178171

Громадам передали понад 20 тис. га земель

Документи про передачу земель підписані у Вінниці у присутності Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

Про це повідомляє прес-служба КМУ.

«27 громад отримають сьогодні землю. Уряд схвалив прогресивне рішення, і сьогодні ми виконуємо важливу місію», - сказав Глава Уряду.

Довідка:

Рішення про передачу земель сільгоспризначення ухвалено наприкінці січня поточного року. В лютому об’єднані громади підписали меморандуми про умови передачі земель, і з березня розпочався сам процес передачі ресурсу. За планом, до кінця року всі процедури мають бути завершені.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Депутати пропонують заборонити використання пальмової олії в продуктах харчування

Відповідні вимоги містяться в проекті закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів" (№3871), внесеного до порядку денного парламенту ще 22 березня 2018 року, пише Інтерфакс-Україна.

Крім прямої заборони використання пальмової олії, передбачається адміністративна відповідальність за вчинення правопорушень.

Виробництво, введення в обіг або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам безпеки, якості, зокрема харчових продуктів із вмістом пальмової олії, передбачає накладення штрафу на посадових осіб підприємств від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг, один неоподатковуваний мінімум - 17 грн). Повторне порушення, вчинене протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, передбачає штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із законопроектом, виробництво або реалізація традиційних молочних продуктів, до складу яких входять жири та білки немолочного походження, зокрема пальмова олія, а також будь-які стабілізатори й консерванти, передбачають штрафи відповідно до закону.

Під час обговорення проекту закону народні депутати зазначали, що до комітету з питань аграрної політики та земельних відносин надійшли зауваження до нього від профільних асоціацій. Зокрема, в них наголошується на неприпустимості повної заборони використання пальмової олії у виробництві, а також на необхідності доопрацювання законопроекту (№3871) під час підготовки його до другого читання.

За підсумками обговорення аграрний комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти документ за основу.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Йорданія зацікавлена у нарощуванні поставок української пшениці та олії

Географічна близькість України та Йорданії, зручність морського та повітряного сполучення, взаємодоповнюючий характер національних економік створюють об’єктивні передумови для успішної розбудови взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва та диверсифікації товарообігу між двома країнами.

Про це йшлося під час зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з делегацією міжпарламентської групи дружби з Україною Палати представників Національних зборів Йорданського Хашимітського Королівства на чолі Доктора Мухаммад Саад Саляма аль-Атайка, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Йорданія залишається одним зі значних споживачів традиційних товарів українського сільськогосподарського експорту – зернових культур, жирів та олії. Окрім того, королівство може розглядатися як своєрідні «ворота» для просування української продукції на ринки інших арабських країн», - зазначив Максим Мартинюк.

За словами йорданської сторони, для України цікавим може бути імпорт оливкової олії, фініків та мінеральних добрив.

З дня встановлення дипломатичних відносин між Україною та Йорданією найвищий рівень двостороннього зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг склав понад 1 млрд дол. США у 2008 році. Починаючи з 2012 року і до 2015 року торговельно-економічні відносини характеризуються скороченням обсягів торгівлі товарами і послугами у зв’язку з складними фінансово-економічними ситуаціями в країнах. Водночас, у 2016 та 2017 роках завдяки активним заходам керівництва Йорданії та України, відбулося зростання зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг між двома країнами.

Довідково:

Відповідно до даних Державної служби статистики України, у 2017 році обсяг зовнішньоторговельного обороту товарів і послуг між Україною та Йорданією склав 174,07 млн дол. США, що на 7,39 млн дол. США або на 4,4% більше, ніж у 2016 році (166,68 млн дол. США). Загальне сальдо зовнішньої торгівлі з Йорданією є позитивне і складає 153,29 млн дол. США.

У 2017 році Україна експортувала до Йорданії товарів та послуг на суму 153,83 млн дол. США. Зокрема, аграрних товарів: зернові культури – 39,8 млн дол. США, жири і олії тваринного або рослинного походження – 22,9 млн дол. США, живі тварини – 6,5 млн дол. США, м'ясо і їстівні субпродукти – 5,4 млн дол. США.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

"Ukravit" допоможе фермерам врятувати посівну

Нагадаємо, наразі триває багатомільйонний конфлікт між "Імперіа-Агро" та "Таскомбанк". У зв'язку із продажем незаконтрактованої продукції, багато фермерів опинилося у заручниках цієї ситуації. Сільгоспвиробники оплатили товар, який згодом опинився заблокованим на складах "Імперіа-Агро". 

Створена ситуація ускладнюється тим, що зараз найактивніший пік посівної кампанії, тому, якщо конфлікт не вирішиться найближчим часом, і фермери не отримають посівний матеріал і ЗЗР, або не повернуть вкладені гроші - у більшості буде зірвана посівна.

Щоб не відбулося подібного колапсу, "Ukravit" пропонує всім фермерам, які постраждали в результаті конфлікту, звертатися до представників компанії, і ознайомитися з детальною інформацією про допомогу. 

Телефон гарячої лінії: 0 800 301 401

Сайт www.ukravit.ua

 

АПК України: від сталого до просторового розвитку

Теґи: 

Цьогоріч один з найбільших заходів аграрної галузі у Східній Європі проходитиме у трьох українських містах – Львові (19–21 КВІТНЯ 2018), Херсоні (26-28 ЛИПНЯ 2018 ) та Харкові (11–13 ЖОВТНЯ 2018).

Напередодні офіційного відкриття АГРОПОРТ Захід Львів 2018 у Києві у прес-центрі компанії AgroGeneration відбувся круглий стіл «АПК України: від сталого до просторового розвитку», який можна вважати першим заходом у рамках форуму.

- Ми вирішили обговорити тему, яка є дуже важливою для усіх регіонів. Особливої актуальності вона набула у зв’язку з процесами децентралізації, що відбуваються у країні. Наразі необхідно визначити, якими ресурсами володіє кожна громада, які в неї можливості та проблеми. Усе це - питання просторового розвитку, - наголосив, відкриваючи круглий стіл,  Дмитро Титаренко, генеральний менеджер AGROPORT Ukraine.

Традиційно велике значення питанням територіального розвитку приділяють у ФАО – Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН. Координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков підкреслив, що сталий розвиток територій має на увазі: зростання економічної активності, вирішення соціальних питань, покращення екологічного стану. Планування цих процесів та управління ними (англійською мовою це має назву spatial planning) й забезпечує територіальний розвиток.  

- АГРОПОРТ вчергове  порушує надзвичайно актуальну тему, особливо з точки зору процесу децентралізації, який змінює життя на місцях. Важливо, що під час обговорення цього питання на різних заходах у рамках виставки з’являється більше можливостей впливати на процес розвитку територій. Звичайно, що ФАО теж буде підтримувати такі ініціативи, - зазначив Михайло Малков.

Важливим інструментом сталого розвитку сільських територій є стратегічне планування на локальному рівні. Підходи можуть бути різні. Так, Кирило Криволап, strategic group member Agrohub, associate partner CIVITTA, розробник концепції розвитку ВДНГ вважає, що спочатку треба продумати соціальну модель, потім, відповідно до неї, економічну складову, і лише тоді розробляти структурний план розвитку території.

Учасники круглого столу відзначили, що сільські території – це не тільки місце життєдіяльності майже третини населення України, а й просторовий та ресурсний базис виробництва. Тому їх розвиток залежить від ефективної системи управління ресурсами, у першу чергу земельними. На цей аспект звернула увагу Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації.  В минулому році в області провели аудит земельних ресурсів.

В ОДА зробили ставку на підтримку невеликих фермерських господарств. Саме АГРОПОРТ є тією площадкою, де фермери можуть отримати знання, обмінятися досвідом, познайомитися зі зразками сучасної техніки, новітніх технологій тощо, додала Наталія Хмиз.

Безумовно, важливий вплив на розвиток сільських територій мають великі агрокомпанії. Сьогодні багато з них дотримуються принципів відповідального бізнесу: роблять акцент не лише на отриманні прибутку, а й  на економічному, соціальному,  екологічному внеску компанії в розвиток територіальної громади, переконаний генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко. Саме за таким принципом працюють заводи компанії. А ще пивовари не словами, а справою підтримують національного виробника, використовуючи у роботі практично 100% української сировини.

Комплексний підхід до розвитку сільських територій – головна запорука виживання села. На думку заступника міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, просторовий розвиток забезпечують, як мінімум, чотири складові: економічна, соціальна, інноваційна та екологічна. Вона відзначила, що зараз на рівні бізнесу все більше відбувається розуміння принципу соціальної відповідальності, причому у широкому сенсі цього поняття. Що стосується дрібних і середніх фермерів, важливо, аби вони могли постачати свою продукцію як на вітчизняний, так і на європейський ринок. Але без об’єднання їм буде дуже важко досягти цього.  

На цьому питанні зробив наголос й керівник проекту «Агроторгівля України» Андре Піллінг, який  вважає, що українські аграрії мають величезний потенціал на світовому ринку, але сьогодні не повною мірою використовують можливості експорту. Проект «Агроторгівля України» не тільки візьме активну участь у заходах АГРОПОРТУ, а й запросив до Львова німецьких спеціалістів, аби вони як експортери подивилися на досягнення українських аграріїв.
Учасники круглого столу, підсумовуючи його висновки, підкреслили важливий внесок, який робить АГРОПОРТ в розвиток агропромислового комплексу, сільських територій, а також у зміцнення економічних позицій України на міжнародному рівні.

Довідка:

АГРОПОРТ™ (www.agroport.ua) – щорічний масштабний захід з підтримки фермерства та сільгоспвиробників України і Східної Європи. Проходить з 2015 року за підтримки ФАО і входить в календар ООН. Традиційно тематика заходу корелюється з генеральною лінією ФАО і підтримує тематику Міжнародних років, які приймає Генеральна асамблея ООН. З 2016 АГРОПОРТ об'єднав фермерів всієї України і проводиться в форматі Захід-Схід. Форум є комплексним і складається з виставки техніки і технологій для фермерства, інвестиційної конференції та серії семінарів, круглих столів та зустрічей бізнесу. З моменту заснування проходить на майданчиках Міжнародних аеропортів. З 2018 року АГРОПОРТ проходить в трьох містах та охоплює інтереси індивідуально західних, південних та східних агровиробників.
Організатори форуму: Департаменти агропромислового розвитку Львівської, Херсонської та Харківської облдержадміністрацій та консалтингова компанія ТОВ «Авіабренд».

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Як дрібному виробнику ягід стати успішним

Сьогодні  ягідні ділянки закладаються в усіх регіонах України. Розмір ягідних плантацій варюється від кількох соток до 100 і більше гектарів.  В кожного фермера своя технологія і розуміння подальшого збуту  своєї продукції, в тім, не всі розуміють, наскільки цей ринок специфічний, пише info.shuvar.com.

«Перш за все треба усвідомити, що міряти ягідні ділянки треба не гектарами, а робочою силою.  Сьогодні  ягідні плантації закладають виробники зернових та олійних, які звикли працювати великими форматами. Але хто буде збирати цей врожай? В нас дефіцит робочих рук існує навіть на рівні середнього фермера і ця проблема буде лише загострюватись – розповідає Ірина Кухтіна,  президент асоціаціі «Ягідництво України»

Експорт української свіжої та замороженої  ягоди з України за останні  чотири  роки зріс в 3 рази.  Відбулось це лише за рахунок двох факторів: девальвація гривні та зниження імпортного мита в країнах ЄС. Але в майбутньому треба бути готовим до зростання конкуренції  і, відповідно, зниженню цін. Особливо це буде відчуватись на зовнішньому ринку.

«В минулому році  українським виробникам ягід підіграла погода: в країнах ЄС виробництво впало и ми змогли черговий раз збільшити експорт. Але на перспективу треба розуміти, що при стабільному курсі гривні або його зростанні наша конкурентоспроможність на зовні буде знижуватись і на свіжому ринку і на ринку сировини. Тому що  в ЄС виробництво теж зростає і дуже швидко. Крім того, зовнішній ринок треба дуже ретельно вивчати. Припустимо,  ціна на малину 8 EUR/кг у січні в супермаркеті Берліну – це інформація ні про щ- ми в лютому малину не вирощуємо. Набагато кориснішої була б інформація про ціни на малину в Австралії, але в липні або серпні ",- розповіла пані  Кухтіна.

За словами експерта,  в ягідному бізнесі все має значення : розмір господарства,  кліматична зона,  відстань до головних ринків збуту, технологія виробництва.  Наприклад , фермери Закарпаття отримали джекпот у вигляді шикарних кліматичних умов і відносно недалекої відстані до ЄС.  А от для виробників  Центральних та Південних регіонів України величезне значення має відстань від великих міст в Україні, бажано щоб вона була не більш ніж 100 км.  

«Зараз багато  агітують за експорт, але чому ми забуваємо про можливості внутрішнього ринку? Тут не треба робити особливі сертифікати, дрібний виробник може достатньо дорого продавати свою ягоду в Україні, виходячи на ринок в квітні або травні. Створення брендів на базі кооперації виробників гарантуює  додаткові 3-5 грн на 1 кг ягоди», – резюмує Ірина Кухтіна.

 

Ваш вибір 'Подобається'.