178171
182818

Хто лобіює закон про заборону пальмової олії в продуктах харчування

В Україні потрібно забороняти не пальмову олію в продуктах харчування, а транс-жири, але відповідний законопроект, який прийнято Верховною Радою в першому читанні, нічого про це не каже – при цьому лобіюючи інтереси виробників соняшникової олії та маргаринової продукції.

Такі думки висловила Олена Сидоренко, експерт з якості та безпечності харчових продуктів, професор кафедри товарознавства, управління безпечністю та якістю КНЕУ, пише «Главком».

Приходячи до супермаркету, споживач не повинен вичитувати етикетку. Він повинен робити вибір. «Щодо великого асортименту молочних продуктів, то подивіться, який він. У наших лабораторіях ми багато разів тестували молоко. Рослинних жирів не було. Натомість були порушення в деяких виробників, наприклад, наявність антибіотиків. Якщо беремо десерт, то можемо знайти інформацію про те, що використана пальмова олія, кокосова олія або суміш трансгенних жирів», - говорить Сидоренко.

Вона зазначає, що в Україні є проблеми із забезпеченням молочною сировиною. Її у два рази менше, аніж хотілося б мати. Але офіційно дозволяється використання рослинних жирів при комбінаціях, які повинні пройти апробацію, бути затвердженими.

«Проблема не в пальмовій олії. Проблема в транс-жирах, і саме їх треба забороняти або обмежити до 2% їхньої присутності в будь-яких харчових продуктах – десертах, кондитерських виробах. Але законопроект, який прийнято в першому читанні, нічого про це не каже. Презентуючи законопроект, депутати просто маніпулюють споживачем. Законопроект про заборону пальмової олії б’є по учасникам ринку харчової промисловості, по імпортерам пальмової олії і по експортерам кондитерської промисловості. Цей законопроект лобіює, на мій погляд, інтереси виробників соняшникової олії або рослинних олій та маргаринової продукції. Адже їхнє використання стало економічно недоцільним. Тому, як кажуть, бізнес і нічого особистого», - продовжує Сидоренко.

Експертка зазначає, що потрібно навести лад у маркуванні продукції. «Є давно прийнятий регламент. Але він не виконується. Має бути також жорсткий державний контроль. Гармонізація законодавства до ЄС в сфері безпечності харчових продуктів дуже повільно проходить», - підкреслила Сидоренко.

Ваш вибір 'Подобається'.


Як українець виробляє мед, який дуже високо оцінили в Японії

Теґи: 

Про це пише uatv.ua.

Крім монофлерних – медів з однієї культури – бджолярі також виготовляють медові суміші, квітковий пилок, прополіс і віск, всього близько 10 корисних продуктів.

Український мед до смаку всьому світу. Один із тих, хто дивує іноземців своїм продуктом, – Віталій Нагорнюк. За професією він військовий. Із 1986 року він займався бджолами, а коли в 1996-му вийшов на пенсію, створив своє підприємство з виробництва й експорту меду.

На двох гектарах його бджолиної ферми – зимівник для бджолиних сімей, столярний цех, де роблять вулики та рами для стільників, фасувальний цех з лабораторією і завод із виготовлення вощини. Таке підприємство вдалося створити за шість років.

У Віталія Нагорнюка – 2,5 тисячі бджолиний сімей. Влітку вони живуть на медоносних угіддях, в холодну пору року – в зимівнику. Доглядають за ними 16 осіб: перевозять, будують будиночки-вулики та збирають мед. Фермер вважає, що справжній пасічник повинен уміти все робити сам.

“Українська степова й українська бджола-“карпатка” – це аборигенні породи, які століттями годували Європу і, на щастя, збереглися. Тому люди, котрі кидаються за модними породами, багато чого ще не розуміють. Передові бджолярі Європи говорять – у вас є основа генофонду, ви його повинні зберегти”, – розповідає Віталій Нагорнюк.

Україна збирає 100 тисяч тонн меду на рік і посідає лідируюче місце в світі. Основна частина йде на експорт у 35 країн.

Компанія Віталія Нагорнюка завоювала довіру Японії, і ось уже чотири роки стабільно постачає туди мед. Українці знайшли, чим їх здивувати.

“Спочатку в Японії використовували наш мед як кулінарний – додавали як начинку в рисове печиво. Потім вони самі стали його розфасовувати. Тара у них менша, ніж у нас, – 150 грамів. Що менше фасування, то краще зберігаються всі корисні речовини. Є стільниковий або брусковий мономед, його вже можна зарахувати до категорії екопродукт. Цього продукту навіть палець людини не торкався. Ці види меду, вагою близько 350 грамів, ми постачали до Японії. Вони досить дорогі”, – говорить бджоляр.

Він показує свою колекцію баночок меду з-за кордону. Наприклад, італійці додають у наш мед соснову шишку, і він вже перестає бути українським.



Власники корів почали частіше реєструвати молодняк

За даними державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», частка приплоду ВРХ у першому кварталі 2018 року зросла вп’ятеро. Так, торік цей показник збільшився з 9% до 45%. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, пише agro-business.com.ua.

За словами Мартинюка, це означає, що населення почало реєструвати телят, і тепер держава має більш чітку і коректну картину стану галузі.

Чиновник зауважив, що реєстрація молодняка пожвавилася через програму відшкодування на утримання телят та корів з державного бюджету. Ідентифікація поголів’я є обов’язкової умовою отримання такої дотації. Як відомо, за телят виплачують 2500 гривень для населення та 1500 гривень для юридичних осіб. При цьому вартість ідентифікації - 34 гривні для населення.

Мартинюк також додав, що торік кількість фермерських господарств збільшилася майже на півтисячі. У Мінагрополітики вважають, що більшість з них - це уже існуючі господарства, які легалізували свій статус. Причина - в програмах державної підтримки, де обов’язкова вимога до аплікантів - офіційний статус фермерського господарства та коректно оформлені земельні ділянки у власності чи у користуванні.

Ваш вибір 'Подобається'.


Перша вишня в Україні з’явилась майже на 3 тижні раніше, ніж рік тому

Станом на 31 травня 2018 року, на найбільшому в Західній Україні оптовому ринку “Шувар” крім суниці та черешні вже пропонується перша вишня із Закарпаття за середньою ціною 30 грн/кг (0,99 EUR/кг), повідомляє Інфо-Шувар.

Пропозиція ягоди поки є доволі обмеженою. Проте, як повідомляють виробники, за сприятливої погоди, вона швидко зростатиме вже в найближчі тижні, адже весна цього року є дуже теплою.

Минулого року перша вишня від українського виробника з’явилася на ринку лише в другій половині червня і теж коштувала 30 грн/кг (1,03 EUR/кг). Врожай української вишні в минулому році був незадовільний через погодні негаразди, втім, завдяки підвищеному попиту в країнах ЄС українські виробники змогли навіть збільшити експорт свіжої та замороженої вишні. В 2017 році Україна експортувала 80 тонн свіжої вишні на суму $ 65 тис, та 1,7 тис. тонн замороженої вишні вартістю $ 2,2 млн. Свіжу вишню Україна експортувала лише в липні.

Що стосується інших вітчизняних ягід, то черешня продовжує плавно просідати в ціні під тиском збільшення пропозиції і сьогодні коштує 15-35 грн/к (0,49-1,15 EUR/кг). Як повідомляють фахівці “Інфо-Шувар”, станом на 31 травня 2018 року, ціна на цю ягоду в Україні вже зрівнялася із показником в аналогічний період минулого року.

Досить цікава ситуація спостерігається по суниці, тут розбіг в цінах найбільший. Сьогодні на майданчику ОРСП «Шувар» можна знайти ягоду на будь-який смак та за будь-якою ціною. Так, ягода екстра-класу пропонується на майданчику ринку по 35-38 грн/кг (1,15-1,25 EUR/кг), ягоду гіршої якості можна купити від 15 грн/кг (0,49 EUR/кг).



IV щорічна Аграрна конференція фахівців із закупівель

Побудова агрокомпаніями системи закупівель ресурсів для сільськогосподарського виробництва, безумовно, є важливим кроком на шляху до економії ресурсів, підвищення рентабельності за рахунок скорочення витрат і налагодження виробничого циклу. Багато учасників ринку почали вести закупівлі через тендери, застосовують облік і планування, централізували або, навпаки, делегували повноваження з проведення закупівель кластерам... Але не всі. Частина компаній так і планують закупівлі в Ексель, тендери - лише формальна процедура для "своїх" постачальників, а закупівельники не знають ринків товарів, що закуповуються, особливостей самих товарів і специфіки поставки, в результаті система закупівель перетворюється в "як простіше".

14 червня 2018 року "ПроАгро Груп" проведе вже четверту щорічну Конференцію фахівців із закупівель агрокомпаній. Спікери та учасники конференції обговорять основні сфери, що характеризують сучасні підходи до розвитку закупівельної діяльності.

Інновації в закупівлях:

  • діджіталізація закупівель

  • програмні продукти для організації закупівель

  • автоматизація робочого місця закупівельника

  • тендери

Ефективність закупівель:

  • стратегія ефективних закупівель

  • успішні кейси реформування закупівель в агрокомпанії та побудови логістики закупівель

  • контроль витрат і скорочення витрат

Безпека закупівель:

  • слабкі місця та помилки, що найчастіше трапляються під час проведення тендерів

  • методи роботи з постачальниками, перевірка контрагентів

  • нові шахрайські схеми та боротьба з ними

Як завжди, спікерами конференції  будуть фахівці з агрокомпаній, які готові поділитися з колегами своїми знаннями, досвідом та набитими шишками. Спілкування на конференціях не обмежується тільки виступами, на заходах «ПроАгро Груп» завжди є місце для живої дискусії із залом.

До зустрічі на конференції 14 червня 2018 року в Admiral Hall на Хрещатику!

З питань участі в роботі заходів, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся в "ПроАгро Груп":

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні створюють систему дорадчих служб для АПК

Про це розповів радник Національної асоціації сільськогосподарської дорадчої служби Роман Корінець, передає AgroPolit.com.

Нагадаємо, уряд виділив 5 млн грн бюджетних коштів на дорадчі служби.

Корінець зазначає, що  уряд мав прийняти рішення про створення Національного центру сільськогосподарського дорадництва ще у 2011 році, оскільки наступний пункт є в угоді Про асоціацію між Україною і ЄС.

«Ми працюємо для того , щоб це було методично, тиснемо на Міністерства та на інші органи влади, допомагаємо їм реалізувати певні речі, співпрацюємо з європейською комісією, щоб це відбулося», - зазначає фахівець.

Корінець додає, що останнім часом було проведено декілька нарад щодо створення таких служб, де було чітко заявлено, що дорадництво це пріоритет України.

Поки що Національна асоціація сільськогосподарської дорадчої служби є громадською організацією. Корінець сподівається, що Україна перейме досвід Європи, та надасть їй статус державної установи.