На скільки за рік подорожчало м'ясо

"Свинина подорожчала на 42%, яловичина – на 34%, курка – на 30%. Ціна на сало виросла на 68%", - зазначив директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише gazeta.ua.

За дванадцять місяців свинина й яловичина додали в ціні по 29 гривень за кілограм. Сало подорожчало на 28 гривень, ковбаса варена – на 15 гривень, а тушка куряча – на 12 гривень.

"Відтепер кілограм яловичини з кісткою можна купити в середньому за 113 гривень. За кілограм свинини доведеться викласти 98 гривень. Курка в тушці коштує 53 гривні за кілограм. Дешеву варену ковбасу продають по 75 гривень за кілограм, а сало — по 68 гривень за кілограм", - прокоментував Дорошенко.

Станом на 1 грудня 2017 року вартість м'ясного кошика становить 407 грн. Минулого року такий кошик коштував 294 грн. Таким чином, м'ясний кошик за рік подорожчав на 38%. А середня зарплата з листопада 2016 року по жовтень 2017 року зросла на 36% - з 5406 до 7377 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Рівненщині планують вирощувати овочі без грунту і сонця

Адже саме такою ідеєю останнім часом живе рівненський підприємець Станіслав Дубровський, який має на меті створити у Рівному ферму з вирощування овочів, ягід та зелені за допомогою вертикальних гідропонних ферм зі штучним освітленням, пише superagronom.com.

Закриті вертикальні ферми вирощують овочі і зелень за принципом гідропоніки — на мінеральних поживних розчинах. Культури отримують ідеальну кількість вологи та поживних речовин, які проникають безпосередньо у коріння з водою в повністю контрольованому середовищі.

Технологія дозволяє вирощувати більше 50 видів овочів на меншій території у вдвічі коротший термін. При цьому обсяг врожаю в п’ять разів перевищує аналогічний показник на традиційних фермах.

«Ми розробили, в першу чергу, кероване штучне освітлення, що дозволяє нам змінювати налаштування освітлення без ручних маніпуляцій на всій фермі. Головна особливість вертикальної гідропонної ферми у тому, що рослини замість сонячного світла отримують підсвічування від світлодіодів, а їх розвиток відбувається в повністю контрольованому середовищі», — розповідає Станіслав Дубровський.

За словами ініціатора проекту, за такою технологією основні технологічні витрати вимірюються вартістю освітлення і складають 85% від загалу. Підігрів не використовується, оскільки розсіювана потужність світлодіодів є достатньою для обігріву. Різниця технологічної вартості культур коливається в межах 50-70%.

«Рослини споживають вуглекислий газ, а виробляють чистий кисень. Тобто це екологічно чисте виробництво. Окрім того, екологічною є і сама продукція, адже при вирощуванні в вертикальних фермах культури не страждають від шкідників, а тому не використовуються нітрати/пестициди/гербіциди. Це — чистий екопродукт», — додає Станіслав Дубровський.

Наразі підприємець хоче ініціювати звернення до керівництва міста з метою надання відповідних виробничих потужностей для реалізації проекту з будівництва вертикальних ферм.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний комітет ВР рекомендує парламенту продовжити мораторій на продаж земель сільгосппризначення до 2019 року

Парламентський комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроект №7350 щодо продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення до 2019 року, повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Рішення щодо законопроекту №7350 - прийнято", - сказав заступник голови аграрного комітету Олександр Бакуменко під час засідання комітету.

Як повідомлялося, група народних депутатів пропонує парламенту продовжити на рік мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, що діє до 1 січня 2018 року.

Відповідний проект закону №7350 зареєстровано у Верховній Раді 30 листопада.

"Відміна в умовах військового стану та економічної кризи мораторію на відчуження сільськогосподарських земель, без врегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільськогосподарського призначення, є загрозою як національній, так і продовольчій безпеці нашої держави, яка може втратити цінний ресурс - українські сільськогосподарські землі", - йдеться в пояснювальній записці до документа.

Крім того, на думку парламентарів, перед запровадженням в Україні обігу земель сільськогосподарського призначення спершу необхідно напрацювати та прийняти законодавчу базу щодо формування розвиненої мережі фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації.

Верховна Рада наприкінці жовтня 2016 року продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, запроваджений у 2002 році, до 2018 року. Парламент також доручив своїм комітетам і профільному міністерству протягом півроку напрацювати необхідні законопроекти.

Уряд планував зареєструвати проект закону про ринок землі восени цього року. Досі цей законопроект не подано до парламенту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Київщині фермер виготовляє камамбер

Раніше компанія займалася лише рослинництвом. Але згодом співзасновник господарства Василь Цвик зрозумів, що потрібно щось змінювати. Так, чоловік створив козину ферму на 1300 голів і нині виготовляє продукцію під торговою маркою Zinka.

Починати було важко, адже більшість людей боїться неприємного запаху продукції, хоча й знають, про користь козиного молока, пише kurkul.com.

Зараз на фермі розводять дві породи кіз — зааненську та альпійську. Цього року отримали і статус єдиного в Україні племінного репродуктора цих порід кіз.

«Ми знали, що хочемо займатися переробкою, але не знали, чим саме. Аналізували, вивчали, й усе-таки знайшли. Перепели — це швидкі гроші, але це дуже важко реалізувати. Свинарство? Поряд є «Нива Переяславщини» — 10 комплексів по 30 тис. голів свиней, і ми прекрасно розуміли, що краще мати поруч нормального товариша, ніж конкурента. Корови — це дуже великі, тривалі інвестиції, які, на мою думку, зараз не для українського фермера. Залишалося козівництво та кролівництво. Кролівництво нас також приваблювало, але десь у той час французи почали будувати в Україні кролеферму, тому стало зрозуміло, що конкурувати з тими, у кого ми самі навчаємося, немає сенсу. Тож залишалося козівництво», — розповідає Василь Цвик.

Згодом Василь Цвик планує створити невеликий ресторан на базі сироварні та запустити цех з переробки м’яса.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії нарощують експорт до ЄС

Про це заявив перший заступник Міністра агрополітики Максим Мартинюк в ефірі програми «Свобода Слова» на телеканалі ICTV.  

За 10 місяців поточного року експорт української продукції до ЄС збільшився на 41% (або на $1,4 млрд) до $4,69 млрд. «В розрізі конкретних товарів, поза традиційно-сировинними, що формують український експорт, я виділив би мед, експорт якого за підсумками цього року очікується на рівні 60 тис тонн, вдвічі більше, ніж в минулому, та різноманітний асортимент органічної продукції, яка в основному експортується до європейських країн»,- сказав він, нагадавши, що країни Європи є потужними виробниками сільгосппродукції, що ускладнює доступ на їх ринок зовнішнім гравцям.

Імпорт з країн ЄС за звітний період склав $1,79 млрд. Найбільше імпортувались різні харчові продукти (екстракти та концентрати з кави, чаю та готові продукти на їх основі, готові соуси тощо), тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів.

Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС за 10 місяців 2017 року збільшився на 32,2% (або на $1, 6 млрд) порівняно з аналогічним періодом 2016 року та склав $6,5 млрд. Позитивне сальдо збільшилось на 65,5% і становить $2,9 млрд.

Всього за 10 місяців 2017 року експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості збільшився на майже 23% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, до $ 14,7 млрд. Імпорт склав $ 3,6 млрд. Основні експортні позиції: соняшникова олія, кукурудза, пшениця, насіння ріпаку, соя, м'ясо та субпродукти домашньої птиці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Важливою умовою розвитку фермерства є доступ до земельних ресурсів

Адже це – одне із ключових питань при започаткуванні нового або розширення існуючого фермерського господарства, що прямо чи опосередковано позначається на рівні їх конкурентоспроможності, зазначила завідувач відділу земельних ресурсів та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, для ведення фермерського господарства можуть використовуватися ті земельні ділянки, що перебувають у власності членів фермерського господарства та/або у їх користуванні, у т.ч. на правах оренди. Це можуть бути земельні ділянки, що надавалися у період 1990–2001 років на праві постійного користування. Також фермерські господарства можуть орендувати землі державної, комунальної та приватної власності, у т.ч. земельні паї.

Слід чітко розмежувати малі фермерські господарства, які створені за законами України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 №2009-XII та «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 №973-IV, і великі фермерські господарства, створені у процесі реорганізації колгоспів та радгоспів (1999-2000 рр.). До малих належать фермерські господарства, які мають невеликі розміри землекористувань та використовують переважно працю членів фермерських господарств, пояснила експерт.

Нині із 2,7 млн га земель, що перебувають у користуванні малих фермерських господарств, 60% – орендовані земельні паї, ще близько 16% – оренда земель державної власності, поінформувала Ольга Ходаківська.

У середньому по Україні фермерські господарства за оренду паїв виплачують близько 6% від нормативної грошової оцінки. Для земель державної власності, згідно рішення Уряду, орендна плата не може бути меншою 8%. Це стартова ціна для земельних аукціонів. Як правило, за результатами земельних торгів вона може зрости удвічі, а то й більше, що робить їх недоступними для малих фермерів.

Загалом у 2016 році малі фермерські господарства виплатили близько 2,2 млрд грн (!) орендної плати. У структурі витрат на виробництво продукції цих господарств частка орендної плати становить 8-10%, що знижує рівень їх конкурентоспроможності, зауважила експерт.

Для тих, хто має намір взяти в оренду землі державної власності слід пам’ятати три речі. По-перше, права оренди на землі державної власності для ведення фермерського господарства набуваються виключно на земельних аукціонах. По-друге, розмір орендної плати за такі землі не може бути меншим 8% від їх нормативної грошової оцінки. По-третє, термін оренди для земель державної і комунальної власності віднедавна становить 7  років, за винятком земель, на яких розміщені гідромеліоративні споруди: для них термін оренди – 10 років, зазначила Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview