млн тонн зернових

Про це повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.

Зокрема, пшениці відправлено на експорт 2,37 мільйона тонн, ячменю – 1,62 мільйона тонн, кукурудзи – 1,043 мільйона тонн.

Крім того, за звітний період аграрії поставили на зовнішні ринки 39,4 тисячі тонн борошна, з яких 39,3 тисячі тонн становить пшеничне борошно, і 0,1 тисячі тонн – інші види цього продукту.

Нагадаємо, аграрії в 2016-2017 МР, за попередніми оцінками, експортували 43,8 мільйона тонн зернових, що є рекордом за всю історію незалежності держави. При цьому виручка від експорту зернових збільшилася на 6%, до 6,4 мільярда доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським цукром зацікавились в Китаї

Про це повідомляє керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило, як представляла вітчизняних цукроварів на виставці HKTDC Food Expo 2017.

«На виставці ми мали змогу поспілкуватися з гравцями ринків усіх країн Південно-Східної Азії, тому для розвитку експорту продукції цукровиробництва і для подальшої роботи наших цукровиків ця поїздка зіграє дуже важливу роль. Цей регіон завжди потребує цукру у зв’язку з постійним зростанням населення», - пояснює Бутило.
За словами експерта, виробники закінчують поточний маркетинговий рік з рекордними показниками експорту цукру – за результатами 11 місяців реалізовано на зовнішні ринки 751 тис. т., основні поставки якого здійснювались в країни Азії та Африки, тому основне завдання на майбутній рік – втримати ринки збуту.

Також, з січня поточного року українські виробники отримали дозвіл на експорт побічних продуктів від виробництва цукру, зокрема жому бурякового до Китаю. Таке рішення було прийняте після інспекції українських підприємств представниками з КНР.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені відкрили ген, який робить помідори великими

Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Current Biology.

"Ген CSR, керуючий розмірами клітин плоду, критично важливий для того, щоб вирощувати великі помідори, необхідні для харчової промисловості. Причина цього проста – чим більше плід, тим більше прибутку отримує фермер. Розуміння того, як працює цей ген, дозволить нам відкрити нові шляхи для збільшення розмірів томату, не погіршуючи при цьому їх смаку або стійкості до хвороб", — розповідає Естер ван дер Кнаап (Esther van der Knaap) з університету Огайо в Вустері (США).

Вчені вже кілька років намагаються вирішити одне з головних питань для всіх любителів цього плоду, чому помідори з холодильнику або придбані в магазині, мають менш яскравий і цікавий смак, ніж свіжі томати з грядки. Два роки тому вчені виявили натяки на те, що прісний смак "магазинних" помідорыв є побічним продуктом спроб селекціонерів збільшити розміри томатів і плодом незвичайноъ взаємодії генів, що відповідають за захист томатів від посухи.

Подібні відкриття, як зазначає Ван дер Кнаап, змушують генетиків і селекціонерів шукати нові шляхи збільшення розмірів помідорыв, які б не викликали подібні побічні ефекти. Для цього вчені порівнюють ДНК сучасних сортів томатів та їхніх диких родичів, Solanum pimpinellifolium, виділяючи ті гени, які помінялися сильніше всього в ході процесу їх одомашнення.

Вивчаючи висновки подібних досліджень, увагу вчених привернув ген, який вони пізніше назвали CSR, регулятор розмірів клітин. Ця ділянка ДНК, розташована на 11 хромосомі помідор, асоціювався лише з невеликими змінами в розмірі плоду, і Ван дер Кнаап та колеги вирішили перевірити, чи так це насправді.

Для вивчення його ролі вчені вставили кілька додаткових копій різних версій цього гена в ДНК помідор і простежили за тим, як змінився вигляд плодів. Як виявилося, "пошкоджена" коротка версія CSR, яку раніше генетики вважали непотрібною, найбільше впливала на розміри плодів і змушувала їх збільшуватися в розмірах, роблячи клітини томатів більш великими.

Цей ген, як показало порівняння ДНК культурних і напівдиких сортів помідор з Південної і Центральної Америки, зіграв ключову роль, так як його "пошкоджена" версія зустрічається в геномах фактично всіх томатів, вирощуваних сьогодні. Подальше вивчення і модифікація структури гена, як сподіваються вчені, зробить помідори ще більш великими і при цьому не позбавить їх смаку і аромату, характерного для "домашніх" сортів цього овоча.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview