150670

Нашестя сарани загрожує посівам на Херсонщині

У Херсонській області вже бували випадки навали сарани, тепер існує нова загроза нашестя шкідників. Про це пише superagronom.com.

За словами Наталії Рожелюк, головного спеціаліста управління фітосанітарної безпеки області, останнє нашестя зафіксували два роки тому. На щастя, сільськогосподарські посіви тоді не постраждали.

«Комахи вражали в основному угіддя, які довгий час не оброблялися — територію заповідника «Асканія-Нова» та його околиці, так звану, буферну зону», — розповіла вона.

Однак зараз уже почався процес окрилення личинок, хоча в області помічені поки тільки поодинокі особини, але загрозу представляє азіатська перелітний сарана з сусідніх районів Криму.

Нагадаємо, наразі Крим потерпає від нашестя сарани, шкідником пошкоджено 1,2 тис. га полів, подекуди чисельність шкідників становить 310 личинок на квадратний метр.

У комах азіатської сарани жахливий апетит, вона пожирає всю рослинність, що потрапляє їй на шляху: пшеницю, жито, цукрові буряки, тютюн, ячмінь, конюшину, бобові, сорго, горох, рис, просо, сою, квасолю, овес, огірки, кукурудзу, люцерну, мак, коноплі, картоплю, капусту, дині, хміль і плоди чагарників.

Ті райони Криму, які зазнали впливу сарани можуть взагалі залишитись без продовольства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посуха істотно знизить врожай зернових

Про це повідомила начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко, пише УНІАН.

«Центр посухи цього року знаходиться в Київській області. На території Київської області випала найменша кількість опадів за останні 60 років... Також страждають Черкаська, Полтавська, Кіровоградська області», - сказала вона.

За словами Тетяни Адаменко, посуха в Україні була зафіксована ще у квітні, коли ранні колосові культури (пшениця і ячмінь) почали відчувати нестачу вологи в грунті. Тепер посуха позначилася і на майбутній врожайності пізніх культур, таких як кукурудза і соняшник. При цьому агрометеоролог наголосила, що в західних областях України загрози посухи немає, і сталий температурний режим сприяє нормальному розвитку рослин.

Експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Петро Лахай зазначив, що, за експертними прогнозами, врожайність зернових в Україні у поточному році буде на 15-20% нижче від торішнього показника. Так, за його словами, врожайність озимої і ярої пшениці вже скоротилася на 18-20% порівняно з 2016 роком, озимого ячменю - на 5%, ярого ячменю - на 19%, гороху - на 25%.

Нагадаємо, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, аграрії на 18 липня зібрали урожай на площі 3,1 млн га (32% від прогнозу), намолотивши 10 млн тонн зернових. Середня врожайність зернових становить 32,6 ц/га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Падіння врожайності ріпаку може стати плюсом для України

Таку думку  висловив генеральний директор УАК Павло Коваль.

Ріпак – культура, яка майже на 95% виробляється для експорту.

«Основний споживач українського ріпаку – Євросоюз. Чому? Тому що там є обов’язкова квота на біодизель. Але є нюанс – в цьому році очікуються високі врожаї в Німеччині і Франції. Тобто близько 500 тисяч тон будуть зняті з пропозицій імпорту до ЄС», - зазначив Павло Коваль.

За його словами, падіння врожайності ріпаку в Україні може вирівняти ситуацію. Однак інший варіант розвитку подій полягає у тому, що у боротьбі за покупця українцям доведеться використовувати фактор ціни.

В цьому році світові перехідні залишки ріпаку найменші за останні 10 років, нагадав Павло Коваль. Причому світове споживання ріпаку зростає і у нинішньому МР прогнозується на рівні 72 млн тонн.

«Тому по ряду культур профільні асоціації, консалтингові агентства повинні відстежувати ситуацію і інформувати виробників, щоб вони мали актуальні дані для прийняття рішень. Бо у нас питання ефективності – це питання ціни. А ціна на ряд сільськогосподарських культур формується не в Україні, а за межами. З якою собівартістю ми прийдемо на світові ринки, таким чином ми і забезпечимо свою економічну ефективність», - наголосив генеральний директор УАК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Французький шарм: українські "Дні Поля" у новому форматі

За словами генерального директора "КУН-Україна" Асада Лапша формат Днів Поля, в яких беруть участь і виробники с/г продукції, і виробники техніки, набагато ефективніші індивідуальних заходів і набагато більш відвідувані.

Такого роду Дні Поля, де кінцевий споживач може бачити виробників і технології, стають більш популярними порівняно з тими, де один виробник чого-небудь окремо демонструє свої досягнення.

У "Французькому Дні Поля", крім самих організаторів, беруть участь й інші партнери.

Як правило, серед учасників наші спільні дилери та дистриб'ютори. У мене дуже теплі стосунки з компанією EURALIS, моя діяльність щільно пов'язана з цією компанією, я співпрацював з ними як дистриб'ютор, брав участь в їх розвитку, коли вони займалися покупкою заводу в Черкаській області. Після мого приходу в компанію KUHN, ми посилили синергію, вона плідно впливає не тільки на нас, але і на наших дилерів та кінцевого споживача. Ми часто пропонуємо спільні заходи. Сподіваємося в цьому році зустріти багато зацікавлених клієнтів, яких плануємо здивувати, продемонструвавши техніку в роботі і розповівши про новітні зразки. Також ми проаналізуємо побажання споживачів і спроектуємо додаткові акції, які ми зможемо запропонувати нашим клієнтам.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки молока дає щорічно одна корова

Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи дані, опубліковані Державною службою статистики України у статистичному збірнику «Тваринництво України 2016».

Середньорічний удій молока від однієї корови минулого року збільшився до 4735 кг проти 4644 кг у 2015 році. Найвищі надої у Київській області, де від однієї корови отримують 6223 кг молока. Друге місце посідає Полтавщина із показником у 5930 кг на рік.

Більше 6 тис. кг молока від однієї корови надоюють також у сільгосппідприємствах шести регіонів.

Незважаючи на незначне зростання обсягів виробництва молока з розрахунку на одну особу вони зменшилися на 1,8% – з 247,8 кг у 2015 році до 243,3 кг минулого року.

Це, перш за все, спричинене зменшенням поголів’ям корів, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Катар планує вивозити українські чорноземи

Про це заявив народний депутат Олексій Мушак на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, секретний план покупки українських земель був схвалений еміром Катару Тамімом бін Хамад Аль Тані минулого тижня.

«Катар придивляється до української землі. Доха (столиця – Катару ред.), налякана недавньою продовольчою блокадою з боку арабських країн, зробила висновки. Єдиний можливий спосіб захистити себе в майбутньому - це зробити свій аграрний оазис. Для цього вибрано провінція Баладіят Еш-Шамаль з територією в 902 км². Оскільки в Катарі нема води необхідної для землеробства, то будуть побудовані гігантські опріснювачі на березі Перської затоки. Залишилося лише одне питання – де взяти родючу землю. Відповідь очевидна. В Україні. Катарські інвестори планують скупити святу українську землю. А далі вивезти її до себе. За грошима питання не стане. Всього для покриття провінції Еш-Шамаль 40 см родючим шаром необхідно 500 млн. тон українського чорнозему», - заявив Олексій Мушак.

Він зауважив, що нічого не зможе зупинити катарських інвесторів, коли вони бачать український чорнозем. "В порту Південний активно йдуть днопоглиблювальні роботи, щоб для вивозу національного багатства могли заходити великі судна. Повним ходом реалізуються плани по розвитку річного транспорту. Таким чином з Чорнобаївського району Черкаської області можна буде на баржах спускати «чорне золото України». З Полтавщини будуть вивозити вагонами. Саме задля цього скоро в три зміни буде працювати Крюківський вагонобудівний завод. Поки що залишається незакритим питання логістики з Вінниччини та Хмельницької області. Цим регіонам України обезземелення загрожує менше, але ризики все ще високі» - сказав народний депутат.

За його словами, перевезення землі обійдеться катарцям в $5 млрд – за ці кошти можна б було скупити всі українські аграрні компанії з ТОП-10.

   

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview