170513

Новорічний стіл: як вибрати якісну червону ікру

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Якщо традиційно червону ікру в Україні або для нашої країни фасували в бляшанки по 130гр, то минулого року з’явились вже баночки по 100гр. Цього року вже деякі виробники запропонували фасування по 80гр.

Зростання вартості ікри відбулось переважно на відсоток девальвації гривні в сезон вилову, тобто з літа 2017 по літо 2018. Купуючи зараз ікру ми платимо на 10-15% більше, ніж минулоріч.

Найдешевша пропозиція натуральної ікри в магазині сьогодні – 120грн за 100гр. Середня ціна ікри форелі доброї якості – це 140-150грн за 100гр. Кета обійдеться в 240грн за 100гр. Чорна ікра стартує від 1500грн за 100гр.

"Уважно перевіряйте терміни придатності ікри, оскільки якщо раніше він завжди складав 12 місяців, то зараз він знизився. Тому ви можете придбати за немалі гроші неякісну, або що гірше – небезпечну ікру. Термін придатності ікри в склі залишився 12 місяців, як і був завжди. А що стосується упаковки в бляшанці та пластиковій банці, то термін знизився до 3 місяців. Це пов’язано з переходом на використання натуральних і безпечних консервантів. Якщо раніше головним консервантом був уротропін, або Е239, то зараз він виробляється з рябини. Минулого року Україна слідом за ЄС заборонила використання небезпечного консерванту, але це призвело до зниження термінів придатності ікри", - наголошує Олексій Дорошенко.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що передбачає Закон про інформацію для споживачів

Вказаний Закон встановлює засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення захисту здоров’я громадян і задоволення їх соціальних та економічних інтересів, зокрема, регламентує вимоги до інформації, яка має зазначатися на етикетках продуктів харчування - визначає, яка інформація має бути відображено обов’язково та яка може надаватися в добровільному порядку. Варто зазначити, що зазначені вимоги не поширюються на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Зокрема обов’язково інформація на етикетці харчового продукту має бути на державній мові та містити наступні дані:

- назву харчового продукту;

- перелік інгредієнтів;

- інгредієнти або допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті навіть у зміненій формі;

- кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;

- кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання,

- мінімальний термін придатності, умови зберігання та використання,

- найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про продукт харчування, а для імпортованих товарів - найменування та місцезнаходження імпортера;

- країну походження або місце походження;

- інструкцію з використання у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання продукту харчування;

- для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць - фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТЗЕД);

- інформацію про поживну цінність харчового продукту.

З моменту опублікування набувають чинності норми закону, які передбачають заборону операторам ринку здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу у Держпродспоживслужбі та її територіальних органах та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Також закон визначає, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, які діяли до введення в дію цього Закону, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі продукти харчування можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Згідно із новим Законом, Держпродспоживслужба визначена як орган, який буде контролювати виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти.

Закон встановлює відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Передбачається відповідальність операторів ринку харчових продуктів за порушення у вигляді штрафів, розмір яких встановлений від 5 до 40 мінімальних заробітних плат.

Передбачається введення відповідальності операторів ринку за:

- порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів;

- виробництво та/або обіг харчових продуктів з використанням незареєстрованої потужності:

- виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність;

- невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

- реалізація харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини;

- порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти;

- невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів;

- використання, реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом;

- пропозиція до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів;

- пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини;

- пропозиція до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

- пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

- порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про харчові продукти ;

- невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки;

- ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу;

- відмова в допуску посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу до здійснення державного контролю, невиконання їх законних вимог,

- невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.

Джерело: прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Підтримку фермерських господарств вдосконалять

Наступного року державна підтримка фермерських господарств буде вдосконалена й стане справедливішою.

Про це заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду, повідомляє Укрінформ.

“Ми вдосконалимо підтримку фермерів у 2019 році через бюджетну підтримку. Я думаю, що ми її зробимо більш таргетованою і більш справедливою”, - сказав Гройсман.

Він висловив сподівання, що наступного року будуть створені нові тваринницькі комплекси, і запевнив, що уряд “мотивуватиме” їх будівництво.

Також, за його словами, планується проведення компенсації з бюджету частки вартості сільгосптехніки, виробленої в Україні.

Крім того, глава уряду зауважив, що продовжиться у 2019 році й підтримка особистих господарств, де на подвір’ях вигодовують велику рогату худобу. Він розповів, що держава компенсуватиме, як і цього року, 2,5 тис. гривень на кожну таку голову.

Гройсман також пообіцяв, що з бюджету компенсуватимуть і вартість посадкового матеріалу для нових садів, додавши, що українське садівництво стає конкурентним і на європейських ринках.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 культур в українському садівництві

Друге місце посідає волоський горіх. За ним – яблука, лохина та суниця, повідомляє Агро-Центр.

Голова асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка назвав ТОП-5 культур, яких у 2018 році  садівники висадили найбільше:

1. Фундук (1030 га)
2. Волоський горіх (861 га)
3. Яблука (608 га)
4. Лохина (518 га)
5. Суниця (179 га)

За словами експерта, ці культури стали такими популярним через високу рентабельність та програму держпідтримки, яка компенсує садівникам закупку посадкового матеріалу. Фермери висаджували ці культури у спеціальних умовах, які вимагає ринок та контракти.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Кернел запустив перший в Україні сервіс для спільних вантажних перевезень сільгосппродукції

Transithub стане незамінним інструментом у діяльності як великих трейдерів, так і приватних експедиторів, котрі цінують власні фінансові, трудові та часові ресурси.

Після запровадження Укрзалізницею нововведень з питань перевезення вантажів українські виробники зіткнулися з проблемою відсутності розподілу вагонів на повагонні відправки. Натомість сьогодні практикуються лише маршрутні відправки, що призводить до недотримання основного критерію відвантаження і доставки продукції – своєчасності. На цьому фоні компанія Кернел взяла на себе ініціативу розробити і впровадити унікальний портал Transithub, мета якого – в режимі онлайн інформувати учасників ринку щодо логістики перевезень Кернел з метою формування спільних маршрутів.

Читайте також: 100 млн тонн зернових – аграрний прорив України як результат синергії виробників

«Ідея створити віртуальний хаб для вантажовідправників виникла нещодавно і поки не має аналогів на ринку. Через нові правила залізничних перевезень ми не встигали вчасно здійснювати доставку продукції до порту. Маючи ефективний приклад співпраці з іншими виробниками у вигляді нашої платформи Open Agribusiness, ми вирішили створити подібний портал для здійснення спільних залізничних та автомобільних перевезень», – зазначає Микола Мірошниченко, директор з логістики Кернел.

«Завдяки Transithub ми плануємо забезпечити збільшення обігу наших вагонів та значно спростити логістичну складову роботи як нашої компанії, так і інших учасників ринку. Звісно, з допомогою такого способу ми не покриємо 100% наших перевезень. Однак, якщо ця цифра сягне навіть 10%, вважатимемо це хорошим результатом. Впевнений, що функціонал Transithub високо оцінять як трейдерські компанії і приватні експедитори, так і власники елеваторів, з яких відвантажуватиметься продукція», – коментує Михайло Кравченко, керівник відділу забезпечення рухомим складом Кернел.

Читайте також: Кернел запустив онлайн-платформу Open Agribusiness для аграріїв

Яким чином відбувається співпраця Кернел та користувачів порталу? Закупівельник Кернел купує на певному елеваторі визначений об’єм продукції. Після цього аналітик з питань логістики подає на розгляд плани відвантажень згідно з конкретною торговою програмою. Всі отримані дані вносяться в базу із зазначенням станції, культури, кількості наявних і потрібних вагонів, після чого публікуються у відкритому доступі на Transithub. Всі зареєстровані користувачі миттєво отримують сповіщення і можуть надсилати у відповідь заявки на участь в перевезенні. Система проста й інтуїтивно зрозуміла, та разом з цим достатньо ефективна. До того ж, доступ до Transithub можна здійснити з будь-якого пристрою, що робить його зручним у використанні в будь-який момент часу.

Портал уже функціонує в тестовому режимі. У перспективі Кернел планує додати ще кілька функціональних можливостей, зокрема калькулятор тарифів та інтерактивну карта з усіма даними по відвантаженням. Будучи відкритою компанією Кернел дає можливість партнерам зробити свій бізнес більш ефективним та інноваційним.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд продовжив заборону на імпорт російських товарів

Про це повідомляє УНІАН.

Як зазначається, постанови передбачають повну заборону ввезення низки товарів з РФ, йдеться у заяві Мінекономрозвитку, а також продовження дії митних ставок на деякі товари з Росії, які до 2015 року ввозились без мита. Строк дії рішень продовжено до 31 грудня 2019 року із можливістю їхнього продовження у майбутньому.

Передбачені урядом заходи були застосовані з метою протидії встановленим торговельним обмеженням на імпорт та транзит української продукції з боку Російської Федерації для забезпечення захисту національних інтересів та українського бізнесу.

Так, для деяких російських товарів замість нульової ставки, яка діяла згідно з угодою про встановлення режиму вільної торгівлі між країнами СНД, від 2 січня 2016 року для російських товарів діє так званий режим «найбільшого сприяння» СОТ, що передбачає застосування вищих ставок ввізного мита.

Також уряд продовжив дію ухваленої постанови, яка ввела заборону на імпорт товарів з Росії, зокрема: харчової продукції (молочної продукції, чаю, кави, пива, горілчаних виробів), косметичних засобів особистої гігієни (шампунів, гелів для душу, мила), продукції хімічної промисловості для сільського господарства (гербіциди, фунгіциди, інсектициди, родентициди), хлористого калію, а також залізничного обладнання (локомотиви, вагони та колійне обладнання) та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview