Куди Україна експортує найдорожчу ягоду

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти» з посиланням на дані митної статистики.

За останній місяць літа 2017 р. Україна відвантажила на зовнішній ринок 897 тонн лохини Для порівняння: у серпні 2016 р. експорт цієї ягоди склав 582 тонни.

Всього ж за червень-серпень нинішнього року Україна експортувала 1,6 тис. тонн лохини, а це на третину перевищує показники за аналогічний період роком раніше. Головними експортними напрямками, як і в попередньому сезоні, виступали Нідерланди, Білорусь і Великобританія. Причому поставки до Нідерландів зросли на 19% порівняно з 2016 р. Експорт до Білорусі на 15% перевищив минулорічні показники. У той же час, Великобританія збільшила обсяги закупівель української лохини відразу в 3 рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для розвитку села альтернативи фермерству немає, - Максим Мартинюк

Нещодавно уряд схвалив представлену Міністерством аграрної політики і продовольства концепцію держпрограми розвитку фермерства в Україні.

Сама програма спрямована на розвиток малого і середнього бізнесу в селах, створення нових робочих місць і на загальний розвиток сільських територій. Реалізація програми дасть можливість протягом трьох років збільшити кількість робочих місць в селі вп'ятеро.

Передбачається, що інструменти підтримки будуть розділені на дві групи - фінансові і земельні. При цьому у фінансові будуть включені здешевлення кредитів, агрострахування та введення дотацій для нових фермерських господарств.

Про те що які перспективи відкриваються у фермерів завдяки реалізації цієї програми і яку вигоду від цього отримає держава, в інтерв'ю НВ Бізнес розповів Максим Мартинюк, перший заступник міністра агрополітики та продовольства України.

– Традиційно загравання з аграріями, які складають третину українського електорату, практикують  політичні партії. Але останні кілька місяців інтереси АПК представляє або намагається представляти Кабмін - прийнято Концепцію розвитку фермерства, в бюджеті закладено рекордні суми підтримки. На який фідбек розраховує уряд?

– Уряд вперше за історію української незалежності чітко сформулював свої пріоритети в підтримці сільгоспвиробників. Це питання не політичної, а економічної та соціальної доцільності, причому питання, яке  через загрозливі тенденції в українському селі, перейшло в статус невідкладних.

Фермерство – це не просто один з видів підприємництва. Це не просто малий бізнес, це ще і спосіб життя, це певна культура, яка має глибоке коріння, і в силу своєї специфіки може стати основою соціального і економічного устрою сільських територій.

Тому ми розраховуємо, підтримавши фермерів, отримати ефект у вигляді відродження села. Фермери традиційно спеціалізуються на нішевих високомаржинальних видах діяльності, які складно піддаються механізації. Садівництво, вирощування ягід, утримання великої рогатої худоби передбачають високий рівень використання ручної праці. Якщо у нас в кожному селі буде 3-4- 5 фермерів, які створять робочі місця, які будуть залучати членів своєї сім'ї до роботи в сільському господарстві, то я більш ніж упевнений, що такі села будуть соціально стабільними, вони будуть мати потенціал до розвитку і ми  врешті переламаємо ті негативні тенденції, які зараз існують і в демографії, і в економіці сільської місцевості.

Тобто розвиток фермерства для уряду дорівнює розвитку сільської місцевості, тому і зроблено акцент на підтримці цієї категорії сільгоспвиробників.

– Але такі програми і концепції підтримки, і розвитку фермерства існували і раніше. 

– Так, це не перший документ в Україні, який декларує, що фермери для нас важливі, але це точно перший документ, який під цю тезу має чітке фінансування. У проекті бюджету на 2018 рік запропоновано виділити на підтримку цієї категорії сільгоспвиробників 1 млрд грн.

– У порівнянні з минулим роком, це багато чи мало?

– Це рівно на один мільярд більше, ніж було.

Цифра в 1 млрд грн сама по собі виглядає переконливо, але наскільки вона значима в масштабах галузі? 

– Навіть якщо просто роздати їх кожному з 33 тис. фермерських господарств в Україні, то вийде по майже $1000 на кожне, що чимало. Але в цьому випадку ця підтримка не буде ефективною.

У нас є пріоритети і бачення, які напрями ми хочемо підтримати. Це бачення буде опрацьовуватися і узгоджуватися з фермерським середовищем, зокрема з Асоціацією фермерів.

У зв'язку з тим, що уряд перейшов до трирічного бюджетного планування, ми точно розуміємо, що на найближчі 3 роки рівень підтримки розвитку фермерства буде зберігатися на рівні не нижче, ніж у 2018 році.

Три роки стабільної і прогнозованої підтримки – це дуже значимий фактор для розвитку галузі і ми розраховуємо, що він дасть позитивний ефект, що вийде за межі АПК. Ключові індикатори ефективності – збільшення робочих місць (до 0,5 млн з нинішніх 0,1 млн) і збільшення питомої ваги продукції, яку виробляють фермерські господарства, в ВВП аграрної галузі (з поточних 6-8% до 12%). Також ми будемо моніторити динаміку технічного переоснащення фермерів, підвищення їх продуктивності, розширення площ під нішевими культурами і органікою, збільшення кількості фермерських господарств, у тому числі шляхом переходу господарств населення в цей статус.

Уряд досить гнучкий в плані трансформацій програм підтримки. Ми зможемо коригувати їх перелік і наповнення, якщо побачимо неефективність, або отримаємо фідбек від фермерів про їх неактуальність.

– Тобто ви вважаєте фермерство єдино правильним форматом для українського сільського господарства?

– Сільське господарство не буде моноформатним. Ми не говоримо про те, що агрохолдинги треба якось розформувати і замінити всіх фермерами. Потенціал індустріалізованого сільськогосподарського виробництва, безумовно, повинен реалізуватися.

Але ми повинні підтримувати фермерство як основу розвитку сільських територій. І тут, дійсно, альтернативи немає.

– Ви задоволені обсягом фінансування для АПК, який запропонований проектом держбюджету на 2018 рік?

– На це питання рідко відповідають позитивно, але насправді – так, задоволений, оскільки  фінансування: а) рекордне; б) концентроване на найбільш проблемних галузях.
Це дуже позитивний відступ від української традиції дати всім потроху, не рахуючись з ефективністю такої підтримки.

– На яких галузях буде зосереджена бюджетна підтримка у 2018 році?

– Третина всієї суми – 2,3 млрд грн – це програми підтримки тваринництва. Відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими на будівництво тваринницьких комплексів, або на часткове відшкодування вартості вже побудованих ферм. 0,3 млрд грн передбачено на здешевлення придбання високопродуктивного поголів'я. Також, в контексті АЧС, будуть частково компенсовані витрати на проведення заходів з біобезпеки або підвищення її рівня.

1 млрд грн отримають фермери. Майже стільки ж піде на часткову компенсацію вартості придбання вітчизняної сільгосптехніки. 2 млрд грн спрямовані на програму бюджетної дотації для сільгоспвиробників.

У бюджеті-2017 на АПК було менше грошей, але більше програм. Не всі вони були достатньо ефективними. На наступний рік уряд свідомо не розпиляє фінансовий ресурс, він концентровано спрямований на підтримку тваринницької галузі. Це дозволить істотно наситити внутрішній ринок і наростити свої експортні можливості.

– Уже визначено, як саме будуть розподілятися ці рекордні суми?

– Планується, що в частині фермерських програм, основним інструментарієм розподілу коштів буде Державний фонд підтримки фермерства. Самі механізми [отримання дотацій] будуть максимально спрощені, автоматизовані і прозорі. Асоціація фермерів буде виступати своєрідним аудитором розподілу цієї допомоги.

Значна частина коштів буде спрямована на підтримку фермерів через підтримку їх кооперації. Це стосується в основному сегментів переробки продукції. Досвід європейських країн показує, що невеликому сільгоспвиробнику без об'єднання з іншими фермерами досягти навіть середньої по галузі ефективності дуже складно.

За програмою бюджетної дотації діє автоматичний режим, що повністю виключає вплив людського фактора. Механізм простий: скільки заплатив [ПДВ], стільки пред'явив до отримання дотацій, розрахунок йде автоматично. Тому я думаю, що цей принцип залишиться в наступному році.

Оскільки проект закону про бюджет внесено вчасно, у нас є 2-3 місяці для того, щоб наповнити програми підтримки конкретними алгоритмами. Але підтримка буде йти туди, де з її допомогою можна створити точки зростання для галузі і економіки. Це органічне виробництво, садівництво, овочівництво, тваринництво.

– Не можу не запитати про врожай. На який результат виходять сільгоспвиробники і який ресурс для експорту буде в України?

– За великим рахунком, загальна картина мало відрізняється від минулорічної. Мінагрополітики неодноразово оприлюднювало прогноз врожаю 61-63 млн тонн. На сьогодні у мене немає підстав цей прогноз коригувати. Але потрібно враховувати, що збирання кукурудзи тільки починається, і тут можливі коливання як в одну, так і в іншу сторону від прогнозу (27 млн тонн), а це значна частина врожаю. Прогноз експорту ми також зберігаємо на торішній позначці, але знову ж із застереженням - «поки».

Що стосується внутрішнього споживання, то Україна повністю забезпечена зерном усіх категорій. Навіть жита – культури, що має низьку врожайність і яку ми традиційно докуповували з-за кордону – в 2017 році вирощено на рівні попиту (490 тис. тонн). Тому за основними продовольчими позиціями я прогнозую стабільність цін.

– Вас не бентежить, що два найбільших державних гравці в агросекторі – ДПЗКУ і Укрспирт вже багато місяців працюють без керівників?

– Ви назвали два найбільш проблемних активи, які є у нас в управлінні. Призначення керівників  у ці компанії, що відносяться до особливо великих, відбувається відповідно до постанови №777 через номінаційний комітет Мінекономіки. Нещодавно була визначена перша хвиля держпідприємств, керівники яких будуть відбиратися за новою процедурою. За пропозицією Мінагрополітики, в цю першу хвилю увійшли і Укрспирт, і ДПЗКУ. Ми сподіваємося, що конкурси будуть проведені до кінця поточного року.

Стратегічно держава зацікавлена в приватизації цих підприємств. Тільки за цієї умови вони перестануть бути джерелом якихось неправомірних доходів для різних груп впливу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ефективне регулювання зернового ринку дозволить зберегти лідерські позиції України

Які кроки є першочерговими, що треба врахувати і у якому напряму рухатись для ефективного врегулювання зернового ринку – про це йшлося під час круглого столу «Український ринок зерна: ефективне регулювання для світового лідерства» 27 вересня.

Захід відбувався за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової, голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Володимира Лапи, народних депутатів України, профільних асоціацій, бізнесу, міжнародних експертів, громадських організацій. Організатором круглого столу виступив Офіс ефективного регулювання (BRDO).

«У цьому році ми очікуємо на високий рівень урожаю зерна – до 63 млн тонн. Такі обсяги виробництва дають змогу не лише забезпечити внутрішні потреби, але й сформувати значний потенціал для експорту – понад 41 млн тонн зернових. Очевидно, необхідно забезпечити високий рівень якості продукту, ефективну логістику, а також сприятливі умови для всіх учасників ланцюжку. Одним із інструментів тут є перегляд нормативно-правової бази, оскільки частина її застаріла і не відповідає сучасним реаліям. В першу чергу це стосується Закону України «Про зерно та ринок зерна», - зауважила Олена Ковальова під час виступу.

Сьогодні регулювання ринку зерна забезпечується дією майже 50 законодавчих та нормативно-правових актів. Було відмічено про важливість напрацювань офісу BRDO, який виклав своє бачення щодо наявних і актуальних проблем ринку зерна у Зеленій книзі «Регулювання ринку зерна» та домовлено продовжити співпрацю в рамках зернової групи при Мінагрополітики.

«Прагнення підвищити ефективність функціонування зернового ринку є спільними для влади та учасників ринку», - резюмувала Олена Ковальова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які основні пропозиції розробників «Антирейдерського» законопроекту

Мета  цього законопроекту – впорядкування системи державної реєстрації. Розквіт аграрного рейдерства, який ми спостерігаємо, став можливим саме через безкарність державних реєстраторів та обмежені можливості контролю їхньої діяльності. Найпоширенішими схемами, які зловмисники використовують сьогодні залишаються переоформлення договорів оренди землі та корпоративних прав підприємств на підставні компанії. Щоб покласти цьому край, Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) долучилася до спеціалістів Мінагрополітики, Мін’юсту, народних депутатів та експертів галузі в роботі над законопроектом, що врегулює систему держреєстрації в Україні.

Ключові пропозиції, взяті за основу для розробки законопроекту:

- Надати державним реєстраторам майнових прав доступ до всіх баз даних Державного земельного кадастру та Реєстру речових прав на нерухоме майно і зобов’язати їх перед реєстраційною дією самостійно перевіряти інформацію всіх цих баз даних

«Потрібно відмовитися від системи, коли людина ходить по кабінетах, збирає різні витяги, і реєстрація проводиться на підставі цих папірців, достовірність яких перевірити нереально. Ця система нестійка до підробки. Ми пропонуємо, щоб сам держреєстратор мав безпосередній доступ до всіх баз даних, перевіряв, чи дійсно людина, яка до нього прийшла, має право на здійснення відповідної дії, чи є вона власником ділянки, чи дійсно на неї видана довіреність нотаріусом і т.д. Реєстратор також робитиме відповідний запис, що все в порядку, і на такій підставі проводитиме реєстраційну дію», - пояснив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

- Встановити чітку дату, до якої вся інформація про всі земельні ділянки, на які оформлені зараз права власності, буде внесена до ДЗК

«За даними самого Держгеокадастру, є щонайменше 4 млн ділянок, на які видані державні акти, але ця інформація не заведена до ДЗК. Оскільки про них немає інформації в кадастрі, неможливо офіційно зареєструвати на них, наприклад, договір оренди. Тобто на одну ділянку може бути хоч 100 договорів, адже вони повністю випадають з поля регулювання. Повинен бути конкретний термін, до якого Держгеокадастр всі ці дані введе, і вони стануть всім доступні і зрозумілі», - сказав Михайло Соколов.

- Зобов’язати реєстраторів відмовляти в реєстраційній дії, якщо ділянка не має кадастрового номеру, або він містить помилку

«Якщо до реєстратора приходить людина і намагається зареєструвати право власності або оренди на ділянку, у якої немає кадастрового номера або він містить помилку, то така заява не має розглядатися, тому що зараз це один із способів незаконного заволодіння землею. Людина показує якісь документи, реєстрація відбувається навіть без кадастрового номеру, а потім ці ділянки благополучно накладаються одна на одну. Ми пропонуємо: доки земельна ділянка не буде внесена на кадастрову карту без накладок і перетинів, ніякі договори оренди реєструватися не повинні», - наголосив Михайло Соколов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 компаній з виробництва свинини

Перші реалізували, за даними Держстату, 360 тис. голів, в інших областях — по 204–241 тис. Середня маса тварин на забій становила 106 кг, пише landlord.ua.

Обсяг реалізації свиней на забій у живій масі за січень-червень 2017 року становив 259 200 тонн. Згідно з офіційною статистикою, в 13 регіонах цей показник поліпшився, однак у 8 — погіршився. У цілому по Україні свиней реалізовано лише на 1,4% менше, ніж за перше півріччя 2016 г.

«На внутрішній ринок надійшло на 3700 тонн промислової свинини живою вагою менше, ніж у 2016-му, або на 2700 тонн у перерахунку на забійну вагу», — каже Олександра Бондарська, аналітик Асоціації свинарів України.

Попит на свинину задовольняли продукцією передовсім найбільших підприємств галузі. Адже 50% промислового виробництва на ринку доводиться на топ-30 свинарських підприємств, зазначає президент АСУ Артур Лоза.

Перша п’ятірка найбільших – «АПК-Інвест», «Агропродсервіс», «Даноша», НВП «Глобинський свинокомплекс», «Нива Переславщини».

Деякі підприємства з наведених ТОП-5 у нинішній складний період розвитку ринку навіть нарощували виробничі потужності й збільшили маточне поголів’я. Зокрема, в компанії «Нива Переяславщини» маточне поголів’я зросло на 21%, а в компанії «АПК-Інвест» — на 12%. У підсумку ТОП-5 свинарських господарств реалізували близько 30% вітчизняної свинини в живій масі за торік.

Однак попит на живця й свинину протягом весни-літа 2017 року відчутно перевищував пропозицію. Через це із середини квітня на вітчизняному ринку сформувався стійкий тренд до зростання закупівельних цін на свиней.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка вартість борщу в різних регіонах України

Про це повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає ГолосUA.

«Ми взяли найпростіший рецепт борщу: на 3,5-4 літри води свинини - 600 г буряків і картоплі - по 500 грамів, капусти - 300 г, моркви та цибулі - 200 грамів і сметани - 250 грамів», - зазначив експерт.

Найдешевша свинина, за даними статистики, у Львові обійдеться у 60,7 грн за 600 грамів, буряк і картопля - по 2,6 грн за 500 грамів, капуста - 1,4 грн за 300 грамів, морква -1,3 грн за 200 грамів, цибуля -1,2 грн за 200 г, сметана - 10,1 грн за 250 грамів. Львівський борщ обійдеться нам у 80 грн.

У Харкові вартість цієї страви станом на другу декаду вересня, наступна: свинина - 64,5 грн за 600 грамів, буряк - 2,2 грн за 500 грамів, картопля - 3,2 грн за 500 грамів, капуста - 1,6 грн за 300 грамів, морква - 1,4 грн за 200 грамів, цибуля - 1,2 грн. за 200 г, сметана - 10,3 грн за 250 грамів. Вартість борщу в Харкові становить 84,4 грн.

В Одесі свинина - 67,9 грн за 600 грамів, буряк і картопля - по 3,6 грн за 500 грамів, капуста - 2,1 грн за 300 грамів, морква - 1,7 грн за 200 грамів, цибуля - 1,4 грн за 200 г, сметана - 11,2 грн за 250 грамів. В Одесі вартість приготування борщу складе 91,5 грн.

За даними Держстату на 20 вересня в Києві свинина з кісткою коштувала 66,2 грн за 600 грамів, буряки - 3,1 грн за 500 грамів, картопля - 4,2 грн за 500 грамів, капуста - 2 грн за 300 грамів, морква - 1,7 грн за 200 грамів, цибуля - 1,3 грн за 200 г, сметана - 11,8 грн за 250 грамів. Тобто ця страва коштувала в Києві 90,3 грн.

«Таким чином, дешевий борщ ми приготували на заході країни - на Львівщині, який обійшовся нам в 80 грн, а найдорожчий на півдні - в Одеській області за 91,5 грн. Різниця у вартості цієї страви - 11,3 грн, або 14%», - резюмував експерт.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview