182818
178171

Основні тренди у торгівлі продуктами харчування

За словами експерта, можна окреслити такі ключові тенденції, що визначають міжнародну торгівлю продуктами харчування:

  • Відкритість ринків сягнула дуже високого рівня, і почалися зворотні процеси. Все більше країн роблять вибір на користь захисту вітчизняного виробника та популяризації споживання “рідних” продуктів.
  • У розвинених країнах більше немає ринку для продуктів другого сорту – тільки топ-клас! Споживачі в ЄС вже звикли до продукції преміум-сегмента, адже вона ставала все доступнішою, а згодом, фактично, стала стандартом. Продукти, які в Україні виробник розглядає як преміум, в ЄС є звичайними продуктами, а в преміум сегмент вони виходять тільки якщо володіють якимись особливими якостями – наприклад, якщо це сертифікована органічна продукція.
  • Імпорт продуктів зростає найшвидше в країни регіону ASEAN (Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур та Таїланд) та в цілому до країн Азії. Африка за темпами зростання наразі знаходиться на другому місці. У цих регіонах зростання може бути органічним, за рахунок зростання ринку.
  • Щодо ЄС, то фактично замість зростання там спостерігається стагнація, а отже, щоб потрапити на цей конкурентний та давно поділений ринок, потрібно буде витісняти інших.
  • У світі не втрачає своїх позицій потужний тренд на здорове харчування та органік.
  • Споживачі у розвинених країнах знаходяться у постійному пошуку різноманіття та унікальності, а отже, етнічна їжа викликає цікавість на ринку.
  • Інформація розповсюджується миттєво, тому секретів та вічних міцних ринкових позицій більше не існує.
  • Жоден виробник більше не може дозволити собі НЕ рекламувати продукт, навіть в сегменті В2В.
  • Чим далі експортер від кінцевого споживача в ланцюжку доданої вартості, тим більш загрозливою є його позиція. При цьому, географічна віддаленість не є настільки визначальною.
  • Шалені темпи розвитку e-commerce створюють нові можливості та нові виклики для експортерів.
  • Консолідація імпорту в руках роздрібних мереж та лише кількох великих імпортерів роблять входження на певні ринки вкрай конкурентним; проте, з іншого боку, потрапивши до обойми постачальників таких мереж, виробник витягне щасливий квиток. 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Через град Україна ризикує втратити частину врожаю плодів та ягід

«У центральних і західних регіонах України, де сконцентровано найбільше виробників плодово-ягідної продукції, протягом останніх днів град завдавав шкоди багаторічним насадженням», — підкреслили в Асоціації “Укрсадпром”.

Зазначається, що град оббиває або шкодить зав’язі, що може спричинити зниження врожайності та якості майбутніх плодів.

“Особливу шкоду град може завдати ягідним культурам, на яких уже достигає врожай”, — наголосили в Асоціації “Укрсадпром”.

Наразі розміри шкоди уточнюються.

«На сьогоднішній день кожен фермер може захистити себе від агроризиків, викликаних погодними умовами,  за допомогою страхування врожаю. Але не кожен вдається до цього, бо сподівається зекономити гроші. На жаль, така позиція фермерів часто призводить до значних збитків, враховуючи, що сільське господарство досить ризикований бізнес», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

«Садівництво – капіталомістка галузь,  у якій необхідно планувати роботу на перспективу, адже сади та ягідники закладаються не на один рік. Застрахувавши врожай завчасно від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін., в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Тому сільгоспвиробникам варто звернутися до надійних експертів ринку агрострахування, порадитися з ними щодо програм, які можуть бути цікавими саме їм і бути впевненим, що буде  відшкодування, в разі примх погоди.  Треба лише обрати надійну страхову компанію або надійного страхового посередника», - підкреслює  Володимир Юдін.

За словами експерта, сьогодні страхові компанії пропонують вітчизняним фермерам програми страхування фруктів і винограду на випадок недобору врожаю, або його загибелі. Строк дії договору страхування визначається на термін до збору врожаю або з осені поточного року до кінця наступного року. Страхування охоплює усі погодні ризики, такі як заморозки, град, ураган, посуха, пожежа, землетрус, надлишкові опади, а також хвороби насаджень та розмноження шкідників рослин й протиправні дії третіх осіб.

Як зазначає експерт ринку агрострахування Володимир Юдін, під страховим випадком для майбутнього врожаю винограду, фруктів та ягід розуміється падіння фактичної врожайності до рівня нижче гарантованої врожайності внаслідок будь-яких застрахованих ризиків протягом терміну дії договору. А для виноградних лоз та фруктових дерев - загибель або необхідність обрізки застрахованих лоз «на чорну ніжку» внаслідок будь-яких застрахованих ризиків протягом терміну дії договору.

«Скажімо, фермер уклав страхову угоду щодо врожаю технічного винограду. В кінці червня був град, а протягом серпня сильна посуха. Клієнт дотримувався всіх вимог, встановлених договором страхування. Комісія з визначення збитків фіксує фактичну врожайність винограду за результатами збору. Виходячи з цього, робиться розрахунок страхового відшкодування», - пояснює Володимир Юдін.

«Минулий агросезон довів, що сподіватися на прихильність небесної канцелярії не варто - град, бурі, зливи, пізні заморозки повністю руйнували надії фермерів на майбутній урожай, а разом з цим і їх фінансову стабільність. Тому фермерам необхідно заздалегідь подбати про захист свого бізнесу, застрахувавши свій врожай. Фахівці "Аграрної Агенції АГРОС"  вирішують всі технічні завдання, пов'язані з агрострахуванням. Ми завжди намагаємося підібрати оптимальні програми для агровиробників, пропонуючи своїм клієнтам повний комплекс консультаційних послуг», - зауважує Володимир Юдін.

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Україна за 26 років свого існування так і не має закону про аграрну політику

«Наразі серед представників аграрної галузі активно обговорюється проект закону №8171 «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку», який має на меті запровадити, нарешті, чітку плановість у формуванні аграрної політики. Кажу «нарешті» - бо за майже 26 років існування України як незалежної держави базового закону, який би визначав аграрну політику України та її вектор, в нас не було. І це при тому, що аграрний сектор формує 14% національного валового продукту та понад 40% валютних надходжень України», - зазначає голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Звичайно, на державному рівні періодично приймаються певні загальні концепції чи програми. Проте вони мають тимчасовий характер, а інколи одночасно діє декілька програм чи концепцій, які суперечать одна одній. Є й багато спеціальних законів з окремих питань. Але єдиного базового стратегічного документу, яким можна керуватися в роботі, досі немає.

"Асоціація тваринників України, як об’єднання виробників, покладає великі надії на даний документ. І дуже добре, що в ньому передбачається збільшення участі громадськості у формуванні аграрної політики. Якщо дійсно громадські організації реально впливатимуть на аграрну політику, що досі монополізувало МінАПК, то, може, нарешті, ми перестанемо бути заручниками непрозорого «розпилу» бюджетних коштів чи інших корупційних схем? (Як от відбулося нещодавно, коли розподіл коштів держпідтримки для аграріїв на 2018 рік було прийнято «по-тихому», а виробників та громадськість потім просто поставили перед фактом). Тим паче, що хто, як не реальні виробники, експерти галузі, науковці можуть найкраще розуміти потреби сектору?", - підкреслює Ірина Паламар.

Саме тому Асоціація тваринників звертає увагу на те, що дуже важливо, аби законопроект визначав дійсно найбільш актуальні пріоритети державної аграрної політики.

На сьогоднішній день законопроектом №8171 визначено такі пріоритети державної аграрної політики як: забезпечення продовольчої безпеки держави; підвищення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції та розвиток агропродовольчих ланцюгів створення доданої вартості; забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, інше. Та чи дійсно ці пріоритети визначені на підставі широкої експертної думки, дослідних інститутів та прогнозування? Адже важливо, щоб аграрна політика України розвивалася в ногу зі світовими тенденціями та запитами, і була конкурентною. І звичайно, аби прогноз державної аграрної політики та підготовка Плану заходів здійснювалися із залученням більш широкого кола осіб, не лише МінАПК!    

У законопроекті є й інші недоліки, такі як, зокрема, значна декларативність його норм. Тобто, визначені норми, але, на жаль, недостатньо прописані конкретні механізми щодо їх реалізації. Тому тут є ризик знову зіштовхнутися з ситуацією, коли окремі положення суперечать одне одному, а виконати ті чи інші норми в реальності неможливо.

Звичайно, проблемою залишається і відсутність на посаді Міністра агрополітики. Немає кому нести відповідальність, немає з кого і спитати. Тож створення подібного документу щодо розвитку державної стратегії сектору – це, звісно, річ важлива. Та чи допоможе це впорядкувати ситуацію в галузі, якщо її очільника немає? І поки галузь залишається без керівника, у країні так і продовжуватиметься безлад.

Виробники та громадські організації намагаються достукатися до влади. Влада, в свою чергу (зокрема, МінАПК), щось там сама собі ухвалює і дерибанить державні гроші. А українці, тим часом, ризикують залишитися без м’яса.



В Україні прогнозують аномально спекотне літо – чого чекати аграріям

Як зазначають метеорологи, у червні температура повітря буде вище норми на 1-1,5 градуса на всій території країни. У липні очікується аналогічна ситуація, тільки на Прикарпатті це відхилення буде ще більшим – спекотніше норми на 2-2,5 градуса. У серпні найспекотніше буде в західних областях, на решті території країни - до 1,5 градусів вище норми.

Затвердити такі прогнози Укргідрометцентру дозволяють дані Національної метеослужби США, яка щомісяця прораховує для території України прогноз.

"В даному випадку, це на все літо, на три місяці. Це температура, яка вище норми, або значно вище норми. Особливо це стосується центральних і південних регіонів України", - зазначив  директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда.

Він підкреслив, що квітень та початок травня в більшості областей України стали найтеплішими за весь період регулярних спостережень (від 80 до 150 років), температура перевищила норму на 5-6 градусів.

Група міжнародних вчених в дослідженні, оприлюдненому в виданні Nature Climate Change, висловила думку, що якщо середній рівень температури збільшиться на 2 градуси, від показників, які були до індустріальної революції, то більше ніж чверть планети чекатиме посуха. Вони дослідили 27 різних кліматичних моделей майбутнього та визначили ті регіони землі, які найбільше постраждають від посухи, коли глобальне потепління збільшить температуру на 1,5-2 градуси по Цельсію. За їх словами, коли температура сягне позначки двох градусів, посухою буде вражено 20%-30% поверхні суші. На думку вчених, тривалість найбільших посух в Європі буде в три-чотири рази більше.

«Я такого квітня, як у 2018, не пам'ятаю взагалі, за всі 18 років, що я в бізнесі агрострахування. Боюся, в наступні 10 років події подібно посухи травня-червня 2003 року, коли врожай в Україні був найгіршим з 1940, будуть повторюватися раз на 10 років, якщо не частіше», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

«Ранні ярі культури — ячмінь, пшениця, зернобобові, знаходяться в початкових фазах розвитку, утворення сходів, і висока температура, відсутність опадів, вітер і низька відносна вологість повітря — все це створює досить напружені умови для цих культур», — зазначила керівник відділу агрометеорології Укргідрометцентру України Тетяна Адаменко.

За даними Укргідрометцентру, спекотна погода буде мати двоякий вплив на сільськогосподарські культури: прискорить дозрівання зерна ранніх зернових, сприятиме інтенсивному розвитку пізніх культур, але тільки до тих пір, поки вистачить запасів вологи в ґрунті, в подальшому ж погодні умови можуть призвести до поширення такого явища як посуха.

«Заморозки є шкідливим явищем, але більш шкідливе явище в Україні для майбутнього урожаю — це посуха. На сьогодні ми не маємо ще таких зведень, що розпочалась посуха. Але, зважаючи на те, що метеорологи прогнозують аномально спекотне літо, подумати про можливі наслідки погодних катаклізмів, застрахувавши свої посіви, зараз повинен кожен відповідальний аграрій. На сьогоднішній день фермер може захистити себе від агроризиків за допомогою страхування врожаю. Але не кожен вдається до цього, бо сподівається зекономити гроші. На жаль, така позиція фермерів часто призводить до значних збитків, враховуючи, що сільське господарство досить ризикований бізнес», - підкреслює Володимир Юдін.

За його словами, різке підвищення температури несе і ще один головний біль аграріям - надзвичайно сприятливі умови для активізації, розвитку і поширення грибкових захворювань таких як септоріоз, фузаріоз, фомоз та ін. У цих умовах шанси втратити свій урожай зростуть в рази, тому фермеру просто необхідно прорахувати ризики, пов'язані з можливою втратою врожаю і, щоб не зазнати збитків в разі настання форс-мажору, застрахувати свої посіви.

«Сільгоспвиробникам необхідно з усією відповідальністю підійти до вибору страхового партнера. Діяльність "Аграрної Агенції АГРОС"  спрямована на пошук оптимальних страхових умов для фермера виключно серед перевірених часом страхових компаній. Ми враховуємо побажання клієнта і його фінансові можливості, консультуючи його щодо умов страхового договору. При цьому ми відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору про страхування», - резюмує Володимир Юдін.

За словами експерта, страхові компанії пропонують фермерам різні програми, які в разі настання страхового випадку, пов'язаного з природними катаклізмами, компенсують втрати врожаю. При цьому сума відповідальності, в основному, встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю тієї чи іншої сільгоспкультури.

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вартість цукру знизилася

У квітні 2018 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО (ІПЦФ) склало 173,5 пункту, практично не змінившись в порівнянні з березневим рівнем, при цьому воно виявилося на 2,7% вище відповідного показника минулого року.
 

Індекси цін ФАО на продовольство, 2017-2018
 

 
Середнє значення Індексу цін ФАО на зернові в квітні склало 168,5 пункту, що на 1,7% (2,8 пункту) вище березневого рівня і майже на 15,4% вище за показник квітня 2017 року. Значення індексу продовжує зростати четвертий місяць поспіль у зв'язку зі збільшенням цін на пшеницю, фуражне зерно і рис, що спостерігається в останні місяці. У випадку з пшеницею підтримку цін забезпечують пов'язані з погодою ризики, особливо в Сполучених Штатах, і активна торгівля, тоді як ціни на кукурудзу ростуть на тлі очікуваного скорочення посівних площ в Сполучених Штатах і викликаного посухою зниження врожаю в Аргентині. При цьому, зростання цін на рис пов'язане з черговим раундом державних закупівель з боку Індонезії, а також оголошеним Філіппінами новим державним тендером на імпортні закупівлі рису.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на рослинні олії в квітні склало 154,6 пункту, що на 1,4% нижче рівня попереднього місяця і пов'язане з кон'юнктурою, що склалася на ринках пальмової, соєвої та соняшникової олій. Міжнародні котирування пальмової олії, яка має найбільший ваговий коефіцієнт при складанні даного індексу, знизилися на тлі уповільнення зростання попиту і очікуваного сезонного приросту виробництва в Південно-Східній Азії. У той же час, вартість соєвої олії продовжила знижуватися в зв'язку з високими показниками виробництва в ключових країнах-виробниках. При цьому, у зв'язку з очікуваним скороченням експортної пропозиції в світі ціни на соняшникову олію дещо зросли.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію продовжило збільшуватися третій місяць поспіль, і в квітні склало 204,1 пункту, що на 6,7 пункту (3,4%) вище рівня березня. Таким чином, значення індексу виявилося більш ніж на 11% вищим за рівень квітня минулого року. Тенденція до зростання цін пояснюється стійким імпортним попитом на всі види молочної продукції, а також побоюваннями на ринку в зв'язку з можливим скороченням експортної пропозиції в Новій Зеландії після більш значного, ніж очікувалося, зниження виробництва молока.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на м'ясо склало в квітні 169 пунктів, знизившись на 1,6 пункту (0,9%) у порівнянні з незначно переглянутим березневим значенням. Таким чином, значення індексу практично зрівнялася з рівнем, якого він досяг у квітні 2017 року. Протягом цього місяця ціни на яловичину і свинину незначно знизилися, в той же час ціни на баранину і м'ясо птиці залишалися на стабільному рівні. До зниження цін на яловичину призвело значне збільшення експорту з Північної і Південної Америки, а ціни на свинину скоротилися в зв'язку зі слабким імпортним попитом.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на цукор склало в квітні 176,6 пункту, що на 8,9 пункту (4,8%) нижче в порівнянні з березневим показником і на цілих 24% нижче в порівнянні з рівнем квітня 2017 року. Зниження котирувань на цукор, що триває з грудня минулого року, в значній мірі пояснюється наявністю на ринку надлишкової пропозиції, особливо з урахуванням рекордних показників в Таїланді та Індії – другому найбільшому виробнику цукру в світі. Крім того, зниження курсу бразильського реала по відношенню до долара США і заходи державного стимулювання експорту цукру, які, як очікується, можуть бути прийняті Індією і Пакистаном, також внесли вклад в зниження цін.
 

Динаміка зміни індексу цін ФАО, 1961 – 2018 роки

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Медові ставки на експорт

Про це повідомляє прес-служба ДП «Держзовнішінформ».

Так, у березні поточного року було експортовано 4042 тонн на суму 8,99 млн USD, що у натуральному вираженні на 3,8% більше, ніж у лютому (у вартісному вираженні у березні було експортовано на 2% більше).

«Середня експортна ціна у березні поточного року становила 2224 USD/т, що на 40 USD/т, або 1,8% менше, ніж у лютому. Всього за січень-березень 2018 року даного товару було вивезено 10140 тонн на суму 22,824 млн USD. Середня експортна ціна за вказаний період становила 2251 USD/т. Обсяг імпорту меду в Україну в січні-березні 2018 року становив лише 1 тонну на суму 8 тис. USD», – зазначає Антон Порембський, начальник управління досліджень агропромислового комплексу та хімічної промисловості ДП «Держзовнішінформ».

Основними імпортерами українського меду в січні-лютому поточного року були: Німеччина (1659 тонн, або 27% всього експорту за вказаний період), Бельгія (1080 тонн, або 18%), Польща (1028 тонн, або 17%), США (477 тонн, або 8%) та Литва (439 тонн, або 7%).

У той же час, за словами експерта, найбільш висока середня ціна спостерігалась при поставках комерційних обсягів товару в такі країни: Швейцарію (20 тонн, 3346 USD/т), Іспанію (120 тонн, 2612 USD/т), Туреччину (149 тонн, 2438 USD/т), Болгарію (20 тонн, 2398 USD/т) та Ізраїль (140 тонн, 2380 USD/т).

Варто наголосити, що середній рівень цін на натуральний мед інших країн-виробників при поставках в Європу (на умовах поставки CIF порти північно-західні порти Європи) в січні-березні 2018 року становив: Мексики – 3080-3465 USD/т, Китаю (білий та світло-янтарний) – 1680 USD/т, Бразилії (органічний) – 4300-4550 USD/т, Австралії (екстра світлий та світло-янтарний) – 4650-4675 USD/т, Аргентини – 2700-2940 USD/т.

Український мед має хороші перспективи також в Азії. На думку Кантібана Скузера, експерта Business Engineers Asia, "український мед - найкращий. Багато людей не знають про його багату та високу якість, чистоту, чудовий смак та конкурентноздатні ціни. Скоро найкращі набори меду будуть доступні в Сингапурі".

Ваш вибір 'Нічого сказати'.